Український футбол
Валерій КРИВЕНЦОВ: «Платіні дуже тепло відгукувався про гравців «Шахтаря»
Наставник дев’ятнадцятирічних «гірників» підбив підсумки виступів своєї команди в молодіжній Лізі чемпіонів, розкрив причини фіаско у фінальному поєдинку проти «Челсі» та розповів, що саме сказав Ринат Ахметов після гри з лондонцями

Причина поразки від «Челсі»

— Валерію Сергійовичу, у цьогорічній юнацькій Лізі чемпіонів ваша команда за 10 поєдинків зазнала лише однієї поразки — у фіналі від «Челсі». Чим саме особливий лондонський колектив?

— Зрозуміло, що будь-яка команда перемагає тоді, коли краще використовує помилки суперника. У матчі з «Челсі» ми припустилися помилок у обороні, гравці неправильно розташувалися, звідси й пропущені м’ячі на початку першого та другого таймів. Звісно, коли рахунок став 3:1, суперник почав діяти розслаблено, грав, так би мовити, за результатом. Нам же весь поєдинок було непросто, хлопці віддали всі сили та емоції. Загалом, хотів би віддати належне своїм підопічним, які грали до кінця, шукали моменти, щоби здобути нічию. Прикро, що після того, як забили другий м’яч, арбітр майже зразу дав фінальний свисток. Хтозна, як би закінчилася зустріч, аби ми зіграли ще кілька хвилин. Усе ж таки футболісти «Челсі» фізично були міцнішими, грали в зрілий, дорослий футбол. Не знаю, можливо, це пов’язано із фізіологією, адже в їхньому складі грало багато натуралізованих африканців і гравців інших національностей. Ми знали, що в них просідає лівий фланг оборони, акцентували увагу хлопців на цьому. Робили ставку на швидкість Арендарука. У першому таймі наш план працював, а в другому лондонці стали страхувати цю зону, відтак загострювати гру з лівого флангу стало набагато тяжче. Також нам не вистачило ще одного швидкісного флангового нападника. Окрім того, частина хлопців, на жаль, зіграла нижче своїх можливостей.

Як гадаєте, чому так сталося, що ваші підопічні зіграли нижче своїх можливостей? Можливо, позначилася втома, адже поєдинок проти «Андерлехта» відбувся всього за три дні до фіналу?

— Справді, з бельгійцями в нас вийшов складний поєдинок. Особливо втомилися хлопці, котрі відіграли два тайми. «Сині», у свою чергу, доволі легко переграли «Рому», провівши хорошу ротацію складу. Тому, звісно, фізично вони були свіжішими. Також прикро констатувати той факт, що хлопці багато помилялися, браку вистачало. Хоча перед матчем ми домовлялися, що, насамперед, потрібно вимотати лондонців, позбавити їх м’яча. Але, на жаль, не вдалося зіграти в комбінаційний футбол.

— Усі м’ячі у фіналі «гірники» пропустили в дебюті кожного з таймів. У чому криється причина? Це елемент неналежної концентрації чи збіг обставин?

— Якби ж це було тільки у фіналі… Ми всі матчі плей-оф відіграли у схожій манері. Просимо гравців грати зіб­раніше з перших хвилин, але чомусь не вдається до них достукатися. Так було в матчі з «Олімпіакосом», потім із «Андерлехтом», відтак із «Челсі». Тяжко сказати, чому так відбувається. Можливо, позначається вік, проте ми ж граємо проти своїх ровесників, а у наших суперників таких проблем немає. Зреш­тою, ми налаштовуємо підопічних на перемогу в кожному матчі, й вони не повинні поділяти поєдинки на важливі та неважливі. Як на мене, тільки так гравці можуть зростати, розвиватися. Отож дуже плідно працюємо у цьому напрямі. Тих, хто не виконує вимоги, караємо.

Якщо не секрет, яким чином караєте футболістів за халатне ставлення?

— Не ставимо їх у склад, можемо відсторонити від тренувань. Загалом, застосовуємо різні методи.

— Грошові санкції не накладаєте?

— Ні, до грошових покарань прибігаємо тільки в крайніх випадках. Загалом, я не прихильник штрафувати хлопців.

— На форварді «аристократів» Брауну якось акцентували увагу, бо саме цей гравець зіграв ключову роль у фіналі?

— Ні, ми акцентували увагу на всій лінії нападу лондонців. Просили наших крайніх захисників не зміщуватися у середину, а зосередити увагу саме у своїй зоні, щоби їхні крайки не могли вільно приймати м’яч, розвертатися. Знову ж таки Браун став найкращим, тому в нас на позиції лівого захисника грав нападник. У нас було замало часу, щоби пояснити Гладченку, як потрібно тактично правильно діяти на цій позиції. Говорили Олегу, показували, куди потрібно бігти, які зони закривати. Хлопець загравався, а суперник професійно це використав. Був би Ічуаідзе (основний лівий бек донеччан. — Р. К.),
грав би з перших хвилин Коваленко, можливо, доля зустрічі склалася зовсім по-іншому. Що я можу від Гладченка вимагати? Хлопець зіграв, як міг, хоч він і номінальний форвард.

Привіт від президента

— Відомо, що після матчу генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін привітав команду. А чи зустрічався з командою президент клубу Ринат Ахметов?

— Ні, особисто з командою він не зустрічався, однак ми з ним доволі довго говорили по телефону. Ринат Леонідович попросив передати команді привіт, подякував за хороший результат, за те, що прославляємо рідний край. Сказав велике спасибі, що в жодному матчі хлопці не здавалися, билися до останньої хвилини. Загалом, від президента почули слова підтримки та подяки.

— Із Мірчею Луческу розмовляли?

— Ні, Луческу особисто ніколи мені не телефонував. Я розмовляв із Спиридоном, який привітав нас од імені першої команди, телефонував Срна. Капітан сказав, що пишається нами, й для іміджу «Шахтаря» наші успіхи на міжнародній арені дуже важливі.

— А Луческу бодай на одному матчі вашої команди в Лізі чемпіонів був присутній?

— Особисто я не бачив. Знаю, що всі наші матчі в плей-оф тренерський штаб головної команди переглядав по телевізору. Потрібно розуміти, що наші поєдинки та ігри першої команди відбувалися практично в один день, отож у Містера особливо вільного часу й не було, щоби займатися нами.

— Цьогоріч добре проявив себе голкіпер Олег Кудрик, про якого ще торік майже ніхто не чув, а сьогодні цього виконавця запрошують до головної команди «гірників». За рахунок чого Олег досяг такого прогресу?

— Олег — серйозний хлопець, але торік через різні причини грали інші. Кудрик був третім голкіпером, однак до своїх обов’язків ставився з великою відповідальністю, й, зрештою, пробив собі шлях до основи. Я завжди знав: якщо його поставити, Олег не «підкачає». Зрештою, це саме я помітив його, й, коли ще тренував команду шістнадцятирічних, запросив Кудрика на турнір до Конотопа. Олег приїхав, показав свій рівень, а після цього ми вирішили залишити хлопця у себе. Зрозуміло, що наразі грають Кудрик і Єфанов, але не виключаю, що наступного сезону їхнє місце цілком можуть зайняти хлопці 1997 року народження.

Валерію Сергійовичу, крім привітань од очільників, матеріально команда отримала бодай якісь заохочення?

— Це наша внутрішня кухня, тому я би не хотів говорити про це публічно.

— У вас у заявці на Лігу чемпіонів перебуває Олександр Зінченко, який нині захищає кольори російської «Уфи». Чому взимку його не замінив хтось інший?

— Зрозумійте правильно, ми подавали заявку ще влітку, й тоді цей гравець перебував на контракті у «Шахтарі». Тому ми вносили практично всіх, кого могли, тож наша заявка складається майже з 50 гравців. А щоби когось додати до заявкового листа, потрібно, щоби цей футболіст певну кількість років відіграв за «Шахтар». Відтак дозаявляти когось не стали.

— Ходили чутки, що Віктором Коваленком уже нібито цікавиться «Ювентус». Що можете сказати з приводу інших футболістів? До вас скаути інших клубів, часом, не зверталися на предмет консультації щодо того чи іншого виконавця?

— Особисто на мене ніхто не виходив, і в нас це не практикується. Є керівництво, тож подібні речі роб­ляться через офіційні запити чи перемовини на рівні перших осіб клубу. Знаю, що Сергій Анатолійович під час фінального матчу сидів поряд із Платіні, й вони обговорювали наших футболістів. І президент УЄФА дуже тепло відгукувався про гравців «Шахтаря».

— На вашу думку, хто з нинішнього складу «Шахтаря» U-19 уже найближчим часом може перейти до першої команди?

— Коваленка, Сагуткіна та Кудрика вже залучають до тренувань із першою командою. Віктор навіть устиг дебютувати за основний склад. Потрібно дивитися, пробувати гравців. Як на мене, за серйозного підходу до справи, три-чотири, можливо, п’ять футболістів цілком можуть розраховувати на потрапляння в колектив Мірчі Луческу.

Роман КИРІЄНКО.


стрічка новин