«Конопля ще й рудий! Для німців це взагалі джекпот»: Максимов оцінив перехід захисника Шахтаря в Боруссію М
369 
Один із найпомітніших переходів цього міжсезоння за участю українських футболістів відбувся: правий оборонець Юхим Конопля на правах вільного агента залишив Шахтар та уклав контракт із представником німецької Бундесліги – Боруссією (Менхенгладбах).
Аби розібратися, що чекає на Коноплю в одному з найсильніших чемпіонатів Європи, сайт «Український футбол» звернувся до людини, яка знає німецький футбол зсередини. Екс-півзахисник збірної України Юрій Максимов наприкінці 90-х успішно виступав за бременський Вердер, тому чудово розуміє, з якими викликами доведеться зіткнутися українському захиснику.
«Це однозначно крок уперед для Юхима. У Німеччині завжди повні стадіони на кожній грі»
– Юрію Вілійовичу, як оціните те, що Конопля перейшов із Шахтаря до Боруссії Менхенгладбах?
– Скажу так, раніше Шахтар стабільно грав у Лізі чемпіонів, але зараз через війну все зовсім по-іншому. Чемпіонат у нас став не такий живий і свіжий. Тому, як би там не було, це однозначно крок уперед для Юхима. У Німеччині завжди повні стадіони на кожній грі, чудова футбольна атмосфера. Ти цим живеш, і тобі просто не дають розслабитися. А в Україні зараз, на жаль, ракети літають, прильоти, постійний страх за сім'ї та все інше.
– У Шахтарі Конопля звик діяти першим номером, постійно атакувати правим флангом. У Німеччині буде інакше?
– От саме це й буде цікаво подивитися – його рівень на фоні іншого футболу. Тут зрозуміло, що Шахтар був номером один, з деякими командами могли грати в півноги, затискати суперника на одній половині поля. А в Німеччині майже всі команди рівні, за винятком хіба що Баварії чи дортмундської Боруссії. Головне – як він себе проявить саме в таких умовах.
Юхим Конопля, фото: ФК Боруссія (Менхенгладбах)
Там грають в інший футбол – постійно «туди-сюди». Немає такого контролю м'яча, як було в Шахтарі, коли можуть тримати його по кілька хвилин біля центру поля. У Бундеслізі все робиться через короткий пас, швидко створюють моменти. Глядачі приходять на стадіон саме для того, щоб м'яч не катали поперек поля по десять хвилин.
– Для збірної України це плюс, що він виступатиме в Бундеслізі?
– Звісно! Він постійно перебуватиме в ігровому тонусі.
«Рівень у Коноплі та Караваєва плюс-мінус один, проте на користь Юхима грає вік»
– Шахтар відпустив Коноплю, а на його місце, скоріше за все, підпише Олександра Караваєва з Динамо. Це рівноцінна заміна?
– Караваєв – гравець із величезним досвідом, але зрозуміло, що він старший. Рівень у них плюс-мінус один, проте на користь Коноплі грає вік (Караваєву 33 роки, а Коноплі 26 років, – прим. А.П.).
Мені просто дуже цікаво подивитися, як Юхим проявить себе в Німеччині на фоні їхньої інтенсивності. Повторюся: коли ти граєш у Шахтарі, у тебе є кілька дійсно важких ігор за сезон – Динамо, Полісся... А решту матчів можна грати в півноги, якщо бути чесним. У Бундеслізі ж на кожну гру треба виходити й битися, там ноги в стиках ніхто не прибирає. Треба постійно бігати туди-сюди: і відбирати, і в атаці допомагати, і в підкатах стелитися.
«У Німеччині тобі і бутси помиють, і форму виперуть та акуратно покладуть. Взяв косметичку – і пішов на роботу»
– Ви перейшли до Вердера у 1997 році. Що для вас було найважчим після переїзду до Німеччини?
– Найперша і головна трудність – це мовний бар'єр. Тому Коноплі насамперед треба вчити мову. А потім, коли вже притерся і почав спілкуватися, стало легше. У нас тоді в команді було багато іноземців, колектив підібрався хороший. Що стосується життя і побуту, то там взагалі жодних проблем немає. Твоє завдання – тільки грати. Тобі і бутси помиють, і форму виперуть та акуратно покладуть. Взяв косметичку – і пішов на роботу (посміхається – прим. А.П.). Умови ідеальні!
Юрій Максимов, фото: СК Дніпро-1
– А в Німеччині тренери та вболівальники прощають помилки? Якщо кілька разів помилився – не з'їдять?
– Помилки не те щоб прощають, але головне інше – місцевих уболівальників ти не обдуриш. Вони одразу бачать, як ти виконуєш свою роботу і чи віддаєшся на полі. А роботу треба виконувати! Конопля це вміє, він за Шахтар відпрацьовував сумлінно. Він такий боєць на полі, що, думаю, проблем із самовіддачею у нього там не виникне. Тим більше, він ще й рудий! Як я кажу: «золотий». А німці таких люблять. Для них це взагалі джекпот (сміється, – прим. А.П.).
– Вас там свого часу теж любили.
– Так, було діло. Знаєте, прикро тільки одне – коли їдеш туди грати у 29 років. Якби я поїхав трохи молодшим, то все склалося б інакше, довше б пограв. А так тебе продають туди, коли ти вже все своє здоров'я залишив в Україні. Але будемо стежити за Юхимом, бажаю йому успіхів!
Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри