Андрій ВОРОБЕЙ: «у першій лізі грають за принципом «Бий-біжи»

Днями в дворику НСК «Олімпійський» відбулося урочисте нагородження найкращих українських бомбардирів, котрі за свою кар’єру забили більше 100 м’ячів. Премія отримала назву «Голеадор» й була створена на основі клубу Олега Блохіна. Усього, за підрахунками статистиків, до даного клубу увійшов 31 гравець, серед яких із 152 голами в активі Андрій Воробей. Кореспондент «УФ», скориставшись можливістю, поспілкувався з одним із найкращих форвардів України.

— Андрію, у численних ЗМІ з’явилася інформація, що ви вже повісили бутси на цвях. Чи справді зав’язали із футболом?

— Ні, це неправда, я не закінчував кар’єру. Ніяких подібних заяв не робив, тому взагалі не розумію, звідкіля взялися ці чутки?

— Про це почали говорити після того, як у вас закінчилася оренда в «Геліосі»…

— Ні, це хтось придумав. Я офіційно не оголошував, що йду із футболу. У принципі, якщо з’являться якісь варіанти продовження кар’єри, обов’язково ними скористаюсь. Якщо ж нічого не вийде, скоріше за все, завершу професійну кар’єру.

— Тобто зараз ви підшуковуєте собі новий клуб?

— Так. Наразі я вдома, разом із сім’єю. Періодично тренуюся, підтримую форму. Із друзями постійно граю у футбол, якщо ж перебуваю в Донецьку, то за ветеранів «бігаю» на зимову першість. Однак поки що чекаю пропозицій. Чесно кажучи, ще хочеться пограти, адже почуваюся добре. Маю як бажання, так і здоров’я, щоби виступати на найвищому рівні.

— Ви й дотепер залишаєтеся гравцем «Металіста» чи вже ні?

— Ні, я вже давно не вважаюся гравцем слобожан. У мене з ними торік у травні закінчився контракт, і я отримав статус вільного агента.

— Наскільки людині, котра грала в Лізі чемпіонів, ставала чемпіоном України, було цікаво виступати в першій лізі?

— На той момент так склалися обставини, що я змушений був перейти до першої ліги. У мене залишалося ще півроку контракту з «Металістом», отож керівництво «жовто-синіх» запропонувало мені перейти до «Геліоса». Замість того, щоби тренуватися з командами U-15 чи U-16, краще було перейти до іншого клубу, нехай навіть із нижчої ліги. Власне кажучи, й для себе я бачив тільки позитивні сторони вирішення даної ситуації, адже отримував можливість повноцінно грати, а не сидіти, скажімо, на базі, й підтримувати форму з молоддю.

— І як вам рівень першої ліги? Із вищим дивізіоном тяжко, мабуть, порівняти?

— Тут навіть порівнювати нічого, адже в першій лізі як такого футболу мало. В основному грають за принципом «бий-біжи», де переважає силова боротьба. Також футбольні поля залишають бажати кращого, на них дуже тяжко демонструвати щось змістовне. Тому в технічний футбол там практично ніхто не грає, хіба що епізодами. У такій ситуації на перший план виходять фізичні кондиції, відтак зовсім не дивно, що практично всі команди першого дивізіону функціонально добре підготовлені та комплектуються атлетичними футболістами.

— Пане Андрію, ви є одним із тих, хто забив більше 100 м’ячів за кар’єру, й потрапили до номінантів премії «Голеадор». Приємно опинитися серед когорти найкращих форвардів України?

— Звісно, дуже почесно увійти до номінантів цієї премії й стояти поряд як з представниками молодого покоління, так і з легендами вітчизняного футболу. Уже за часів Незалежності левову частку своїх м’ячів забивали я, Косирін, Ящук, а ще раніше виблискували такі зірки, як Блохін, Протасов, Буряк та інші. Зі свого боку, можу тільки висловити слова вдячності організаторам за це дійство. Мені справді приємно, що моя кар’єра не пройшла марно, й я зумів уписати своє прізвище до числа найкращих бомбардирів України.

— Хотів би у вас запитати про шанси наших повпредів на міжнародній арені. Як гадаєте, цьогоріч до снаги комусь із наших представників тріумфувати в Лізі Європи?

— Шанси є в усіх, щоправда, в когось їх більше, а в когось менше. Однак уболіватиму за всі українські клуби. У принципі, кожна команда з нашої четвірки має хороші шанси, щоби якомога далі пройти в другому за значимістю єврокубковому турнірі. Як на мене, «Шахтареві» випав найслабкіший суперник, а іншим із жеребом пощастило менше. До «Дніпра» взагалі жереб був немилостивий. «Тоттенхем» наразі — команда нестабільна, однак завжди мала сильний склад, отож із належним ставленням може реально претендувати на вихід, принаймні, до фіналу. Хоча й дніпряни вже другий рік поспіль демонструють привабливий футбол і пристойні результати, тому подивимося, як воно складеться.

— А щодо «Ліону» й «Валенсії»? Команди також імениті й мають у своєму складі виконавців високого рівня.

— Знаєте, це кубкові поєдинки, тут усе може вирішити один епізод або випадковість. До того ж, невідомо, в якій формі підійдуть динамівці й одесити до звітних матчів. Адже перерва — значна, тож відсутність офіційних поєдинків також позначиться. Гадаю, на перший план вийде функціональна готовність і відсутність кадрових утрат. Адже скільки разів наші команди вилітали саме в перших весняних раундах плей-оф. Головне — подолати раунд 1/16, потім психологічний тягар має бути меншим, футболісти діятимуть розкутіше.

Роман КИРІЄНКО.