«У нас все добре»: один із героїв відбору на Євро-2024 – про фінанси та умови Металіста, збірну та сина Шевченка

Переглядів 1516
Олександр Карпенко Олександр Карпенко
3 голоси
«У нас все добре»: один із героїв відбору на Євро-2024 – про фінанси та умови Металіста, збірну та сина Шевченка
Геннадій Синчук (ліворуч), фото: Instagram
Вінгер збірної України U-19 Геннадій Синчук ексклюзивно для «УФ» поділився враженнями про виступи в еліт-раунді відбору Євро-2024 та розповів про те, як Металіст представляє згорьований Харків у чемпіонаті України з футболу.

17-річний Синчук тріумфально повернувся в розташування першолігового Металіста, відігравши всі три поєдинки еліт-раунду відбору Євро-2024, а вишенькою на торті став забитий гол у ворота Швейцарії U-19, який відкрив гру після 60 хвилин без голів. Це та сама юнацька збірна України, в якій Дмитро Михайленко зібрав гравців рівня таланту Кревсуна з Борусії (Дортмунд), Пономаренка з Динамо та Шевченка-молодшого з Уотфорда (читайте думки Дмитра Станіславовича про успішний відбір в нашому інтерв’ю). 

Важливу роль у збірній відіграв і харків’янин Синчук. Юний футболіст дебютував за Металіст ще в УПЛ, а в Першій лізі після обкатки став одним з ключових гравців колективу зі Слобожанщини. При значному омолодженні складу Металіст шість турів поспіль не програє в чемпіонаті України.

Геннадій Синчук в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» розповів про:

  • Про вдалу серію харків’ян
  • Як змінилася збірна за нового тренера
  • Дебют Кревсуна та Шевченка-молодшого
  • Розлуку з родиною та ін.

«Після УПЛ у Металіста з’явилася повністю нова команда»

– Як би ви оцінили гру Металіста у перших матчах весни?

– Обіграли Металург (4:1), нічиї з Кременем та Гірник-Спортом (0:0). Можна було брати ще по 3 очки, тому що кожен бал на вагу золота. Будемо старатися в наступних іграх брати максимум, налаштовуватись тільки на перемогу.

– Слухайте, ну у вас же і без того зараз 6-матчева безпрограшна серія, хоча в стартовому складі грають хлопці 2005-2007 р.н. Зараз можна говорити, що Металіст вже обжився в Першій лізі?

– У нас у цей сезон, порівняно з УПЛ, увійшла повністю нова команда. Спочатку звикали один до одного.

Гравці Металіста, фото: ФК Металіст

– Навколо Металіста постійно багато чуток. З фінансами та умовами повний порядок?

– У нас все добре. Наша головна задача – грати в футбол та перемагати в кожній грі.

– В особистому плані відчуваєте прогрес?

– Це великий буст, що ми в такому віці почали грати на дорослому рівні. Прогресуємо, зростаємо.

– Молодь Металіста вже привертає увагу скаутів різних клубів. Ось Дігтяря в МЮ відправляють, та й Синчук уже в рубриці «трансферні чутки» прописався. Стосовно вас була певна конкретика?

– Намагаюсь не слухати про це. Концентруюсь виключно на футболі. В цих питаннях я довіряю керівництву Металіста.

– Ваша рідна позиція – вінгер. Що вимагає тренерський штаб від гравців вашого амплуа в клубі?

– Від нас вимагають, щоб ми брали на себе ініціативу, були універсалами. Можу зіграти як на флангах, так і в центрі. Якось награвали лівим захисником. Тренери хочуть, щоб ми були корисними команді.

– Шукали свого Зінченка?

– Це було в U-19:)  В дорослому футболі граю попереду.

– Хто із суперників в Першій лізі справив на вас найбільше враження?

– Дуже гарне враження залишив по собі Епіцентр. Вони так само стараються грати в розумний футбол.

Гравці Епіцентра, фото: ФК Епіцентр

«Шевченко одразу відчув себе своїм, проблем з адаптацією не було»

– Металіст минулого року вилетів із УПЛ. Після півроку адаптації вже призвичаїлись до футболу Першої ліги?

– Спочатку потрібно було звикати до силового футболу. Ми намагаємось грати в комбінаційний футбол, не підлаштовуватись під суперників, які в більшості своїй грають простіше. Доводиться проявляти бійцівські якості, щоб чіплятися за результат.

– Металіст другий рік базується в Ужгороді. Важко без своїх вболівальників на Закарпатті?

– Зараз такий час, що в Харкові дуже небезпечно і ми змушені базуватися в Ужгороді.

– Ви народилися в Манченках (Харківська область) в передмісті Харкова. Ваша родина залишається там?

– З батьками я на зв'язку. Всі родичі знаходяться в Харкові. Часто прилітає. Вони стараються виїхати до бабусі в село, а на роботу доводиться їздити в місто. Батьки повністю адаптувалися до життя в Харкові.

– Манченки, на щастя не були в окупації. Можна сказати, що там більш безпечно?

– Так, але теж прилітало. Правда, більш безпечно, ніж в самому Харкові.

– Як вам вдається від цього жаху відволікатися на футбол?

– Щоранку читаєш новини. Пишеш батькам, як пройшла ніч. Переживаєш за батьків, але потрібно робити свою роботу.

– Поговоримо про футбол збірних. Тут я маю привітати вас із виходом на Євро-2024.

– Дякую за привітання. Дуже важливо, що три українські збірні будуть грати на чемпіонатах Європи. Невеличкий привід для радощів в цей складний час.

Збірна України U-19, фото: УАФ

– Підтвердьте або спростуйте: через війну ви та ваші однолітки виходите надмотивованими в матчах збірної?

– Я думаю, що через війну ми рано подорослішали, стали сильніші духом.

– Збірна України U-19 вперше зібралася під керівництвом Дмитра Михайленка. Як вам вдалося швидко адаптуватися до вимог нового тренерського штабу?

– Часу було обмаль. Перед першою грою провели всього 4 тренування. Дмитро Станіславович нам розповів, який футбол він хоче бачити. Перша гра була втягувальна, а потім почали показувати ту гру, яку від нас хочуть бачити. З кожним тренуванням та грою більше розуміли, що від нас вимагають.

– І чого ж?

– Дмитро Станіславович хоче бачити атакувальний, комбінаційний футбол, багато забивати і не пропускати.

– В збірній також були новачки. Якщо Данилу Кревсуну було простіше знайти спільну мову з екс-одноклубниками по Шахтарю, як себе почував в колективі Крістіан Шевченко?

– Данило багатьох хлопців знав та одразу влився в колектив. Крістіан одразу відчув себе своїм. Більшість хлопців в команді володіє англійською. Підтримували, спілкувались. З акліматизацією в нього жодних проблем не було.

Крістіан і Андрій Шевченки, фото: Instagram

«Емоції після голу Швейцарії просто зашкалювали»

– Хто з суперників по еліт-раунду виявився найскладнішим?

– Якщо чесно, хоча рахунки були переконливі, але всі матчі давалися нелегко. Ми розуміли, що легкої прогулянки не буде. Македонці не давали грати у свій футбол, але на характері змогли довести матч до перемоги.

Латвія менш майстерною командою виглядала. Заважала нам грати. Швейцарія за класом була вищою за Пн. Македонію та Латвію, але ми не грали на нічию. Показали свій футбол та видали максимальний результат. Що по-футбольному, що за бійцівськими якостями вдалося їх переграти.

– Саме Швейцарії вам вдалося забити розкішний гол...

– Емоції просто зашкалювали. Гра нам давалася, але не вистачало голу. Потім ми зрозуміли, що потрібно не сушити гру, а продовжувати в тому ж темпі, атакувати, контролювати м'яч та довести справу до перемоги.

– Наскільки комфортно почуваєтеся в схемі 4-3-3?

– Вимоги змінилися, але Дмитро Станіславович пояснив, чого він вимагає від нас, як ми повинні працювати з м'ячем та без нього. Як пресингувати, оборонятися, атакувати.

– Після еліт-раунду президент УАФ Андрій Шевченко організував відеоконференцію з усіма гравцями команди U-19. Відчувається увага з боку нового керівництва асоціації?

– Коли ми дізналися, що на гру з македонцями приїде Андрій Миколайович, це додатково нас надихнуло. Приємно, коли за тобою спостерігає справжня легенда нашого футболу. Дуже приємно було вийти з ним на відеозідзвон після відбору. Так само увага з боку Сергія Станіславовича Реброва, який хоче, щоб всі збірні України грали за однією моделлю.

– На що може розраховувати збірна України U-19 на Євро-2024?

– У нас дуже гарна команда зібрана. Класно провели відбір, але ми розуміємо, що на Євро не буде прохідних суперників. Кожен матч буде як фінал. Ми повинні показати найкращу свою гру. В першу чергу, ми хочемо вийти з групи та кваліфікуватися на ЧС-2025 U-20, а далі подивимось.