Ігор ЙОВИЧЕВИЧ: «Важливо віднайти карпатський дух»

Переглядів 201
автор UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Головний тренер «Карпат» відповів на питання «УФ»

Про підготовку

— Пане Ігорю, ви говорили, що головне завдання на зборах — згуртувати команду в психологічному сенсі, зважаючи на велику кількість молоді. Вам це вдалося?

— Це процес, тому скажу: нам вдається. Звичайно, нам би допомогло у цьому контексті, якби перемогли в трьох матчах навесні. Відтак шлях побудови та згуртованості команди був би швидшим. Попри це, кінцевий результат — не позитивний для нас. Отож шукаємо й знаходимо позитивні моменти в усіх компонентах гри, що було помітно на зборах. Ми бачимо великий прогрес у володінні м’ячем, кількості виграних єдиноборств, проведених атак і ударів по воротах. Зараз багато футболістів отримують свій шанс. Таким чином, відбувається побудова нашого колективу.

— Сподіваюся, юні гравці, які вирушили з основною командою до Туреччини, виправдали ваші очікування та надані аванси?

— Було би помилковим рішенням робити висновки після одного-двох матчів. Молодим гравцям потрібен час, аби адаптуватися до вищої ліги, а тренерам — терпіти їхні помилки. Талант у нас є, але досвіду немає. Тому тренерський склад, як психологи, стежить за цим процесом і надає підтримку. Насамперед, важливо комбінувати юних виконавців із досвідченими та, зрештою, об’єднати спільним завданням — віднайти карпатський дух. Це повинно відбуватися через самовіддачу та дисципліну.

— Як на команді позначається відсутність новачків?

— Авжеж, завжди легше тренерам розраховувати на оптимально високий рівень футболістів. Утім на даний момент у нас є команда, котра шукає себе та вірить у свої можливості. Повірте, я обожнюю свій колектив. У стартових трьох матчах ми показали кращі показники за всіма параметрами, порівняно з минулим чемпіонатом. Це факт і додаткова мотивація вірити в правильність обраного шляху.

— Чому хорватський нападник Манце, котрий проходив із вами збори, зрештою, не поповнив лави «зелено-білих»?

— Це питання ліпше адресуйте керівництву. Я поки не можу остаточно сказати, що його не буде. Я вже висловив свою думку, проте фінальне рішення — за босами.

— За 18 днів до поновлення чемпіонату ви сказали, що «Карпати» готові на 70 відсотків. На якій позначці готовності команда ввійшла у сезон?

— Послухайте: у цих матчах ми пробігли 116, 118 та 122 кілометри. Повірте, це дуже високий рівень. Коли «Реал» програв «Атлетико» — 0:4, вони набігали 97 кілометрів. Отож у функціональному плані команда перевершила наші очікування. Думаю, це напряму пов’язано з нашим розвитком. Отож ми достойні того, щоби одягати зелено-білу форму.

Про старт другого кола

— Старт першості проти донецького «Металурга» підтвердив ваше бачення рівня команди?

— Коли стартував процес, який я розпочав минулого сезону, прагнув того футболу, котрий ми показали в перших турах цьогоріч. Хоча були хороші епізоди й торік: приміром, проти «Динамо», «Зорі» (перший тайм) і «Говерли». Зараз ми закріпили те, над чим раніше працювали. Уважаю, нам дуже допомогли збори в Туреччині. Однак є одна річ, на яку тренер уплинути не може, — голеве чуття. Відомо, що забиті м’ячі — найважливіше у футболі. Поки не можемо знайти той шлях, який приведе до результативного удару. Усе решта в нас є. Команда повинна бути спокійна: якщо ми так і надалі трудитимемося, результат обов’язково з’явиться.

— За вашими словами, між досвідченими й молодими гравцями є величезна різниця в психології. Судячи з потрапляння до основного складу дебютантів 18-річного Кльоца та 17-річних Гуцуляка й Шведа, у цьому плані вони виокремлюються на тлі інших?

— Ви забуваєте про один нюанс: інколи вкрай важливо мати виконавців на позиції, що потребують повного комплекту. Це не означає, якщо гравець дубля має перспективи, він обов’язково має грати в основі. Тим паче, якщо на його місці є гравці, до яких у нас нема претензій. Звичайно, стежитимемо й надалі за молодими гравцями. Також додам, що психологічна побудова різниться не тільки між юними й досвідченими, й між молодими однолітками. Відтак до цього потрібно дуже обережно підходити, позаяк найважливіший фактор — баланс у колективі.

— У інтерв’ю «УФ» колишній наставник «Зорі» Анатолій Волобуєв дуже хвалив Шведа, пророкуючи йому велике майбутнє. Що ви скажете про нього?

— Мар’ян — безсумнівно, талановитий хлопець, але це все, що я можу сказати. Зрозумійте, що я відповідальний за його прогрес, адже щодня керую його навчанням: як психологічним, так і тактико-технічним. Плюс, дуже важливо, що на теоретичних заняттях він засвоїв усі механізми, які є в дорослому фут-
болі. Не будемо робити акцент, що Швед — наш рятівник, ос­кільки наразі про це не мовиться. Мар’яну ще потрібно пройти адаптацію, відчути прем’єр-лігу та
переймати досвід старших колег, аби одного дня довести все, що ми думаємо про нього. Алгоритм розвитку? Необхідно мати ігрову практику, й неважливо, на якому рівні. Буде вкрай погано, якщо минув тиждень, а футболіст не зіграв матч.

— Непотрапляння досвідчених Худоб’яка та в останньому матчі Кожанова до стартового складу зумовлене лише фізичними кондиціями?

— Ігор пропустив три тижні найважливішого етапу підготовки, відтак набирав форму через тренування у Львові. Щоби перейти на інший рівень фізичних якостей, йому просто не вистачило часу. Ми його поступово випускали, щоби він своїм досвідом переламав хід поєдинку, врятував матч, і він це робив. Зараз є три тижні перерви в першості, коли він буде підтягувати свою функціональну готовність, аби переконати тренерів, що він готовий грати зі старту.

— Чи відчувається втрата Ксьонза, котрий пройшов усі збори з командою, але напередодні старту пішов у «Дніпро»?

— Павло — кваліфікований гравець. Його придбання — на користь дніпропетровцям. Йому бажаю всього найкращого, проте мене цікавить лише моя команда та розвиток моїх футболістів. Думаю, на його позиції в нас є гравці, котрі можуть діяти так само кваліфіковано, навіть незабаром зможуть вийти на його рівень.

Про вирішення проблем і здобутий диплом

— Загалом, чого забракло львів’янам, аби цьогоріч уперше перемогти в прем’єр-лізі?

— Насамперед, психологічної стабільності. Саме цим компонентом виокремлюється досвідчена команда, що виступає на одному рівні. Молоді гравці можуть видати один успішний матч, навіть два, втім, після них настане спад. Тренерському штабу пот­рібно вміти передбачити подібне чи принаймні впродовж матчу давати об’єктивну оцінку, щоби в перерві внести відповідні корективи та розбудити колектив. Ми вже неодноразово продемонстрували, що вміємо грати у футбол, якщо зробили це одного разу, то зможемо таке ж показувати щоматчу впродовж 90 хвилин. Зрозуміло, також залишає відбиток динаміка негативних результатів.

— Із чим пов’язані ранні пропущені м’ячі в перших матчах навесні?

— Думаю, багато не потрібно говорити про це, бо я вже відповів щодо цього в попередньому запитанні. Це також пов’язане з психологічним навантаженням і відповідальністю вищої ліги. Зазвичай, коли пропускаємо м’яч, зникає мандраж, а команда оживає, розуміючи, що вже немає чого втрачати, та починає літати з м’ячем або без нього. Попри результат, ми показали якісний футбол, що мене не може не тішити.

— Після двох поразок галичани опустилися на останнє місце. Як нині підтримувати психологічну складову на належному рівні?

— Наша сила — згуртований колектив, у якому чудова атмосфера. До того ж, маємо глобальну мету — веслувати в одному напрямі, щоби покращувати наш рівень і здобувати максимальні результати. Відтак проблем із цим не виникне. Ми можемо після прой­деного шляху дивитися один одному у вічі та вказувати на недоліки.

— Які висновки зробите за тритижневу перерву у чемпіонаті? Як виглядатимуть «Карпати» в матчі з «Металургом» із Запоріжжя?

— У нас не буде перерви в ігровій практиці. Маємо заплановані два матчі — «Рух» (Винники) та «Волинь», отож команда отримуватиме потрібні навантаження. Загалом, працюватимемо в звичному режимі: покращуватимемо свої навички та ліквідовуватимемо допущені недоліки. Намагатимемося зміцнити модель нашої гри та відпрацювати завершення моментів у третій зоні, щоби якомога ефективніше протидіяти запорізькому «Металургу».

— У останньому матчі Пластун отримав червону картку. Чи є після прощання з Балажицем гідна заміна у центрі оборони?

— У нас є Артур Новотрясов, який проявив себе на зборах. Наразі він чекає свого шансу, якого заслужив своєю працею та професіональним ставленням на тренуваннях. Думаю, він готовий проявити себе та довести свою здатність виступати в основному складі. Я йому довіряю, тому він має бути спокійним, аби найближчими матчами продемонструвати свої вміння.

— Отриманий диплом «Pro» допоможе вам у тренерській діяльності?

— На основі теорії практика має більше змісту. Також дуже важливим моментом виступає ігровий досвід: потрібно відчувати футболістів у роздягальні. У вдалих моментах підопічних потрібно вміти втримати емоційно, а в невдалих — підтримати. Я вже пройшов п’ять років тренерського навчання. Цей етап дуже багато дав мені інформації, збагатив як спортсмена-керівника та вихователя. Обіцяю своєму колективу, що передам йому своє натхнення, амбіції та здобуті знання. Сподіваюся, одного дня зроблю «Карпати» дуже великим клубом на вітчизняному рівні.

Насправді, не думаю про доточку «в.о.». Звичайно, давно хотілося стати самостійним тренером у повноцінному режимі. Зрештою, щоби позбутися доточки, ще потрібно заслужити цього, просто так дип­ломи не дають. Повірте, необхідно багато вчитися (навіть не одну безсонну ніч), чимало читати, багато ходити на семінари, котрі оплачував за свої кошти. Це лише один шлях до успіху. Хоча час і практика тебе поставить на своє місце. Поки що можу сказати, що я — дуже щаслива людина, бо працюю з «Карпатами». Цим фактом я тішуся на кожному кроці.

Євген ДЕМЯН.