Ярослав Ракицький: «Завдання Чорноморця з Хачеріді – зробити так, аби Кучер не дуже швидко полисів»

Переглядів 1859
Аватар Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
8 голосів
Ярослав Ракицький: «Завдання Чорноморця з Хачеріді – зробити так, аби Кучер не дуже швидко полисів»
Олександр Кучер, Ярослав Ракицький та Євген Хачеріді. Колаж: УФ
Сайт «УФ» спільно з прес-службою ПФЛ визнав зіркового центрального захисника одеського Чорноморця Ярослава Ракицького найкращим гравцем серпня у VBET Першій лізі 2025/26.

Серпень 2025 року Чорноморець завершив у статусі найкращої команди Першої ліги. Під керівництвом Олександра Кучера одеський клуб набрав 10 очок у чотирьох турах: три перемоги та одна нічия – з Ворсклою (0:0).

Вагомий внесок в успіх Чорноморця на старті нового сезону зробив захист команди – жодного пропущеного голу при шести забитих м’ячах. А ключовою фігурою цієї оборони є досвідчений 36-річний капітан «моряків» Ярослав Ракицький, який залишився у Чорноморці після вильоту команди в нижчий дивізіон за підсумками УПЛ 2024/25.

Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський поговорив з найкращим гравцем серпня в VBET Першій лізі – Ярославом Ракицьким, який поділився щирими враженнями від другого за силою дивізіону країни та розповів про власну мотивацію в Чорноморці.

«Виліт Чорноморця з УПЛ дуже зачепив мене. Відразу зрозумів, що залишуся з командою і далі, аби допомогти повернутися»

– Ярославе, у вас за спиною величезний багаж досвіду виступів у єврокубках, іграх за національну збірну України. Проте цікаво: що для вас зараз значить визнання найкращим гравцем місяця в Першій лізі?

– Ви правильно сказали, що я пограв і там, і там – скрізь. Але найголовніше – знаходити мотивацію, грати та займатися своєю улюбленою справою. І, по-друге, зараз допомагати Чорноморцю, допомагати молодим пацанам зростати й рухатися вперед. Тому що я ставлю перед собою завдання – тільки Прем’єр-ліга.

Я тому й залишився у Чорноморці, бо мене дуже зачепило те, що ми з командою вилетіли до Першої ліги. Саме тому хочу довести, що наш клуб, та ще й з такого міста, має грати лише в Прем’єр-лізі. Це для мене зараз головна мета.

– Тобто ви взагалі не вагалися з приводу того, чи залишатися в Чорноморці після вильоту з УПЛ?

– Я одразу розумів, що залишуся з командою в Першій лізі. Тим більше, що Олександр Миколайович [Кучер] – це мій «старший брат», а нині ще й головний тренер Чорноморця. Я перебуваю в його підпорядкуванні й хочу допомогти йому в тренерській кар’єрі, аби він теж зростав з командою та досягав успіхів. Так, сьогодні ми граємо в Першій лізі, але наше завдання – повернутися в елітний дивізіон.

– Як вам рівень Першої ліги в порівнянні з УПЛ? Які відмінність найбільше вразила?

– Я можу чесно сказати, що мені тут не подобається. Слухайте, ось така команда, як Чорноморець, приїздить у будь-яке інше місто на виїзд і головний тренер господарів дає вказівку не поливати поле. Вони спеціально це роблять! Той-таки [Сергій] Ковалець (головний тренер Поділля – прим. «УФ») теж спеціально не поливав поле.

Я не розумію одного: навіщо ви тоді тренуєте цих хлопців? Усі ж футболісти мріють грати в Прем’єр-лізі, у збірній України, правильно? Але ці тренери такими маневрами в Першій лізі просто вбивають наших футболістів! Ось це мене найбільше бісить і дратує…

– Ну, так. Важко прогресувати і досягати стабільного успіху на сухому газоні, який створюють, скоріше для того, аби заважати грати, а не грати самим.

– Ну от за що вони грають? Я граю за те, аби повернути одеський Чорноморець туди, де він має бути – в Прем’єр-лігу. І мені байдуже: дадуть мені ту гривню чи ні. Чому? Бо в мене є власна мотивація та амбіції. Я й своїм хлопцям у команді це кажу. А ті футболісти виходять – і за що грають? Лише за гривню? А кар’єрне зростання? А спортивні амбіції? Виходить, що їх просто немає. І цим усім керують їхні тренери. 

Ярослав Ракицький. Фото: ФК Чорноморець

«Повірте, Хачеріді ой як допоможе Чорноморцю»

– Зараз Чорноморець очолює турнірну таблицю Першої ліги: три перемоги, жодної поразки і лише одна нічия. Як оціните виступи команди на старті сезону?

– Ми можемо ще краще. Я вам так скажу: у нас зараз зібралася команда рівня Прем’єр-ліги. Олександр Миколайович дуже добре попрацював на трансферному ринку і підібрав гідних хлопців, які потрібні команді. Їм треба лише допомогти, дати поштовх – і все.

Якщо ви дивитеся наші матчі, то бачили: ми створюємо дуже багато моментів на початку гри, але не можемо їх реалізувати. Просто не виходить. А потім починаються гойдалки, і ми мучимося. Хочу віддати належне Олександру Миколайовичу, який заспокоює хлопців, надихає їх, а не починає лаяти чи розносити. Повірте, коли нашу команду прорве, то ми забиватимемо більше і демонструватимемо ще яскравіший футбол.

– Головний хайлайт Першої ліги в серпні – це ваш неймовірний гол у ворота Поділля з дальньої відстані. Як наважилися на такий удар?

– Я вклинився на їхню половину поля, глянув ліворуч – нашого гравця там не було. Потім побачив, що у центрі багато гравців. Промайнула думка: «Якщо я зараз дам проникаючу передачу і, не дай боже, обріжуся, то ми всією командою побіжимо назад. Нам такого не треба». Тому в мене був лише один варіант – пробити по воротах. Ну, склалося – залетіло.

– Як головний тренер Чорноморця відреагував на такий гол від вас?

– Та Олександр Миколайович вже схожі голи від мене бачив у Шахтарі:) Але моя головна задача – допомагати команді. Голо чи не голом – як вийде. Я все робитиму для того, щоб наші нападники забивали. Скільки зможу, стільки й буду там колупатимуться на колінах, на дупі, в підкатах. Головне, щоб ми вигравали. Я нічого не соромлюся, я нікому нічого не пред'являю. 

Хтось скаже, що вік… А я не вважаю, що я там якийсь старий, чи Женя Хачеріді. Навпаки: маючи такий досвід, ми повинні передавати його молодим хлопцям, мотивувати їх. Власне, цим ми і займаємося.

– Повернення 38-річного Хачеріді у професійний футбол – знакова подія. Як сприйняли прихід в Чорноморець свого колишнього партнера по збірній України?

– Сам Женя – дуже хороша людина. Він дуже якісний футболіст був. І навіть зараз, на наших тренуваннях, у другому таймі матчу з ЮКСА (1:0), він довів, що перебуває дійсно у дуже хорошій формі. Повірте, Хачеріді нам ой як допоможе! І ті, хто там вважає, що він старий, чи я старий…Ні, хлопці. Ми з нашим досвідом допомагатимемо Чорноморцю. І Женя саме тому й прийшов, бо ще має амбіції грати у футбол, а також тому, що він хоче і може бути корисним для нашої команди.

– Не говорили з Олександром Миколайовичем, аби і він у свої 42 роки знімав власні бутси з цвяху, а Чорноморець переходив на гру в три центральні захисники: Ракицький-Хачеріді-Кучер?

– Хаха:) Скажу наступне: задача команди Чорноморець – це робити так, аби Олександр Миколайович не дуже швидко полисів:)

Євген Хачеріді. Фото: ФК Чорноморець

«Чорноморець зараз за рівнем – це середняк УПЛ»

– А ви самі вже задумувалися про тренерську кар’єру в майбутньому?

– Я зараз завершую навчання на ліцензію «А», тому скоро теж буду спеціалістом. 

– Тобто ви бачите себе саме в тренерському ремеслі, а не на менеджерській посаді?

– Розумієте, я люблю футбол. А як воно там буде – подивимося. Я дуже хочу залишитися у футболі після завершення ігрової кар’єрі. І, мабуть, дійсно хочу саме тренувати. А як воно далі в житті складеться – потім буде видно. Зараз у мене в пріоритеті – це сім’я, футбол і ось ця наша спільна українська історія. Хочеться, аби ця війна якомога швидше закінчилася.

– Чимало досвідчених гравців в Україні скаржиться на доволі несправедливе ставлення до них з боку керівників клубів, які відправляють їх на звалище історії. Маєте пояснення, чому в нас таке сформувалося таке ставлення до футболістів 30+?

– Я не знаю. От у мене дійсно не має пояснення цьому. Подивіться: у Європі футболісти нашого віку спокійно грають – ніхто їх не чіпає, не списує. У тій же Туреччині купа досвідчених гравців виступають за хороші команди в основних складах. Якщо людина готова, якщо вона тягне і доводить свій рівень, то яка різниця скільки їй років?

Ось зараз Олександр Миколайович дав привід деяким людям у нашому футболі замислитися. Не завжди ж молодь може давати результат – потрібні й досвідчені гравці, правильно? 

– Не Першою лігою єдиною. В Кубку України ви перемогли неабикого, а представника УПЛ – луганську Зорю (2:1). Далі на вашу команду в 1/16 фіналу чекає зустріч з аматорським Агротехом (Тишківка, Кіровоградщина). Чи ставилося перед Чорноморцем конкретне завдання на цей турнір?

– На матч із Зорею Миколайович поставив так собі міксовий склад, свій шанс отримали хлопці, які не так багато грали. І ми все одно обіграли Зорю, клуб Прем’єр-ліги, розумієте. Це говорить про те, що в складі Чорноморця усі гравці в обоймі й готові грати в будь-який момент. 

Те, що далі нам грати з аматорським клубом… У нас завдання – пройти далі, ось і все. Ми граємо у двох турнірах, а м’яч круглий – ви ж самі знаєте:)

– Ви вже сказали, що наразі вважаєте Чорноморець командою рівня УПЛ. А за які місця, на вашу думку, зараз могла б боротися одеська команда в елітному дивізіоні?

– Дивіться, наші хлопці повинні зрозуміти й усвідомити, що вони дійсно хороші й талановиті футболісти. Бо, як мені здається, половина з них банально не вірить у себе, у власні сили. Ніби бояться, відчувають якийсь зайвий мандраж.

Якщо нас прорве і ці хлопці повірять в себе, то ми зможемо грати ще краще і забивати ще більше. А наразі Чорноморець – це команда середини таблиці Прем’єр-ліги.

«Я просто люблю баню, тому і полагодив її на базі Чорноморця»

– У ЗМІ чимало писали про те, що ви профінансували ремонт на базі Чорноморця. Чи дійсно була така історія?

– Я просто люблю баню ось і все. Можна сказати, що просто полагодив баню.

– Тобто можна сказати, що вклалися у відновлювальний комплекс.

– Та не те, щоб комплекс… От просто баню. Ви бачили ту базу? Там, аби щось відновити суттєво, то потрібно щось таке продати... Цілі статки можуть піти на це діло:) Я ж кажу: просто відновив баню. Для себе, для хлопців, для команди. Просто, щоб ми могли паритися, спокійно стрибати в холодну водичку і тим самим відновлюватися. Ось і все.

– Лише з Шахтарем протягом своєї кар’єри ви завоювали 22 трофеї. Плануєте по завершенню нинішнього сезону додати до своєї колекції ще й кубок за перемогу в Першій лізі України?

– Звісно, аякже. Це 100%. Першочергове завдання – це повернутися в Прем’єр-лігу, але водночас потрібно і чемпіонами стати. 

Фото: ФК Чорноморець

– З якими командами Чорноморець вестиме боротьбу за чемпіонство в Першій лізі?

– Мені подобається команда мого давнього друга Васі Кобіна – Інгулець. Вони демонструють хорошу гру, з ними буде боротьба. Також відзначу полтавську Ворсклу та чернівецьку Буковину. 

Але ж ви бачите, який чемпіонат: усі борються, кожна команда може «вистрілити». Але від цього наше завдання на сезон не змінюється. От зараз на нас чекають дві домашні гри (проти Фенікса-Маріуполь та Металурга Запоріжжя – прим. «УФ») – ми поважаємо суперників, не недооцінюємо їх, але маємо брати шість очок – таке наше прагнення.

– Наостанок: не можу вас не запитати про трансфер вашого колишнього партнера по Шахтарю – Георгія Судакова – в Бенфіку. Які думки маєте щодо переїзду зірки збірної України в Європу?

– Жора дуже кваліфікований та розумний футболіст. Він володіє божевільними даними – кажу це як людина, яка бачила його щодня в тренувальному процесі та грала з ним. Можливо, останнім часом у Шахтарі він дійсно десь загубився, щось у нього не виходило.

Я дуже радий, що саме він, як розумію, протиснув цей трансфер у Бенфіку. Піти з Шахтаря не так уже й просто. Вважаю, що його продали за доволі невеликі гроші. Бажаю Жорі розкритися в Португалії. Думаю, що через рік-два він може перейти вже в іспанський чи англійський топклуб. Це один з найкращих українських футболістів, що тут говорити. 

Гадаю, ментально Судаков зараз заспокоїться, адже перехід у Бенфіку вже відбувся. Сподіваюся, що в сімейних питаннях у нього все гаразд. Зараз слово за Жорою. Можемо лише побажати йому вдачі – та й усе:)