Різні світи…

Результати чергового туру чемпіонату України знову змусили мене замислитись над складним питанням: який справжній рівень нашої першості? Адже спочатку ми бачимо фантастичну, сенсаційну перемогу донець­кого «Металурга» у дербі із «Шахтарем», яке за своєю інтригою нічим не поступалось двобою в АПЛ між умовними «Вест Хемом» та «Манчестер Сіті». Проте вже наступного дня ми спускає­мось на грішну землю завдяки двом класичним протистоянням у чемпіонаті за участю «Ворс­кли», «Іллічівця», «Чорноморця» і запорізького «Металурга». І тут зайвий раз прекрасно усвідомлюєш, що це насправді не футбол — це муки на полі, лише боротьба футболістів, іноді з м’ячем, але не футбол. І дивитись на це особливо прикро, коли ще паралельно грається такий матч, як «Баварія» — «Боруссія» Дортмунд. Одразу розумієш, що це не просто різний рівень чи різні чемпіонати, це — різні світи…

Але повернімось до п’ятнич-
ного двобою. «Оболонь-Арена» — таки зачароване місце для «Шахтаря». Скільки пам’ятаю матчів «гірників» у минулі роки на цьому полі — жоден із них не був простим для донеччан. Тут можна згадати і недавній скандальний матч Кубка проти «Бровара», і зустрічі у рамках національної першості проти тих же оболонців кілька років тому. Одне слово, команда Луческу здобувала тут очки доволі рідко. Так було і цього разу. Невдоволення футболістів «Шахтаря» підсумковим результатом було помітне одразу після протистояння — у підтрибунному приміщенні майже ніхто з гравців «помаранчево-чорних» не захотів спілкуватись із пресою. І це також стосується інших наших клубів-грандів, коли вони невдало грають. Погодьтесь, якось це не по-європейськи, адже важко собі уявити, щоб той же Мессі, Роналду чи Руні відмовили представникам ЗМІ у післяматчевих коментарях. Як би не завершився матч їхньої команди. Ось вона — ще одна різниця у рівні…

До речі, щодо інших наших топ-клубів, які грали у неділю. Як нейтральний уболівальник, я зробив для себе два висновки з матчу «Дніпра» й «Динамо». Висновок перший: команда Маркевича як у плані тактики, так і у плані кад­рів поки що не в змозі конкурувати із серйозними суперниками. На що команда сподівається у Лізі Європи у майбутніх зустрічах (за такої безконструктивної гри у нападі) — залишається загадкою. І кого тільки переглядав скаут «Манчестер Юнайтед» на цьому матчі? Принаймні, із дніпрян, думаю, його мало хто вразив. Висновок другий: «Динамо» таки якісно змінилося. Принаймні, колектив Реброва доволі швидко відповів скептикам щодо свого ймовірного спаду, чого раніше вже багато років не спостерігалось. Показовим у цьому сенсі може бути майбутня дуель із «Ольборгом», де кияни мають довести, що поразка в Данії — суцільна випадковість.

Не можу не згадати про ще дві гри у турі. Пам’ятаєте, у минулому номері «УФ» ми говорили, що «Олімпік» не поїде з Харкова без очок? Прогноз справдився — донецький клуб доволі організовано провів свій матч проти «Металіста» і здобув стратегічно важливий бал, що дозволило йому закріпитися на п’ятій сходинці у таблиці! Неймовірний старт од команди Романа Санжара. Щодо харків’ян, то вони вже який поє­динок не схожі на себе…

А посунула «Олімпік» із четвертого місця «Зоря». Схоже, хлопцям Юрія Вернидуба до снаги грати по два матчі на тиждень. Ліга Європи не минула для них даремно. Ось і цього разу, після комфортної нічиєї у Кубку з «Олександрією» (1:1), яка за підсумками двох матчів дозволила пройти далі, луганці виграли у чемпіонаті в «Карпат». Причому виграли у Львові, проявивши характер! Ще один претендент на звання «відкриття року», безсумнівно.

Володимир БОБИР.