Що нам віщує відбір до єврофоруму?

Під час жеребкування до чемпіонату Європи 2016 року, котре відбулося у французькій Ніцці, національна збірна України дізналася не тільки суперників, а й згодом розклад матчів. Відтак «синьо-жовті» на відбірковому етапі потрапили до групи «С», де їхніми суперниками стали збірні Іспанії, Словаччини, Білорусі, Македонії та Люксембурга. За складом наш секстет виглядає достоту рівним, із яскравим лідером і чинним чемпіоном світу та Європи — Іспанією, та аутсайдером — Люксембургом. Решта — команди, які реально боротимуться за прохідні місця на європейську першість. Нагадаю, що на ЧЄ-2016 року потрап­лять не звичні 16 збірних, а вже 24. Відтак до фінальної стадії отримають прямі путівки по дві найкращі збірні з кожної групи, та найкраща з третіх, а решті, що посіли треті місця, доведеться зіграти в раунді плей-оф. Отже, згідно з новим форматом, шанси українців уперше в історії подолати сито кваліфікації до європейської першості виростають у рази.

Однак наразі хотілося би поговорити про те, наскільки прий­нятний календар для нашої команди, який практично зразу після жереба був погоджений і затверджений усіма учасниками групи «С». 2014 року «синьо-жовті» проведуть чотири поєдинки. 8 вересня ми вдома приймемо Словаччину, 9 жовтня з’їздимо до сусідньої Білорусі, 12-го в нас гостюватимуть македонці, а завершимо рік у Люксембурзі 15 листопада. 2015-й для нас розпочнеться вояжем до Іспанії (27 березня), 14 червня пов­торно зіграємо з Люксембургом. У вересні українців очікує два непростих протистояння — 5-го в рідних стінах із білорусами та 8-го на виїзді зі словаками. У ендшпілі 9 жовтня поїдемо на Балкани до Македонії, а 12-го приймемо «Фурію Роху».

Домашній старт проти одного з прямих конкурентів є плюсом для команди Фоменка, адже українці матимуть чудовий шанс розпочати відбіркову кампанію з перемоги, таким чином, вже на старті зробивши непоганий заділ. До того ж, у вересні вітчизняний чемпіонат набере пов­ноцінних обертів, а клуби змагатимуться на євроарені, відтак за форму збірників хвилюватися не варто.

Якщо звертатися до історії, то перший місяць осені у сенсі результату для нас можна вважати прийнятним. За чотири попередніх євровідбори «синьо-жовті» всі домашні поєдинки виграли (3:2 з Росією 1998 року та 3:2 з Грузією 2006-го), а ось на виїзді смак перемоги ми так і не відчули, програвши 1994-го литовцям (2:0) і зігравши внічию з вірменами (2:2). У жовтні українців очікуватиме непрос­та суперечка з білорусами та македонцями: якщо вдома нам до снаги здолати далеко не найсильнішу збірну Македонії, то втрата очок на полі «сяб­рів» цілком реальна. Варто згадати лише два відбори — до ЧС 2002-го та 2010 років, де на хвилі принциповості сусіди двічі грали з нами у «суху» нічию. Жовтнева статистика також на боці українців — 4 перемоги, 2 нічиї та 1 поразка, яку ми отримали в Італії 2006 року проти тоді ще чинних чемпіонів світу з рахунком 2:0. Про обов’язкові три пункти із записним аутсайдером Люксембургом говорити навіть не варто. У цьому матчі наші хлопці матимуть чудову можливість покращити різницю забитих і пропущених м’ячів. Раніше в листопаді ми грали лише раз, 1994 року розгромно перемігши в Києві естонців — 3:0.

Перший поєдинок 2015 року легким для нас аж ніяк не наз­веш, адже гратимемо на Піренеях. Певна річ, на щось суттєве у цьому матчі українцям розраховувати не варто, й пов’язано це не тільки із силою хлопців дель Боске, а й із традиційно незручним для всього українського футболу місяцем. У березні внут­рішній чемпіонат тільки стартує, вітчизняні клуби проведуть лише кілька офіційних матчів, відтак щось протиставити іменитому суперникові буде дуже складно. До речі, у відборі до Євро-2004 «козаки» вже зуст­річалися із «Фурою Рохою» на початку весни, й тоді в Києві зусиллями дебютанта Горшкова зуміли врятувати нічию — 2:2. Загалом, березень для нас складається завжди непросто — за сім поєдинків євровідбору, проведених у цей період, ми здобули лише дві звитяги (2007-го з литовцями (1:0) та Фарерськими островами (2:0)), два програли (1994-го хорватам (0:4) та італійцям (0:1)) та тричі розписували мирову. Окрім вищезгаданої бойової нічиєї з іспанцями, залишитися при своєму виходило двічі 1999-го — на виїзді із французами (0:0) і вдома з ісландцями (1:1).

Також, як на мене, є вдалим, що поєдинок із Люксембургом ми проведемо саме у червні, коли більшість футболістів уже подумки будуть десь у відпустці, а такого суперника можна й потрібно перегравати навіть у «пляжному» настрої. Улітку статистика доволі рівна — три перемоги, дві поразки та одна нічия.

На фінішній прямій нас очікуватиме дуплет з тими ж білорусами та словаками. Для нашої команди ці матчі стануть архіважливими, адже саме вони можуть розставити всі крапки над «і» чи остаточно заплутати ситуацію в групі. Як уже зазначав, отримати максимум із «сябрами» буде непросто, хоча цього разу ми їх прийматимемо вдома, відтак завдання дещо полегшується. Для словаків зустріч із українцями взагалі може стати вирішальною, адже після виснажливого матчу проти іспанців, скоріше за все, дуель із «синьо-жовтими» значитиме для них дуже й дуже багато. У такій ситуації важливо не поступитися й спробувати дотиснути суперника. Гадаю, саме в очному поєдинку зі словаками вирішуватиметься доля другої сходинки. Хіба в лідерстві «червоних» у когось є сумніви? Вирішальним може стати й виїзд до Республіки Македонія, де очки місцева збірна роздає дуже неохоче. Тут має на перший план вийти клас і досвід футболістів. Підведе риску під черговим відбором домашня зустріч з іспанцями, котрі до цього часу вже мають забронювати собі квитки до Франції. Звісно, в такому разі ніхто з піренейців викладатися на всі сто не буде, відтак, скоріше за все, дель Боске проти України перевірить найближчий резерв. Хоча у «Фурії Рохи» набір виконавців такий, що й дублюючий склад у них представляє серйозну силу. Судячи з того, що ми жодного разу не потрапляли на Євро через сито відбору, наша статистика у вирішальних матчах залишає бажати кращого — три перемоги, п’ять нічиїх і шість поразок. Причому святкувати вікторію нам удавалося лише 1994-го на виїзді з литовцями (3:1), 1999-го — з ісландцями (1:0), а також 2007-го вдома із Фарерами (5:0).

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що у цьому розкладі першочергове й найголовніше для українців — упевнено пройти вереснево-жовтневий відрізок, особливо в другому колі, коли кожен пункт буде на вагу золота.

Роман КИРІЄНКО.