Президент екстра-ліги підбиває підсумки загальним зборам і розповідає, чого слід очікувати від нового сезону

— Степане Зиновійовичу, які важливі рішення були ухвалені на зборах президентів клубів?

— Було ухвалено багато різноманітних рішень. Найперше, це рішення, які стосуються наступного чемпіонату. Остаточно затверджено сім команд — це всі, хто грав торік. Було бажання в донецької команди «Сапфір» долучитися, але вони вирішили, відповідно до стратегії клубу, взяти участь у першому сезоні в першій лізі. Із головних рішень, які стосуються проведення наступного чемпіонату, перше — це була система змагань. Вона була затверджена за торішньою схемою: чотири кола з роз’їздами, відтак серія плей-оф. На відміну від минулого року, не буде проводитися Кубок ліги, в якому розігрувалися 5–7-ма сходинки, а ці місця будуть визначатися за підсумками регулярного чемпіонату. Разом із тим, для того, щоби командам місяць чи півтора не було що робити, ми висунули АМФУ пропозицію організувати такий неофіційний турнір, у якому об’єднати команди ЕЛ, які займуть 5–7-ме місця та 3–5 команд першої ліги. Це дозволить клубам подивитися на рівень один одного та зробити адекватну систему змагань для них. Чемпіонат розпоч­неться 7-го вересня, потім пауза, пов’язана з участю збірної у серії плей-оф до чемпіонату Європи з Угорщиною, а 29-го — наступний тур.

Наступним фундаментальним рішенням є те, що ми досягли згоди з Асоціацією міні-футболу (футзалу) України щодо об’єднання функції делегата й інспектора в одній особі. Тепер вони називаються суддівські спостерігачі. Також розуміючи, що багато людей було залучено до делегатства, президенти клубів запропонували Асоціації розглянути можливість створення певного фінансового фонду. Намагатимемося якимось чином залучити до футзальних питань людей, які раніше виконували функції делегата, так, щоб вони могли, наприклад, за рахунок АМФУ (а клуби обіцяли допомогти фінансово) поїхати й провести якісь потрібні зустрічі й консультації, взяти участь у конференціях, організувати «круглі столи» тощо з питань, пов’язаних із розвитком футзалу. Наступним ключовим питанням стало укладення угоди про передачу прав від Асоціації до екст­ра-ліги на проведення чемпіонату України в найвищому дивізіоні та Суперкубка на три роки. Зараз узгоджуються певні стилістичні моменти, тож після затвердження виконкомом, який має відбутися 31-го серпня у Харкові, маємо його підписати. Клуби екстра-ліги взяли на себе зобов’язання виставити команди в першій лізі на наступний сезон для того, щоби розширити першу лігу та, звичайно, готувати собі резерв. Зрозуміло, що ніхто там не триматиме неперспективних гравців, а, з іншого боку, це дає можливість гравцям проходити період адаптації після травм. Розуміємо, що це непроста ухвала, зважаючи на додаткові фінансові затрати та, усвідомлюючи, що потрібно готувати зміну, абсолютна більшість клубів підтримала це рішення. Також було ухвалене рішення, що наступного сезону відійдемо від питань великого розширення, бо це дуже складно зробити. Стоїть­ завдання розширення до десяти команд, і нові клуби зможуть увійти винятково за спортивним принципом: лише через першу лігу.

— Тобто з цього сезону зможемо побачити сім дублюючих складів команд ЕЛ у першій лізі?

— Сподіваюся, що всі зможуть це рішення виконати. Воно обов’язкове до виконання, але в деяких клубів ще є певні запитання. Це 1–2 клуби, які зараз вирішуватимуть ці питання, щоб у них теж з’явилися команди в першій лізі.

— Чи можна вже говорити, що сьома команда екстра-ліги вилетить цього сезону?

— Ні, поки що ми не говоримо про виліт команд, тільки про розширення.

— Цьогорік знову побутували чутки про можливе розширення за рахунок кількох команд. Але ви казали лише про «Сапфір». Більше охочих не було?

— Офіційно не було, але скажу, що всі прекрасно розуміють, що питання підвищення в класі пов’язані з фінансами та спортивною складовою. Це вельми важливо, бо сьогодні навіть люди, які мають гроші, не можуть сходу прийти та залучити висококласних гравців, із якими можна вирішувати зав­дання боротьби за медалі. Хороші футзалісти перебувають на конт­рактах, а якщо команда новостворена, то гравці на це дивляться обережно.

— Проект розділення екстра-ліги на дві зони знову відкладено чи від нього вже відмовилися?

— На даному етапі він не є актуальним. Ми два роки поспіль пропонували піти революційним шляхом, але план не спрацював. Тому вирішили, що зараз буде правильно рухатися еволюційним шляхом. Він довший і складніший, але, водночас, стійкіший і надійніший.

— Екстра-ліга проводила консультації з клубами з приводу проекту розширення на дві зони. Чи можете назвати ті команди-новачки, які були в ньому зацікавлені та висловлюють бажання підвищитися до екстра-ліги?

— Це донецькі команди «Сапфір», «АРПІ», «Буран-Ресурс», львівські «Львівхолод», «Львів Сіті», київські «Київ-НПУ», «Епіцентр К3», а також харківський «Моноліт» і кременчуцький «Лукас». Вони зацікавлені, але, знову ж таки, я поважаю тих людей, які не ухвалюють емоційних рішень, а хочуть будувати свою команду системно, крок за кроком, із хорошим фундаментом. На мою думку, такий шлях треба поважати, адже це говорить про серйозність намірів. Нам необхідно потрошку розбудовувати бренд, відтак з’явиться спортивна складова, переконаний, що й політична та економічна ситуація буде змінюватися. Розумію, що ці слова набили оскомину, але ми живемо в цій країні, тож не можемо існувати поза її реаліями.

— Чи планує ЕЛ якісь нові спільні проекти з АМФУ?

— Я вже розповів про нашу пропозицію зробити турнір у кінці квітня-травні для тих клубів, які не потраплять у плей-оф. Також є ідеї проведення Суперкубка на нейт­ральному майданчику. Зараз, за регламентом, він відбувається на полі чемпіона — це, в першу чергу, пов’язано з економією коштів. На даному етапі, це чітка й злагод­жена співпраця в тому, що маємо. Розуміємо, що успіхи в одному чи іншому напрямку будуть принципово підсилювати інші напрямки. Тому зараз надзвичайно важливо, що була створена сильна перша ліга — це фундаментальна основа. Хочеться, щоб і всеукраїнська аматорська ліга розпочала свою діяльність, звідки команди могли би рости в першу лігу. Загалом, необхідно вибудувати такий ланцюжок аж до дитячо-юнацького футзалу.

— Чи вирішено питання, хто надалі матиме право представляти нашу країну на престижних міжнародних турнірах, таких як Кубок Єрьоменка?

— Поки нашу країну представлятиме «Єнакієвець», для якого створені всі комфортні умови, так само, як і «Локомотиву» щодо Кубка УЄФА. Подивимося на враження нашого представника, формат турніру, те, як він відбуватиметься, наскільки цей пілотний проект себе виправдає. Думаю, що це рішення ми зможемо ухвалити в кінці року. У кулуарах ми його обговорювали, але до рішень не дійшло.

— Наразі у складі «Єнакієвця» перебуває 5 легіонерів, і, можливо, що це ще не межа. Чи розглядалась у перспективі можливість уведення ліміту?

— Це питання порушувалося, й більшість президентів підтримало його в контексті того, що воно повинно обговорюватися. Зрозуміло, що ухвалювати рішення на цей сезон буде некоректно щодо тих клубів, які вже цілеспрямовано до нього готуються. А ось із наступного року, десь узимку, в першочерговому плані почати обговорення проблеми легіонерів, адже всі зацікавлені в тому, щоби в Україну приїжджали найкращі легіонери, які реально допомагатимуть розвиватися нашому чемпіонату й молодим українським гравцям. Окрім того, своє місце повинні мати й українські гравці. Із цього приводу були різні думки.

— Відомо, що ЕЛ співпрацює з іспанською ЛНФС. Яким чином відбувається співпраця?

— Найперше, це трансляції іспанського чемпіонату, який є одним із найсильніших у світі. Зараз вони змінили телевізійного партнера. Екстра-ліга написала до них звернення з проханням роз’яснити, чи зможуть вони подавати на супутник сигнал. Ми готові домовлятися по контракту на наступний рік із приводу трансляції цих матчів. На жаль, вони досі не відповідають, думаю, що це також пов’язане з новим партнером.

— А в іншій площині?

— Торік наші тренери їздили на семінари до Іспанії, «Локомотив» там зараз готується до сезону. Це не є домовленістю за нашою угодою, але зрозуміло, що вона цьому сприяє. Наразі маємо бажання запросити іспанських фахівців і організувати подібний семінар в Україні.

На жаль, в Україні великий провал у цьому плані, тож ми не маємо кваліфікованих фахівців, які могли би на високому рівні читати лекції з техніко-тактичних аспектів. Однак співпрацюємо з ФФУ, центром ліцензування тренерів, і вони, на наше прохання, звернулися в УЄФА. Нам пообіцяли, що 2014 року УЄФА створить тренерську категорію з футзалу. Ми дуже цього потребуємо, щоби з’явилася необхідна програма, а під неї вже люди зможуть проводити таку роботу.

— Якою, на вашу думку, була б ідеальна кількість команд в екстра-лізі?

— Це дуже об’ємне питання. Якщо цього сезону, звичайно, ми дуже хотіли, щоби було вісім команд. Тоді була би парна кількість і не стало пропусків по турам. Важливо, що зараз маємо повне порозуміння з АМФУ. Робота, яка зараз робиться, не дуже помітна, але має фундаментальний характер. Це те, про що говорив: аматорські змагання, перша ліга, дитячо-юнацькі змагання, фарм-клуби команд ЕЛ у першій лізі — це все треба вбудувати в певну піраміду, яка повинна унеможливити ситуацію, коли команда виграє першу лігу, та не має можливості підвищитися в класі. Ще раз повторюся, що на сезон-2013/2014 стоїть завдання розширитися до десяти команд. Не шістнадцяти, не двад­цяти, а саме десяти. Якщо в нас складеться сприятлива ситуація, що їх буде більше, то сядемо й розглядатимемо. Гарні питання легше вирішувати, ніж погані.

— Відомо, що ЕЛ уже давно сформувала спонсорський пакет, недавно до нього долучилися й телетрансляції. Яка ситуація з пошуком спонсорів зараз?

— Поки що немає ніяких конкретних договорів і домовленостей, але ця робота системно ведеться пос­тійно, тож я переконаний, що це питання частково будемо вирішувати. Принаймні нині домовилися з «Повєрхность-ТВ» про трансляцію не менше 50 матчів у новому сезоні. Будемо старатися знайти партнерів, бо є клуби, які готові нам допомагати у цьому процесі.

Андрій ГУЛІЙ.