Вадим МЕЛЬНИК: «Подароване олександрійцями шампанське відкоркуємо лише після матчу з «Геліосом»

— Вадиме, «Десна» має безпрограшну серію останні п’ять матчів. Команда вийшла на пік досягнень?

— Не думаю, що нинішній результат можна вважати нашою вершиною. Гадаю, ми й до цього непогано виступали. Хоча завжди чогось бракувало: десь талану, десь холоднокровності. Натомість у останньому матчі з «Нафтовиком-Укрнафтою» в другому таймі фарт був на нашому боці. Охтирці, відверто, грали краще, ніж ми. Проте каркас воріт став нашим помічником. Загалом, у другій частині весняного етапу, нам часом трішки щастить.

— «Нафтовики» пропускали минулий тур через зняття із чемпіонату алчевської «Сталі». Ймовірно, суперник був просто фізично свіжіший?

— Скажу чесно: мені дуже сподобалася ця команда. Охтирці грають у живий футбол. Вони заслужено отримують похвалу на свою адресу. Із тих, кому протидіяли цього сезону, це, мабуть, один із найсильніших колективів.

— Натомість охтирці перебувають на 12-му місці.

— Попри те, на якому місці вони перебувають, команда залишає по собі гарне враження. Це той випадок, коли, навіть програючи, колектив уміє тримати удар і марку.

— Що було із чернігівцями до цієї серії, коли двічі поспіль програли «Гірнику-Спорту» та «Зірці»?

— Такі матчі не забуваються. Тим паче, в Комсомольську ми тоді багато пропустили. Це те, що я говорив: раніше нам просто не таланило. За десять хвилин ми пропустили три м’ячі від «гірників»: залітало все поспіль. Зараз не шукатиму виправдань. Можливо, завдяки тим поразкам команда змогла згуртуватися. На щастя, подолали той етап і знайшли сили повернутися до своєї гри.

— Тобто різниця між згаданими частинами турнірного шляху — в площині психології?

— Не скажу, що раніше ми погано грали. Почитайте інтерв’ю тренерів-опонентів: усі віддавали нам належне. До того ж, згадані команди мають перед собою амбіційні завдання. Знаю, що в Кіровограді все відбувається на високому рівні. Відтак із такими суперниками дуже складно грати. До прикладу, в матчі з «Буковиною», після того, як наші суперники пропустили м’яч, вони опустили голови, й їм було складно грати з нами на рівних. Повірте, є велика різниця між буковинцями й «Зіркою».

— До речі, щодо матчу із «жовто-чорними» (6:1). Подейкують, що хлопці просто «зіграли на контору».

— Не погоджуюся. Повірте, до першого результативного удару чернівчани дуже гідно захищалися. Окрім того, Когут їх неодноразово виручав. Я спілкувався з нинішніми та колишніми гравцями буковинців, отож можу впевнено сказати, що всі розмови про тоталізатор — неправда. Уже читав про поєдинок із «Тернополем», мовляв, коли забивав м’яч, була якась неправильна гра з боку захисників, а ще — зі «Сталлю» Д, буцімто, вони дуже легко пропускали. Мені цікаво, звідки беруться такі домисли? Виходить, зараз хтось помиляється, відтак йому зразу «шиють» звинувачення в позалаштункових справах.

— Іще є сили на останню зустріч із «Геліосом»?

— Рябоконь передав слова президента: якщо втримаємо четверту сходинку — отримаємо преміальні. Головне, щоби ми їх заробили насправді, а не віртуально. Недавно дали зарплатню за березень, можливо, до харківського матчу отримаємо ще й за квітень. Отож цей поєдинок буде принциповим, оскільки «сонячні» прагнутимуть виграти, щоби наздогнати «Десну».

— До стабілізування фінансової ситуації були серйозні заборгованості?

— Були затримки. Проте не варто про це згадувати, позаяк очільник дотримався своєї обіцянки. Відтак поступово все погане забувається, а залишається лише хороше. На жаль, лише наш президент нам допомагає. Можливо, ви зараз напишете, що влада нас не підтримує, може, краще буде? Пам’ятаю, вже був момент, коли сказав у інтерв’ю «УФ», що нас ніхто не підтримує, і ситуація після цього покращилася.

Якщо раніше мешкали на стадіоні, то зараз нас звідти вигнали. Слава Богу, вдалося поселитися в готелі, правда, добиратися далеченько. Ніхто не сприяє нашим виступам: ні місцева влада, ні обласна, ні на стадіоні. Сьогодні, приміром, тренувалися на запасному полі, бо на стадіоні грали жінки — місцева «Легенда». Якщо наш президент згодом відмовиться займатися клубом, то «Десна» зникне із футбольної мапи.

— Олександр Дмит­рович розповідав про історію із шампанським.

— Просто ніхто не вірив, що ми можемо вдома виграти у «Сталі», котра прагнула обійти «Олександ­рію». Відтак Старенький (але потім дізнався, що вся команда) пообіцяв бонус за перемогу — два ящики шампанського. Чуланов уже їх отримав. Рябоконь сказав, що Вова візьме їх із собою в автобус, коли вирушатимемо в гості до «Геліоса». Отож подароване шампанське відкоркуємо лише після матчу із харків’янами.

— Можливо, потрібно було «поторгуватися» за щось серйозніше?

— Та не у цьому справа. Тим паче, ми їх нічого не просили. Просто зателефонував Старенький і сказав, що ми заслужили на могорич.

— Слова Рябоконя про максимальні завдання наступного сезону мали продовження?

— Завдання — завданнями, проте преміальних ми поки не бачимо. На сьогодні знаю, що багато хлопців хочуть спробувати себе в інших командах. Усі хочуть знайти кращий варіант. Відтак наразі говорити про майбутнє — неправильно.

— Уже вирішили: залишаєтеся у Чернігові?

— Думаю, так. Пропозиції є, але не хочу змінювати шило на мило.

— А що Рябоконь каже у цьому контексті?

— Поки про це не заходила мова.

— Щоразу питаю про вік (35 років). Іще не знайшлося гравців, які би змусили вас замислитися над завершенням кар’єри?

— Завжди кажу: якщо не зможу бігати чи мене випереджатимуть на полі — повішу бутси на цвях. Але відчуваю, що в мене ще є сили та наснага продовжувати кар’єру. Завершити виступи я завжди встигну.

— Подейкують, у Рівному може відродитися великий футбол. Не кликали?

— Коли на одному з матчів був інспектор із малої батьківщини, теж розповідав, що існує така ймовірність. Говорити можна багато, але в це мало віриться. Тамтешнє керівництво не любить футбол. Дай, Боже, щоби я помилявся.

Євген ДЕМЯН.