«Хочу прочитати автобіографії Срни, Зінченка та Усика»: Валерій Бондар – на презентації книги про Шахтар
363 
Вчора у Києві відбулася презентація книги журналіста The Guardian Енді Брасселла. Книга, яка рік тому була написана англійською мовою, на презентації представлена українською. Назва книги: «Ми граємо далі. Боротьба донецького Шахтаря за Україну, футбол і свободу». Її тираж становить 1000 примірників. Ціна – 200 гривень. На презентацію в Україну мав приїхати автор книги, але не склалося.
Зате в столичній книгарні Readeat це видання представляли футболісти Шахтаря Валерій Бондар і Дмитро Різник та гравчині жіночого складу «гірників» – Лідія Заборовець та Діана Кравчук. На цей захід були запрошені і вболівальники та преса.
Спецкор сайту «Український футбол» Олександр Петров відвідав цей захід і поспілкувався з Валерієм Бондарем, який дав нам ексклюзивне інтерв’ю. Напередодні «Класичного» домовилися оминути всі інші теми, окрім, власне, книги, тож порадувало, що захисник Шахтаря мав що сказати й не про футбол. Ловимо на слові – пообіцяли нам пізніше величезні інтерв’ю з Валерою та Дімою!
«Вперше цю книгу побачив перед грою з англійським Арсеналом»
– Коли ти вперше побачив книгу «Ми граємо далі. Боротьба донецького Шахтаря за Україну, футбол і свободу» і якими були твої враження?
– Перед грою з Арсеналом я вперше побачив її і відразу попросив один екземпляр собі. За ці дні встиг прочитати кілька розділів (загалом їх 10, – прим. О.П.). Про те, як їхали з України наші легіонери, як Тарас Степаненко перебував там у бомбосховищі. Чесно кажучи, дізнався багато того, чого я до цього не знав, хоча знаходився у команді. Будо цікаво прочитати, як хлопці виїжджали, хто їм і як допомагав.
Думаю, для вболівальників також буде дуже цікаво це все прочитати. Книжка повчальна, тому що вона й про те, як Україна вистояла. Що наш спорт і, зокрема, футбол продовжують жити. Думаю, далі ми тільки зростатимемо, рухатимемося вперед і в нас все буде добре.
– Те, що цю книгу написав не український журналіст, нічого?
– Думаю, це не має особливого значення. Хоча, напевно, наші журналісти, більше все це на собі відчули. Звичайно, ці всі інтерв'ю з футболістами та тренерами були записані не в Україні, а десь за кордоном, але все одно, якась частина емоцій і історій передадуться уболівальникам.
Книга про Шахтар. Фото: Олександр Петров
– Вболівальників на презентацію прийшло дуже багато, не рахував скільки автографів ти підписав?
– Спочатку переді мною була ціла стопка карток, яку я підписав, потім принесли другу, яку я також підписав. Кілька таких карток забрав додому – батькам і друзям роздам. Я дуже вдячний усім вболівальникам Шахтаря, які прийшли на презентацію цієї книги, їх було дуже багато, і це було дуже приємно.
«Люблю читати автобіографії відомих спортсменів»
– Ти взагалі як ставишся до спортивної літератури?
– Я дуже люблю читати автобіографії відомих спортсменів.
– З останнього, що ти читав?
– Книгу відомого баскетболіста Майкла Джордана.
– А з футболістів?
– Мессі, Гвардіоли та Клоппа.
– Яку книгу про футбол у майбутньому ти б хотів прочитати?
– Книгу Даріо Срни – мені цікава його футбольна історія. Начебто Саня Зінченко випустив свою книгу, її теж хотів би дуже прочитати. Цікаво читати книги тих людей, яких особисто знаєш.
А ще хотів би прочитати книгу Олександра Усика – про його становлення як спортсмена. Цікаво дізнатися, як він ставиться до перемог і поразок, як Олександр ішов своїм шляхом, що привів його до того, де він зараз знаходиться.
«Багато чого знаю про Шахтар, адже я у команді з 8 років»
– А про Шахтар щоб ти хотів прочитати?
– Я у Шахтарі з 8 років. Трохи знаю історію команди. Багато чого знаю, багато чого пройшов. Знаю, що офіційною датою народження Шахтаря є 3 квітня 1936 року, команда тоді отримала назву Стахановець, на честь відомого забійника шахти Олексія Стаханова. Звичайно, хотілося б щось ще цікаве про історію команди прочитати.
Валерій Бондар і Дмитро Різник на презентації книги про Шахтар. Фото: Олександр Петров
– З гравців старого покоління Шахтаря кого ти знаєш?
– Віталія Старухіна, Михайла Соколовського, Валерія Рудакова, який мене тренував. Це легенди Шахтаря. Пам’ятаю тих футболістів, які грали у 90-х, 2000-х роках, тому що багато дивився матчів і всяких оглядів. Мені цікаво, який колись був футбол, як раніше грали.
