ЩЕДРЕ ЗАПОРІЖЖЯ

У попередніх номерах ми досліджували, як власними гравцями розпоряджаються в «Динамо», «Шахтарі» і «Дніпрі». В один ряд з цими командами можна поставити і запорізький «Металург». За нашими підрахунками, лише за останні роки клуб із Запоріжжя відправив дюжину вихованців допомагати іншим командам еліти.

Окремо варто вести мову про воротарську школу «Металурга», яка справедливо вважається однією з найкращих в Україні. Свого часу голосно про себе заявив Станіслав Богуш, на якого, наскільки мені відомо, претендувало не тільки «Динамо». Київський клуб також готує вправних голкіперів, і останнього слова ще не сказав Олександр Шовковський. Проте Богуш не злякався конкурувати за місце в складі з досвідченим голкіпером, якого на перших порах витісняв з основи. Проте позначилися помилки і неприємності з травмами. До того ж одного разу на шляху до бази киян в Конча-Заспі Станіслав потрапив у серйозну ДТП, його машина перекинулася, сам футболіст хоч і зазнав незначних ушкоджень, але не уникнув психологічного стресу. Зараз Богуш на перегляді у «Ворсклі», де в першій частині сезону всі матчі прем’єр-ліги без замін відіграв Дмитро Непогодов.

До речі, якось запитав Богуша, коли його викликали на збір нашої національної команди, чи не хоче він повернутися в рідне Запоріжжя, то у відповідь нічого не почув, побачив лише дивний погляд, мовляв, ти що, з глузду з’їхав! На той час можна було легко зрозуміти стража воріт, адже в керівництві «Металурга» панував пов­ний безлад. Сергій Пучков казав, що наче навів порядок…

Шляхом Богуша пішов ще один вихованець «Металурга» — Максим Коваль, якому також доводилося конкурувати з незмінним Шовковським. Але останнього стали більше переслідувати травми, і він уже не приховує думок про завершення кар’єри. У той-таки час у столицю повернувся Олександр Рибка, який у «Шахтарі» зумів посунути на задній план Андрія П’ятова. Поки рано загадувати, але мені здається, що саме в Рибці тренерський штаб «Динамо бачить першого номера, хоча той і пропустив два роки через дискваліфікацію.

Пам’ятаю, у сезон, коли «Металург» понизився в класі, Дмитро Безотосний припускався дитячих помилок, міг в простій ситуації не зловити м’яча, який прямував у «рамку». Проте Роман Григорчук, знайомий з Дмитром за спільною роботою в Запоріжжі, запросив голкіпера до себе в Одесу, де він став справжнім улюбленцем уболівальників. До слова, разом з Безотосним у «Чорноморці» працює вихованець запорізького «Металурга» Андрій Глущенко, який є рекордсменом чемпіонатів країни за кількістю відбитих пенальті.

Якщо зазирнути в минуле, то можна пригадати і Іллю Близнюка, який перші кроки робив у запорізькому «Металурзі», але виступав за «Дніпро», після якого перебрався в «Динамо» Валерія Лобановського, але там не закріпився. Зате прославився в Росії, виступаючи за «Ростов».

Захисники, яким дав дорогу у великий футбол запорізький «Металург», здається, були б не зайвими для багатьох команд вищого дивізіону. Пару років тому розвернулася серйозна боротьба між «Динамо» і «Шахтарем» за Едуарда Соболя, який у підсумку вибрав донецький варіант. Мірча Луческу якось заявив, що Соболь на довгі роки стане основ­ним лівим захисником збірної України, але поки він лише третій запасний після В’ячеслава Шевчука та бразильця Ісмаїлі. Ще до Соболя «гірники» залучили до своїх лав Сергія Кривцова, який поки на підміні в основних центральних оборонців. Здається, гравцю його віку було б доречним отримувати постійну ігрову практику, думаю, міг би допомогти рідному для себе «Металургу». Травми переслідували в цьому сезоні Володимира Польового, якого на позиції лівого захисника в донецькому «Металурзі» замінив молодий росіянин Георгій Зотов. Були чутки, що Польовий збирається повернутися в Запоріжжя, але це не підтвердилося. Як і те, що начебто Віталій Вернидуб може опинитися в «Дніпрі». Вихованець запорізького клубу разом з батьком зараз працює на користь «Зорі».

У «Чорноморці» сподівалися, що вже цього міжсезоння приєднається до команди Євген Опанасенко, у якого літом завершується контракт з «Металургом» і який уже підписав попередню угоду з «моряками». Проте на даний час усе залишається на своїх місцях.

Можна відзначити, що в низці випадків гравці «Металурга» переходили в інші команди парами. Так, з Кривцовим переїхав у Донецьк опорний півзахисник Тарас Степаненко, який потихеньку виборює собі місце на полі. А з Польовим перебрався в «Арсенал» Володимир Аржанов. Після банкрутства «канонірів» були припущення, що Аржанов знову буде шукати свій шанс в запорізькому «Металурзі», але він волів спробувати свої сили у «Чорноморці».

Сергій Сидорчук і Андрій Цуріков разом опинилися в «Динамо». У першій половині сезону Сидорчук завоював довіру Олега Блохіна, але відновився від травми Денис Гармаш, і не виключено, що Сидорчук буде знову в резерві, де досі перебуває Цуріков.

Зараз намагається допомогти рідній команді Олексій Годін, але, здається, кращі роки своєї кар’єри він провів у донецькому «Металурзі».

На гарному рахунку в «Металурзі» був Дмитро Невмивака. Пробував він підтвердити реноме і в «Іллічівці», але не вийшло. Вдалим можна вважати і розлучення «Металурга» з Сергієм Силюком. У Запоріжжі Силюк був перспективним хлопцем, викликався до молодіжної збірної. Але ні в «Зорі», ні нині у «Ворсклі» він не виправдовує покладених на нього сподівань. За полтавців у першій частині сезону Сергій усього двічі виходив на заміну в чемпіонаті, загалом зіграв 23 хвилини. Наскільки мені відомо, Василь Сачко в подальшому не розраховує на Силюка. До слова, попередній договір з полтавським клубом підписав Євген Пісоцький. Чув, що свого часу керівництво «Металурга» прагнули виручити за Пісоцького і Опанасенка по мільйону доларів за кожного. Зараз ці виконавці залишають команду без компенсації.

З нового покоління мало хто знає такого футболіста як Валерій Лучкевич. Але цей 18-річний вихованець запорізького «Металурга» привернув увагу кількох провідних команд вищого дивізіону, а боротьбу за обдарованого півзахисника, який, як мені сказали в клубі, є найперспективнішим з усієї запорізької молоді, виграв «Дніпро».

Якщо поглянути в історію, то в Запоріжжі засяяли такі півзахисники, як Павло Шкапенко, який забивав за «Динамо» великій «Барселоні», Андрій Демченко, який перемагав у Лізі чемпіонів у складі «Аяксу», Сергій Ключик, Ігор Лучкевич, Михайло Поцхверія та інші.

Серед нападників у новітні часи запорізький «Металург» не може кимось особливо похизуватися. А от у 1990-ті роки команда випустила Олексія Антюхіна — одного з найперспективніших форвардів свого часу, якого, як і Близнюка, запросили в «Динамо», проте чи позафутбольні проблеми, чи щось інше не дозволили футболісту повністю розкрити свій потенціал.

Хочеться підсумувати: якби запоріжці зберегли в своїх лавах усіх своїх вихованців, мабуть, зараз боролися б не за виживання, а за інші місця.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.