Кирило ДОРОШЕНКО: «Проти «Шахтаря» виходили з природним бажанням узяти очки, але…»

— Після самовідданої нічиєї з «Динамо» «Олімпік» поступився «Шахтарю». На ваш погляд, команда психологічно не була готова до гри із чемпіоном чи перегоріла до матчу?

— Скажу, що ми не перегоріли. А пояснення такого результату просте: на сьогодні «Шахтар» явно сильніший.

— Кажуть: «Скажи мені, яка в
тебе середня лінія, й я скажу, яка в тебе команда». Вашим партнерам у середині поля особливо тяжко було змагатися з «гірниками»?

— Ну, це в них, напевне, треба запитати. Я ж скажу, що «Шахтар» сильний не тільки гравцями середньої лінії, в нього і фланги добре працюють. І перед штрафним майданчиком «гірники» переміщуються стрімко, все роблять осмислено. Отож нікому з нас легко не було.

— Ви, як і Валерій Лебідь, свого часу тренувалися й грали в Академії «гірників», у другій і третій команді. Матч, напевне, для вас мав надпринципове значення?

— Я би так не сказав. Для мене цей матч був такий же, як і всі інші, попередні: з «Чорноморцем», «Зорею» та «Динамо»… Ми виходили проти «Шахтаря» з природним бажанням узяти очки. Але не вдалося.

— «Олімпік» у чотирьох турах набрав чотири очки. Це багато чи мало?

— Не можна категорично сказати. Мабуть, на сьогодні це те, чого ми заслужили.

— У вас раніше не було досвіду гри в прем’єр-лізі. Чи відчуваєте відмінність у рівні суперництва порівняно з першим ешелоном?

— Ні, не сильно. Ми в прем’єр-лізі виходимо й граємо з таким же настроєм, як і в першій лізі.

— А рівень команд-суперниць хіба не відчуваєте, що зріс?

— Усе це відчуваємо. Але в іграх ми про це не думаємо. Виходимо з думками показати хороший футбол.

— Ви свого часу, хоча й недовго, пограли за алчевську «Сталь» і кіровоградську «Зірку». Це щось дало вам, як футболісту?

— У кожній команді я отримував певний досвід. І «Сталь», а також «Зірка», тут не виняток. Звідусіль намагався брати тільки хороше і корисне.

— Ви в «Олімпіку» з 2010 року, вигравали разом із командою чемпіонат другої ліги, й першої. Наскільки тяжко і цікаво крок за кроком підніматися з командою сходами вгору?

— Прийти зразу в команду прем’єр-ліги — це, як мені здається, трохи не те. А ось, коли з колективом проходиш усі періоди — друга, перша та прем’єр-ліга — це вдвічі приємно.

— Стадіон імені Віктора Банникова поступово стає для вас затишним і по-справжньому домашнім?

— Я не можу так сказати. Краще, звичайно, було би грати у себе на «Олімпіку». Але нічого, думаю, скоро так і буде.

— Ураховуючи, що новачки поступово притираються до старожилів, можна сподіватися, що «Олімпік» у кожному наступному матчі буде додавати?

— Так, однозначно. Наша команда повинна прогресувати.

Дмитро ДОЙНІКОВ.
Фото автора.