«Всі думають, що Роналду – егоїстичний і зарозумілий, але це не так»: Бандейра – про знайомство з Кріштіану та Кривбас
1675 
Автор – Ігор ДМИТРІЄНКО
Португальський захисник Рафа Бандейра з’явився у Кривбасі 18 листопада 2023 року. Багато часу на адаптацію йому не знадобилось. Після зимових зборів він зіграв 10 матчів, забив переможний гол у ворота Чорноморця та віддав 4 асисти, що є одним з найкращих показників в команді.
Захисник Кривбасу Рафаель Бандейра в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» розповів про:
- те, на якій позиції грав у дитинстві
- те, хто переконав його змінити португальський чемпіонат на український
- дебютний сезон Кривбасу в єврокубках
- те, чому не вдалось стати гравцем міланського Інтер
- те, чому Юрій Вернидуб – неймовірна людина
«В Алмаді народилось чимало відомих футболістів. Наприклад, Луїш Фігу чи Рафаель Леао»
– Рафа, ти народився в містечку Алмада у Португалії. Розкажи, чим цікаве твоє місто?
– Алмада – це невелике 100-тисячне дуже гарне місто. Там багато пляжів та зон для відпочинку, де можна розслабитися. В Алмаді народилось чимало відомих футболістів. Наприклад, Луїш Фігу чи Рафаель Леао.
– Пригадай, хто першим відвів тебе на футбол? З чого все почалось?
– Вся моя родина зі сторони мами була якось пов’язана з футболом. Дядько був професійним футболістом, також дідусь був директором одного з футбольних клубів в Алмаді. Саме дядько та дідусь були тими людьми, які відвели мене на перше тренування з футболу. З цього і почалась моя історія. Пригадую, у дитинстві я грав на позиції нападника, забивав голи. Але з часом тренери побачили, що я непогано виглядаю і в обороні.
– На кого з футболістів світового рівня хотів бути схожим у дитинстві?
– Не думаю, що моя відповідь вас здивує, адже я – португалець. Звісно, у дитинстві я хотів бути схожим на Роналду. Мені здається, всі діти у світі прагнуть досягти такого ж успіху як він, тому це однозначно Роналду.
Кріштіану Роналду. Фото: Google
– Пригадай ім’я свого першого тренера. Чи спілкуєтесь ви зараз?
– Ім’я свого першого тренера я, на жаль, не пам’ятаю і зараз ми не підтримуємо зв’язок. Проте є тренер, який вплинув на мене та з яким ми досі на зв’язку, це Бруну Фрейтас. Він знає, що я зараз граю у складі Кривбасу та слідкує за моїми досягненнями.
«Обирав між Інтером та Ювентусом»
– У 2019 році ти потрапив до Академії Ювентуса. Як це сталось?
– Я грав у Спортингу, але якось мій агент повідомив, що є варіанти з Італією: мною цікавились Ювентус та Інтер. Спочатку я обрав Інтер, але потім у перемовинах між клубами щось пішло не так. Тому згодом я опинився в Ювентусі.
– Ти виступав за Ювентус U-23. Хто з зірок тоді були твоїми партнерами?
– Ніколо Фаджолі, Леонардо Спінаццола. У нас була яскрава команда, багато талановитих гравців, які зараз виступають на високому рівні.
– Знайомство з Роналду. Разом ви не грали, адже ти був в Ювентусі U-23, а він – у головній команді, проте в клубі перетиналися. Який він у житті? Як би його охарактеризував?
– Це дуже гарна людина. Багато людей, дивлячись телевізор, думають, що він егоїстичний, зарозумілий. Проте у житті він – дуже гарна людина, яка допоможе і своїм друзям, і знайомим.
– Як вважаєш, за рахунок чого Роналду став одним з найкращих гравців у світі?
– Він дуже працьовитий. Також тут дуже важливий менталітет. Адже ми, португальці, дуже сильні та витривалі. У нього особливий фокус на роботу. Фокус на те, чого ти повинен досягти та як це втілити в життя.
«Була крута можливість грати у Франції, але закріпитись там не вийшло»
– У 2020 році ти потрапив до Франції, до Ам’єну. Що пам’ятаєш з того часу? Як стався перехід?
– Цей перехід, знову ж таки, відбувся завдяки моєму агенту. Був певний період, коли, скажімо так, мені було непросто в команді, і водночас з’явилася дуже крута можливість переїхати до Франції. Ам’єн якраз вийшов до Ліги 1. В той момент я вже розумів, що мені потрібен цей перехід. Але, на жаль, тоді закріпитись в команді з певних причин не вдалось.
– В 2022 році ти повернувся до Португалії – Академіку Візеу. Розкажи про цей клуб.
– Зараз він виступає в Другому дивізіоні, але, сподіваюсь, згодом буде грати в еліті. Мені дуже подобалося грати у цьому місті, в цьому клубі, бо це команда з великою історією. Клуб дійсно поважають усі, і коли я там грав, не дивлячись на те, що це маленьке містечко, за них вболівало багато людей: приходили на матчі та підтримували.
Рафаель Бандейра. Фото: УПЛ
– Пригадай, як на тебе вийшов Кривбас?
– Мій контракт з Академіку Візеу підходив до свого завершення й український агент запропонував мені перейти до Кривбасу. Чесно кажучи, були й інші пропозиції, які я зараз не хотів би обговорювати. Але після того, як я дізнався про Кривбас трохи більше, то вирішив спробувати свої сили саме у Кривому Розі.
Так, я трохи хвилювався перед тим, як приїхати сюди. Проте, коли приїхав в команду, зрозумів, що це дійсно рішучий клуб, з яким можна досягти успіхів і розвиватися.
«Іліч розповів мені багато хорошого про Кривбас та про відмінні умови у Кривому Розі»
– Що першим спало на думку, коли прибув до України?
– Мене підтримував агент, який дав контакт Іліча. Саме Хрвоє розповів мені багато хорошого про Кривбас та про відмінні умови тут. Про те, що тут можна грати у футбол, а клуб робить все, щоб команда була в безпеці. І я вирішив приїхати.
– Португалець в Україні – екзотика, як вважаєш?
– Це дійсно екзотика для УПЛ. Я шукав інформацію про португальців в Україні. Олександрія, Одеса… Моїх співвітчизників, дійсно, небагато в Україні, тому, так – це екзотика.
– Оціни рівень українського футболу наразі по шкалі від 1 до 10.
– Якщо враховувати війну, кількість сирен повітряної тривоги… Коли ти вимушений часто відволікатися та йти з поля, то це 6 або 7. Але якщо не брати війну, то український футбол дійсно може бути на рівні 8-9.
– Якою мовою спілкуєшся з партнерами по Кривбасу?
– Це англійська, французька. Декілька слів можу сказати і українською, проте спілкуюсь краще за все з партнерами французькою. До речі, я розмовляю 5 мовами – це іспанська, французька, італійська, англійська та португальська.
«Вернидуб – особлива людина для мене. Саме він будує особливий зв’язок між тренером і командою, між тренером і гравцем»
– Легіонери Кривбасу говорять, що Юрій Вернидуб для них – другий батько. На які теми ти можеш поспілкуватись з ним?
– Для мене він теж, як другий батько. Юрій Вернидуб – найкращий для мене тренер, це без перебільшення. Саме він будує цю комунікацію між нами у Кривбасі, цей особливий зв’язок між тренером і командою, між тренером і гравцем. Наприклад, коли ми граємо і я роблю якусь помилку, він завжди до мене підходить і каже: «Дивись тут помилка, але це нормально, адже потім ти будеш ще кращим». Саме він дав мені цю впевненість в собі, раніше в мене такого не було.
Відчуваю, що виріс у професійному плані, завдячуючи саме йому, він дуже уважний до будь-кого. Ще, наприклад, в мене був момент, коли потрібно було поїхати раніше на три дні додому, аби побачити доньку, родину. Я підійшов до тренера, пояснив йому все і він пішов назустріч: одразу відпустив. Тож, як людина, він неймовірний, як тренер – теж неймовірний, з яким я став набагато кращим у всіх сенсах.
Юрій Вернидуб. Фото: Кривбас
– Попереду – новий сезон та єврокубки. На що може розраховувати Кривбас?
– Зараз нам треба перемагати суперників, щоб пробитись до групового раунду. Вважаю, це нам під силу. А далі – побачимо, не хочеться загадувати.
– Назви три португальських топ-футболісти усіх часів.
– Ейсебіо, Кріштіану Роналду та Луїш Фігу.
– Чи дивився Євро-2024? Як тобі гра збірної Португалії?
– Так, звісно. Моя рідна Португалія могла виграти чемпіонат, вона демонструвала непогану гру, але, на жаль, зупинилась тільки у 1/4.
– За збірну України вболівав? Кого б із гравців виділив?
– Я підтримую ту країну, в якій я зараз знаходжуся, тому я теж вболівав за Україну. Слідкую та вболіваю за цю молоду та амбітну команду. Сподівався, що вони вийдуть з групи. Мені дуже подобається те, що збірна команда України молода, в ній грають молоді, амбітні гравці. Я не можу виокремити якогось одного виконавця, це і Мудрик, і Довбик, і Зінченко, адже я за всіма слідкую, за всіх вболіваю і вони всі круті. У вашої команди велике майбутнє.
