Керманич ФК «Тернопіль» розкрив секрет успішних виступів підопічних і поділився планами на майбутнє

— Ваша команда лише другий сезон грає в професійній лізі. Чи задоволені тими результатами, які демонструє «Тернопіль»?

— Торік, у дебютному для нас сезоні, перед нами стояло завдання потрапити в шістку найкращих, отож, враховуючи молодий вік нашої команди, вважаю, із завданням впоралися, отримали досвід, досягли певного прогресу. А нині вже побачили, що можемо грати на рівних із суперниками, попри те, що зі Східної України клуби значно багатші, тож мають більші ресурси порівняно з нами. Але місцеві хлопці намагалися постійно показувати той завзятий западенський футбол, бойовитість і, бачите, наразі перебуваємо в групі лідерів. Тому, скажу відверто, результатом задоволений.

— Як оціните трансферну діяльність тернопільчан цього літа?

— Почесний президент нашого клубу Сергій Віталійович Надал проголосив курс на місцевих вихованців. Для нас це дуже важливо. Тому немає нічого дивного, що у складі нашої команди виступало всього двоє футболістів, які представляли інші регіони. Сивка приїхав із Чернівців, а Гуцюк — із Рівненської області. Але наразі ці виконавці залишили наш колектив, відтак за ФК «Тернопіль» грають винятково місцеві футболісти. Це ті люди, котрі народилися у Тернополі й навчаються в нашому педуніверситеті.

— Перший тур ФК «Тернопіль» пропускав через виступи на Студентській Універсіаді в Казані, де на стадії чвертьфіналу програв великобританцям і залишив змагання. Чи під силу було нашій студентській збірній увійти до трійки призерів?

— Їздив у Казань другим тренером, допомагав Володимиру Лозинському. Минулого розіграшу українці посіли чотирнадцяте місце, цього року досягнули значного прогресу — вийшли з групи та мали всі можливості, щоби поборотися за медалі. Але нам випало грати з командою Великої Британії, скажу, що це — далеко не найсильніший суперник, який би міг нам потрапити на цій стадії. Вони й груповий етап із труднощами подолали… Однак уже на першій хвилині нам забивають із пенальті. У підсумку, наша команда завдала за гру 28 ударів, а британці — всього 3. Ми хотіли перемогти, билися до останнього, показували хороший футбол, але забити так і не змогли. До того ж, наш тренерський штаб не мав багато часу на будівництво команди. За нас грали люди з різних регіонів, команд: Сімферополя, Кіровограда тощо. Певна річ, був необхідний час для притирання гравців, награвання схем. Усе робилося вже впродовж турніру. Зараз же готуємося до наступної Універсіади, яка відбудеться за два роки. Гадаю, на ній зможемо поборотися за місця на п’єдесталі.

— Єдиної поразки тернопільчани зазнали в другому турі від миколаївської «Енергії». Тоді команда саме повернулася з Універсіади. Хлопці не встигли відновитися?

— Наш літак затримали в аеропорту на 26 годин через приїзд прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва. Спочатку планували приїхати в Тернопіль, а вже звідти вирушити на гру з «Енер­гією». Однак сталося не так, як гадалося, тож довелося їхати з Києва. Ми тільки увечері прибули в Первомайськ, а вже наступного дня мали зіграти з миколаївцями. Я з командою майже місяць не бачився, хлопці зі мною по три рази на день віталися. Тому була присутня така собі скутість, я навіть не знав, що їм сказати, як налаштовувати… Хоча поєдинок був нічийним, наприкінці пропустили прикрий м’яч. Переконаний, там мала бути нічия. Але вже нічого не поробиш: поступилися…

— Із того часу «містяни» не знають гіркоти поразки. Скажіть, за рахунок чого вдається здобувати залікові бали?

— При школі ФК «Тернопіль» ще є інтернатні класи. Зараз із кожного випуску нашу команду поповнюють двоє-троє вихованців. Тут працюють за однією системою, награють одну тактику, тому хлопці приходять підготовлені, зі знанням клубної філософії. По-друге, всі наші футболісти грають із великим бажанням та володіють хорошою фізичною підготовкою. Також багато уваги приділяємо психологічній складовій, теоретичним заняттям. Окрім того, порівняно з іншими колективами, ми значно бідніші, наша інфраструктура тільки на стадії становлення. Та, попри все, граємо з максимальною віддачею й отримуємо за це дивіденди у вигляді набраних очок.

— У п’ятому турі ФК «Тернопіль» приймав херсонський «Кристал» і вирвав перемогу на останніх хвилинах. За словами наставника херсонців Сергія Шевцова, вирішальний гол був забитий з порушенням правил. На вашу думку, перемогу тернопільчани заслужили?

— Торік ми з «Кристалом» награлися досхочу. І в Кубку, і в чемпіонаті, і в товариських матчах часто зустрічалися. Тут приїхав цей тренер… Я підійшов до нього після гри, щоби потиснути руку, то він тікав од мене. Упродовж усього матчу він кричав, лаявся. Як узагалі так можна поводитися? По грі ми були сильнішими, активніше діяли. Херсонці також цього року додали, проте, як мені здалося, їхній наставник хоче всього й зразу. Але такого не буває, створювати команду необхідно планомірно, поступово. А він на тих суддів кричав, щось од них вимагав. Не знаю, що ще сказати. По грі ми мали кращий вигляд, тож я би не сказав, що в діях арбітра проглядалася якась упередженість.

— Після 9 турів ваші підопічні перебувають на 3 сходинці. Чи стоїть завдання підвищитися в класі?

— Щодо завдань: ми хочемо потрапити до першої ліги. Бо не може команда грати у футбол, якщо немає мети. Торік були четверті, зараз йдемо на третьому місці. Звісно, вже не скажеш, що головна мета для нас — потрапити до десятки. Ми хочемо залишатися в групі лідерів, продовжуватимемо боротися за вихід до сильнішого дивізіону. У Тернополі грають дві команди. «Нива» вже виступає в першій лізі. Тому намагатимемося повернути нашим уболівальникам тернопільське дербі й приєднатися до наших земляків. Як воно буде весною, подивимося. Багато залежатиме від фінансової складової, адже бачите, яка неприємна ситуація склалася у віт­чизняному футболі. Сьогодні клуб є, зав­тра його немає. Подивимося, час покаже.

— У фінансовому плані ФК «Тернопіль» міцно стоїть на ногах?

— Заробітня плата у нас невелика — по дві-три тисячі гривень, плюс преміальні. Виплачується все стабільно. Узагалі в плані фінансування немає ніяких проблем. Ми задоволені від того, що маємо. Більшість хлопців ще студенти, отримують якусь стипендію, харчування їм зробили доступне. Маємо бути вдячними Богу, що є хоч такі умови.

— Наступний матч зіграєте у Хмельницькому проти «Динамо». Як гадаєте, чи до снаги
обіграти динамівців?

— Жодна команда не їде за поразкою, всі намагаються грати на перемогу. І скрізь, куди їдемо, хочемо тільки перемогти. Чи то Карлівка чи Свердловськ, однаково бажаємо здобути максимум очок. Інколи це вдається, інколи — ні, проте руки ніколи не опускали. Тому їдемо перемагати Хмельницький.

Роман КИРІЄНКО.