Український футбол
Олександр СЕВИДОВ: «Краще тимчасові невдачі, ніж тимчасовий успіх»

Головний наставник львів’ян — про прощання з «Говерлою» та перспективи з «Карпатами»

 

— Олександре Володимировичу, тяжко не згадати ваш попередній клуб. Чим закінчилася справа з «Говерлою»? Чи виплатили гроші?

— Скажу так: у мене в жодному клубі не було конфліктів із функціонерами. Із жодного міста я не їхав із скандалом, у тому числі, з Ужгорода. Відтак нічого поганого про Нестора Івановича Шуфрича сказати не можу. Інформація, яку йому доносять, запевняю, на двісті відсотків не відповідає дійсності. Далі тему продовжувати не хочу, зі мною досі не розрахувалися. Нехай це залишається на їхній совісті.

— Що спонукало залишити ужгородський ФК?

— Передусім у мене не було бажання залишити «Говерлу». Це якось некоректно було би з мого боку. Скажу по-іншому, у спортивній частині не було головної складової. Є деякі люди, з якими працювати в одному клубі просто нереально. Вони робили все для того, щоби в колективі відчувався дискомфорт. Стосовно цього розмовляли з президентом ФК, але зрушень ніяких не сталося. Тому вирішив для себе піти з команди. Було два варіанти: або залишатися та терпіти те, що там відбувалось, або шукати іншого місця для себе.

— Либонь, не бачили перспектив у цьому клубі?

— Не сказав би, що не бачив майбутнього. Хоча набір гравців, погод­жуся, був не такий кваліфікований, порівнюючи з іншими колективами. До того ж, умови були на порядок гірші, ніж зараз. Ніколи не сварив, не принижував своїх підопічних у будь-якій команді. Відтак й зараз можу сказати: тим гравцям було до снаги виконати поставлену мету на сезон, однак за іншого збігу обставин. Отримали, зреш­тою, те, що вийшло. Завжди вважав, що наша команда спроможна виходити та битися за результат.

— Окрім можливостей очолити львівський клуб, чи отримували інші запрошення? Як узагалі виник зв’язок із «Карпатами»?

— Уже стомився відповідати на це. У деяких керівників закарпатської команди паранойя: нібито Севидов вів перемовини з «Карпатами» прямо під час матчу з ними. Днями в деяких ЗМІ пройшла інформація, буцімто гравці «Говерли» здали гру своєму колишньому тренеру. Як можна коментувати такі чутки? Ми з гравцями зробили все, що від нас залежало.

Щодо запрошень: на той момент їх не було. Коли залишив ужгородців, то отримав також пропозиції очолити закордонні команди.

— Чому ж зупинилися саме на «зелено-білих»?

— Найперше, хотів залишитися в Україні. «Карпати» запропонували мені роботу, котра мені до душі. Мені подобається працювати з молодими футболістами. Знав, на що йду. Очікував, що виникнуть проблеми у спілкуванні з пресою, адже багато виникатиме моментів, які обурюватимуть людей. Але, повторюся, це — робота, котру люблю.

— Улітку в клубі була неприємна ситуація, коли футболістам пропонували контракти на інших умовах, через що вчорашні гравці старту тренувалися за індивідуальною програмою. Це сильно позначилося на підготовці до сезону?

— Команда готувалася, виходячи з наявності тих людей, які готові були зразу взяти участь у чемпіонаті. Я не керівник клубу, відтак не маю відношення до фінансової сторони, контрактів і до тих діалогів, які відбувалися між гравцями та функціонерами. Якщо проблеми й виникали, то зараз вони вирішені. Виконавці, котрі ба­жають захищати зелено-білі кольори — грають за «Карпати».

— Чи задоволені набраними під час антракту гравцями? Чи розраховували на сильніше підсилення?

— Мені було відомо, які умови у Львові створені для футболістів. Отож ні про що не шкодую. Проте кожному наставнику будь-якої команди у світі хотілося би мати у своєму розпорядженні гравців й трохи сильніших. Утім, задоволений нинішнім складом і їхнім ставленням до роботи. Сподіваюся, вони прогресуватимуть разом із «Карпатами».

— У вас трирічний контракт на руках, отже чи готові на дов­гий час залишатися тренером «Карпат»?

— Принаймні докладу максимум зусиль і знань, щоби втілити ідеї, які є в мене та керівництва клубу. А чи вийде це у мене — інше питання. Конт­ракт фахівця може бути розрахований й на 10 років, але якщо результату не буде, то його можуть звільнити й за тиждень. Термін контракту річ відносна, тому нічого не гарантує.

— Чи керівництво та функціоне­ри поділяють ваші думки щодо майбутнього команди?

— Знаєте, нині зроблю акцент на одному: я не висував ніяких вимог до них. Це клуб ставить умови тренеру. На мою думку, це — правильно. Керівництво вибирає собі тренера з розрахунком на те, що він спроможний втілити їхні задуми. Відтак суперечностей у нас не виникало. Звичайно, демократично ставимося й до розбіжностей у поглядах: десь погоджуємося, десь ні. Це — робочі моменти. Існує думка, що в «Карпатах» усе вирішує президент. Але він вирішує глобальні питання, а все, що стосується гравців, прерогатива головного тренера. Якщо би він і цим переймався, то для чого наставник потрібний команді?

— У дебюті сезону ваші підопічні зустрілись із «Ворсклою». Чи очікували, що вже в першому турі колектив поступиться супернику?

— Безумовно, це було неприємно, адже не розраховували програти. Мета перед матчами з полтавцями та «Арсеналом» стояла одна — звитяга. Трішки випереджу ваші запитання. Потрібно налаштуватися на позитив, бо завжди звинувачувати колектив не можна. Багато пишуть, що «Карпати» грають погано. А хто зараз грає добре?

Повертаючись до матчів, не хочу применшити заслуги гостей, але в деяких матчах ми не заслуговували піти з поля переможеними. Зокрема, в протистоянні з «канонірами», коли в бік воріт суперника завдали більше 20 ударів, а нічого забити не вдалося. Моїм підопічним тяжко сприймати такі поєдинки, коли розуміють, що могло все бути по-іншому. Утім, якщо зараз битиму по голові футболістів, то потім нічого не зможу від них очікувати.

— Далі команда взяла очки в Донецьку. Помітили покращення гри після цієї зустрічі?

— Покращення побачив, але не миттєве. Нині бачу прогрес команди. Хоча багато говорять, що в нашого клубу немає перспектив. Із цим категорично не погоджусь. Врахуйте, що в нас — наймолодший колектив прем’єр-ліги. Хлопці мають куди прогресувати.

— Чи тяжко було налаштування гравців у психологічній площині, зважаючи на три домашні двобої без перемог?

— Програвати завжди нелегко, це тиснуло на нас. Утім, це — складова нашої роботи, тому не можна зациклюватися на одному факторі. Підтримка вболівальників на стадіоні «Україна» завжди відчувається. Вочевидь, потрібен ще час для хорошої статистики у чемпіонаті. Ми ж прикладаємо максимум зусиль, але, можливо, цього замало?

— У більшості випадків льві­в’яни на виїзді грають унічию. Як гадаєте, це сприйнятний результат?

— Можна й краще, подекуди не потрібно було втрачати три залікових пункти. Наприклад, у Маріуполі та Донецьку. Причиною цьому слугують збіг обставин, об’єктивні та суб’єктивні фактори. Як, приміром, у Луцьку, де зіграли погано, а змогли зачепитися за очки, створивши всього один момент. Проти «Іллічівця» же була протилежна ситуація.

— Напередодні протистояння із «Шахтарем» більше відштовху­єтесь од матчу з «Говерлою», котрий виграли, чи від поєдинку із «Севастополем», у якому зазнали поразки?

— Поки що ми ні від чого не відштовхуємось. У нас ще немає тієї сили, щоби говорити, що нам все одно, як гратиме «Шахтар». Безперечно, врахуємо, що до нас приїде найкращий клуб України. На основі цього й будуватиму тактику та стратегію на цю зустріч.

Стосовно останнього матчу: після пропущеного м’яча ми виглядали дуже добре. Відтак говорити, що ми за всіма параметрами програли у Севастополі, не став би. Намагатимемося «чіплятися» за ті моменти, під час яких грали пристойно. Відповідно позбавлятися тих неприємних відрізків, які ми повторюємо щоматчу.

— Деякі аналітики стверджують, що сьогоднішній «Шахтар» слабкіший учорашнього зразка, адже цей сезон показав, що «гірники» можуть втрачати очки, як у поєдинках із «Дніпром» і «Металістом». Чи цей приклад свідчить, що й вам до снаги відібрати очки у донеччан?

— Із кожною командою можна грати. Утрата таких виконавців, як Вілліан, Фернандіньо та Мхитарян, не могла минути безслідно. Вірю, що із часом Мірча Луческу зможе повернути попередній рівень гри. Інколи навіть смішно чути деякі висловлювання, що «Шахтар» став слабкішим. Для цього потрібно, щоби команда була на піку. Нехай він краще припаде на зустріч із «Манчестер Юнайтед», тоді всі знову заговорять про силу «гірників». А ще краще вже після нашого матчу — на матч проти «Реала Сосьєдада».

— «Карпати» ще не грали з командами з топ-четвірки прем’єр-ліги та перебувають лише на 13 місці у турнірній таблиці. Як розцінюєте становище команди?

— Ніяк. Хоча це звучить і банально, але наше основне завдання: створити боєздатний колектив. Краще тимчасові невдачі, ніж тимчасовий успіх. Нарікати на те, що ми ще не грали з провідними командами, не варто. Рано чи пізно все одно доведеться. Звичайно, коли йде низка таких непростих поєдинків, то дуже нелегко. Але, нічого, будемо битися та здобувати залікові пункти, а вже потім подивимося на наше турнірне становище.

— Трансферне вікно вже зачинене, тож придбати когось не можна. Чи маєте якісь плани на підсилення під час зимового антракту?

— Так, хотів би підписати когось із нападників. У нас є хороші бомбардири, проте результативність непоказна. Важливо, щоби попереду була сильна конкуренція. Не впевнений, що когось купимо. Ми пішли складним і нелегким шляхом: виховувати своїх гравців. Якщо ж узимку знайдемо хорошого футболіста, котрий прагнутиме зодягти зелено-білу футболку, то навряд чи від нього відмовимося.

— Щодо результативності: більше імпонує, що небагато пропускаєте, та чи подобається те, що мало забиваєте?

— Насправді нічого не подобається. Пропускають усі, проте, враховуючи, що ми це робимо не у складних моментах, мене це засмучує. Однак, працюємо над цим.

— Чи передбачаєте певний прогрес «Карпат», коли про галичан зможуть говорити лише приємне? Чи ще рано мріяти про таке майбутнє?

— Лише приємне в нашій країні не говорять ні про один клуб. Нині є прагнення повернути «Карпати» до лав сильних колективів, із яким рахуватимуться всі. Не тільки рівні нам за силою суперники, а й команди, котрі апріорі стоять вище нас. Якщо дійдемо хоча би до цього, то вважатиму, що півсправи зроблено. Далі нашим стратегічним завданням стане потрапляння наших вихованців до основи, щоби «Карпати» розширили чинну топ-четвірку українського чемпіонату. А далі й єврокубки будуть… Єдине, що молодим хлопцям потрібно розуміти, що це — велика праця.

— Із цього випливає, що основна мета — створення народної команди у Львові. Відтак цього сезону конкретне завдання перед командою відсутнє?

— Ставити якусь мету зараз не доречно. Яка різниця між сьомим і чотирнадцятим місцями? Особисто я не бачу. Як уже казав, усі зусилля спрямовані на створення хребта команди, що виступатиме наступного сезону, та добиватися серйозних результатів.

Євген ДЕМЯН.


стрічка новин