Василь МАЛИК: «Дивно, чому у Цюцюри немає запрошень від клубів Прем’єр-ліги»

— Василю Івановичу, «Скала» в останніх шести турах здобула лише дві перемоги. У чому вбачаєте головну причину таких результатів?

— Потрібно зразу зазначити, що ми проводили останні матчі проти лідерів нашого чемпіонату та майбутніх учасників першої ліги — «Черкаського Дніпра» та «Оболоні-Броваря». Скажу відверто — це найсильніші команди ліги на даний момент, які цілком заслужено здобули право підвищитися в класі. Тому, думаю, до цих поразок пот­рібно ставитись із розумінням. А щодо безпосередньо нашої гри, то, переконаний, ми не поступалися ні за якістю гри черкащанам і киянам, ні за бажанням здобути позитивний результат. Думаю, вболівальникам наша гра сподобалась, і ми не здавалися приреченими у цих дуелях.

— Можливо, десь ваші хлопці вже були невмотивованими, адже не мали якихось конкретних турнірних завдань…

— Ні, такого точно не було. Тут я вас запевняю. Ми грали з величезним бажанням, для наших уболівальників, хотіли потішити їх позитивним результатом і хорошою грою. Думаю, основною причиною цих невдач була саме відсутність концентрації у вирішальні моменти гри, особливо під час виконання стандартних положень біля наших воріт. Яскравий приклад — наш недавній матч проти команди Ігоря Столовицького, коли ми пропустили в кінці першого тайму — також після стандартного положення. І це дуже прикро. А так, повторюся, проти лідерів ми виглядали добре й нічим їм не поступалися. Тішить, що хлопці боролися, прагнули перемогти. Тим не менш, нам, звичайно ж, є над чим працювати. Зреш­тою, ні в уболівальників, ні в керівництва, думаю, претензій немає щодо гри.

— Більше того, є ще один приємний привід для розмов — гра лідера команди Василя Цюцюри, який відзначається голами ледь не в кожному матчі…

— Так, я вже давно кажу, що Василь переріс рівень другої ліги. Це очевидно. Мене відверто дивує, чому в нього немає запрошень од клубів прем’єр-ліги? Думаю, це питання часу. Принаймні, суттєвих пропозицій щодо нього не було, можливо, хтось і приїздив, переглядав матчі за його участю, але конкретних запрошень немає. Сподіваюся, що під час найближчого міжсезоння на нього все ж таки звернуть увагу інші клуби, й він зможе спробувати сили в елітному дивізіоні.

— Отож вважаєте, що він може заграти зразу в прем’єр-лізі, без «зупинки» в першому дивізіоні?

— Однозначно! Тим паче, що нині я не бачу великої різниці між прем’єр-лігою та першою. Упевнений, що Василь би не загубився в одному з провідних клубів України.

— Є бажання запитати про виступ молодіжного складу «Скали» (U-19). Недавно у своїй першості було обігране столичне «Динамо»…

— Так, але потрібно сказати, що до цього матчу їм останнім часом відчутно не щастило, при тому, що вони демонстрували хорошу гру. Тому ми чекали, що колись таки вони мають вистрілити. Звичайно, що вдвічі приємніше обіграти флагмана українського футболу. Ми цих хлопців добре знаємо, бо дехто з них уже встиг пройти школу другої ліги, дехто виступав на першість області. Зрештою, ця перемога для нас не стала несподіванкою. Несподіваним було інше — що їм не вдавалося виграти до цієї зустрічі.

— До завершення чемпіонату в другій лізі залишилося два тури. Чи можна сказати, що ви вже більше думаєте про наступний сезон?

— Звичайно, ми це тримаємо в голові — хочемо якнайкраще підготуватися до наступного сезону. Ми постійно в тісній співпраці з нашою молодіжною командою. Ось зараз, приміром, «на виході» ми маємо сім чоловік, яких плануємо залучити до нашої підготовки перед наступним сезоном. Ми дуже розраховуємо на наших молодших виконавців. Саме молодших, а не молодих, оскільки в нас вся команда молода.

Володимир БОБИР.