Перемога Ворскли у Кубку, наступник Шовковського, топлегіонер Дніпра: 31 травня – цей день в історії українського футболу

Переглядів 1628
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
5 голосів
Перемога Ворскли у Кубку, наступник Шовковського, топлегіонер Дніпра: 31 травня – цей день в історії українського футболу
Cергій Долганський з кубком, фото: fcvorskla.com.ua
«УФ» – часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

31 травня 1990 року у місті Куп’янськ (Харківська область) народився Віталій Пономар – вихованець донецького Шахтаря, ветеран Олександрії, нападник Металіста 1925 та Діназа, бронзовий призер УПЛ.

Віталій Пономар. Фото: ФК Олександрія

За роки на контракті в Шахтарі (2007-2009) Пономар не отримав шансу дебютувати за першу команду. На правах оренди форвард грав за луганський Комунальник, Шахтар-3 та Олександрію. Пізніше Віталій виступав за ФК Полтава та свердловський Шахтар. 

Після сезону 2013/14 в складі УкрАгроКом Пономар став повноцінним гравцем Олександрії, у складі якої провів п’ять років. За цей час форвард провів 156 поєдинків за «містян», забивши 25 голів та оформивши 14 результативних передач. У кампанії 2018/19 Пономар завоював бронзові нагороди української Прем’єр-ліги.

Також Пономар встиг пограти за Волинь, грузинське Торпедо (Кутаїсі) та Металіст 1925. Після травми не отримав нового контракту з харків’янами. Останнім клубом в кар’єрі нападника став першоліговий вишгородський клуб Діназ, за який він провів лише дев’ять хвилин в одному матчі. 

Жуліано. Фото: ФК Дніпро

31 травня 1990 року у місті Куритиба (Бразилія) народився Жуліано – атакувальний півзахисник Інтерасьоналя, зірка Дніпра, креативний хавбек Греміу, Зеніта та Фенербахче, володар Кубка Лібертадорес.

Свій перший дорослий контракт бразилець підписав з рідним клубом Парана в лютому 2007 року. Вже у 2009-му за 4,7 млн євро Інтернасьональ придбав атакувального півзахисника. Разом з одним з найвідоміших клубів Латинської Америки Жуліано став переможцем Кубка Лібертадорес у сезоні 2009/10.

Взимку 2011 року бразилець переїхав до України, підписавши контракт з Дніпром, якому цей трансфер обійшовся у 11 млн євро – найдорожчий трансфер в історії клубу. За дніпровський колектив Жуліано виступав протягом чотирьох сезонів, проте найважче було на початку:

«Було реально важко. Я не розумів про що говорять люди навколо мене. Я не міг пристосуватися до командної гри і до українського футболу. Минув час і я почав розуміти мову, знайшов себе на полі».

Усього ж за Дніпро Жуліано провів 103 матчі, у яких забив 18 м’ячів та віддав 17 результативних передач. 

Влітку 2014-го півзахисник був проданий у Греміу за 6 млн євро, звідки бразилець вже за два роки перейде до російського Зеніту. У санкт-петербурзький колектив хавбек потрапив через рекомендацію тодішнього наставника команди Мірчі Луческу. Саме в ролі півзахисника Зеніту Жуліано став найкращим бомбардиром Ліги Європи 2016/17, забивши вісім голів. Усього ж за російський колектив бразилець провів 42 гри: 17 забитих м’ячів, 13 асистів.

До того як осісти на батьківщині Жуліано ще пограв у Туреччині за Фенербахче та Істанбул, а також протягом двох років захищав кольори клубу Аль-Насра, з яким став чемпіоном Саудівської Аравії. З 2021 по 2023 рр. півзахисник виступав за Корінтіанс (143 матчі, 12 голів, 15 асистів).

На початку 2024 року Жуліано перейшов у Сантос, який виступає у бразильській Серії В, та встиг зіграти у 14 поєдинках: шість голів та дві результативні передачі.

У складі національної збірної Бразилії провів 14 поєдинків, дебютувавши ще у жовтні 2010 року. На серйозних міжнародних турнірах Жуліано не виступав, голів не забивав, однак оформив два асисти.

Георгій Бущан. Фото: ФК Динамо

31 травня 1994 року у місті Одеса народився Георгій Бущан – голкіпер київського Динамо, який повноцінно замінив у воротах біло-синіх легендарного Олександра Шовковського, чемпіон України та двічі володар Кубка.

Після успішних виступів за одеську ДЮСШ-11 юний воротар отримав запрошення до академії столичного гранда. Вперше до заявки першої команди на матч чемпіонату Бущан потрапив ще у 2011 році, проте на поле так і не вийшов.

Тривалий час виступав за юнацькі та молодіжні команди біло-синіх, оскільки шансів потіснити зі стартового складу легендарного Олександра Шовковського практично не було. Саме тому дебют Бущана за першу команду стався аж за шість років після того самого потрапляння у заявку на гру. З часом Георгій зумів виграти конкуренцію в нестабільних голкіперів Артура Рудька та Максима Коваля. Отримавши травму взимку 2018-го, втратив місце в стартовому складі, оскільки Динамо повернуло до команди власного вихованця Дениса Бойка. Проте згодом Бущан знову зумів виграти конкуренцію, закріпившись у статусі першого номера не тільки київського клубу, а й національної збірної.

Наразі в активі Бущана 150 поєдинків за Динамо, в яких він пропустив 134 голи та 63 рази лишав свої ворота у недоторканності. Разом з біло-синіми Георгій завоював шість трофеїв – чемпіонство України, два Кубки та три Суперкубки. На порівняння себе з легендарним СаШо, який нині очолює Динамо, одесит відповідає з гумором:

«Якщо взяти до уваги час, за який я провів ці 150 поєдинків, вважаю, що зіграв мало. Міг більше, але, на жаль, були травми та конкуренція. Знаю, щоб наздогнати Шовковського, мені потрібно зіграти ще дві кар’єри (посміхається)».

Саме Бущан був основним голкіпером збірної України на Євро-2020. І це при тому, що в своєму дебютному матчі за національну команду він пропустив сім м’ячів – тоді підопічні Андрія Шевченка у товариському поєдинку були розгромлені збірною Франції (1:7). Загалом у складі синьо-жовтих Георгій провів 17 матчів: 27 пропущених голів, три гри «на нуль».

Денис Безбородько. Фото: ФК Колос

31 травня 1994 року у місті Чернігів народився Денис Безбородько – вихованець донецького Шахтаря, нападник Десни, Олександрії та ковалівського Колоса, бронзовий призер Першої ліги.

Перші роки у футболі робив у школі Десни, звідки у 2009 році перебрався у Шахтар. За 10 років на контракті в донецькому клубі Безбородько так і не провів жодної гри за перший склад «гірників». На правах оренди форвард виступав за маріупольський Іллічівець, луганської Зорі та Десни.

 Саме за чернігівський клуб Денис і провів найбільше матчів у власній кар’єрі – 83 (23 голи, вісім асистів). Разом із сіверянами Безбородько ставав бронзовим призером Першої ліги. 41 поєдинок форвард відіграв у футболці Олександрії, забивши сім голів та віддавши чотири результативні передачі. Єдиний закордонний клуб в кар’єрі нападника – угорський Дьїрмот (три матчі, один асист).

З 2022 року Безбородько виступає за ковалівський Колос, проте результативністю не вражає: чотири голи та чотири асисти за 51 поєдинок.

31 травня 2009 року на «Дніпро-Арені» пройшов фінал Кубка України, в якому полтавська Ворскла протистояла переможцю Кубка УЄФА – донецькому Шахтарю.

У той день команда Миколи Павлова зуміла не просто дати бій зірковим підопічним Мірчі Луческу, а й здобути історичну перемогу, привізши трофей до Полтави. Долю поєдинку вирішив один єдиний гол, який на початку другого тайму забив нападник Ворскли Василь Сачко.

Кубок України, фінал

Ворскла – Шахтар – 1:0 (0:0)

Гол: Сачко, 50

Вилучення: Фернандінью, 57 (пряма червона)

  • Ворскла: Долганський, Деспотовскі, Даллку, Краснопьоров, Маркоскі, Кулаков (Главіна, 81), Сачко (Янузі, 71), Цуррі, Ярмаш, Чеснаков, Єсін (Локтіонов, 89).
  • Шахтар: Пятов, Срна, Чигринський, Кучер, Шевчук, Адріано, Фернандінью, Гай (Вілліан, 55), Хюбшман, Жадсон (Левандовські, 75), Гладкий (Селезньов, 64).

1933 — засновано Федерацію футболу Лівану.

1954 — нар. Томас Маврос (Греція) — рекордсмен Греції за кількістю м’ячів, забитих у національному чемпіонаті — 260 у 507 матчах.

1967 — фінал 7 КВК: «Баварія» (Німеччина) — «Рейнджерс» (Шотландія) — 1:0.

1972 — фінал 17 КЄЧ: «Аякс» (Нідерланди) — «Інтер» (Італія) — 2:0.

1972 — нар. Анті Ніємі (Фінляндія) — найвідоміший фінський голкіпер, зараз працює тренером воротарів у збірній.

1978 — пом. Йожеф Божик (Угорщина) — плеймейкер знаменитої команди «Чарівників-мадяр», також відомий як політик — був депутатом мадярського парламенту.

1981 — пом. Дьюла Лорант (Угорщина) — партнер Божика, працював тренером, помер під час матчу ПАОК — «Олімпіакос».

2009 — у матчі «Фіорентина» — «Мілан» Паоло Мальдіні провів рекордний 647 матч у Серії «А».