«У перерві в роздягальні відбулася чоловіча розмова»: Сарапій – про гол Вересу, перемогу Полісся і збірну

Едуард Сарапій став одним із головних героїв перемоги Полісся над Вересом (2:0) у матчі 12-го туру Української Прем’єр-ліги. Центральний захисник житомирян відкрив рахунок на початку другого тайму та допоміг своїй команді зіграти на нуль.

В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Сарапій розповів про перемогу над Вересом, свій гол, розмову в роздягальні під час перерви та виклик до національної збірної України, за яку мріє нарешті забити.

«Матч проти Вереса, напевно, був найскладнішим для нас у цьому сезоні»

– Едуарде, наскільки складним для Полісся виявився сьогоднішній матч?

– Цей матч, напевно, був найскладнішим для нас у цьому сезоні, адже перша половина зустрічі виявилася дуже невдалою. У перерві в роздягальні відбулася чоловіча розмова, після якої ми вийшли на поле вже відмобілізованими, з іншим настроєм та більшою агресією. Тому друга половина зустрічі нам вдалася значно краще, ніж перша.

– Ти сказав, що в перерві команда отримала певний емоційний поштовх. Хто був головним ініціатором цієї розмови – тренер чи гравці?

– В основному говорив тренер. Руслан Петрович вміє до нас достукатися, тому ми всі його послухали й вийшли на другий тайм уже іншою командою.

Руслан Ротань. Фото: ФК Полісся

– У першому таймі арбітр призначив пенальті у ворота Вереса, але після перегляду відеоповтору скасував своє рішення. Як ти побачив цей епізод?

– Мені здалося, що порушення все-таки було, але, можливо, за межами штрафного майданчика. Самого епізоду я чітко не бачив, тому не можу дати однозначну оцінку. Нам підказували, що збивали нашого гравця, але чи сталося це у штрафному майданчику, я не зрозумів.

«Суперник програв позицію і смикнув мене за футболку»

– На початку другого тайму ти забив гол після розіграшу кутового. Наскільки важливим він був для команди, зважаючи на те, що в першій половині зустрічі Верес майже не дозволяв створювати моменти біля своїх воріт?

– Перший гол був дуже важливим для нас, адже в першому таймі ми практично не мали моментів. Під час кутового мене трохи затримали, і я опинився на газоні. Але побачив, що Микита Кравченко заволодів м’ячем, і знав, що він подаватиме саме таку передачу – підсічкою на дальню штангу. Тому швидко підвівся й побіг у зону, куди мав прилетіти м’яч. Тут важливо знати й відчувати свого партнера по команді. У нас це спрацювало.

– Що відчуває центральний захисник, коли забиває такий важливий гол?

– Це неймовірні емоції, які неможливо передати словами. Дуже радий, що можу допомагати команді не лише в захисті, а й в атаці. Для центрального захисника забивати голи, навіть якщо це трапляється нечасто, – особлива радість. Це справді дуже крута подія.

Едуард Сарапій. Фото: ФК Полісся

– Після подачі кутового Даниїл Чечер тебе затримував. На твою думку, арбітр міг розцінити цей епізод як порушення правил?

– Так, суперник програв позицію і смикнув мене за футболку. Але я не знав, чи призначить арбітр пенальті, тому вирішив продовжувати гру.

«Анекдоти від президента – це вже як база»

– Після вилучення гравця Вересу довелося грати вдесятьох. Наскільки це полегшило вам гру?

– Вилучення повністю змінило гру. Ми почали більше контролювати її, частіше володіли м’ячем, змінювали напрямок атак. Супернику стало складніше переміщатися полем і накривати нас, адже за чисельної переваги у нас завжди був вільний гравець. Тому, звичайно, останні 30 хвилин матчу були для них дуже важкими.

– У вас були нагоди забити ще раніше: Гайдучик влучив у стійку, Емерллаху – у поперечину. Чому не вдалося реалізувати ці моменти й раніше вирішити долю матчу?

– Те, що ми створювали та як діяли в атаці, мало приводити до забитих м’ячів, але у футболі так буває не завжди. Добре, що ми не пропустили у відповідь. Нас цілком влаштувала б і перемога з рахунком 1:0. Але добре, що наприкінці Гайдучик забив і закріпив нашу перевагу.

– Гайдучик забив у ворота своєї колишньої команди, але дав зрозуміти, що не святкуватиме. Що ви сказали йому, підбігши після гола?

– Просто поплескали його по спині, привітали з голом і все. Нічого особливого не казали. Для нападника важливо забивати в будь-якому матчі, незалежно від суперника.

Микола Гайдучик. Фото: ФК Полісся

– Чи заходив після матчу до роздягальні президент клубу Геннадій Буткевич? Якщо так, що сказав команді?

– Так, звичайно. Він завжди заходить до роздягальні, коли присутній на стадіоні. У нього завжди знайдеться, що нам сказати. Анекдоти від нього – це вже як база (посміхається). Сьогодні анекдотів не було, просто привітав нас із перемогою, і все.

«Дуже хочу нарешті забити свій перший гол за збірну»

– Едуарде, ти знову отримав виклик до національної збірної України. Наскільки це приємно та важливо для тебе?

– Це дуже приємно і важливо, коли тренери бачать, як ти працюєш і граєш. Завдяки хорошим виступам за клуб отримуєш виклик до національної збірної України. Це, звичайно, приємна подія не лише для мене, а й для всієї моєї родини.

– Попереду у збірної два матчі – з Північною Ірландією та Грузією. Як оцінюєш цих суперників? Чого очікуєш від майбутніх поєдинків?

– Це хороші команди, але всі розуміють, що нам потрібно перемагати. Тому налаштовуємося лише на дві перемоги. Іншого варіанту в нас просто немає.

– У попередньому матчі з Північною Ірландією ви зазнали розгромної поразки. Що потрібно зробити, щоб цього разу досягти позитивного результату?

– Північна Ірландія – атлетична команда, яка робить ставку на стандартні положення. Тому нам потрібно ще ретельніше підготуватися до її домашніх заготовок, а також знаходити й реалізовувати власні моменти.

Футболісти збірної України. Фото: УАФ

– Чи маєш ти особисту мету на ці два матчі у складі збірної?

– Дуже хочу нарешті забити свій перший гол за національну збірну. Це моя особиста мета.

Читайте також:

• «Голи, вилучення, пенальті, бійка – у Класичному має бути все»: Саленко дав прогноз на матчі 12-го туру УПЛ.
• «Для збірної України Ярмоленко як гравець уже закінчився»: Федорчук оцінив заявку Мальдери на Лігу націй.