Павло ШКАПЕНКО: «вірю, що містер підбере ключі до «Фенербахче»

«Шахтар» vs «Фенербахче». Розпочну не з футболу: недавно прочитав, що Туреччина за останнє десятиріччя зробила неймовірний господарський стрибок, тому сьогодні це — десята за економічною потужністю держава світу. Десята! Майже на такому ж рівні вона перебуває й у плані ВВП. Зрозуміло, це позначається на спорті, а футбол — не виняток. Можу сказати, не боячись помилитися: сьогодні тамтешня суперліга — шостий за рівнем чемпіонат нашого континенту. Вище за турків поставив би тільки ліги «великої п’ятірки»… Й ось із представником цієї країни доведеться зіграти «Шахтареві». Тобто нам одверто не пощастило із жеребом, потрапив найсильніший суперник із усіх можливих, хоча, коли чесно, напередодні я чогось такого й чекав… У турків дуже сильний тренер — португалець Вітор Перейра, який колись тренував «Порту» й виграв чотири першості трьох різних країн. У них неймовірний склад: окрім багатьох кваліфікованих турків, є серб Мілош Красич, словак Мирослав Стох, бразильці Фабіано, Дієго, Фернандао, португалець Нані, а головне — суперзірка з Нідерландів Робін ван Персі. Чесно кажучи, голова йде обертом од цих імен, закрадаються сумніви щодо наших перспектив… Із другого боку, треба вірити в українську команду. Тим паче в грі за Суперкубок «Шахтар» мене дуже здивував. Я боявся, що, втративши Ілсіньо, Адріано й Косту, «гірники» не будуть схожі самі на себе. А з’ясувалося, що Луческу все прорахував. Фред не гірший за Ілсіньо. Марлос, якщо йому дати довготривалу постійну ігрову практику, не поступається Кості, плюс, як мені видається, стабільніший за того. Єдина проблема — форвард: до вересня донеччанам треба залагодити цю позицію. У грі з «Динамо» «Шахтар» був легким, видно, що команда вже трохи форсує форму саме під кваліфікацію Ліги чемпіонів. Тому в наших шанси, як мінімум, не гірші, ніж у турків. Тим паче Луческу не змінює стилю команди, про що багато хто говорив напередодні сезону: він працює за давно обраною лінією, коли основа команди — бразильці. Тим паче в Україні ігровий рік уже розпочався, турки стартують пізніше, що обов’язково зіграє нам на руку. Тим паче Містер достатньо знає про суперлігу, в нього залишилися старі джерела інформації з тих часів, коли він там працював, тому вірю, що румун підбере ключі до «Фенербахче».

«Ворскла» vs «Дачія» / «Жиліна». Специфічні суперники. Із одного боку, «Жиліна», котру вважаю аутсайдером пари: чемпіонат Словаччини постійно регресує, переможець останнього турніру «Тренчин» поступився в кваліфікації Ліги чемпіонів румунському «Стяуа», програв удома й без варіантів. А «Жиліна» — друга команда тамтешньої ліги, тобто ще слабша. Із другого боку, ми, боюся, недооцінюємо сусідський чемпіонат Молдови, а там за останні два роки з’явилися серйозні гроші (цікаво, звідки?). Лишень зверніть увагу, скільки наших пішло туди грати — одним Богдановим не обійшлося! Також зверніть увагу, що туди влаш­товує своїх клієнтів юрист Селюк із Барселони, а він на дурняк не працює! Тому полтавцям буде дуже складно. Їхня основна сила — стабільний укомплектований склад. Одного гравця позбулися (Дедечка), одного відпустили (Маркоскі), одного взяли (Дитятьєва). За нинішніх умов у футболі України це — досягнення. Для успішного виступу в УПЛ «Ворскла» має сильний склад без проблем. Але чи вистачить цього для Ліги Європи?.. Гадаю, полтавчани були би не проти доукомплектуватися, проте, вочевидь, можливості не сприяють цьому. Їхній тренер Сачко довів, що вміє готуватися до кожного суперника, враховуючи все, що необхідно врахувати. Він — головна сила «Ворскли», загалом у сезоні і зокрема — в протистоянні з переможцем пари «Дачія» — «Жиліна».

«Зоря» vs «Шарлеруа» / «Бейтар». Якби ці команди потрапили на луганців торік, із упевненістю сказав би, що далі пройдуть наші: й бельгійці, й ізраїльтяни у своїх першостях належать до умовного другого ешелону. Інша справа, що якою є нинішня «Зоря», не знає ніхто. Утратили Білого, Вернидуба-молодшого, майже весь центр захисту, незрозуміла ситуація з Будківським… Натомість узяли Дорошенка із Чечером, що, даруйте мені, взагалі не рівень Ліги Європи. Тут, безумовно, вся надія на тренерський талант Вернидуба-старшого й на те, що у цій команді направду дуже хороший мікроклімат: хлопці підібрані прості, не зіркові, але мають бажання чогось досягти у футболі й житті. Тому якось воно буде… Вірю: хтось із пари «Шарлеруа» — «Бейтар» буде тільки першим бар’єром у цьогорічній єврокубковій кампанії «Зорі».

Олександр МАРТИНЕНКО.