«Пилявський збирався зав’язувати з футболом»

— Якось вирішив подивитися гру на першість області, і помітив хлопчика, до якого підійшов і запросив у «Нафком», — відзначив Олег Федорчук. — Але відповідь мене здивувала: юнак з понурим виглядом сказав, що збирається зав’язувати з футболом, що його вигнали з дубля київського «Арсеналу» і він більше не бачить для себе перспектив. «Наф­ком» тоді був не в кращому стані: нам оголосили, що залишилося працювати півроку, до завершення сезону. Але взяв у Андрія номер телефону, перший раз подзвонив, він відмовився, потім не витримав, передзвонив о 12 ночі, кажу, у тебе час до шостої ранку. Дзвінок від Пилявського прозвучав за п’ять хвилин до шостої.

На перших порах у нього не все виходило, при його зрості йому не вистачало силової підготовки. Але він завзято тренувався, і став різко додавати в атлетизмі. Коли я очолив вінницьку «Ниву», запросив у команду й Андрія. Тоді за багатьма підопічними слідкували заможніші клуби: за Козьбаном, Герасимцем. На один із матчів приїхали ізраїльські селекціонери, які стежили за одним футболістом, а зупинили свій вибір саме на Пилявському. Якщо мені не зраджує пам’ять, «Маккабі» з Хайфи заплатив за Андрія 100 тисяч доларів. Цих грошей вистачило, щоб розрахуватися з футболістами за три-чотири місяці. Він допоміг нам протриматися певний час. Пилявським і в Україні цікавилися, наскільки мені відомо, Мирон Маркевич за ним пильно стежив. Але він не дуже схожий на футболіста, мінус Андрія — він скромний, сором’язливий. Йому бракувало агресії. Старався психологічно його підтримувати, іноді навіть перехвалював, казав, що він обов’язково буде грати в національній команді. Уявляєте, що в такій ситуації відчуває хлопець, який вчора хотів повісити бутси на цвях? При всій команді сказав, що Пилявський буде грати в Лізі чемпіонів. Через півтора року ці слова втілились у реальність.

У мене була хороша пара центральних захисників, і спочатку не бачив Пилявського в цій якості. Він технічний, має хороший, поставлений удар, тож використовував його на місці опорного і навіть атакувального півзахисника. Він різноплановий виконавець. Узагалі вважаю, його оптимальна позиція — опорний півзахисник, як, наприклад, Андрій Гусін або Олександр Хацкевич за часів Валерія Лобановського. Думаю, з цією роллю він би чудово впорався. При своєму зрості він дуже технічний, вміє зупинити м’яч, віддати довгий точний пас, добре грає головою і, що важливо, у нього достатньо непогана швидкість. Можемо лише порадіти, що хлопець з такою драматичною долею добився таких успіхів. Та не лише він: Гоменюк, Сергійчук виросли у футболістів рівня прем’єр-ліги, у мене в «Ниві» з Козьбана сміялися, але зараз він забиває у вищому дивізіоні, на непоганому рахунку у «Волині». Треба лише терпіти і наполегливо працювати.

Останнім часом мене принципово не цікавив чемпіонат Росії — країни-агресора. Але тепер доведеться слідкувати. Думаю, в «Рубіні» у нього все має добре скластися: на тренуваннях він сумлінно працює, думаю, переконає тренера давати йому постійну ігрову практику.

Чи не віддалить це Андрія від збірної України? Думаю, ні. Навпаки, вважаю, чим більше наших футболістів виступатимуть за кордоном, тим краще. Рівень нашого чемпіонату суттєво знизився, і хлопцям треба шукати інші варіанти, де змагання більш конкурентні. Так відбувається зі скандинавськими, македонськими, албанськими, іншими виконавцями, які переросли свою першість і відправилися в сильніші чемпіонати. Думаю, мрія кожного амбітного гравця — потрапити в Англію чи Іспанію, де, наприклад, аргентинець Мессі й португалець Роналду чудово почуваються, і на них ходять натовпи глядачів.

Думаю, по кар’єрі Пилявського можна було би зняти захопливий фільм. Він показав чудовий приклад, як з другої ліги перебратися в амбіційну команду і дорости до рівня збірної. Такі приклади допомагають мені працювати з молодими. Зараз підопічним в «Енергії» кажу, що Пилявський не вірив, а в нього вийшло, і у вас вийде.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.