«Сподіваюся бути у строю на матч із ФК Минай»: топ-новачок Вереса повертається в гру напередодні битви аутсайдерів УПЛ

Переглядів 540
Олександр Карпенко Олександр Карпенко
5 голосів
«Сподіваюся бути у строю на матч із ФК Минай»: топ-новачок Вереса повертається в гру напередодні битви аутсайдерів УПЛ
Марко Мрвальєвич. Колаж: УФ
Нападник Вереса Марко Мрвальєвич ексклюзивно для УФ поділився очікуваннями від центрального матчу 27 туру УПЛ проти Минаю.

Мрвальєвич готовий допомогти Вересу в надвідповідальному матчі з Минаєм, і це найкраща новина для фанів рівненського клубу. Марко, попри те, що не грав в останніх матчах Вереса через дискваліфікацію та пошкодження, був визнаний найкращим гравцем народного клубу за підсумками квітня.

22-річний нападник, змінивши чемпіона Чорногорії Будучность на борця за виживання в УПЛ, сильно увірвався в чемпіонат України та почав штампувати голи. У шести матчах Марко забив три, причому, голами відзначався три тури поспіль – з Ворсклою, Динамо та Чорноморцем.

Напередодні матчу 27 туру УПЛ Верес – Минай Марко Мрвальєвич в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» розповів про те,

  • хто його знайшов для Вереса
  • як вдалося назабивати шанованим в Україні суперникам
  • чому не грав в останніх турах
  • чого чекає від лобового матчу з Минаєм

«Сподіваюся бути у строю на важливий матч із ФК Минай»

– Марко, ти пропустив останні 3 гри. Які шанси побачити тебе на полі проти Минаю?

– Так, дійсно, я пропустив останні матчі через травму, але зараз готуюсь до матчу і сподіваюсь бути у строю на важливу гру.

– Ти стрімко увірвався в УПЛ, почав забивати. Як за короткий проміжок часу вдалося адаптуватися в новій команді?

– Дуже допомогли партнери по команді, тренерський штаб, та й взагалі всі люди в клубі привітні і завжди зробити для мене максимум. Це стосується і футбольних, і позафутбольних речей.

– Що від тебе вимагає тренерський штаб Вереса, як нападника?

– Вимагається, як і від кожного форварда, забивати голи, але це не все. Маю відпрацьовувати в обороні для того, щоб якомога швидше команда знову заволоділа м’ячем і починала нову атаку.

Марко Мрвальєвич. Фото: НК Верес

– Мовний бар'єр для тебе створює дискомфорт?

– На щастя, моя мова і українська схожі між собою, є багато однакових і співзвучних слів. Тому мені не складно зрозуміти, про що йде мова. Сподіваюсь підучити українську до мінімально необхідного рівня, вивчити основні речі, які потрібно. Тоді буде набагато простіше.

«Після розмови з Габовдою зрозумів, що Верес хоче допомогти мені прогресувати»

– Яка атмосфера в команді перед грою з Минаєм, яка може багато чого вирішити?

– Атмосфера рішуча, дійсно ця гра може багато чого вирішити, і ми налаштовуємося на неї відповідним чином. Якщо подивитися в таблицю, то внизу велика щільність – 2-3 очки можуть зіграти велику роль у підсумку. Тому ми зробимо все, що від нас залежить для перемоги і для того, щоби залишитись у Прем’єр-лізі.

– Наскільки важливий фактор вболівальників у цій вирішальній грі?

– Вболівальники – це те, заради чого ми граємо у футбол. Мені дуже приємно бачити фанів на трибунах у Рівному, які створюють чудову атмосферу і підтримують протягом всіх 90 хвилин матчу. Повірте, підтримка відчувається на полі, вона надає сил і діє як попутний вітер.

– Досвід боротьби за високі місця в нижчих дивізіонах та битва за прописку в еліті якось відрізняється?

– Я думаю, що однозначно складніше боротися за те, щоб не вилетіти. З іншого боку, це престижніше, тому що кожен гравець намагається проявити себе якнайкраще, адже ціна помилки може бути високою.

– Чим ближче кінцівка чемпіонату, тим сильніше на вас тисне результат?

– Так, звісно, адже справа в тому, що чим ближче кінець чемпіонату, тим менше можливостей виправити погані результати. Все є в наших руках, маємо ще чотири матчі, у яких треба брати максимальну кількість очок, перемагати. Впевнений, що характер цієї команди і цих хлопців допоможе нам не вилетіти.

– Давай повернемось трошки назад. Цікаво почути твоє історію, як з'явився варіант з переходом у Верес?

– Варіант з’явився завдяки Юрію Габовді, який бачив мої матчі, а пізніше вийшов на зв’язок. Після розмови з ним я зрозумів, що у клубі хочуть мене бачити, і Верес хоче допомогти мені прогресувати. Тому я прийняв рішення, що Верес – чудовий варіант для продовження кар’єри. Окремо слова подяки хочу висловити своєму другу Луці Ротковичу, який у свій час грав разом з Габовдою. Він на перший час приїхав зі мною у Рівне і дуже допомагав у всіх питаннях.

«Український чемпіонат входить у топ-10 європейських ліг, як на мене»

– Спортдректор Юрій Габовда розповідав, що твій батько після одного з обстрілів України вийшов із перемовин, але ти вже для себе вирішив приїхати в Україну. Цікаво почути твою версію.

– Батько розумів, що це прекрасний варіант для продовження кар’єри, що у Вересі я зможу навчитися багатьом позитивним речам в плані футболу. Звісно, йому було трохи лячно, як і кожному батьку, відпускати мене в Україну, яка, на жаль, опинилася в такій ситуації. В кінці-кінців, ми прийняли рішення, що я поїду. Тому я тут, і намагаюсь викладатися на всі 100%.

– Коли ти зрозумів, що хочеш стати футболістом?

– Якщо чесно, то точно і не згадаю. Я просто жив цим, сподівався і працював над цим. В кінці-кінців все вийшло, і я щасливий, що можу займатися улюбленою справою.

– Батько футболом не займався професійно?

– Він грав у футбол, коли йому було близько 20 років, але професіоналом не був. З того, що я чув – він не надто любив тренуватись і бігати, ха-ха! Зрештою він перестав займатися.

– Хто був твоїм кумиром, яка твоя улюблена команда?

– Змалку я вболіваю за свій колишній клуб – Будучност. Що стосується світових клубів – це Мілан. А гравці – складно когось обрати. Зараз є кілька суперфутболістів – Лео Мессі, Беллінгем, Мбаппе, Холанд. Одного, мабуть, не виділю.

Марко Мрвальєвич. Фото: НК Верес

– В Чорногорії ти вигравав чемпіонат і кубок в складі Будучності. Напевно, здобути такі трофеї та титули саме в улюбленій команді – особлива радість.

– Так, я двічі вигравав чемпіонат і одного разу кубок Чорногорії. Це колосальний досвід для мене, але більше сатисфакція, адже мені вдалося це зробити у складі клубу, за який я вболівав з самого дитинства. Підняти над головою ці трофеї і вписати якимось чином своє ім’я у історію улюбленого клубу – це безцінно.

– Що собою являє футбол в Чорногорії зараз?

– Чорногорський футбол складно порівняти з тим, що я побачив в Україні. Ми говоримо про зовсім різні рівні. Але я сподіваюсь, що ситуація зміниться у моїй країні, і рівень чемпіонату Чорногорії зростатиме в майбутньому.

– Які твої перші враження про Україну?

– Україна – це чудова країна, я вже встиг побувати у деяких містах, де ми грали виїзні матчі. Варто сказати, що із задоволенням познайомився би з ними більш детально при першій ліпшій нагоді.

– А що скажеш по чемпіонату?

– Український чемпіонат входить у топ-10 європейських ліг, як на мене. Щодо чемпіонату, то скажу, що я приємно вражений рівнем. Стадіони чудові, суперники дійсно непрості. Взагалі, в Україні грають у більш силовий футбол, основа якого – висока фізична готовність. Це те, що впало у вічі.