Технічні нововведення на допомогу суддям: «за» та «проти»
205 
Методика й можливості фіксації арбітрами порушень Правил гри значно відстали від розвитку футболу. Під час телеперегляду високого рівня глядачі часто мають можливість значно краще розібратися в окремому ігровому епізоді, ніж арбітри… На ЧС-2014 у Бразилії суддями було ухвалено 1846 рішень, із яких після аналізу відеоповторів фахівцями ФІФА визначено, що 200 з них були помилковими, тобто майже кожне 10-е рішення арбітрів було помилковим. Тільки частина із цих помилкових рішень уплинула істотно на хід поєдинків і результати матчів. Отож на часі розглянути можливість коригування їх за допомогою комп’ютерної технології.
Попередньо запропонуємо наш варіант схеми втілення на практиці перегляду відеоповторів упродовж матчу. Припустимо, що в одній з коментаторських кабін стадіону перебуває колишній висококваліфікований арбітр, який має телефонний зв’язок із арбітрами матчу, що перебувають на полі. Назвемо цього арбітра умовно, як в тенісі, «супервайзером».
У кабіні «супервайзера» встановлені кілька моніторів для перегляду відеоповторів із різних ракурсів. На робочому місці резервного арбітра біля крайця поля також установлений монітор, на якому по команді «супервайзера» може бути показаний відеоповтор ігрового епізоду з найзручнішого ракурсу для арбітра, який проводить гру. А тепер будемо намагатися змоделювати перегляд спірного ігрового епізоду під час матчу.
Якщо «супервайзер», переглядаючи матч, уважає, що виникла спірна ігрова ситуація, то про це повідомляє арбітра, який проводить гру. Арбітр зупиняє (або не поновлює) гру й прямує до монітору резервного арбітра, де переглядає відеоповтор. Якщо він пересвідчиться, що попередньо ухвалене рішення помилкове, він виправляє свою помилку, відтак поновлює гру.
Тепер спробуємо застосувати такий метод арбітражу в конкретному ігровому епізоді. Розглянемо, на наш погляд, найсприятливіший епізод для застосування відеоповтору із фінальної частини ЧС-2014. На матчі групового етапу між збірними Камеруну та Мексики в першому таймі на 12-й хвилині мексиканці забили м’яч у ворота камерунців. Гол був відмінений колумбійським асистентом арбітра, який сигналізував про порушення Правила «поза грою». Гра була поновлена вільним ударом. У цьому епізоді «супервайзер» біля екрану телевізора дає сигнал арбітру в полі не поновлювати гру до перегляду спірного епізоду. Після перегляду відеоповтору, коли арбітр у полі пересвідчився, що м’яч був забитий без порушення Правил гри, зараховує його, відтак дає команду поновити гру початковим ударом.
На перший погляд, ми успішно вирішили питання із застосування відеотехніки в арбітражі. Але навіть у цьому найсприятливішому для застосування відеотехніки епізоді виникають певні проблеми. Згідно з чинними Правилами гри, арбітр, який проводить матч, користується винятковими повноваженнями щодо використання й трактування Правил гри, а також тільки він має право зупиняти чи переривати гру, якщо, на його думку, відбулося порушення Правил гри. У нашому випадку команду на зупинку гри надав фактично «супервайзер», а не арбітр, який, згідно з Правилами, має виняткове право зупиняти гру на свій розсуд. Наступний проблемний момент пов’язаний з переглядом відеоповтору. Арбітр може змінити своє рішення до поновлення гри після зупинки, тому необхідно затримати поновлення гри для перегляду відеоповтору, а це потрібно зробити за найкоротший час. Якщо врахувати, що спочатку режисер трансляції повинен відшукати й надати відеоповтори на телеекрани в кабіні «супервайзера», а потім після сигналу «супервайзера» арбітр повинен попрямувати до робочого місця четвертого арбітра для того, щоби пересвідчитися, що попереднє його рішення було помилковим, і внести у своє рішення відповідні корективи, то зробити все це за короткий відрізок часу навряд чи є можливим.
Але якщо врахувати, що помилок, які істотно впливають на хід поєдинку, арбітри припускаються орієнтовно в двох-трьох епізодах за матч, то навіть у випадку затримки гри на один перегляд відеоповтору до 2–3 хвилин, це не набагато збільшить компенсований час після кожного тайму. Водночас ми будемо мати змогу виправити в окремих випадках доленосні помилки арбітрів.
А тепер розглянемо, які помилки арбітражу найбільше впливають на хід поєдинку, та можливість їх коригування за допомогою комп’ютерної технології. Очевидно, що переважна більшість таких помилок, як правило, арбітрами припускаються поблизу або в межах штрафного майданчика. У подальшому ми виділимо ігрові епізоди такого характеру та дії арбітра в кожному окремому епізоді:
1. Ігровий епізод, який виникає безпосередньо перед або під час узяття воріт.
— арбітром незарахований гол внаслідок помилково ухваленого рішення з порушення Правил гри футболістом атакуючої команди (порушення правил «поза грою»; атака суперника недозволеним способом; гра рукою).
Рішення арбітра: після перегляду відеоповтору арбітр до поновлення гри відміняє попередньо ухвалене рішення й зараховує гол.
— арбітром неправильно зарахований гол, коли футболістом атакувальної команди було порушено правило положення «поза грою»; відбулася атака на захисника або воротаря команди, яка захищається, недозволеним способом; гра рукою.
Рішення арбітра: після перегляду відеоповтору до поновлення гри арбітр змінює своє рішення про взяття воріт і призначає штрафний або вільний удар на користь команди, яка захищається.
2. Ігровий епізод, який виникає за короткий період часу перед узяттям воріт (період часу, співзвучний із часом, наданим арбітру при застосуванні принципу переваги для повернення до попереднього епізоду, якщо перевага, надана арбітром, не була реалізована).
Арбітр неправильно зарахував гол, коли футболістами атакувальної команди порушено правило положення «поза грою», відбулася атака захисника або воротаря команди, яка захищається недозволеним способом або гра рукою футболістом атакувальної команди.
Рішення арбітра: після перегляду відеоповтору до поновлення гри арбітр відміняє своє рішення про взяття воріт і призначає штрафний або вільний удар на користь команди, яка захищається.
— Арбітр зупинив помилково гру, прийнявши рішення про порушення Правил гри футболістом атакувальної команди (порушення правила «поза грою», атака суперника недозволеним способом, гра рукою).
Рішення арбітра: в такій ситуації виправити помилкове рішення неможливо, бо якщо арбітр зупинить гру, то невідомо, яким способом згодом її необхідно поновити.
3. Ігровий епізод, коли порушення Правил гри передбачають застосування дисциплінарних санкцій і такі порушення відбулися поза полем зору арбітрів.
Рішення арбітра: після перегляду відеоповтору під час однієї з найближчих зупинок гри арбітр пересвідчується, що відбулося порушення правил гри, застосовує відповідні дисциплінарні санкції на власний розсуд.
4. Визначення перетину м’ячем лінії воріт.
Рішення арбітра: після сигналу електронної системи фіксації гола арбітр ухвалює відповідне рішення (система успішно використовувалася на ЧС-2014 у Бразилії).
5. Ігрові епізоди, пов’язані з призначенням або непризначенням ударів з 11-метрової позначки.
Найскладнішими для арбітражу є ігрові епізоди, пов’язані з призначенням удару з 11-метрової позначки, бо помилки арбітра в таких епізодах мають високу ціну, вони можуть істотно вплинути на подальший хід поєдинку.
У таких епізодах найчастіше футболісти, нехтуючи правилами «fair play», намагаються ввести в оману арбітрів для досягнення рішення на свою користь.
Окрім того, в ухваленні рішення щодо призначення удару з 11-метрової позначки вирішальну роль відіграє спосіб тлумачення Правил гри арбітром. Тільки в окремих випадках у таких епізодах можливо однозначно оцінити характер дій футболістів без урахування особливостей тлумачення Правил гри арбітром.
Якщо виникають у ході гри ситуації, де можливо однозначно визначити порушення, «супервайзер» запропонує арбітру зробити перегляд відеоповтору епізоду, після чого арбітр, оцінивши ситуацію, внесе відповідні корективи до свого попереднього рішення, якщо, на його думку, у цьому є необхідність. Але в переважній більшості ігрових епізодів із призначенням удару з 11-метрової позначки вносити корективи до рішення арбітрів за допомогою комп’ютерної технології не є можливим.
Нами вище були запропоновані практичні рекомендації застосування відеотехніки в допомогу арбітрам у найсуперечливіших епізодах футбольних матчів. У таких епізодах арбітри часто припускаються помилок, які суттєво впливають на хід і результат або підсумок поєдинку.
Ми звузили площину застосування комп’ю-
терної технології для епізодів поблизу або в межах штрафного майданчика, але навіть за таких обмежень не змогли повністю вирішити коригування всіх помилок арбітрів. Однак, усе ж, така схема застосування комп’ютерної технології частково надасть можливість коригувати дії арбітрів у складних епізодах, що, у цілому, на наш погляд, зменшить кількість хибних рішень арбітрів.
А тепер спробуємо виділити позитивні та негативні сторони нової методики арбітражу.
Позитивні сторони:
— можливість корекції частини помилок арбітрів, які істотно впливають на хід та/або підсумок матчів;
— можливість використання висококваліфікованих арбітрів у якості «супервайзерів», їхні знання та досвід після закінчення активної кар’єри в арбітражі за віком;
— надання можливості арбітрам ухвалювати рішення, оцінивши ігровий епізод із різних ракурсів;
— корекція помилок арбітрів у складних ситуаціях під час футбольного матчу зменшить критику арбітражу, що, у свою чергу, покращить психологічний стан арбітрів, які будуть почуватися впевненіше на полі.
Негативні сторони:
— затримки в грі, за рахунок чого відбувається збільшення регламентованого часу футбольного матчу;
— утрата в окремих епізодах динаміки гри, що може знизити видовищність футболу;
— необхідність внести корективи до Правил гри в зв’язку з уведенням до складу арбітрів «супервайзерів»;
— модифікація Правил гри для різного рівня змагань із футболу залежно від технічного обладнання стадіонів комп’ютерною технологією;
— підвищення фінансових витрат під час організації змагань.
Ми сподіваємося, що викладений вище матеріал зацікавить фахівців футболу і стане для них інформацією для роздумів. Він може надати поштовх до появи нових пропозицій та ідей з реформування методики арбітражу футбольних матчів.
Нас спонукало порушити питання про розробку нового методу арбітражу бажання зрушити з мертвої точки вирішення багаточисельних проблем арбітражу на сучасному етапі розвитку футболу. Арбітраж є складовою частиною футболу. Без арбітрів не може відбутися жоден футбольний матч. Тому ми повинні більше уваги звернути на покращення арбітражу, роблячи наголос на створенні сприятливих умов для роботи арбітрів, які перебувають у нерівних умовах із іншими учасниками змагань. У нас складається враження, що арбітрів у футболі вважають другорядними дійовими особами, а інколи просто необхідним злом. Футболісти, тренери, організатори футболу роблять усе для того, щоби футбол рухався вперед, а арбітри заважають і гальмують цей процес. Необхідно зламати такий стереотип в оцінці арбітражу!
Подбаймо про створення належних умов для роботи арбітрів, і від цього виграє футбол.
Андрій ГАВАШІ, технічний директор
Федерації футболу Закарпаття.