Євген ЯРОВЕНКО: «Ейфорії в команді немає»
Головний тренер «Нафтовика-Укрнафти» відверто розповів про перемогу над «Сталлю», наступних суперників і стан здоров’я
«Наразі вийшли на певний рівень»
— Євгене Вікторовичу, в останньому матчі ваші підопічні вдома розгромили одного з лідерів першості — алчевську «Сталь». Мабуть, цей поєдинок вам сподобався в усіх аспектах, чи навіть у таких зустрічах можна знайти моменти, над якими ще потрібно працювати?
— Насправді роботи непочатий край. Ми прагнемо постійно вдосконалювати нашу гру. Намагаємося додавати від матчу до матчу. Наразі вийшли на певний рівень, відтак сказав хлопцям, що колектив не має права опускатися нижче своїх можливостей, аби уникнути перепадів. Коли команда виступає стабільно, це ознака майстерності команди та футболістів.
Щодо самої гри, то зразу зазначу, що добре налаштовувалися на «Сталь». Особливо, враховуючи, що не могли перемогти алчевців удома впродовж десяти років. Хлопці, знаючи це, були добре вмотивовані, хотіли на їхньому тлі перевірити свої сили. Наш суперник — клуб дуже хорошого рівня, що постійно ставить завдання в першості підвищитись у класі. Такий собі стабільний лідер першої ліги.
Перший тайм пройшов достатньо рівно, хоча й пощастило відзначитися: допоміг автогол опонента. У другій частині протистояння ми повністю переграли гостей. Зловили кураж: двічі розписувалися в їхніх воротах, однак могли й ще. Переконаний, що порадували вболівальників. Одразу відзначу, що ейфорії в команді немає. Учорашні матчі — історія. Необхідно готуватися до наступних турів.
— Зрештою, який головний фактор, чому вдалося здобути такий переконливий результат?
— Передусім, зуміли переграти гостей завдяки командним діям, характеру та безмежній самовіддачі. Просив і вимагав проявити колективну гру попереду, а також не забувати про захист, аби не дати розігнатися супернику. Під час атак варто швидко виходити з оборони, щоби попереду було принаймні чотири-п’ять гравців. Дотримання вищесказаного зумовило звитягу над «сталеварами».
— Нині «нафтовики» взагалі мають хорошу серію з п’яти матчів без програшу. Можна говорити, що команда знайшла свою гру, а тепер залишається лише продовжувати в тому ж дусі?
— Можливо, скажу банальщину, проте на кожний двобій налаштовуємося лише перемагати. У будь-якому випадку, цей малюнок гри в нас залишиться й надалі, хоча прищеплюємо зараз дещо інший підхід у тренувальному процесі. У тактичному плані акцентуємо багато уваги на переході з оборони в атаку, а також поверненні до захисту.
— Відтак цей настрій передасться на наступні матчі, до яких клуб готуватиметься на продовження цієї серії?
— Безумовно. Як казав, не зважаємо на попередні тури. Налаштовуємося підходити без недооцінки суперника. До прикладу, вже наступного ж виїзду проти «Буковини». Кожен супротивник хоче піднести якийсь сюрприз. Готуємось, як і до попередніх поєдинків. Футболісти розуміють, що не так далеко завершення осінньої частини першості.
«У чемпіонаті всі команди майже однакового рівня»
— Щодо суперників, то наступні троє опонентів підійдуть у різному статусі: «Буковина», що змінила курс, «Десна», котра лише вийшла до першої ліги, та «Олександрія», яка також перебуває на верхівці «турнірки». Із ким, на вашу думку, доведеться зіграти найтяжчий матч?
— На мою суб’єктивну думку, всі команди майже однакового рівня в нашому чемпіонаті. Звичайно, якщо клуби перебувають на нижчому місці, то підсвідомо складніше команді налаштуватись. Щодо «Буковини»: я чудово знаю головного тренера Юрія Гія. Переконаний, що він готуватиме команду на позитивний результат. Першочергова наша мета — у хороших кондиціях підійти до протистояння у Чернівцях, а далі буде видно.
— У останньому турі проти «Сталі», в кінці двобою, коли на табло висвітлювалось уже 3:0, ви провели низку замін ключових футболістів. Це вже робилось із розрахунком на виїзд до Чернівців?
— Знаєте, тренування відбулись у трішки зім’ятому вигляді внаслідок погодних умов. Також тренувалися на різних покриттях, а не на одному. Однак мало кого це хвилює. Помітив, що після другого м’яча у свої ворота «Сталь» опинилася у ступорі. Тому замінив стомлених гравців передньої лінії, щоби спробувати забити знову. Замінені матимуть більше часу для відновлення. Лінію захисту взагалі не чіпав, бо в таких матчах ніхто з тренерів не піде на такий хід, аби замінити когось із оборонців.
— Зрештою, як оцінити теперішній рівень «Буковини» після того, як пішов колишній тренер Вадим Заяць і кілька основних виконавців?
— Нелегко й некоректно говорити про це. Такі речі обговорюємо всередині клубу з тренерами. Усіх нюансів знати все одно не можемо. Проте в «Буковині» були завжди хороші виконавці, відтак непоганий, «колючий» колектив. Яскравим прикладом у цьому сенсі є їхній попередній поєдинок у Миколаєві. Одним із факторів, можливо, було те, що не так давно вони збиралися виходити до прем’єр-ліги, а зараз усе перевернулося з ніг на голову. Чи принесе це користь, побачимо згодом. У будь-якому випадку, двобій буде привабливим.
— Цікавий факт: ваша команда багато забиває, однак й немало пропускає. Захисту приділяєте менше уваги на тренуваннях?
— Я би не хотів зараз всіх собак спускати на захисників. Уся команда зобов’язана добре грати під час атаки та в захисті. Такі тенденції у сучасному футболі. Також свою роль відіграє воротар, який додає впевненості останній ланці гравців.
«ЗАРАЗ я повністю відновився»
— В Україні цьогоріч рано похолоднішало. Це внесло якісь корективи в тренувальний процес?
— За таких умов слід робити якісь поправки в тренування. Майже тиждень в Охтирці дощило, снігу ж не було. Утім, футболіст повинен працювати та грати за будь-якої погоди, бути готовим до всього. А вже виходячи зі стратегії, погоди та інших факторів, і будується тактика на гру, яка створюється щодо кожного окремого суперника.
— Зважаючи на те, як просуваються справи в «Нафтовика-Укрнафти», чи немає бодай прихованого бажання за результатами сезону підвищитись у класі?
— Кожен тренер мріє досягти з командою найбільших результатів. Футболісти також цього прагнуть. Однак потрібно розуміти реалії сьогодення. Слід ще підтягнути інфраструктурні моменти. Хоча якщо керівники «Укрнафти» зацікавляться щодо виходу до сильнішого чемпіонату, то це все можна швидко виправити, відтак повернути прем’єр-лігу до Охтирки.
— Чисто теоретично колектив із Охтирки міг би грати в прем’єр-лізі? Зважаючи на фінансові, інфраструктурні та функціональні можливості клубу.
— Що стосується фінансової складової порівняно з прем’єр-лігою, то ми, зрозуміло, поступаємось, однак у нас є не менш важлива річ — стабільність. Насамперед ураховуючи ситуацію в першій лізі. Звичайно, вболівальники ще пам’ятають, як «Нафтовик-Укрнафта» виступав серед найкращих команд України, ностальгуючи за великим футболом. Охтирка цього заслуговує, щоби знову побачити клуби топ-рівня. Повторюся, що нині все в руках керівництва та функціонерів команди.
— Говорили про бажання та прагнення, а як щодо завдань перед колективом?
— Конкретної мети перед моїми підопічними немає. Напередодні чемпіонату говорили, якщо ми вважаємось амбіційною командою, то потрібно бодай не зайняти місце нижче, ніж торік. Відповідно для початку підтвердити, що недарма перебуваємо серед лідерів другої за рангом ліги. Націлюємося на позицію вище п’ятірки, адже щільність дуже висока. Усе може раптово змінитись. Турнірне становище за результатами сезону залежатиме винятково від нас.
— Не хочеться піднімати тему хвороби, проте згадаю, що у серпні вас шпиталізували з діагнозом «гострий бронхіт». Нині недуг не заважає працювати?
— Нічого даремно не проходить. Тренерська доля така, що сидиш, як на електричному стільці. Спочатку «зловив» вірус, однак упродовж трьох зустрічей продовжував тренувати, чим значно погіршив своє становище. Коли стало геть погано, лікарі мене шпиталізували. Зараз я повністю відновився. Зрозумів, що потрібно себе берегти. Але коли ти працюєш з командою, то цілком занурюєшся в роботу. Мої колеги-тренери мене зрозуміють. У майбутньому спробую не доводити все до такого. Помічаю, що нинішнє здоров’я — відголоски минулого футболу. За все потрібно платити.
Євген ДЕМЯН.