Український футбол
Ігор КИРІЄНКО: «Любов до футболу з перших років мені прищеплював батько»
Форвард «Гірника-Спорту» поділився враженнями від тріумфального сезону, планами на майбутнє та розкрив секрет свого бомбардирського таланту

Майже рік кореспондент «УФ» безуспішно намагався поспілкуватися з одним із найяскравіших гравців другого дивізіону, проте Ігор увесь час уникав зустрічі. Цього ж разу журналістська наполегливість і обіцянки самого Кирієнка нарешті співпали, відтак тепер усі прихильники таланту форварда комсомольців мають можливість познайомитися із цим хлопцем ближче. Власне кажучи, Ігор виявився дуже скромною та приємною людиною, для якої «публічність» — слово далеке. Тому й не дивно, що інтерв’ю за його участі чи не вперше з’являється на сторінках футбольного видання.

— Ігоре, без перебільшення, вас, як, власне, й усю комсомольську команду, можна назвати відкриттям минулого сезону другої ліги. Розкрийте секрет, за рахунок чого вам удалося відзначитися в 33-х матчах гросмейстерськими 27-ма м’ячами, адже раніше ваш голевий доробок складав не більше шести м’ячів?

— Подібного результату не було, якби не колектив, який всіляко допомагав мені у цьому. Також маю завдячувати тренерському штабу, який в мене повірив, що для кожного футболіста дуже важливо. Звичайно, хотілося виграти перегони бомбардирів, але в мене був гідний конкурент, якому на фініші сезону вдалося мене випередити. Але важливіше результати команди, тому здобуте «золото», підвищення в класі «Гірника-Спорту» стали повноцінною компенсацією.

— До «Гірника-Спорту» ви виступали за «Кремінь». Як виник варіант із «біло-чорно-червоними», чому вирішили перейти саме до цього колективу?

— Мене запросив Ігор Жабченко, про тренерський хист якого мені було відомо не з чуток. Чудово знав і про інфраструктуру клубу з Комсомольська, де для футболістів створені чудові умови для прогресу. Тому я довго не роздумував над цією пропозицією.

За підсумками першого кола, ваша команда пішла на зимову перерву на другій сходинці. Уже тоді вірили, що зможете пробитися до першого дивізіону?

— Новий сезон ми почали не найкращим чином, але від матчу до матчу додавали, тож перше коло взагалі завершили шестиматчевою переможною серією. Упевненість у власних силах позначилася й у другому колі, яке ми провели взагалі без поразок. Узимку перед нами поставили завдання підвищитися в класі, тому для нас було важливо логічно завершити те, що почали.

— У другій частині першості комсомольці виступили дуже потужно: у драматичній боротьбі зі «Сталлю» вибороли чемпіонське звання. Звідки в команди з’явився потенціал для настільки серйозного результату?

— Тут двох думок бути не може. У нас підібрався дружний колектив, у якому хлопці один за одного готові лягти кістьми, і не лише на полі, а й за його межами.

— Якщо в першому колі й за рахунок ваших результативних дій команда змогла потрапити до завітної четвірки, то весною атака «гірників» стала набагато різноманітнішою. Це пов’язано з приходом нових футболістів чи зміною тактичних побудов?

— Основи сучасного футболу полягають у тому, що футболіст повинен бути універсальним. Захисник має вміти забивати м’ячі, а форвард — повноцінно оборонятися. У другій частині сезону в нас було кілька розгромних матчів. У них м’ячі забивали різноманітного плану футболісти, а це красномовно говорить про те, що «Гірник-Спорт» проповідує сучасний футбол.

— Відомо, що ви є вихованцем нікопольського футболу. Розкажіть, як розпочиналася ваша кар’єра?

— Любов до футболу з перших років мені прищеплював батько, який сам свого часу грав на професіональному рівні. Саме він і був моїм першим тренером, футбольна наука якого суттєво вплинула на моє становлення як футболіста.

— На професійному рівні ви виступаєте з 2008 року, пограли в різних форматах другого дивізіону. Нинішня схема проведення чемпіонату з однією групою вам сподобалася?

— Переконаний, що цей чемпіонат був найсильнішим за всі роки існування другої ліги. Такої ж думки дотримується переважна більшість учасників другої ліги. Якщо не всі.

Наскільки легко працювати з головним тренером Ігорем Жабченком? Подейкують, він пропагує демократичні методи роботи?

— Уважаю Ігоря Валентиновича одним із найкращих вітчизняних тренерів. Де би він не працював, завжди досягав найвищого результату. Що він і довів за півтора року роботи в Комсомольську.

— Узимку мережею активно ширилися чутки, начебто вами серйозно цікавилися різні колективи першої та другої ліг. У разі надходження конкретної пропозиції, чи погодитеся змінити прописку?

— Не буду приховувати, такі пропозиції були від клубів із різних вітчизняних ліг. Але я комфортно почуваюся в Комсомольську, тож розраховую допомагати команді, яка стала мені рідною, й надалі.

— Недавно «Гірник-Спорт» вийшов із відпустки. Яку програму підготовки до майбутнього сезону запропонував Ігор Жабченко?

— До старту нового сезону залишився майже місяць. Ми побували у відпустці, встигли добре відпочити й засумувати за футболом. Тому з великим ентузіазмом розпочали підготовчі збори. Ніяких несподіванок поки не заплановано: ми поступово втягуємося у сезон, готуємося провести кілька контрольних поєдинків. З команди пішло четверо виконавців, а стрижень залишився, команда буде посилювати конкретні позиції, тому багато часу для розкачки не потрібно.

Як гадаєте, на який результат спроможні комсомольці в першій лізі, адже рівень і клас суперників там значно вищий?

— Своєю грою та результатами ми довели, що грати у футбол уміємо. Більше того, в першій лізі плануємо не боротися за місце міцного середняка, а винятково — за найвищі місця. Упевнений, потенціалу в нас для цього вистачить.

— Перед собою якихось особистих цілей не ставили? Скажімо, забити за сезон не менше 20 м’ячів?

— Я розраховую забити навіть більше, й, нарешті, здобути титул найкращого бомбардира. А якщо серйозно, то для мене результати команди набагато важливіші, ніж особисті. І якщо я приноситиму будь-яку користь команді, яка тішитиме своєю грою вболівальників, то кращої нагороди мені й не треба.

— Наразі вся увага вболівальників прикута до чемпіонату світу. Чи слідкуєте за мундіалем і хто, на вашу думку, стане найсильнішою командою планети?

— Прикро, що в Бразилії немає нашої збірної, яка, переконаний, змогла би на рівних конкурувати з іншими командами. У всякому разі, підопічні Михайла Фоменка своєю грою це заслужили, стрімко піднявшись у рейтингу ФІФА за минулий рік і завоювавши неофіційний титул найпрогресуючої команди. Стосовно переможця чемпіонату світу, то, гадаю, перемогу здобуде збірна Німеччини.

Роман КИРІЄНКО.


стрічка новин