«З нового сезону на стадіоні «Лівий берег» гратиме Шахтар»: Лавренко підтвердив початок співпраці з чемпіоном України

Переглядів 1764
Олександр Карпенко Олександр Карпенко
16 голосів
«З нового сезону на стадіоні «Лівий берег» гратиме Шахтар»: Лавренко підтвердив початок співпраці з чемпіоном України
Микола Лавренко відповідає на запитання кореспондента «УФ» Олександра Карпенка, фото: прес-служби ФК Лівий берег
Президент ФК Лівий берег Микола Лавренко дав велике інтерв'ю «УФ», в якому підбив підсумки дебютного сезону «лелек» у Першій лізі.

Лівий берег у своєму дебютному сезоні в Першій лізі був дуже близьким до того, аби за його підсумками пробитися в УПЛ через перехідні матчі, поступившись в столичному дербі Оболоні (0:1, 1:1). Але й без підвищення в класі можна відзначити, що дебютний сезон Лівого берега в Першій лізі та перший повний на професійному рівні загалом засвідчив амбіції клубу, але через високу конкуренцію шлях до потрапляння в еліту нашого футболу може видатись не з легких.

Журналіст сайту «Український футбол» Олександр Карпенко поспілкувався з президентом ФК Лівий берег Миколою Лавренком, який дав оцінку виступам «лелек» в кампанії 2023/24.

«З грошима й дурень тобі команду побудує. Спробуй, коли їх немає»

– Як Лівий берег пережив невдачу в перехідних матчах з Оболонню?

– Трагедії ніякої не було. Десь могло бути прикро, коли в матчі-відповіді ми повели в рахунку, але не змогли довести справу до перемоги в більшості. Ми бачили, що команда мала сили, щоб перевести гру в додатковий час. І в першому матчі могли не програти.

До гравців жодних запитань в мене нема, але я сказав, що ми готуємось робити наступний крок в новому сезоні. Буде ще складніше. Тут питання, наскільки головний тренер бачить перебудову, ротацію та підсилення команди, виходячи з наших можливостей. Ми щодня спілкуємось з Віталієм Миколайовичем Перваком [головним тренером Лівого берега]. Все те, що ми можемо виконати в плані побажань, на жаль ринок сьогодні обмежений і ті футболісти, які зараз доступні, нічим не поступаються гравцям, які зараз в команді.

Ми задоволені цим сезоном. Я це сказав всім: тренерам, футболістам, працівникам клубу. Коли стало зрозуміло, що ми гратимемо в перехідних матчах, я сказав команді, що не бачу трагедії, якщо ми не вийдемо в УПЛ. Кожен із тих гравців мав шанс, бо невідомо, чи буде колись така можливість зіграти у вищому дивізіоні.

Гравці Оболоні і Лівого берега, фото: УПЛ

Відверто кажучи, клуб за перший повний сезон на професійному рівні міг одразу зайти в УПЛ. Це здавалося малореальним, зважаючи на рівень футболістів і готовності клубу до такого кроку.

– Судячи з ваших слів, головний тренер Первак працюватиме з командою й надалі?

– Я цілком задоволений роботою Віталія Миколайовича. Я знаю його дуже давно і покладаюся на його професійні та людські якості. Цей тренер може побудувати в колективі гарний мікроклімат. В нашій команді ми не допустимо, щоб футболісти були поділені на своїх та чужих. Це було одним з критеріїв при виборі тренера.

Завжди простіше будувати команду, коли в тебе є надцять мільйонів і ти не обмежений у виборі гравців, а одним з основних показників роботи тренера є розвиток гравця, щоб вивести його на інший рівень, щоб і футболіст, і команда досягали прогресу. З грошима й дурень тобі команду побудує. Спробуй побудувати, коли їх немає або мізер.

У нас немає таких можливостей. Ми намагаємось розумно будувати футбольний клуб, тому президент вранці закриває нагальні питання в офісі, ввечері приїздить на об’єкт і стає виконробом, конструктором, архітектором і все інше. Кожну п’ятницю або суботу ми проводимо наради і тільки президент знає, що, як, і за скільки це можна зробити. Якби це робили підрядні організації, нам обійшлося би все у двічі-тричі дорожче. Тому ми робимо те, що ми знаємо і можемо з допомогою тих підприємств, які перебувають у моїй частковій власності.

«Телефон тренера Лівого берега червоний від дзвінків гравців та агентів»

– Якою буде трансферна політика Лівого берега?

– Більше за все ми покладаємось на головного тренера, якому ми повністю довіряємо. Я або почесний президент клубу Микола Петрович Павлов можемо щось порадити, але останнє слово виключно за Віталієм Миколайовичем. Сьогодні у головного тренера максимальні повноваження в питанні формування команди.

Віталій Первак (ліворуч) і Микола Лавренко, фото: ФК Лівий берег

– Виходить, що Лівий берег практикує англійську модель, коли тренер має більш широкі повноваження…

– У Первака червоний телефон від тієї кількості дзвінків. Йому всі телефонують: футболісти, агенти, пропонують варіанти. Сьогодні не так складно навести довідки про гравців, щоб досвідчений тренер міг сформувати своє бачення.

Точкові зміни вже відбуваються. Декілька гравців перебувають на перегляді. У них буде до місяця часу себе показати. В новому сезоні ви побачите частково оновлений Лівий берег. Ретельно підходимо до цього питання, тому що все повинно відповідати цьому рівню. Ми самокритично оцінюємо, де у нас слабкі місця, де треба підсилитись, де робити конкуренцію. Доводиться розлучатися з гравцями, які добре себе показали, але вже не тягнуть на рівень, до якого ми прагнемо. Іншого виходу нема.

Буває, що людина вище власної стелі вже не стрибне. Є всі умови для роботи, але далі він не росте, його ККД не росте. Потрібно вміти вчасно прощатися. Дати можливість підшукати собі команду за рівнем і далі продовжувати кар’єру. Ми це усвідомлювали, коли робили нову команду, підписуючи гравців, які були за бортом. Десь ми їх привели в порядок, вони непогано себе показали в Першій лізі. Це вже було вчора, а сьогодні на Лівий берег вже по-іншому дивитимуться.

На Лівий берег налаштовуються всі команди. Приїжджають на наш стадіон з отакими очима, гризуть землю. Суперники можуть після нас програти ще кілька матчів, а з нами будуть вмирати на полі.

– У вас та головного тренера є бачення стосовно ігрового малюнку Лівого берега?

– Модель можна будувати, виходячи з можливостей наявних гравців. У нас же нема гравців рівня Мудрика, навколо яких можна будувати щось яскраве. Головний тренер виходить з того, що є. Ми ж розуміємо, що мало грати у свою гру, потрібно ще вміти підлаштовуватись під суперника.

Зараз футболіст толком не грав ніде, а хоче в УПЛ і моментально в єврокубки, отримувати шалені гроші. Хтось же платить...

– Хто залишив Лівий берег, крім захисників Слотюка і Андрієшина?

– Можу сказати, що була припинена співпраця з нападником Петренком. Ми подякували хлопцям. Вони пройшли з нами тривалий шлях. Це було рішення головного тренера. Ми готові прощатися з гравцями, якщо на їх місце прийде сильніший за них футболіст.

– На які позиції клуб шукає гравців?

– Тренер хоче підсилити кожну ланку новими людьми. Сподіваємось, що ближче до 15 липня буде інформація по новачках.

Іван Петренко та Микола Лавренко, фото: ФК Лівий берег

– Який із матчів попереднього сезону справив найяскравіше враження?

– У футболі багато чого залежить від психології і зарядженості. Футбол може не пробачити тобі, коли ти виходиш, навіть проти записаного андердога, але вони виходять проби тебе вбиватися на полі і в підсумку на цьому здобувають собі результат.

– Під ваш опис ідеально лягають матч з Карпатами (3:3) у Львові та домашня гра з Епіцентром (2:1).

– А ви подивіться, як всі розхвалювали збірну України перед Євро, називаючи команду відкриттям турніру і «відкрилися» потім 0:3 румунам. Команда з високим підбором гравців, яка сумарно дорожча за всю збірну Румунії, а не було характеру, тому що вийшли покатати. Я завжди ставлю в приклад, коли Динамо за рахунок характеру в різний час давало бій Шахтарю з купою дорогих бразильців. Сьогодні в футбол ти нікого не обіграєш стоячи.

– Новий сезон Першої ліги обіцяє бути досить цікавим. Бажаючих поборотися за УПЛ вдосталь. Лівий берег готовий кинути виклик Металісту 1925, Буковині, Агробізнесу та іншим?

– Наступний чемпіонат точно буде складнішим. Я всіх гравців попередив, що «глухих команд», яким по 5 за гру можна набити, не буде. Багато сильних команд у нашій зоні.

– Потрібно повертатися до класичного формату чемпіонату?

– Формат, який є зараз, коли ділять на групи «Чемпіонська» та «Вибування», вийшов дуже цікавим. Ви самі бачили, яка боротьба йшла нагорі та внизу. На цей рік поточний формат залишається. До закінчення війни важко говорити про повернення до класичного формату.

– Як клубам ПФЛ вирішити питання з бронюванням гравців від армії?

– Складне питання. Я сподіваюсь, що механізм буде знайдено. Але проблему потрібно вирішувати в комплексі, тому що почнуть запитувати, чому футболістів можна бронювати, а інші види спорту – зась? Я сподіваюсь, що бойові дії зупиняться та конфлікт перейде в дипломатичне русло і активність призову до Сил оборони матиме менші масштаби.

«Зоря та Металіст 1925 сплачували по 300 тисяч грн. за оренду стадіону»

– Інфраструктура Лівого берега далі розширюватиметься?

– Першочергове завдання у нас – добудувати приміщення для академії. Місця проживання для вихованців з тренажеркою, басейнами, роздягальнями. Сьогодні триває активна стадії будівництва, попри проблеми з будматеріалами та витратами.

Арена «Лівий берег», фото: ФК Металіст 1925

Цей проект зніме багато питань для академії, тому що цілий рік можна працювати незалежно від погоди. 5-6 місяців можна тренуватися, незалежно від погодних умов. Витрати постійно зростають, тому що цемент та бетон стрімко підіймаються в ціні. Якби ми це побудували два роки тому, було б дешевше; сьогодні це двічі дорожче, а далі – ще дорожче.

Ми вже почали будувати критий манеж. Загальна вартість будівництва складе 113 мільйонів гривень. Це буде капітальний критий стадіон для проведення турнірів. Якийсь відсоток цього року точно буде збудовано, а наступного року постараємось здати в експлуатацію.

– Арена Лівий берег минулого сезону приймала матчі УПЛ, прихистивши Металіст 1925, Зорю, Шахтар. Який профіт ви отримали за рахунок оренди стадіону?

– Кожна з цих команд платила по 300 тисяч гривень за оренду. Квитками, рекламою та безпекою забезпечують орендарі. Окремо ми побудували укриття, аби мати можливість проводити матчі з глядачами. Ви повинні зрозуміти, що з цих коштів ми мали розрахуватися з ДСНС, медиками, за безпеку.

З цього досвіду ми зробили певні висновки. З нового сезону на нашому стадіоні гратимуть дві команди – Лівий берег і Шахтар. Зараз вам про це скажу офіційно. Якщо Шахтар у цей день не гратиме за календарем або коли це випадає на матчі перед Лігою чемпіонів та їм буде зручніше грати у Львові, він має право поступитися іншій команді.

Одразу скажу, що відсоток невеликий, при тому, що ми повністю здавали в оренду наш стадіон. В зимові та весняні місяці навантаження на поле колосальне, внаслідок чого виникали певні проблеми з газоном. Та все одно ми побачили, що поле виглядало краще, ніж у тих, у кого не було такого навантаження.

– В історії співпраці з Металістом 1925 та Зорею поставлена крапка?

– З дозволу Шахтаря, за умови, коли в цей день вони не грають на Лівому березі, можливо. У нас будуть розведені матчі між Шахтарем та Лівим берегом.

– Співпраця Лівого берега та Шахтаря передбачає для вас додаткові бонуси? 

– Нічого. З нашої сторони – технічна консультація. Шахтар може на своїх матчах брендувати стадіон, ставити LED-панелі. Вони вивчали роботу наших фахівців і залишилися задоволеними. Зараз ми вивчаємо можливість збільшити кількість місць для глядачів, щоб на матчах Шахтаря була максимальна заповнюваність трибун.

Арена «Лівий берег», фото: ФК Металіст 1925

– Співпраця між вами та Шахтарем має допомогти Лівому берегу вийти на новий рівень?

– Наша співпраця обмежується виключно спортспорудами. Ми працюємо над розробкою власної концепції Лівого берега від дітей і до першої команди. У нас є своя стратегія. Незабаром плануємо її презентувати, можливо, десь наприкінці року. Щоб кожен вболівальник знав, яку філософію хоче нести наш клуб. Батьки розуміли, в яких умовах дитина займатиметься футболом. 

Мені подобається ідеологія Руху, як вони просунулися в цьому плані. Є у нас спілкування з різними європейськими клубами на предмет співпраці з академіями, вчитися у найкращих, як проводять відбір, працюють з дітьми і т.д. Треба рухатись поступово. Ми хочемо сформувати повноцінну інфраструктурну базу, щоб команда існувала, коли Лавренка вже не буде.

– Це зовсім не схоже на людину, яка готова була перегорнути сторінку, пов’язану з футболом.

– Так. Після Олександрії, коли ми передали клуб УкрАгроКому, я сказав, що я пройшов з футболом великий шлях і для мене це кінцева зупинка. Морально підтримував Олександрію, коли команді вдалося виграти медалі та потрапити в Лігу Європи, і тут до мене звернулися підтримати проект, пов’язаний з дитячим футболом – Лівий берег. 

Потім стало питання, а для кого дітей ми вирощуємо? Можна було підписати з кимось партнерство і не заморочуватись, а потім, коли ці діти доростають до професійного футболу. Зараз ми дійшли до тієї точки, коли нас не зупинити :) Сьогодні на мені велика відповідальність, як на першій особі.

Я хотів би, щоб ми зібрали фахівців, менеджмент, які могли організувати так, щоб усе, що ми набудували, якщо й не окупиться за мого життя, а хоча запрацювало по бізнесовій моделі. Вся інфраструктура повинна працювати на самозабезпечення. Якщо я до цього доведу, вважатиму це величезною перемогою. Я зможу передати клуб в управління людям, після яких Лівий берег не поросте бур’яном або кози будуть пастися.

– Лівий берег поки ще не самоокупний, але почав постачати кадри. Можна навести приклад Богдана Городнюка, який написав власну методологію виховання футболістів та отримав запрошення від команди Андрія Шевченка в УАФ…

– Я хочу сказати, що ми вдячні долі. В розмові з Андрієм Миколайовичем Шевченком я сказав, що ми б хотіли, аби такий фахівець пішов далі. Пройшов цей шлях, який приверне увагу до Лівого берега на допомогу дитячо-юнацького футболу.

«Я був приємно вражений тим, як Шевченко володіє предметом»

– Тим не менш, історія з Лівим берегом в Першій лізі могла не відбутися, особливо після того, як не повернулися в Україну футболісти та головний тренер Бузник на початку вторгнення рф.

– У той час нічого не було зрозуміло. Ворог стояв під Києвом. Багато було сумнівів, чи підемо ми далі в професійному футболі. Нам потрібно було приймати рішення, оскільки за нами ПФЛ залишило місце в Першій лізі. Іноді собі задаю питання: мені 68 років, я розумів, на що я підписуюсь і не можу на півдорозі зупинитися. 

Микола Лавренко, фото: ФК Лівий берег

Якби відмотати час на 2021 рік, то я б стадіон трішки інакше побудував, ніж це було тоді. Якщо б сьогодні я прийняв би рішення побудувати такий же стадіон, то не пішов би на це, тому що це вартувало шалених грошей. Потрібно було зберегти людей, заводи зупинилися. Дійшло до того, що на фінансування будівництва йшли заощадження. Зараз би ми це не зробили.

Всі ж розуміють, що прогнози по економіці будуть невтішними. Долар може вирости до 50 грн за прогнозами Мінекономіки, ціни зростатимуть, робочих рук мало. Я сподіваюсь, що закінчення війни допоможе пришвидшити відбудову завдяки поверненню в країну людей, відновленню енергетики.

– Ви у футболі багато років. Вам подобається те, що робить нова команда УАФ?

– Андрій Миколайович Шевченко приїздив до нас. Ми показали йому нашу інфраструктуру. Ми багато ходили, мали робоче спілкування. Я був приємно вражений тим, як Шевченко володіє предметом. Він у пошуках можливостей для нашого футболу, намагається тримати руку на пульсі. Таким людям потрібен час і все інше, аби зі всіма розібратися. Взялися чистити суддівський корпус, поприбирали чиновників, які лише зарплату велику отримували і незрозуміло чим займалися.

– Мова про Лучі та Баранку?

– Саме так.

– В новому сезоні Другої ліги ми побачимо Лівий берег-2. Окрім випускників академії там будуть гравці, які менше залучені в першій команді?

– Наша молодь рветься в бій. Вони стають мужиками не тільки в плані фізики, але і будуть на контрактах, отримуватимуть за футбол гроші, преміальні. Зараз багато клубів резервні команди заявили на Другу лігу. Вийде так, що більшість суперників будуть не просто здорові дядьки, а й можливість конкурувати з однолітками.

Є головний тренер Павло Миколайович Кікоть, який продовжує формувати тренерський і адміністративний склад. Команда розпочала підготовку до старту в Другій лізі. Все в їхніх руках.