«Букмекери більше за інших страждають від договірних матчів»
365 
— Пане Сергію, можна дізнатися вашу думку щодо прозорості чемпіонату України?
— На жаль, наразі чемпіонат не настільки чистий і прозорий, як хотілося б. Звичайно, чистота гри в українській прем’єр-лізі вища, ніж в країнах Азії чи на Балканах, але набагато нижча рівня сильних європейських чемпіонатів, чому є ряд пояснень: недостатній рівень фінансування і суспільної уваги (в нашій країні медійні права не продаються за мільйони й десятки мільйонів, букмекерство в неврегульованому стані, та, по суті, більшість спонсорських угод укладаються чи за смішні за європейськими мірками суми, чи мають характер меценатства), не врегульовано статус букмекерства, що тягне за собою відсутність координованої взаємодії національних федерацій і букмекерських компаній, недостатньо уваги приділяється професіональному футболу на рівні першої ліги й нижче, а також юнацького футболу, через що гравцям нижчих ліг ментально часто легше й вигідніше «здати» матч, аніж чудово виступити й добитися результату на футбольному полі.
— Ваша організація зацікавлена у чесності українського футболу?
— Безумовно, адже найбільше від договорних матчів страждають букмекери й глядачі, перші фінансово, другі — морально. Адже гравця не змусиш ставити проти здорової логіки на команду, яка «здасть» матч, а ось у випадку якихось махінацій, ставки від подібних гравців, родичів, друзів і близьких їм людей, котрі володіють інформацією, йдуть нескінченним потоком, причому за будь-який коефіцієнт — навіть коли коефіцієнт доходить до нелогічного та абсурдного, такі гравці продовжують ставити, адже результат ставки їм відомий заздалегідь, і не важливо, скільки вони при цьому виграють.
— Чи є у вас конкретні приклади, коли матчі української прем’єр-ліги викликали підозру?
— Так, звичайно, і таких прикладів чимало. Мабуть, найхаризматичнішими з поточного сезону є:
«Дніпро» — «Волинь — 5:0 (1 березня 2015 року). На тотал матчу — більше 2,5 гола.
«Металург» Д — «Олімпік» — 4:2 (11 квітня 2015 року). На тотал матчу. Також, можливо, на «переворот» (кожна команда виграла по тайму) і перемогу «Металурга».
«Металіст» — «Іллічівець» — 3:1 (25 травня 2015 року). На тотал матчу — більше 2,5 гола.
«Металіст» — «Волинь» — 3:3 (11 травня 2015 року). Є підозри на тотал матчу.
— Яка, на ваш погляд, найбільш нечесна команда прем’єр-ліги?
— Можу говорити тільки від себе, щоби не скотитися до звинувачень у чому-небудь, я вважаю, що цього сезону було найбільше явно сумнівних матчів за участю «Олімпіка».
— Хто, на ваш погляд, організовує подібні матчі?
— Випадки бувають різні, все залежить од мотивації: в матчах близьких і дружніх команд можливий дружній «міжсобойчик», розмін перемогами чи віддача очок більше мотивованій команді, те ж саме у випадку крайньої турнірної мотивації. Однак частіше доводиться стикатися з діями окремих гравців, які, не маючи гідної винагороди в команді й не побачивши відчутних можливих штрафних санкцій, можуть дозволити собі нечесну гру, причому найчастіше ставки в такому випадку йдуть не на переможця матчу, а на завуальованіші показники: тотал матчу (кількість голів), кутові, картки, ставки на окремих гравців і т. д. — саме тому, на відміну, скажімо, від англійської прем’єр-ліги, іспанської ла ліги або німецької бундесліги, букмекери дуже рідко дають безліч додаткових ставок на гравців українського чемпіонату.
— Чи відомо вам, щоб якісь іноземні букмекерські контори влаштовували в нас темні ігри? Кажуть про синдикати з Сінгапуру, азійських країн.
— Безумовно, в Азії букмекерство і ставки розвинені в суспільстві незрівнянно вище, ніж у Європі. Якщо в прозорих європейських букмекерських компаніях розмір максимальної ставки рідко перевищує 10 000 євро, то в Азії досить легко через мережу агентів можна поставити суми в сотні тисяч, мільйони й навіть десятки мільйонів на одну подію — і там оперують поряд із ВІП-гравцями цілі професійні агентства гандикапперів, найяскравішим прикладом яких можна вважати команду Тоні Блума, британського мільярдера, професійного гравця, який зробив собі ім’я та статки на ставках на спорт завдяки професіоналізму своїх аналітиків. Тоні Блум — приклад людини, яка зробила свій капітал на інтелекті, проте є й зворотна сторона медалі, коли заради досягнення фінансового успіху подібні ВІП-гравці беруть участь в організації договірних матчів…
— Чи залучені в це футболісти, тренери, президенти?
— Кожен випадок гідний окремого розгляду, різні бувають ситуації, все від мотивації та самої команди залежить…
— Є приклади ігор на конкретний результат?
— Мені складно уявити цей процес: гравці — люди розумні й насторожені, тож у чудеса не вірять: якщо коефіцієнт необґрунтовано високий, ставити не будуть, а ось із іншою боку, всі люди, які знають про договірний характер матчу, неодмінно цим скористаються і поставлять максимально можливі ставки в доступних їм букмекерів. Тому навіть якщо ми в favbet.com дізнаємося про підозрілий матч, максимум, що можемо зробити, — призупинити прийом ставок, аби не втратити на ньому гроші.
А так, аби для заробітку, — звичайно, саме у вищих дивізіонах, де найчастіше виграш більше, ніж зарплатня гравця, або порівняний з нею, такі випадки і процвітають… Чим вище рівень гравця та його зарплатня й ринкова «вартість», тим менше в нього мотивації брати участь у будь-яких подібних договірняках.
— Чи існують шляхи вирішення проблеми договірних матчів і матчів «на контору»?
— Так, у першу чергу, сувора відповідальність гравців і взаємодія між Федерацією та букмекерськими компаніями. Приклад ефективної боротьби з таким фактором із особистого життя: торік агентство TT-Team у тісній співпраці з Favbet організувало великий турнір із настільного тенісу (вид спорту, в якому договірні матчі на кожному кроці, й досить складно відслідковуються) TT-Cup, і першої ластівки довго чекати не довелося — незабаром відбувся перший явно договірний матч, проте завдяки кардинальним заходам стосовно гравця (організатори домоглися його виключення з усіх можливих комерційних турнірів і будь-яких рейтингових змагань) це послужило хорошою наукою іншим, і разом із хорошим «пряником» зробило свою справу — за останні півроку жодного договірного матчу, гравці розуміють: якщо хочуть грати по-чесному, вони можуть заробляти гідні гроші за свою гру, а в іншому випадку — краще пошукати інші турніри, а може, й види спорту…
— Чи можуть європейські організації, особливо УЄФА, допомогти в очищенні українського футболу?
— Не думаю: поки ми самі не наведемо порядок у своїх пенатах і не виховаємо в собі справжню культуру букмекерства в європейському розумінні й не досягнемо тісної співпраці між клубами та букмекерами, очищення не буде. Уважаю, що серйозно підняти рівень чистоти нашого футболу можуть три фактори:
1). Державне врегулювання букмекерської діяльності, яке не тільки наповнить скарбницю держави, а й значно розширить фінансові можливості клубів, адже якщо подивитися в масштабі світового футболу, саме букмекерські компанії є спонсорами левової частки топ-клубів Європи.
2). Фінансовий добробут країни в цілому та нашого спорту зокрема: як уже казав, найчастіше в ТОП-турнірах договірняків мало не тому, що гравці високоморальні, а тому, що кожен із них знає собі ціну й розуміє, що один такий матч може перекреслити всю його кар’єру, а значить і його фінансове благополуччя.
3). Інтерес самих клубів — адже, позбувшись договірних матчів, ми значно підвищимо видовищність, а значить і інтерес медіа-агентств до купівлі телевізійних прав і рекламодавців, а це, знову ж таки, — надходження в бюджет клубів і федерації, за рахунок яких можна створити такі фінансові умови, в яких у команді кожен гравець буде занадто сильно дорожити своєю репутацією.
— Не думаєте за прикладом Парі Матч співпрацювати з вітчизняною прем’єр-лігою чи нижчими дивізіонами?
— Ми три роки співпрацювали з українськими ТОП-чемпіонатами в ролі титульного та генерального спонсора, офіційного беттингового партнера тощо, більше того, українська перша ліга носила ім’я FavBet ліги, Favbet виступав генеральним спонсором ФК «Карпати» — на жаль, із падінням інтересу до спорту в країні, подібна співпраця зараз глибоко нерентабельна.
— В Україні заборонені азартні ігри. Що думаєте із цього приводу, і як це відбивається на букмекерських конторах?
— Бачу у цьому більше негативного, ніж позитивного: не маючи можливості розділити правильно гру розуму (ставки на спорт) і гру шансу (казино) й урегулювати цю діяльність, в Україні забороняють те, що в усьому цивілізованому світі вважається нормальним і, більше того, є невід’ємною частиною культури та соціалізації суспільства… Адже у ставках на спорт, на відміну від казино та гральних автоматів, усе залежить од гравця: розумні виграють, дурні програють, і принцип «заклав відсоток відбору і вважаєш прибуток» тут не працює, бувають періоди, коли букмекери зазнають серйозних збитків… Страждає скарбниця та спорт країни у цілому, а через низьку культуру суспільства та повсюдного популізму ніхто не намагається розібратися в перспективності даного бізнесу для держави… Погляньте на всі топ-економіки Європи: Британія, Франція, Австрія, Німеччина, Італія, Іспанія — та що там говорити, навіть країни-сусіди України: Угорщина, Польща, Росія, Білорусь, Словаччина — в кожній з них букмекерство грамотно врегульовано державою, створені умови, в яких скарбниця отримує щорічно мільйони євро на розвиток, а гравці грають у місцевих букмекерів, вносячи свою лепту в облаштування країни у цілому.
— Наостанок: чи не хочете взяти участь у розвитку українського футболу?
— Так, звичайно, наша любов до Батьківщини — безкрайня, тому дуже хочеться бачити зростання рівня та очищення нашого футболу. Мабуть, найбільшу користь цьому могла би принести тісна співпраця букмекерських компаній і регулюючих органів, при яких на підставі явно сумнівного і договірного характеру ставок робилися б усі необхідні заходи в клубах, і слідувала адекватна досить яскраво виражена реакція, заснована на інтересі самих клубів і функціонерів. Упевнений, що більшість світових букмекерських контор дуже позитивно поставляться до такої ініціативи, якщо побачать реально її дієвість, адже букмекерські компанії більше за інших страждають од договірних матчів.
Сергій ТАЛИМОНЧИК.