Сергій КОРОЛЬСЬКИЙ: «Ні морально, ні психологічно я не готовий працювати головним тренером»

— Сергію Володимировичу, після відставки головного тренера Юрія Окула, керівництво «Енергії» саме вам довірило тимчасово очолити команду. Розкажіть, як усе відбувалося? Чому ви, спортивний директор клубу, відгукнулися на пропозицію очільників?

— Уся справа в тім, що головний тренер за власним бажанням подав у відставку. Особисто для мене таке рішення Юрія Володимировича було неочікуваним, отож наразі в клубі я залишився фактично один — і як директор, і як тренер. Обов’язки коуча виконуватиму до кінця чемпіонату, після чого буде призначено нову людину. Керівництво запропонувало мені на триваліший термін очолити «Енергію», але я відмовився. Адже бути спортивним директором — одне, а тренером — зовсім інше, тож я не бачу себе на тренерській стезі.

— Як відомо, раніше ви вже мали досвід роботи головним тренером. Певне, професійні навички потроху відновлюєте?

— Особливих ілюзій із приводу повернення на тренерський місток я не плекав. Ентузіазм у мене відбили вже давно. Попервах у «Енергію» мене запросили допомогти, а тепер іще й очолити клуб. Можу сказати, що на даному етапі ні морально, ні психологічно я не готовий до того, щоби працювати на посаді головного. Власне, й великого бажання не маю. Попрацювавши у великому футболі, зіштовхнувся з багатьма негативними факторами, тож у мене склалася певна думка. Тому комусь допомогти — так, але самому варитися у цій каші я не хочу.

— Сергію Володимировичу, насправді, про вашу тренерську діяльність відомо небагато. Розкажіть про цей досвід.

— У 1990-х роках у Новій Каховці очолював аматорський клуб «Авангард», якого наразі вже немає. У нас були успіхи, команда достатньо непогано виступала на обласну першість, але через різні обставини я був змушений залишити цей ФК. Тоді не вдалося мені порозумітися з керівництвом. У мене є певні принципи, якими поступатися не збирався, відтак мене просто прибрали. Себто досвіду роботи в другій лізі я не маю.

— Коли приступили до роботи на посаді головного тренера, в якому психологічному та фізичному стані побачили команду, бо ж навесні «Енергія» лише одного разу змогла не програти?

— Цей, безперечно, прикрий факт має багато причин, і більшість із них негативного характеру. Ми збиралися з президентом, начальником команди й вирішили, що шукатимемо на тренерський місток нову людину. Окрім того, будемо прощатися із частиною гравців і набирати на їхні місця нових. У «Енергії» мають грати такі футболісти, котрі реально хочуть розвиватися й можуть постояти за честь команди та міста.

— Уже відомо, хто піде з «Енергії», а хто залишиться?

— Залишилося всього дві гри до кінця першості, після чого все стане відомо, хто піде, а хто залишиться. Який сенс зараз говорити про це? Так, у послугах деяких виконавців ми зацікавлені, тож готові продовжити з ними співпрацю. Іншим — надамо вільну, й вони зможуть реалізувати себе в іншому колективі. Можу сказати, що на сьогодні відсотків на 80 ми вже визначилися.

— Наостанок спитаюся про поєдинок «Енергії» з «Арсеналом-Київщиною», коли ваші хлопці мали реальний шанс зачепитися за нічию, однак на останніх хвилинах поступилися. Чого не вистачило, щоби поділити очки з білоцерківцями?

— У попередньому турі, коли ми «згоріли» вдома «Шахтарю-3», в мене не було жодних претензій до хлопців щодо самовіддачі. Так, нам не вистачає майстерності, часто помиляємося, але є бажання, і це найголовніше. У матчі з «гармашами» вийшло фактично те ж саме, що в попередній зустрічі. Було бажання, але забракло вміння. Грали на штучному полі за температури +30, отож самі розумієте, наскільки складним був матч для обох команд. У футболістів підошви горіли. У першому таймі «каноніри» нас повністю переграли, забили швидкий гол. По перер­ві нам удалося перевести гру в спокійне русло, вирівняти становище, але на заключних хвилинах утримати нічийний рахунок не змогли.

Роман КИРІЄНКО.