«Я вже забув про інтерес МЮ»: Дігтярь – про перемогу в харківському дербі, привітання Металісту від Судакова та НМТ
344 
Металіст переміг Металіст 1925 (1:0) у харківському дербі в рамках стартового туру чемпіонської групи Першої ліги 2024/25. Автором єдиного та переможного голу в цій грі став бразильський оборонець Габріел Гомес, якому асистував захисник Кирило Дігтярь.
У нього неймовірна історія: свого часу дебютував в УПЛ у віці 15 років і 159 днів, ставши наймолодшим учасником чемпіонатів України в історії, а також потрапляв у ЗМІ в контексті інтересу Манчестер Юнайтед.
Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський поспілкувався з Кирилом Дігтярем, обговоривши такі теми:
- Емоції від перемоги в харківському дербі;
- Реакцію на привітання «справжнього Металіста» від зірки Шахтаря Георгія Судакова;
- Завдання перед Металістом на другу частину сезону в Першій лізі;
- Такі різні чемпіонати Європи в складі збірних України U-17 та U-19;
- Враження від роботи у збірній під керівництвом Дмитра Михайленка;
- Які в побуті Артем Степанов, Крістіан Шевченко, Олексій Гусєва та В’ячеслав Суркіс;
- Думки щодо визнання від The Guardian та повернення до теми з інтересом від Манчестер Юнайтед;
- Чи може Кирило Дігтярь уявити себе в майбутньому гравцем Металіста 1925.
«У Металісті посміхнулися, побачивши привітання від Судакова»
– Кириле, саме твоя передача зі штрафного удару допомогла Металісту перемогти в харківському дербі. Які емоції лишилися від звитяги над Металістом 1925?
– Емоції лишилися лише позитивні, хоча й трохи згасли, бо попереду важлива гра з ФК Кудрівка, до якої ми вже готуємося. А перед матчем з Металістом 1925 всі у команді розуміли значення дербі, що це протистояння двох харківських команд. Ми серйозно налаштовувалися на цей поєдинок.
Перед грою наш капітан Владислав Рибак видав дуже мотиваційну промову, згадавши й наших військових. Напередодні дербі воїни надіслали нам відео, де сказали, що вони спостерігають за Металістом, продовжують вболівати за нашу команду. Та й на самій грі в Ужгороді також були присутні наші герої, вони підтримували нас, це додавало сил.
– А як вам коментар від Судакова, який публічно привітав Металіст з перемогою над Металістом 1925 та назвав його справжнім?
– Дуже приємно, що такі футболісти підтримують саме наш клуб. Коли побачили коментар, то у команді всі трохи усміхнулися. Загалом ми дуже позитивно сприйняли привітання від Судакова.
– Ти вже зазначив, що наступний матч теж буде важливим. І, дійсно, в випадку перемоги над Кудрівкою Металіст може пробитися до четвірки найкращих команд Першої ліги. А чи стояло перед командою на сезон конкретне завдання щодо підвищення в класі?
– Перед нами стоїть задача перемагати в кожному матчі. Немає такого, що ми хочемо зіграти весняну частину чемпіонату просто, аби зіграти. Є установка, що нам потрібні перемоги в кожній грі.
Наше керівництво сказало нам, що якщо ми таким молодим складом зуміли пробитися до чемпіонської групи Першої ліги, то чому б не спробувати пробитися до Прем’єр-ліги. Звісно, ми хочемо пробитися в еліту, робитимемо все залежне від себе задля цієї мети.
Кирило Дігтярь. Фото: Металіст
– У Першій лізі була довжелезна зимова перерва. До гри з Металістом 1925 ваш останній офіційний поєдинок датований 23 листопадами, коли Металіст грав з Прикарпаттям (2:1). Наскільки важко далася ця перерва і наскільки ваша команда зуміла підготуватися до другої частини сезону?
– Так, дуже довга пауза була, але такий регламент, що поробиш. Тривалий час ми були без офіційних ігор, проте дуже добре провели тренувальні збори. Можу сказати, що наша команда готова на 100%. У нас було чимало спарингів під час зборів, але їх не можна порівнювати з офіційними матчами. Там зовсім інші швидкості, інтенсивність та й мотивація. В команді дуже чекали на весняну частину сезону.
– Яку команду Першої ліги міг би відзначити як найбільш потужну цього сезону?
– Епіцентр. Недаремно вони зараз посідають першу сходинку чемпіонату. Протягом сезону ми двічі перетиналися з ними й двічі зіграли внічию (0:0, 1:1). Епіцентр в першу чергу грає у футбол, а не як деякі команди, які полюбляють діяти в стилі: вибили м’яч, підтиснули, продовжуємо боротися.
– А були гравці в нинішньому сезоні Першої ліги, які тебе приємно вразили своєю грою?
– Чесно кажучи, не можу когось виділити. Мабуть, не було такого футболіста, чия гра мені прямо врізалася в пам’ять.
– Спілкувався з Геннадієм Синчуком, який взимку з Металіста перейшов Болонью транзитом через Монреаль?
– Ми в команді особливо не володіємо якоюсь інформацією щодо його переходу. Знаю, що в Синчука зараз травма, через що він пропустив декілька матчів Монреалю. Більше нічого сказати не можу.
«Степанов – це топгравець, Шевченко підтягує українську, а з Гусєвим спілкувалися в день дербі Харкова»
– Минулого року вам зі збірною України U-17 не вдалося вийти з групи на Євро-2024, де вашими суперниками були Сербія, Чехія та Кіпр. З’ясував для себе причини невдачі на цьому турнірі?
– Думаю, що десь ми занадто почали радіти жеребу в групі. Мабуть, думками були вже у плей-оф, дивилися на інших суперників. Напевно, це зіграло ключову роль. Треба було виходити на кожну окрему гру і в кожній доводити, що ми сильніші за наших суперників.
– Натомість із командою U-19 ти дійшов до півфіналу чемпіонату Європи-2024, де зіграв зі збірною Франції (0:1). Чи було під силу дістатися фіналу турніру, чи все-таки французька збірна серйозно переважала вашу команду?
– Я не сказав би, що французи нас суттєво переважали. Ми в команді думали, що Франція – це неймовірна команда, і з ними у нас буде мало шансів. Я небагато грав на цьому турнірі, здебільшого спостерігав за усім з лави запасних і мені здалося, що та ж Норвегія (0:0) виглядала сильнішою за Францію.
На жаль, восени нам не вдалося пройти кваліфікацію на Євро-2025. Десь трохи не вистачило, не пощастило. Хоча участь в таких турнірах – це завжди дуже цікавий досвід.
– У 2025 році ти дебютував вже і у складі збірної U-20. Як тобі працювати під керівництвом Дмитра Михайленка.
– З Дмитром Станіславовичем прекрасно працюється. Він мені дуже сильно допомагає, вказує на мої плюси та мінуси. Михайленко навіть декілька місяців тому робив для мене відео, в яких показав мої хороші та погані моменти гри. Доволі часто телефонує мені, запитує про мої справи, фізичний тонус.
Дуже комфортно працювати з таким тренером.
Дмитро Михайленко. Фото: УАФ
– Це лише до тебе таке особливе ставлення, чи він з усіма гравцями збірної має такий тісний контакт?
– Думаю, що він з кожним гравцем так спілкується. Навряд чи лише для мене існує особливе ставлення. Гадаю, це його тренерський підхід, частина роботи.
– Ти, певно, бачив новини щодо нібито конфлікту нападника Байєра Артема Степанова та тренерського штабу молодіжної збірної України. Кажуть, що у самого Степанова непростий характер.
– Я особливо у деталі цієї ситуації не вдавався. Який Степанов як гравець? Ну, ми ж бачили, що людина дебютувала у Лізі чемпіонів. Не думаю, що в Байєрі випускатимуть абикого в такому турнірі. Артем зараз у своєму віці – гравець топового рівня.
Щодо його людських якостей, то не можу сказати, що ми з ним дуже тісно спілкуємося. Так, можемо іноді списатися і все. Особисто в мене зі Степановим не було жодних проблем. Я не пам’ятаю, аби і в команді в цілому були якісь конфліктні ситуації з ним.
– Не знаю, чи мріяв ти колись пограти в одній команді з Шевченком, Гусєвим та Суркісом, але це все-таки сталося. При спілкуванні з Крістіаном, Олексієм чи В’ячеславом відчувається, що вони мають зіркових батьків?
– Якщо відверто, то взагалі це не відчувається. Зі Славою Суркісом і Льохою Гусєвим ми добре спілкуємося, частенько списуємося. З Льохою востаннє бачилися якраз у день харківського дербі, хоча він тоді за Металіст 1925 і не грав. Після матчу поспілкувався з ним, все добре.
Немає такого, що якщо ти син Шевченка/Гусєва/Суркіса, то обов’язково якийсь задавака чи щось подібне.
– А як у Шевченка з українською мовою?
– Наскільки я знаю, то Крістіан її підтягує. Минулі рази я спілкувався з ним англійською, бо йому так комфортніше. Та і я таким чином практикую іноземну мову, що корисно для мене.
Кирило Дігтярь. Фото: Металіст
«Перехід у Динамо чи Шахтар? Моїм пріоритетом залишається Європа»
– Я зрозумів, що ти у хороших стосунках практично з усіма гравцями Металіста, збірної України. А з ким ти все-таки спілкуєшся найбільше? Маєш прямо кентів?
– У Металісті я найбільше спілкуюся з братами Луцівими, Женею Ісаєнком та Владиславом Рибаком. Після матчів ми можемо кудись піти, посидіти, порозмовляти.
В збірній я дійсно багато з ким спілкуюся, з усіма добрі відносини. Найбільше товаришую з Дем’яном Третяком з київського Динамо. А ось перед розмовою з вами я говорив з Маркіяном Бакусом з Руху. Просто по-дружньому зідзвонилися, поспілкувалися.
– Восени 2024 року ти увійшов в рейтинг 60 найталановитіших гравців світу 2007 року народження від The Guardian, де поруч з тобою знаходилися таланти Барселони – Марк Берналь, Пау Кубарсі та Ламін Ямаль. Наскільки подібні речі важать для тебе зараз, чи ти не звертаєш на це особливої уваги?
– Я сприймаю це так, що потрібно лише продовжувати наполегливо працювати. У мене немає такого, що: «Ось я потрапив у цей рейтинг, можна зупинитися, я вже зірка, топфутболіст». Звісно приємно, що я потрапив у такий рейтинг, де знаходжуся поруч з такими гравцями, але це не привід переставати працювати і прогресувати.
– Якщо не помиляюся, то ти цього року складатимеш НМТ. Визначився вже з предметами, спеціальністю?
– Так, у мене в цьому році НМТ. Зараз обов’язкові предмети – це математика, українська мова та історія України. Четвертий предмет дається на вибір, у мене це англійська мова. Зі спеціальністю теж визначився – спортивний тренер.
– А як у тебе справи з підготовкою до іспитів?
– Ой, якщо чесно, то складно з цим. Спочатку були збори, тепер розпочався чемпіонат. Під час зимової відпустки я готувався до НМТ вдома з матусею, вона мені допомагала.
– Минулого разу ми з тобою обговорювали інформацію щодо інтересу Манчестер Юнайтед до тебе. А чи не спілкувався ти після цього у збірній України з хавбеком манкуніаців Захаром Бауманном щодо цих новин?
– Та ні, за це мова не заходила. Якщо чесно, я вже і забув про те, що писали про інтерес Манчестер Юнайтед до мене. Я не зациклююся на таких речах.
Захар Бауманн. Фото: Манчестер Юнайтед
– Чи були варіанти змінити клубну прописку у попереднє літнє трансферне вікно або цієї зими?
– Я залишаюся у Металісті, а щодо пропозицій від інших клубів можу сказати, що я нічого не чув. Були якісь розмови, але все на рівні чуток і лишилося. Є люди, які займаються цими речами, вони краще володіють інформацією.
– Твоїм пріоритетом і надалі залишається перехід в один з європейських чемпіонатів?
– Звісно. Думаю, всі молоді гравці хочуть перебратися до Європи. Якщо будуть варіанти з Шахтарем чи Динамо? Все одно більше хотів би спробувати себе в європейському чемпіонаті.
– Тоді наостанок дещо провокативне запитання: можеш уявити себе в майбутньому гравцем Металіста 1925?
– Ні, взагалі. Я, до речі, думав про це, але дійшов висновку, що це неможливо. Я не можу так вчинити. Я виховувався саме в Металісті, тут наразі проходить вся моя кар’єра. Думаю, що це так само, як із Динамо перейти в Шахтар чи навпаки.
