«Я надіслав відео із Соболем в Академію Барси, але швидко втрутився Шахтар»: купа вогняних історій від Жилмара

Переглядів 2955
автор Олександр Карпенко Олександр Карпенко
5 голосів
«Я надіслав відео із Соболем в Академію Барси, але швидко втрутився Шахтар»: купа вогняних історій від Жилмара
Жилмар та Едуард Соболь. Колаж: «Український футбол»
Екс-тренер Металурга (Запоріжжя) та ФК Львів Жилмар ексклюзивно для «УФ» розповів, як повномасштабна війна в Україні змінила вид його діяльності у рідній Бразилії.

Перший бразильський головний тренер в історії чемпіонату України Жилмар свого часу входив у штаб запорізького Металурга, очолював ФК Львів і навіть аматорський ФК Полісся (Ставки). Для вітчизняного чемпіонату – це цілком історична персона, проте при цьому сам бразильський фахівець попрацював також у Португалії, Норвегії, Індії, Брунеї, Греції, Саудівській Аравії, Макао. 

Наразі Жилмар проживає в передмісті Сан-Паулу. 53-річний фахівець тримає руку на пульсі вітчизняного футболу та сподівається, що футбольна доля подарує йому шанс попрацювати ще в Україні.

Сайт «Український футбол» записав інтерв'ю з Жилмаром Тадеу да Сілвою, в якому піде мова про:

  • Кварцяного, Боровикова та Батісту
  • свіжий варіант у чемпіонаті України
  • Участь у трансфері гравця Олександрії
  • Останні новини футболу Бразилії та України
  • Куди зникли екс-збірники Марлос та Жуніор Мораєс?

«Переконав Джеванні поїхати в Олександрію до мого друга Руслана»

– Чим зараз займається Жилмар?

– Я з дружиною та двома дітьми в Сан Жозе (муніципалітет Сан-Паулу). Нещодавно друга дитина народилася. Назвали хлопчика Йосипом.

– Прийміть мої щирі вітання!

– Дякую. Також працюю пастором в церкві. Допомагаємо людям, які шукають прихисток в Бразилії. Пошук житла, харчування, робота. Зараз багато людей приїхали з Афганістану, Сирії.

– Українців також. Скільки через вашу церкву пройшло українців?

– 250 осіб, якщо брати з лютого 2022 року. Зараз залишається одна українська родина.

Жилмар. Фото: ФК Львів

– Ваша футбольна діяльність на паузі?

– Так. Приділяю більшість свого часу церкві та родині.

– Ви повністю відійшли від футбольних справ?

– Футбол – це моє життя, брате. Намагаюся стежити за бразильським та українським футболом. Час від часу друзі та колеги з України звертаються до мене за інформацією про того чи іншого футболіста.

Одразу скажу, що я не агент. Це чисто на людських стосунках.

– Конкретний кейс можете навести?

– Джеванні з Олександрії. Я добре знаю його родину. Показав відео Руслану [Ротаню]. Він йому сподобався.

– Мама не боялася відпускати Джеванні в Україну, де війна?

– Спочатку побоювалася, але сам Джеванні хотів приїхати, відкинувши пропозицію з Другої ліги Португалії. Він сказав: «Я хочу в УПЛ». В Олександрії він надовго не залишиться. Влітку цілком може піти на підвищення.

– Решта латиноамериканців в Олександрію прийшла з вашої подачі?

– Ні. Я можу говорити тільки за Джеванні.

– Пропозиції футбольного характеру вам надходили останнім часом?

– Агенти запитують. Нещодавно надходило запрошення з Албанії, але щось не зрослося. Телефонували, спілкувалися.. Так само телефонували з Саудівської Аравії.

– Зараз багато охочих, хто відгукнувся б на запрошення з Близького Сходу:)

– В мене був невеликий досвід роботи там в клубі Аль-Мойзел. Зараз там все змінилось в плані рівня. Багато іноземців приїхало. Місцеві футболісти слабкі в усіх аспектах. Іноземці дуже сильно підняли рівень.

«Стільки років чую про Кевіна, а у Палмейрасі він не зміг виграти конкуренцію»

– В Україну назад не кликали?

– Ми спілкувалися з Женею Донцовим, який обіймає одну з керівних посад в ФК ЮКСА. Порадившись із дружиною, вирішили поки не повертатись в Україну.

– Повернення в футбол можливе виключно в якості тренера?

– Не обов'язково. Для мене навпаки цікаво спробувати щось нове. Точно не хочу бути в помічниках.

– Український чемпіонат залишається цікавим для бразильської аудиторії?

– Не скажу, що так, як раніше. Раніше багато було бразильців в Шахтарі, Динамо, Металісті та інших командах. Мені особисто цікаво дивитися за УПЛ.

– Яку з команд можете виділити?

– Дніпро-1, Кривбас із Вернидубом хороший результат демонструє. Це показник класного тренера. Я сподіваюсь, що Руслану вдасться поставити той футбол в Олександрії, який він хоче. Рух подобається. Дуже серйозний проект. Багато молоді заявило про себе на високому рівні.

– Шахтар взимку викупив в Палмейраса Кевіна та Марлона Гомеса із Сан-Паулу. Ці двоє можуть допомогти донеччанам вирішувати завдання вже зараз?

– Я вже стільки років чую про Кевіна, але він у Палмейрасі не зміг виграти конкуренцію. Такий талант, а в першій команді не грає. Ендрік в 16 років скористався шансом та влітку поїде до Реала.

Обом потрібен буде час адаптуватися до Європи, особливо до України. Необхідно створити для них максимально сприятливі умови, щоб цей процес пришвидшувався.

Кевін. Фото: Шахтар

– Наведіть зворотній приклад, щоб підтвердити вашу правоту. 

– Ми часто спілкувалися з Дуду, коли в першості дублерів Металург З грав з Динамо. Йому не давали часу адаптуватись, щоб заграти на високому рівні, а в Бразилії він став одним з лідерів Палмейрас. Шкода, що його підкосила важка травма. Навіть тоді Кевін не отримав постійного місця в дорослій команді.

– Чому деякі навіть дуже сильні індивідуально бразильці не заграли в Україні?

– Тут цілий комплекс причин – адаптація, конкуренція, психологія. Назву ще одну важливу. Чемпіонат України – досить складний. Ти можеш бути технічним, але без тактичної виправки та фізики ти нічого не досягнеш.

– Не секрет, що при командах є люди, які повинні дбати про легіонерів та створювати умови, аби вони себе комфортно почували далеко від дому. В цьому плані можна взяти за приклад Шахтар?

– Це найкраще питання, яке мені ставили журналісти за 10 років! Брате, ти не уявляєш, наскільки це важливо, коли надходить пропозиція з Європи. Ти маєш розуміти нашу культуру, вайб. Дуже важливо мати поруч людей, з якими ти можеш порозумітися. Якщо не португаломовні, хоча б іспаномовні.

Коли ти купуєш бразильця, необхідно 6 місяців на адаптацію. Краще брати двох, аби вони підтримували один одного. Власники клубів платять гроші, але вони не розуміють, що для того, аби твоя інвестиція була виграшною ти маєш думати на декілька кроків вперед.

В клубах, де вибудована піраміда, вже знають, що ти любиш їсти, улюблена музика. 

Пригадуєш, коли Бернард тільки-но в Шахтар приїхав? В нього був найбільший в клубі контракт, але він не міг звикнути до вимог Луческу, просився додому. 

Неймар може в контракті собі прописати, щоб з ним було 20 приятелів коло нього. Джеванні так не може:)

Коли я поїхав з Бразилії до Норвегії, я був зовсім сам. Зараз у кожного футболіста по 3-4 агенти, які вирішують твої питання, володіють частиною прав на гравця.

Коли ти вперше залишаєш рідну домівку, велика спокуса махнути на все рукою. Сумуєш за домом, самбою, друзями, а потім шкодуєш, що не використав свій шанс. На мій погляд, шанс буде в тебе завжди.

«Боровиков та Батіста попривозили групу гравців. Заграли – одиниці»

– Нове покоління бразильців воно розуміє те, що потрібно додавати у всіх компонентах гри?

– Дуже змінився підхід в хорошу сторону.

– Ви свого часу попрацювали у ФК Львів. До вас доходили новини про зникнення команди?

– Люди, які займаються футболом, взагалі не розуміють логіку процесів. Боровиков та Батіста попривозили велику групу гравців, але більш-менш на серйозному рівні заграли одиниці. Показати красивий проект – це одне, а реалізувати його на практиці вже зовсім інше. Хорошого рівня були українці в команді – Приймак, Парамонов. Потрібен був час.

Я об'їздив увесь світ, але душа сильно болить, що у Львові, де дуже люблять футбол, не було проекту з амбіціями в той час. Час від часу підтримую зв'язок з колишнім гендиректором клубу Паньківим.

– Хто з цієї групи бразильців виділявся на фоні решти?

– Бруну і Тейлор, який класну кар'єру зробив в Україні.

– Вас не намахували по зарплаті?

– Знаю, що футболістів запрошували на 2.5-3 тисячі доларів, а по факту платили 800. Так не потрібно робити. В тебе нема можливостей запрошувати гравців рівня Фернандінью в Шахтар, але при правильному скаутингу та вибудованій структурі можна зробити проект, який в перспективі вистрілить.

Пригадую, як потрапив на стажування до Гвардіоли в Барселону. Я запитав Пепа: «Як грати тіки-таку в запорізькому Металурзі, коли в тебе нема Іньєсти, Хаві, Бускетса?» Пеп відповів: «Жилмар, це не проблема. Контроль м'яча ти можеш поставити, коли в твоєму розпорядженні є футболісти хорошого рівня».

– Яким має бути проект, щоб Жилмар повернувся в футбол?

– Повноцінний проект, який ставить перед собою амбітні завдання, де ти отримаєш час реалізувати свої ідеї.

– Цікаво поговорити про розв'язку сезону в бразильській Серії А? Як Ботафого примудрилося розтринькати 15 очок переваги, подарувавши титул Палмейрасу?

– Ніколи такого не було, що, маючи 15 очок переваги, можна програти чемпіонат. Пішов Каштру. Касапа виграв 4 матчі і пішов. Потім тренер другої команди почав там керувати і все полетіло шкереберть.

Переломним моментом стала гра з Палмейрасом, коли вони вигравали 3:1. Не реалізували пенальті та в підсумку програли 3:4. Футболісти втратили віру в себе. Ще один такий матч був проти Греміо, коли Ботафогу вигравав з різницею в 3 голи, а потім отримав 5.

Палмейрас – це Палмейрас. Абел Феррейра – топ-тренер.

Луїш Каштру. Фото: Ботафого

– Топовіший за вашого приятеля Фернандо Дініза, який привів Флуміненсе до перемоги в Кубку Лібертадорес і встиг потренувати збірну Бразилії?

– Дінізу пощастило, що в нього повірили. Президент Флу дав йому час побудувати команду.

– Чого не було у збірній...

– Бути тренером збірної Бразилії нелегко, тому що ти заходиш на електричний стілець. Багато інтересів перетинаються. В нас було два керівники бразильської конфедерації, які попалися на корупції.

– Як він сприйняв це рішення керівництва?

– Він був в шоці, що йому не дали допрацювати до наступного літа. Він погодився на рік очолити збірну до появи Анчелотті, а в кінцевому результаті ним просто скористалися. Не дали часу спробувати поставити той футбол, який виходить у Флуміненса.

Гравці його сприймали, але не було результату. У збірній нема стільки часу, щоб поставити футбол, який хотів прищепити Дініз селесао.

В Бразилії дуже багато талановитих гравців, але поки вони не гратимуть як одна команда нам не бачити шостого титулу чемпіона світу. Я не вірю, що селесао зможе досягти цього на Мундіалі-2026.

– Нам це досить знайома тема з огляду на останні зміни в УАФ :)

– Я сподіваюсь, що Шева зможе навести лад в українському футболі. Відкрию вам секрет. Коли я приїхав в Україну я мріяв одного дня очолити збірну України. Будь-якого віку.

«Марлос, швидше за все, закінчив з футболом»

– А в Бразилії хто міг би піти шляхом Шевченка, поставивши на кон свій авторитет?

– Ромаріо.

– Зараз збірну Бразилії очолив Дорівал Жуніор. Він зможе покращити становище?

– Він дуже хороший фахівець. Його чекає непростий виклик. Невідомо, як він впорається з цим тиском. Результату не буде прямо зараз. Потрібно багато працювати та не бути маріонеткою спонсорів та агентів.

– А що ви думаєте про епопею з призначенням Карло Анчелотті?

– Популізм. Президент нашої конфедерації кілька місяців розповідав, що в нього все вже на мазі, а насправді все виявилося зовсім інакше. Всі футбольні люди усвідомлювали, що переманити Анчелотті буде вкрай складно. Реал міг запропонувати йому контракт влітку. Уявіть, якою б тоді могла бути реакція простих бразильців, які знову отримали порцію розчарування.

Анчелотті ніколи не працював зі збірною. Виграв все в Європі. У збірній специфіка дещо відрізняється. Фанати були в шоці. Президент пообіцяв, але не стримав слова:).

– Бразилія невдало розпочала відбір на ЧС-2026. Хто з гравців може взяти на себе лідерство, поки Неймар на лікарняному?

– Таким лідером може стати Вінісіус. Потрібна тренерська рука і команда, яка об'єднається навколо однієї мети.

– Ви добре знаєте Неймара та його батька, з яким разом пограли. Те, що його талант перетворився на бізнес-проект могло завадити повністю реалізувати свій талант?

– Брате, мені складно говорити про людину, яку я люблю та бажаю всього найкращого. Коли ти в ранньому віці виграєш все на рівні Судамерикана та Європі, ти можеш збитися з цілі стати кращим у світі. Потрібно запитати в себе, що для тебе на першому місці? Гроші? Статус? Стати номером 1 у світі?

Неймар. Фото: Google

– Бразилія, яка дві Олімпіади поспіль брала золото у футболі, провалила кваліфікацію. Чому так сталося?

– Всі налаштовуються на нас по-особливому. Ті самі проблеми, що і в дорослій команді. Є індивідуально сильні гравці, а команди на полі не було. Як підсумок – Парагвай та Аргентина вийшли далі.

– Головний тренер збірної України Сергій Ребров поєднуватиме основну роботу з посадою віце-президента УАФ, взявши під своє крило побудову піраміди в збірних. А як цей процес вибудований в Бразилії?

– Основна проблема в тому, що в нас цураються запрошувати когось з іноземців, аби вони принесли своє бачення. Від U-15 та вище.

– Чемпіонат U-21 потрібно повертати чи ні?

– Я згоден, що потрібно. В кожній команді є 35 футболістів. Грають 15-17 чоловік обойми. Дубля нема. Що робити? Не всі можуть знайти варіант з орендою. Повернення чемпіонату U-21 буде позитивом.

– Взимку ходили чутки, що Палмейрас нібито цікавився Піхальонком з Дніпра-1. Поява українця в бразильському чемпіонаті, де своїх талантів вистачає – реальна історія?

– Цілком реально. Я вірю в нове покоління українців. Інший менталітет, відкритість до світу. Інша справа, що скаути Палмейрас більше сконцентровані на Пд. Америці, щоб потім продати їх в Європу. Позиція Піхальонка в Палмейрас закрита.

– Екс-гравці збірної України Марлос та Жуніор Мораєс випали з поля зору за останні півроку. Вам щось відомо про них?

– Знаю, що Мораєс зараз в Європі. Марлос після Атлетіко Паранаенсе, скоріш за все, закінчить з футболом.

«Джефферсон отримав першу зарплату – шукали його на таксі по всьому Запоріжжю»

– В Україну ви вперше потрапили на початку 2010-х, працюючи в структурі запорізького Металурга. Через вас пройшло досить багато талантів, якими славилася місцева школа...

– Школа Металурга – одна з кращих в Україні була. На моїх очах зростали Коваль, Соболь, Цуріков, Сидорчук, Шева (Жилмар мав на увазі голкіпера Олексія Шевченка – прим. О.К.), Рудика та багато інших хлопців. Це був найкращий час в моїй кар'єрі.

– Хто вас найбільше вразив?

– Соболь. В нас була двосторонка. Едіку було лише 15 років. Була проблема з лівим захисником. Я починав працювати з першою командою. Мене запитують: «А в нас є лівий захисник?» Цуріков тоді зламався і потрібна була йому заміна. Я сказав, що в структурі клубу є такий перспективний. Він перевершував за рівнем гри своїх однолітків. Не потрібно дивитися в паспорт. Так само в нас в Бразилії. Едік своєю працездатністю зробив класну кар'єру в Україні та Європі.

Розкажу цікаву історію. 

– Слухаю уважно.

– В мене був знайомий тренер Барселони U-16 Карлос. Я надіслав йому кілька відео з Едіком. Він хотів запросити його на перегляд в Ла Масію. Коли я йому це розповів, він був в шоці! Карлос показав відео скаутам академії Барси. Вони залишилися задоволені і хотіли запросити до себе, але швидко втрутився Шахтар, який забрав Соболя до себе.

– Шахтар купив Соболя, коли йому було 18 років. А ви стверджуєте, що Барса ним цікавилась в 15 років..

– Брате, ти мене виправив. Дякую. Я розповів про це директору академії Овсяннікову, а Едік сам не захотів їхати, пояснюючи тим, що він ще не готовий до такого рівня.

– Його кар'єрі могла піти за іншим сценарієм...

– Шанс завжди знайде того, хто до нього готовий. Я бачу, що зараз він трохи почав стагнувати. Немає стабільності. У Франції втратив місце в основі. Зараз повернувся назад в Бельгію. Сподіваюсь він зможе там віднайти свою гру.

– Цуріков та Сидорчук разом запалювали в Металурзі. Далі пішли в Динамо, але кар'єра у кожного склалась по-різному.

– З Сидорчуком взагалі цікава історія. Мені про нього розповів Жуніор (екс-гравець запорізького Металурга в 2010-2014 рр., – прим. «УФ»). Той був вражений технікою Сергія. Я був в шоці, коли побачив Сергія на тренуванні. В нього були всі задатки грати десятого номера, але його зробили собакою, яка забирає м'яч.

– Як клуб з такою історію міг загнутися, хоча міг собі існувати за рахунок продажу вихованців?

– В Бразилії ця проблема теж поширена, коли директор академії або спортивний директор за копійки віддають місцевих в заможні клуби, а вони собі купують машини, будують будинки. В Металурга було все, щоб не залежати від власника, якому було байдуже на футбол.

– Ви застали Металург, який вилетів в Першу лігу, але за рік повернувся в УПЛ. Окрім скандального матчу з Севастополем, є що згадати?

– В нас була дуже сильна команда в плані ментальності. Ми перед грою виходили, розуміючи, що перемога в кишені. Не тому, що була якась неповага. Це було на рівні внутрішніх відчуттів. Ми задалеко відпустили Закарпаття, їх вже було не наздогнати, тому залишалося боротися за друге місце, яке давало путівку в УПЛ.

– Після того, як арбітр Швецов наварив в Севастополі ви вірили, що для вас ще нічого не втрачено?

– Той матч Льоха Бєлік охрестив Базар-лігою. Так воно і було. Місцева публіка не соромилась вдаватись до расистських проявів на мою адресу та Жуніора. Гра була важкою. Весь світ бачив, як Кузнєцов рукою забив нам. Правда чи ні, але ходили чутки, що арбітр за той матч отримав 200 тисяч доларів.

Добре пам'ятаю, як Льоха у першому матчі за Металург забив 5 голів Буковині.

Потрібно було вигравати у Геліоса в останньому турі та сподіватися, що Севастополь втратить очки з Буковиною (коли Ігор Коломойський пообіцяв винагороду Буковині, якщо вони забезпечать потрібний результат, – прим. «УФ»).

Віктор Швецов. Фото: Google

– В Металурзі ви попрацювали з кількома тренерами. Ви для себе щось перейняли з їх досвіду?

– Найбільше на мене впливав Зайцев, тому що я з ним найбільше пропрацював. Він дав мені шанс, за що я йому буду дуже вдячний. Я дуже поважаю Кварцяного, але з дисципліною він перегинав. Я не така людина, яка матюкається, підіймає руку на футболістів. Віталій Володимирович хороша людина, але він ненормальний!

– Легіонери Металурга чудили?

– Не без цього. Якщо брати Жуніора – справжній професіонал своєї справи. Чому ним не зацікавились Шахтар або Динамо – не знаю. Настільки технічно обдарованих футболістів я не зустрічав в своєму житті.

Повна протилежність – Джефферсон. Дуже смішний чувак. Він грав в дублі Інтернасьонала, але мав проблеми з законом. Довго сидів через наркотики. Вийшов з в'язниці, приїхав в Україну на перегляд. Підписав контракт, перша зарплата – 10 тисяч доларів. Ніхто його не міг знайти. І понеслося. Президент клубу був розлючений. Вимагав, щоб я знайшов його негайно.

В мене не було машини на той момент. Проїхав все Запоріжжя на таксі. Знайшовся він в готелі Інтурист. П'яний, пляшка шампанського, кілька дівчат:) Пройшов час, контракт розірвали. Через деякий час дізнаюсь, що він знову потрапив у в'язницю Сан-Паулу.

– Стефанелло, Фабіано не куражилися?

– Їх взяли чисто на перспективу. Вони відверто не тягнули рівень. До речі, Фабіано мешкає в Сан-Жозе поруч зі мною. Щотижня його бачу. Набрав 25 кг. Зараз займається бізнесом.

– Тунісці Слім та Ашраф?

– Ашраф мав хорошу техніку, але непрофесійно ставився до роботи. Мав проблеми із зайвою вагою. Слім після зараз обіймає посаду спортивного директора збірної Тунісу.

– З Віталія Вернидуба може вирости хороший тренер, як батько?

– У батька характер – дай боже! Віталік футболіст за натурою лідер.

– Перед повномасштабним вторгненням рф в Україну ви попрацювали тренером аматорського Полісся (Ставки). Ви підтримуєте зв'язок з ними?

– Я дуже сумую за ними. Коли я отримав від них запрошення, мене відмовляли, аргументуючи, що з аматорів навряд вже повернусь на високий рівень. Зараз я можу сказати, що це мій другий дім. Я провів там прекрасний час. Я зустрів справжніх людей навколо тебе, які випромінюють тепло. Дуже висока повага. Нові друзі.