«Я ж не Моурінью...»: Баранов чітко пояснив, чому покинув Чернігів – був конфлікт з футболістами

Василь Баранов, провівши лише п’ять офіційних матчів на чолі першолігового Чернігова, залишив посаду головного тренера «сіверян».

Відставка фахівця стала несподіванкою для вітчизняної футбольної спільноти й журналіст сайту «Український футбол» Віктор Глухенький вирішив розібратися – пішов тренер сам чи його попросили залишити посаду в ФК Чернігів, тому зателефонував Василю Баранову.

Василь Баранов. Фото: ФК Чернігів

«Очікування керівництва Чернігова були трішки іншими, а мене не влаштовував малюнок гри»

– Василю Анатолійовичу, формулювання на офіційному сайті ФК Чернігів: «клуб та головний тренер припинили співпрацю за обопільною згодою сторін» – це про все і ні про що.

Чому насправді ви залишили ФК Чернігів?

– Рішення було прийнято спільно з керівництвом. Взагалі, ми з цього приводу зустрічалися кілька разів від початку чемпіонату. Не все було гладко. Очікування керівництва Чернігова були трішки іншими, а мене не влаштовував малюнок гри, наприклад. Щодо результатів, то ми не програли в новому сезоні жодної гри, але й не виграли…

Посиділи, поспілкувалися й, знаєте, я вдячний керівництву, що свого часу вони звернули увагу саме на мене й створили всі умови, щоб гідно працювати на рівні Першої ліги. Поля, фінансування – все було на хорошому рівні. Жодних претензій, але…

«Сформувалася певна група футболістів, яка противилась. Вороже все сприймали. Я не хотів нагнітати»

–  Але ви все ж покинули клуб. То чому? Внесіть ясність, будь ласка?

– До мене в клубі тривалий час працював інший тренер – Валерій Чорний. Він був там дуже довго і склад практично не змінювався. Клуб з ним із Другої ліги в Першу вийшов, був «вибух» в Кубку України, коли в тому сезоні команда дійшла до фіналу… І тут прийшов новий тренер зі своїм баченням, яке не всі сприйняли. Я намагався прищепити його в тренувальному процесі, але сформувалася певна група футболістів, яка противилась [нововведенням]. Вони все сприймали вороже: і тренувальний процес, і постановку гри. Це впливало на мікроклімат у команді.  

–  От це вже дуже цікаво, продовжуйте.

–  Склалася дуже нехороша ситуація й потрібно було щось кардинально змінювати. Я не хотів нагнітати ситуацію, а міняти склад і шукати нових футболістів уже було запізно, адже трансферне вікно закрилося, тож… Ми прийняли рішення, що краще розійтися зараз. З повагою один до одного, без образ.

Бувають у житті й такі випадки… Взагалі, я подякував і команді, і керівництву, бо отримав великий досвід. Сподіваюся, він знадобиться мені надалі, та й клубу це теж буде корисно. Будуть розуміти, на що розраховувати, коли запрошуєш нового тренера замість фахівця, який довго працював.

Василь Баранов. Фото: ФК Чернігів

«У ван Леувена в Шахтарі теж не пішло. Така наша тренерська доля»

– Йдучи з Чернігова, ви вже підготували собі «запасний аеродром»? Є пропозиції від інших клубів?

– Я ж не Моурінью 🙂 А простий український тренер, у якого десь щось вийшло, а десь – ні. Без великого бекграунду за плечима. Зараз їду додому, до сім’ї, в Київ. Відпочину, все спокійно проаналізую і, якщо будуть пропозиції, розглядатиму їх, але виважено. Можливо, пройду стажування. Загалом, буду проводити вільний час із користю.  

У Патріка ван Леувена в Шахтарі теж не пішло, хоч він і трошки більше попрацював, ніж п’ять матчів 😀 Ну, така наша тренерська доля.