Український футбол
Сергій КОВАЛЕЦЬ: «Перемогу ми здобули за рахунок організації гри та шаленого бажання гравців»
Наставник молодіжної збірної України поділився думками з приводу перемоги його команди над Швейцарією

— Сергію Івановичу, вітаю вас із перемогою. За рахунок чого вдалося здолати швейцарську збірну?

— Дякую за вітання. Гадаю, звитягу ми змогли здобути за рахунок організації гри та шаленого бажання гравців добитися позитивного результату. Адже всі прекрасно розуміли, наскільки в нас тяжке становище, тож вийти з нього можна лише завдяки перемозі. Тому хлопці приклали максимум зусиль, аби закінчити рік на мажорній ноті.

— Руслан Бабенко приємно здивував?

— Так, звісно, задоволений діями Руслана. Він був на полі одним із лідерів команди, виконав великий обсяг роботи, взагалі діяв дуже продуктивно. Усі гравці приїжджають до лав збірної з хорошим настроєм, прагнуть продемонструвати найкращі якості, що дуже важливо. Адже не можна досягти успіху без бажання.

— Грою дебютантів задоволені?

— Головне завдання молодіжної команди — підготовка виконавців для національної збірної, відтак у нашому тренерському штабі широкий фронт перегляду. Я й мої помічники багато їздимо регіонами, слідкуємо за багатьма футболістами. Дуже добре, що гравці, котрі дебютували, зіграли на хорошому рівні. Я щиро їх вітаю.

— У другому таймі наші футболісти почали діяти більше від оборони. Це була ваша установка чи це вина суперника?

— Мабуть, усе ж таки гравці десь почали грати на втримання результату. На другий тайм завдання стояло продовжувати атакувати, шукати шанс у атаці, контратаці, й ми мали кілька гарних виходів із оборони в напад, але, на жаль, нам не вистачило останнього пасу, щоби остаточно дотиснути суперника, забити йому третій-четвертий м’яч. Але, пропустивши, ми також перевірили й командний характер. Усе ж сім хвилин довелося грати за мінімальної переваги проти дуже сильної команди. Тому ця перемога ще цінна й тим, що гравці повірили у свої сили, у себе, й змогли втримати переможний рахунок.

— Чому пропущений м’яч спричинив нервозність у діях наших захисників?

— Гадаю, це пов’язано з переживаннями за результат. Якщо би ми у цьому поєдинку загубили очки, надалі було б уже значно тяжче вести боротьбу за вихід із групи. Тому десь на підсвідомому рівні бажання перемогти тяжіло над хлопцями, й вони будь-що хотіли зберегти прийнятний для нас рахунок. Звісно, необхідно було грати жвавіше, не давати стільки простору біля штрафного майданчика супернику, швидше переходити з оборони в атаку. Так, певною мірою ми ризикували, коли випустили в основі дебютантів, однак вони провели матч дуже якісно, можливо, навіть на рівні національної збірної. Зокрема, Мемешев, Малишев, Костевич. Я ще раз повторюся, але всі гравці були об’єднані ідеєю перемоги, відтак це зіграло важливу роль у нашій звитязі.

— Суперник чимось здивував чи зіграв так, як ви й передбачали?

— Нагадаю, що збірна Швейцарії 2009 року виграла чемпіонат світу. Проти нас із того «золотого» складу грало 8 людей. Подумайте лише, наскільки в них зіграна команда, адже вони вже чотири роки грають пліч-о-пліч. Так, нам є над чим працювати, однак уважаю цю перемогу для нашої команди архіважливою, адже здобута вона була в борні зі справді потужним суперником.

— Наскільки ця перемога психологічно важлива для ваших пі­допічних, адже відставання від лідера — Хорватії — суттєве?

— До матчу із хорватами ще багато часу, проте для нас було важливо закінчити цей поєдинок на переможній ноті, щоби з хорошим настроєм піти у відпустку із збірної. Хотілося, щоби й наступні ігри хлопці провели на такому ж високому рівні та сильному емоційному заряді.

— До речі, про наступний поєдинок, який відбудеться майже за півроку. Скажіть, чи не позначиться така велика перерва негативно на ваших футболістах?

— Перерва справді велика, але тут нічого не вдієш, календар є календар. Після матчу зі швейцарцями хлопці казали: було би добре зіграти зараз ще й з «картатими», однак змінити нічого не можна. Гадаю, за цей період наші футболісти отримають хороший досвід, ігрову практику у своїх клубах, більше змужніють, подорослішають. Тому нічого страшного, будемо готуватися.


стрічка новин