Коли відновляться аматорські змагання: голи від 42-річного екс-форварда Карпат; Хачеріді, Балашов і інші зірки ААФУ
9081 
Першими в вітчизняному футболі пішли на зимову перерву аматори: в чемпіонаті України відіграно 13 турів, у Кубку – матчі аж до чвертьфіналу. ААФУ проводить ці змагання від 1997 року, і від того часу звідси вийшли Рух (Винники, тепер Львів), ЛНЗ (Лебедин, тепер Черкаси), Агробізнес (Волочиськ), Інгулець (тодішній АФ П'ятихатська Володимирівка), Металіст 1925 (Харків), Колос (Ковалівка) та багато інших.
І згори вниз на аматорські змагання подивлятися не можна: звідси вийшли десятки майбутніх збірників, учасників єврокубків, тут дограють досить гучні імена, які привертають загальну увагу до цих пір. Ось і зараз колишня зірка Динамо та збірної Хачеріді поповнив ряди учасників змагань ААФУ поряд із такими відомими гравцями, як Лисенко, Балашов, Кабанов, Есеола, Старгородський, Мішуренко, Політило та багато інших, хто досить відомий на всеукраїнському рівні.
Про сезон 2023/24 в аматорському футболі сайт «Український футбол» поговорив з нашими експертами:
- виконавчий директор Асоціації аматорського футболу України Сергій Загоруйко
- оглядач чемпіонату України з футболу в усіх лігах Артур Валерко
«Свого часу в ААФУ було прийнято рішення, які підвищили рівень і масовість наших змагань»
‒ Пане Сергію, для початку розкажіть, будь ласка, якими складаються турніри воєнного часу для аматорського футболу?
Сергій Загоруйко: Звісно, на превеликий жаль, війна наклала свій відбиток на футбол. Інакше й бути не могло. Багато футболістів, тренерів стали на оборону батьківщини. На жаль, ми втратили низку клубів-учасників, які представляли Запорізьку, Херсонську, Донецьку, Харківську області. Значними є пошкодження спортивного інфраструктури – не лише в цих областях, а й у Київській, Чернігівській та Сумській, до прикладу.
Боляче дивитися на те, як понівечено наші міста та села, скільки людей загинули чи опинилися в важкому положенні. За таких обставин саме проведення футбольних змагань в Україні – це щоденний подвиг, за який ми всі висловлюємо вдячність ЗСУ.
Логотип ААФУ, фото: ААФУ
‒ Як змінилися кількість і, скажімо так, якість учасників чемпіонату та Кубка України серед аматорів?
‒ Звісно, є зміни в кількості. Річ у тім, що біля десяти років тому керівництво ААФУ на чолі зі світлої пам’яті Федором Шпигом прийняло низку рішень, які допомогли в підвищенні рівня та масовості наших змагань. Зокрема, ми перевели турніри з системи «весна-осінь» на «осінь-весна», що дозволило синхронізуватися з професіональними турнірами та уникнути дострокового зняття клубів, які хотіли йти в Другу лігу. Також було дещо зроблено для популяризації змагань, полегшення участі, підвищенню престижу змагань.
‒ І як це виражалося в статистиці футбольних змагань?
‒ У нас пік популярності прийшовся якраз на сезон перед коронавірусною пандемією. У сезоні 2018/19 у нас було 35 учасників у регулярному чемпіонаті та 38 ‒ у кубку. Ми в той час кожного року перевершували власні рекорди за кількістю та масовістю змагань, кожен регіон мав своє представництво.
Якщо ж говорити про якість змагань, то судіть самі: всього за останніх років 10-15 із наших змагань вийшли Рух (Винники, тепер Львів), ЛНЗ (Лебедин, тепер Черкаси), Агробізнес (Волочиськ), Інгулець (тодішній АФ П'ятихатська Володимирівка), Металіст 1925 (Харків), Колос (Ковалівка), ФК Минай. У нас всього через кілька років після фіналу Ліги Європи опинився уславлений Дніпро із Олександром Поклонським на чолі та Сергієм Назаренком на полі.
Навіть у Прем’єр-лізі України зараз грає більше трьох десятків футболістів, які спробували змагання ААФУ. Причому я не говорю про досвідчених гравців, яких доля «випадково» на недовгий період заносила в аматори. От якраз саме молоді хлопці, які в наших турнірах грали, з часом доросли до УПЛ, а дехто – навіть до збірних.
«Зараз є поступовий, проте впевнений прогрес»
‒ Сергію, а як стосовно обміну командами між лігами?
Сергій Загоруйко: Влітку 2023 року з аматорських змагань під егідою ААФУ в Другу лігу ПФЛ перейшли три клуби: Дружба (Мирівка), Локомотив (Київ) і Скала 1911 (Стрий). Приємно, що всі вони не загубилися серед професіоналів – дехто серед лідерів і претендентів на медалі, інші добре прогресують і вже піднесли кілька гучних сенсацій.
‒ На кількість бажаючих взяти участь у чемпіонаті та Кубку України не скаржитеся?
‒ Дуже важким був минулий сезон, коли ми стартували тільки в вересні, у чемпіонаті України серед аматорів взяло участь лише 15 учасників, а в Кубку України – 16. Зараз є поступовий, проте впевнений прогрес. Цього сезону в нас уже на 5 учасників більше в чемпіонаті та відразу на 11 – в кубку.
Гравці матчу чемпіонату України серед аматорів, фото: ФК Куликів-Юність
‒ Наступний сезон вимальовується ще більш масовим?
‒ Наразі говорити передчасно – проте є багато заявок і запитань від клубів зі всієї України. Зокрема, багато хто з тих, хто дебютував у Кубку України, після вдалого та цікавого досвіду хотів би і в чемпіонаті стартувати.
‒ У чому переваги участі в змаганнях під егідою ААФУ?
‒ Я б, скоріше, сказав, що наші турніри є невід’ємною частиною футбольної піраміди України. Адже як розвивається будь-який сучасний футбольний клуб? Ви починаєте з місцевих змагань – першість міста, ОТГ, району, області. Збираєте хороший склад, виграєте перші турніри та трофеї. Рано чи пізно постає питання: що далі?
В сучасному вітчизняному футболі цей процес упорядкований. Будь-який претендент на здобуття атестату на участь у професіональних турнірах повинен спершу відіграти в аматорських змаганнях. Отже, чемпіонат України серед аматорів є ніби школою для клубів – які є вимоги до учасників всеукраїнських змагань, що треба робити на стадіонах, що треба робити щодо штату співробітників.
Потім, коли клуби-претенденти на місце в Другій лізі проходять атестацію, досвід виступів у змаганнях ААФУ їм стає в нагоді. Це корисно.
До того ж, наші змагання дають клубам можливість поборотися за офіційні титули чемпіона та володаря Кубка України серед аматорів. До слова, найуспішніші клуби Кубка ААФУ (переможець, фіналіст і двоє півфіналістів) отримують право участі в Кубку України під егідою УАФ. Неодноразово наші клуби доходили навіть до представників УПЛ.
«В аматорських змаганнях є клуби з колишніми зірками УПЛ і ті, хто виховує молодь»
‒ Артуре, якими є чемпіонат і Кубок України сезону 2023/24 у спортивному плані?
Артур Валерко: Із 20 учасників змагань вісім – це новачки. Порівняно з минулим сезоном, залишилися в турнірі Агрон (Великі Гаї), Колос (Полонне), ФК Куликів, Штурм (Іванків), Олімпія (Савинці), Нафтовик (Охтирка), Атлет (Київ) і Зірка (Кропивницький). Так от, якщо судити про рівень турніру по його новачках, то поповнення хороше.
Наприклад, у східній групі Титан (Одеса) та Агротех (Тишківка) відразу втрутилися в боротьбу за медалі. А в західній групі аж до заключних турів 2023 року розрив між другим і дев’ятим місцями складає по 1-2 очки. Це неймовірна щільність і рівність учасників. Причому там чотири місця прохідні, так що фактично третя знизу команда за один тур може перейти в зону виходу в плей-офф.
Хавбек Агротеха Ігор Загальський, фото: ФК Агротех (Тишківка)
‒ Це ми говоримо про інтригу турніру. А як щодо рівня?
‒ Ну, звісно, вітчизняний футбол втратив дуже багато ресурсів. Деякі обласні турніри взагалі зараз неможливо проводити – там бойові дії. Приміром, гранди футболу Харківщини та Донеччини беруть участь у змаганнях в сусідніх областях – і, до речі, там збирають медалі та кубки. Знову ж таки, величезна кількість гравців покинула якраз нижчі ліги та аматорські змагання.
‒ Чому?
‒ Тому що навіть клуби УПЛ тепер комплектуються гравцями з нижчих ліг. Приміром, Кривбас під керівництвом Вернидуба – серед лідерів чемпіонату України з футболу, а в його складі відразу кілька гравців, які пройшли змагання ПФЛ і ААФУ. По-друге, багато футболістів виїхали за кордон. І далеко не всі, як Довбик, Циганков, Забарний або Мудрик, грають в Ла-Лізі чи АПЛ. Сотні гравців стали аматорами в Німеччині, Польщі, Чехії, Словаччині та інших європейських країнах. Деякі команди виїхали, так би мовити, в повному складі.
‒ Якщо в Україні дефіцит футболістів, то хто ж залишився серед аматорів?
‒ От якраз у лідерів аматорського футболу проблем нема. Провідні клуби, як Куликів-Юність, Агротех або Титан, мають у своїх складах колишніх гравців УПЛ, колишніх збірників. А в інших колективах – суто молодь. Є відразу кілька клубів, які покладаються на юних футболістів – як ФАТ Подоляни (Тернопіль), ФАПФ (Івано-Франківськ).
«Щоб заявитися на чемпіонат і Кубок України, потрібно ось що»
‒ А хто найбільші зірки аматорських змагань цього сезону, Артуре?
Артур Валерко: Тут практично в кожній команді є гравці, які свого часу пограли в ПФЛ і навіть УПЛ. Найбільша зірка цього сезону – це Євген Хачеріді, який приєднався до Штурму (Іванків) уже в розпал сезону разом із Олексієм Дитятьєвим (ПФК Львів). Раніше в команді вже були півзахисник Артем Старгородський (Таврія, Арсенал-Київ, студентська збірна України), нападник Володимир Лисенко (Колос із Ковалівки, Динамо, Металіст, Арсенал-Київ), захисник Андрій Пилявський (Зоря, Ворскла, Маккабі).
Євген Хачеріді, фото: ФК Штурм
За одеський Титан грають колишній півзахисник Чорноморця та Львова Сергій Політило, екс-вінгер Чорноморця Віталій Балашов і нападник Олександр Мішуренко (Інгулець, Кривбас). За тишківський Агротех грає вінгер Олексій Чичиков (Ворскла, Зірка, Дніпро-1). За Галичину-Фенікс грає віце-чемпіон Європи серед молоді, колишній нападник Карпат, Таврії та Говерли Максим Фещук.
Багато досвідчених гравців у Кубку України серед аматорів. От за Стандарт (Нові Санжари) інколи виходить досвідчений воротар Віталій Постранський (Зоря, Волинь, Ворскла). Колишній нападник збірної України, Карпат, Кривбасу та Волині Тарас Кабанов є зараз граючим головним тренером клубу Луцьксантехмонтаж №536. Я думаю, цього сезону в жодному із всеукраїнських змагань нема більш вікового голеадора, ніж цей 42-річний форвард.
‒ Сергію, ми звернули увагу, що в багатьох команд, скажімо так, подвійна прописка: Куликів-Юність (Куликів-Верхня/Нижня Білка), Галичина-Фенікс (Львів-Підмонастир)… Із цим це пов’язано?
Сергій Загоруйко: Це різні клуби з різних населених пунктів, які об’єднали свої зусилля, щоб покращити свій рівень і підвищити завдання.
‒ А чому так багато раундів зіграно в Кубку України серед аматорів, що на весну залишаться тільки півфінали та фінал?
‒ Річ у тім, що зараз ідуть ракетні обстріли, затяжні повітряні тривоги. Це завдає важкого удару навіть професіональним змаганням вищого рівня, де на стадіонах обов’язково вимагається регламентом штучне освітлення. Що вже говорити про прості аматорські змагання… Тож ми постаралися повністю виконати всю ігрову програму осінньої частини сезону, щоб не ризикувати навесні. Тому що якщо залишити занадто багато матчів, то є ризик суттєвого зміщення календаря. А щільна весняна частина сезону не передбачає таку можливість.
‒ Що треба, щоб заявити свою команду на чемпіонат або Кубок України?
‒ Ви повинні заручитися підтримкою своєї місцевої футбольної асоціації, адже заявка відбувається на підставі рекомендаційного листа ОАФ. Є у нас передові обласні змагання, як, наприклад, в Івано-Франківській області, де вихід на всеукраїнську арену відбувається за спортивним принципом. У такому випадку пріоритетне право зіграти в змаганнях всеукраїнського рівня отримують клуби, які виграли чемпіонат і кубок області. Проте в наші важкі часи більшість областей наразі не вимагає такого.
Звісно, ви маєте пройти місцеві змагання та здобути певний досвід, відповідати вимогам турніру стосовно стадіону, форми, складу, надання відео. Аматорські змагання стараються йти в ногу з часом, тож наші матчі можна подивитися в YouTube. Ми мріємо про те, щоб кожна область України в мирі та достатку мала своє представництво в чемпіонаті України в усіх лігах. А поки що зберігаємо традиції наших безперервних турнірів і визначаємо переможців, призерів і тих, хто виходить на більш високий рівень і здобуває професіональний статус.
‒ А коли відновляться аматорські змагання всеукраїнського рівня?
‒ Чемпіонат України (від 14-го туру Групи 1 та від 11-го туру Групи 2) попередньо планується розпочати в кінці березня - в першій половині квітня. Кубок України (матчі півфіналу) ‒ в другій половині квітня.
