«Якщо Гуцуляк більше слухає Авдиша, а не себе – це велика проблема»: Дулуб – про сенсаційний трансфер Ордабаси

Олексій Гуцуляк визначився з новим клубом після кількох місяців у статусі вільного агента. 28-річний вінгер збірної України підписав дворічний контракт з Ордабаси – чинним чемпіоном і володарем Кубка Казахстану. Цей трансфер викликав чимало запитань, адже ще влітку повідомлялося про інтерес до футболіста з боку клубів провідних європейських чемпіонатів.

Сайт «Український футбол» звернувся до колишнього головного тренера Карпат Олега Дулуба, який працював із Гуцуляком у 2017 році. В ексклюзивному інтерв'ю Владиславу Лютостанському фахівець оцінив перспективи Олексія в Казахстані, його шанси повернутися до збірної України, а також пригадав, яким футболіст був на початку кар'єри.

«Трансфер Гуцуляка став для мене абсолютною несподіванкою»

– Пане Олеже, перехід Гуцуляка в казахстанський Ордабаси викликав бурхливу реакцію вболівальників, експертів та тренерів. Як ви особисто сприйняли цей трансфер?

– Для мене це стало абсолютною несподіванкою. Його агент, Олег Авдиш, публічно заявляв про варіанти в чемпіонатах топ-5, і тут раптом – такий поворот. Звісно, Ордабаси – хороший клуб, міцна команда, чемпіон та володар Кубка Казахстану. Наскільки я розумію, Олексій став там найбільш високооплачуваним гравцем не лише в команді, а й взагалі в усьому чемпіонаті. Але сам вектор переходу все одно дивує.

– На рішення Гуцуляка могла вплинути перспектива зіграти у кваліфікації Ліги чемпіонів чи вирішальними стали фінансові умови?

– Думаю, переважило фінансове питання. Навіть через сито кваліфікації пробитися в основний етап єврокубка для казахстанського клубу – надскладне завдання. Принаймні мені це бачиться саме так. Можливо, я помиляюся, але моя думка така.

Олексій Гуцуляк та Олег Авдиш. Фото: Instagram

– Якщо згадати виступи Гуцуляка за Полісся, чи міг би він посилити грандів УПЛ – Динамо або Шахтар? 

– Вважаю, що так. По-перше, він українець, що важить у контексті ліміту на легіонерів. По-друге – гравець національної збірної. По-третє, у нього дійсно високий рівень індивідуальної майстерності. Коли Олексій залишав Полісся, для мене було очевидно, що для житомирян це величезна втрата. Вони так і не домовилися, і ніхто до пуття не пояснив, що ж там насправді сталося. Але на той момент Полісся однозначно втратило ключову бойову одиницю.

«У збірній він опинявся у потрібній точці й забивав»

– Минулий 2025 рік став справжньою феєрією Гуцуляка у збірній України: він міг бути непомітним більшу частину поєдинку, але у вирішальний момент забивав чи віддавав передачі, ставши найкращим бомбардиром національної команди того сезону. Чи не бракує зараз команді Андреа Мальдери виконавця саме такого плану?

– У будь-якій грі є обов'язкові п'ять відсотків везіння. І є футболісти, які вміють схопити цього птаха удачі за хвіст. У 2025-му Олексію це повною мірою вдалося. 

Ви абсолютно маєте рацію: він міг перебувати в тіні, але опинявся в потрібній точці й забивав. У сучасному футболі, коли суперники на турнірах плюс-мінус рівні за класом, фактор індивідуального чуття та везіння набуває колосального значення. Гравці, здатні самотужки переламати хід зустрічі, завжди на вагу золота.

– Мальдера зараз переглядає широке коло кандидатів у збірну України. Той-таки Олексій Кащук отримав виклик до збірної України, виступаючи за азербайджанський Карабах. Якщо Гуцуляк почне феєрити в Казахстані, чи має він реальний шанс повернутися до головної команди країни? Чи все ж таки, перефразовуючи Леоніда Кучму, Казахстан – не Азербайджан?

– Я взагалі не став би порівнювати чемпіонати Казахстану та Азербайджану. У випадку з Кащуком ключову роль, на мою думку, відіграло те, як він проявив себе в єврокубкових баталіях проти київського Динамо. 

Так, і в Казахстані, і в Азербайджані футбол розвивається, рівень виконавців непоганий, але тренерський штаб збірної України завжди робитиме основний акцент на футболістах, які виступають у провідних європейських лігах.

– Гуцуляк не грав в офіційних матчах із травня 2026 року, а новий сезон у Казахстані розпочнеться лише в березні 2027-го. З вашого тренерського досвіду: наскільки такий тривалий простій вибиває футболіста з фізичних кондицій та ігрового ритму?

– Фізичні кондиції ще можна компенсувати – можливо, він самостійно намотував кроси. Але біг та футбол не мають між собою взагалі нічого спільного, як і тренажерний зал. Це лише допоміжні інструменти, не більше. 

Головна проблема – втрата ігрового ритму. Коли гравець пропускає стільки часу, він випадає з тонусу. А набути його можна виключно в офіційних матчах – навіть спаринги на зборах тут не допоможуть.

Олексій Гуцуляк. Фото: УАФ

«Гуцуляк часів Карпат – справжнє золоте дитя»

– Хочеться поговорити про ваш з Олексієм спільний період роботи в львівських Карпатах. Яким тоді був Гуцуляк на полі та в роздягальні, як ви його оцінювали?

– Олексія нам запропонували вже після того, як ми повністю пройшли передсезонну підготовку. Йому тоді було 19 років, він щойно повернувся зі структури іспанського Вільярреала. Що відразу сподобалося – чудова робоча ліва нога, просто відмінна.

У першому ж матчі «з листа» проти Чорноморця, який ми програли, він вийшов грати центрального нападника. Добре пам'ятаю той момент: неозброєним оком було помітно, що це зовсім не його позиція. На наступну гру проти Олександрії він не виходив, а далі здебільшого починав гру з лави запасних. Потім Олексій розігрався: ближче до кінцівки сезону виходив у старті проти Волині, Зірки. А останні три тури – виїзна перемога над Дніпром, поєдинки з Ворсклою та Волинню – він провів як гравець основи. Ми використовували його на позиції інсайда, підлаштовуючись під його робочу ліву ногу.

Враження від нього залишилися найкращі. Він вихованець Карпат, який у 18 років вирушив на правах оренди до Іспанії, а згодом повернувся до рідного клубу. А щодо побуту – взагалі жодних нарікань. Справжнє золоте дитя.

– Ви тоді очікували, що Гуцуляк виросте у настільки результативного виконавця для збірної?

– Коли в 19 років до тебе приходить хлопець після іспанської школи, ти дивишся на нього й одразу бачиш: потенціал є. Настільки далеко наперед я не заглядав, проте його виступи за збірну не стали для мене одкровенням. По-перше, він був лідером у клубі. По-друге, Олексій спіймав оцю жар-птицю везіння за хвіст і міцно її втримав.

Якщо порівнювати його цифри в клубах і збірній, вони абсолютно різні. Але саме тодішній склад збірної ідеально йому підходив – за підбором виконавців і тим, як його сприймав колектив. Навіть виходячи на заміну, він забивав вирішальні м'ячі. Тому загальне враження від роботи з ним у мене залишилося виключно позитивне.

Олексій Гуцуляк. Фото: ФК Карпати (Львів)

– Якщо підсумувати: всі відзначають, що Олексій абсолютно безпроблемний у побуті гравець, а за правильного тренерського підходу – вкрай корисний на полі. Водночас ця пауза та переїзд до Казахстану викликає хвилю критики. Чи справедливо стверджувати, що його агент Олег Авдиш якщо не зламав, то суттєво загальмував кар'єру Гуцуляка?

– Ну, дивіться: скільки йому зараз? 28 років – це час абсолютного розквіту футболіста. І в цьому віці гравець зобов'язаний постійно грати. Ти виступав за один із провідних клубів України, завжди був на слуху, стабільно викликався до збірної. І проміняти всі ці умови, піти... 

Скільки він вже не грає? Червень, липень, серпень... Скоро буде пів року. Загалом він просидить без офіційних матчів 8-9 місяців у найбільш продуктивний період своєї кар'єри.

Тому я погоджуся з вами: якщо він більше прислухається до агента, ніж до самого себе, то це велика проблема. Адже він ніколи не створював проблем ані в побуті, ані на футбольному полі. Повторюся: це було золоте дитя у 19 років, коли він приїхав до нас у Карпати.

Читайте також:

• «У Турана була психологічно спустошена команда»: Дулуб назвав найкращих у 12-му турі УПЛ і оцінив Класичне.
• «Міг би отримати більше можливостей»: Шах — про Карпати, прорив у Лехії та збірну України.
• «Не мав права так діяти»: Краснопір про скандальний момент у матчі Полісся – Верес, Мальдеру та збірну України.