Олег ГУМЕНЮК: «Зараз міг грати за «Говерлу»

Переглядів 30
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів

Півзахисник «Таврії» — про літні спроби змінити команду та старт сімферопольців у сезоні

— Олеже, після трьох років у «Таврії» влітку ви вирішили змінити колектив. Якою була основ­на причина переходу до іншої команди?

— Причина полягала в розбіжності бачення мого подальшого перебування в Сімферополі. Я хотів дворічний контракт, мені ж пропонували всього на один рік угоду. Відтак не вдалось зійтися у цьому, тому вирішив шукати нову команду.

— Подейкували, що питання виникали не лише через термін контракту, а й через фінансові умови. У цьому є доля правди?

— Якраз у матеріальній площині розбіжностей не було, тож не знаю, звідки взялися такі розмови. Я цілком погодився на фінансові умови, єдине, що не подобалося, як уже казав, строк контракту.

— Тобто, вам пропонували продовжити угоду на тих же умовах?

— Ні, навіть навпаки. Міг би отримувати ще більше, ніж було торік.

— Майже 20 днів ви перебували у статусі вільного агента. Чи багато отримували пропозицій від інших команд?

— Так, звичайно, були. Більше того, я вже їхав підписувати конт­ракт. Однак не вдалося пройти медичне обстеження: в мене знайшли ушкодження меніска. Тому поїхав до Ізраїлю робити операцію. Саме через те, що довелося лягти під ножа, не зумів перейти до іншого колективу.

— Вони ж вам пропонували умови, котрі тебе задовольняли?

— Так, запропонували договір на три роки. Але медкомісія змінила всі плани.

— А в якій команді ви перебували на перегляді?

— Зауважу, що я не був на перегляді. Я їхав уже підписувати контракт. Із ким? Це — ужгородська «Говерла». Запрошував особисто головний тренер В’ячеслав Грозний. У мене вже була готова угода на руках, залишився лише медичний огляд у «Борисі»… Відповідно, в такому стані ніхто не підпише зі мною контракт, тому довелось їхати за кордон лікуватись. Не захотів ризикувати, тому що, за умови більших навантажень, могли бути фатальні наслідки.

— Сімферопольський клуб тобі не допомагав у цьому питанні?

— Ні. Я робив операцію за власний кошт. Та й чому б це вони мали оплачувати? Я ж був вільним агентом у цей час.

— Виходить, що після всього ви пішли на поступки «Таврії» та підписали угоди на її умовах?

— Вийшло, що поставив підпис під ще гіршим контрактом. Усі знали, що недавно в мене була операція. Мені вже нічого не залишалося, вибору не було.

— Не шкодували, що раніше не погодилися?

— Було таке, звичайно. Але що вже зараз зробиш? Я ж перед цим бігав, грав (залишалось 10 днів до завершення трудового договору), нічого не відчував. Навіть не міг уявити, що в мене проблеми з коліном.

— Та якби не виявили це в Ужгороді, то потім могли бути ще більші проблеми?

— Безумовно. Лікарі казали: якби нині це не виявили та не зробили операцію, міг бути сильніший розрив. Відповідно реабілітація зайняла ще більше часу. Як говорили, до шести-семи місяців. Тому й тут є свій позитив, адже вдалося вкластися в місяць, аби цілком відновитись.

— Коли були вільним агентом, тренувалися самі чи з командою? Чи взагалі весь час пішов на лікування?

— Після операції лікарі порадили два тижні уникати навантажень, лише ходьба. У цей час подзвонили з «Таврії» та сказали, якщо в мене немає інших можливостей, щоби повертався. Навіть попри травму мене хотіли повернути.

— У міжсезоння в команді змінилися тренери. Замість українця Олега Лужного прийшов грек Яніс Христопулос. Чиї методи роботи вам імпонують?

— Мені з будь-яким наставником легко. Із жодним фахівцем у мене не виникало конфліктів. Якщо добре працюєш на тренуваннях, тебе ставлять на матч, то немає різниці, хто на чолі тренерського штабу. Головне — віддаватися роботі, відтак у кожного тренера будеш на хорошому рахунку.

— А те, що Олег Романович пішов, не стало для вас несподіванкою?

— Ми часто спілкувалися з Лужним. Вірили, що до наступного сезону нас готуватиме саме він. Чи були розчаровані? Знаєте, спортивне життя футболіста не дуже відрізняється від тренерської долі: сьогодні ти в команді, а завтра тебе немає.

— Як відомо, «Таврія» не може виходити на трансферний ринок. Чи не тяжко через це в психологічному плані?

— Безперечно. Цей факт тисне на нас. Тяжко без нової крові в колективі. Добре, що принаймні із дубля можемо брати виконавців.

— До того ж, недавно з команди пішов Антон Шиндер. Не було думок, що людина уникає неприємностей, чи ви його зрозуміли?

— Усі в команді його прекрасно зрозуміли. У «Шахтарі» він прогресуватиме. Як казав Мірча Луческу, вони слідкували за ним два роки. На щастя, в нас у команді є Максим Фещук, хороший нападник. Відтак ситуація не критична.

— Хоча ви провели лише одну зустріч, чи сильно розчарований стартом таврійців?

— Що тут оцінювати? Усі бачать, що команда у скруті. Хоча складно, проте намагатимемося змінити наше турнірне становище. Іншого виходу в нас просто немає.

— Після останнього матчу з київським «Динамо» Максима Калиниченка говорив, що ситуація в «Таврії» та столичному ФК чимось схожі, однак на різних полюсах.

— Не знаю, як із цим у «Динамо». Принаймні для них трансферне вікно відкрите, а в нас такої можливості немає. Отож їм легше. Про бюджет узагалі мовчатиму. Хоча не дуже цікавлюсь проблемами інших команд. Нам би зі своїми розібратися.

— Чи зможе молодь з дубля з часом демонструвати кращу гру, зрештою, та здобувати очки?

— Ну, колись, напевне, точно. Програли всі шість матчів, чого ще можна боятись? Далі все має бути краще. Хлопці молоді, мають використати свій шанс, адже, якби не ця заборона на трансфери, в них би не було такої можливості. Мають час до шостого листопада.

— А як головний тренер Яніс Христопулос почувається під час такої ситуації, коли команда програє шість зустрічей поспіль?

— Кожне тренування та матч починає зі слів про те, що потрібно думати лише про гру. Намагається нас налаштувати на кожний поєдинок, не дивлячись на те, з ким граємо.

— Очевидно, що через відсутність нових футболістів, велику роль має універсальність. На скількох позиціях зможете зіграти?

— (Сміється). Ви мене запитайте, яку позицію я не можу закрити. Я — універсал. За всіх тренерів грав на різних позиціях. За часів Олега Романовича лише на позиціях нападника та голкіпера не перебував. В останньому матчі Христопулос також змінив моє місце на полі. Спочатку починав правим хавом, а коли травми зазнав Путраш, то довелося зміститися ліворуч. Часом на тренуваннях і в матчі з одеським «Чорноморцем», до прикладу, взагалі грав центрального.

— А на якому місці вам найзручніше?

— Моя рідна позиція — лівий півзахисник. Там мені й найлегше.

— Минулого сезону ви були ключовим гравцем, частим гостем основи. Нинішнього, зважаючи на недавню травму, вам це до снаги?

— Однозначно, зможу. Що залишається робити? Потрібно!

— Окрім вас, з досвідчених гравців ще кого можеш назвати лідером сімферопольського ФК?

— Максим Фещук, Сергій Назаренко, Дамір Кахріман, Максим Калиниченко.

— Напевне, мало би грати на руку те, що в команді зібрався сплав досвіду та молоді?

— Так, поруч із старшими молодь має переймати їхнє вміння. Так прос­тіше прогресувати. Як ми свого часу дивилися на досвідченіших гравців та намагалися перейняти їхню манеру гри.

— Зараз фахівці вважають «Таврію» головним аутсайдером, претендентом на пониження. Що з цього приводу думають у команді?

— Ми не зважаємо на це. Прагнемо щоматчу демонструвати гідний футбол, аби, зрештою, перемогти. Але поки що не виходить.

— Шостого листопада команда зможе підписати нових футболістів. Отож у Сімферополі можна буде зітхнути з полегшенням?

— Побачимо. Не будемо забігати на перед. Звичайно, що з приходом нових виконавців буде легше, ніж є зараз.

— Підсумовуючи ситуацію, чи зможе «Таврія» залишитися по завершенні чемпіонату в прем’єр-лізі?

— Гадаю, що так. Відрив ще не такий недосяжний. Якщо виграти пару матчів, то не будемо останніми. Зараз нам на руку, що команди, котрі перебувають вище нас, також грають не дуже успішно.

— Наостанок: вам 30, маєте ще один рік контракту. Чи не плануєте вішати бутси на цвях? Чи маєте ще сили продовжувати виступи?

— Упевнений, що гратиму далі. Нині в «Таврії» мене все влаштовує. Поки гратиму в Сімферополі, а там видно буде. Завершувати кар’єру не збираюсь. Чи пропонували контракт таврійці? Поки що ні. Ближче до зими питання щодо продовження угоди стане зрозумілішим.

Євген ДЕМЯН.