Жадсон «шукає» Динамо, Шахтар виходить у фінал Кубка УЄФА: 7 травня – цей день в історії українського футболу

7 травня 1946 року у місті Київ народився Олександр Шпаков – вихованець столичного футболу, захисник Дніпра, легендарний тренер ДЮСШ Динамо, в якому він виховав володаря «Золотого м’яча» Андрія Шевченка та інших відомих виконавців.

Олександр Шпаков. Фото: ФК Динамо

Закріпитися в першій команді динамівців Шпаков не зумів, тому відгукнувся на пропозицію Валерія Лобановського перейти в Дніпро. Провівши за дніпрян 59 поєдинків, був вимушений завершити кар’єру через важку травму, від якої намагався відновитися близько двох років.

У 1978 році керівник ДЮСШ Динамо Анатолій Бишовець запропонував Шпакову роботу в академії команди. І вже в цій ролі Олександр Олександровим зумів повноцінно розкритися у футболі. Відомими вихованцями з першого набору його команди 1968 року народження стали Віктор та Олександр Морози й Ігор Жабченко.

Далі Шпаков почав займатися з гравцями 1976 року. Саме тоді фахівець і зустрів майбутнього володаря «Золотого м’яча» Андрія Шевченка.

«Андрій свої перші футбольні кроки робив у команді ЖЕКу на Оболоні. Там я його побачив і запросив у школу Динамо разом із його другом. У підсумку Андрій продовжив займатися у нас. Він уже в дитячому віці підкуповував тим, що завжди брав участь у боротьбі: де був м'яч, там був і Шевченко».

Шпаков пригадував, що Андрій міг дозволити собі не відвідувати тренування, проте спільними зусиллями з мамою Шевченка це вдалося владнати.

«Звісно, траплялися випадки, коли він пропускав тренування або спізнювався, коли загравався з друзями біля будинку. У такі моменти доводилося підключати вже маму Андрія, і спільними зусиллями ми з цим впоралися.

Поступово Андрій втягнувся і далі тільки додавав і прогресував. Він, як і багато хлопців, отримав свій шанс і використав його. Зміг досягти великих успіхів як в українському, так і в європейському футболі».

Також з тієї групи гравців 1976 року народження слід згадати Ігоря Костюка, В’ячеслава Кернозенка та Олександра Голоколосова. Після роботи на початку 90-х в ОАЕ в школі Аль-Ахлі Шпаков повернувся до ДЮСШ Динамо, виховавши таких виконавців, як Олександра Яценка, Сергія Рожка, Андрія Башлая та Олександра Іващенка.

Покинув роботу в київському клубі на початку лютого 2014 року. В недавньому інтерв’ю Шпаков розповів, чи був у нього гравець, талановитіший за Шеву. Відповідь шокувала. 

Артур Рудько. Фото: ФК Шахтар

7 травня 1992 року у місті Київ народився Артур Рудько – вихованець Динамо, воротар Пафоса, Леха та донецького Шахтаря, чемпіон України та двічі володар Кубка України.

Чекати на свій дебют в першій команди біло-синіх Рудькові довелося сім років. Після цього саме Артем став наступником легендарного Олександра Шовковського, проте не зумів справитися з такою важкою роллю. Після серії помилок перестав потрапляти до стартового складу команди, програвши конкуренцію Максимові Ковалю та Георгію Бущану. Загалом за киян провів 29 матчів, здобувши шість трофеїв (одне чемпіонство, два Кубки України та три Суперкубки).

На правах оренди в 2015 році виступав за ужгородську Говерлу. Після Динамо Рудько пограв на Кіпрі за Пафос (92 матчі) та в Польщі за Лех (шість ігор). Перебувавши на контракті в Металісті, так жодної гри за харків’ян і не провів.

Влітку 2023-го приєднався до лав донецького Шахтаря. Наразі в активі Артура лише одна гра за «гірників». Рудько давав відверте інтерв’ю «УФ» про свою кар’єру. 

Владислав Кулач. Фото: ФК Динамо

7 травня 1993 року у місті Донецьк народився Владислав Кулач – вихованець Шахтаря, нападник луганської Зорі, полтавської Ворскли та київського Динамо, двічі бронзовий призер УПЛ, найкращий бомбардир чемпіонату сезону 2020/21.

Кулач – це черговий вихованець «гірників», який так і не дебютував за першу команду. На правах оренди грав за Іллічівець, Металург (Запоріжжя), Сталь (Кам’янське), Ескішехірспор (Туреччина), Зорю, Ворсклу, Олександрію та Будапешт Гонвед (Угорщина).

З помаранчево-чорної клітки нападник вибрався у 2020 році, ставши повноправним гравцем Ворскли, за яку виступав й раніше. Саме в складі полтавського клубу і провів найбільше матчів у кар’єрі – 78 (33 голів, три асисти). Разом з ворсклянами ставав бронзовим призером УПЛ та доходив до фіналу Кубка України. Кулач став найкращим бомбардиром чемпіонату, забивши 15 голів.

Ще одні бронзові нагороди Кулач здобув з луганською Зорею: 18 матчів, два голи та асист. З 2021 по 2022 рр. Владислав був гравцем київського Динамо, проте закріпитися там не зумів, забивши лише один гол у семи поєдинках. З 2023-го нападник виступає за азербайджанський клуб Зіра.

У жовтні 2018 року викликався до лав збірної України, проте так і не дебютував у матчі Ліги націй проти Чехії (1:0).

Кулач неодноразово давав інтерв’ю «УФ»: про Павлова та Маріуполь, виступи за молодіжну збірну України, прощання з запорізьким Металургом.

Олександр Піхальонок. Фото: СК Дніпро-1

7 травня 1997 року у місті Донецьк народився Олександр Піхальонок – вихованець Шахтаря, півзахисник Маріуполя та Дніпра-1, тричі чемпіон України, найкращий асистент УПЛ сезону 2022/23.

За сім років у лавах «гірників» Піхальонок провів лише 12 матчів за першу команду донеччан: три голи та одна результативна передача. Разом з тим тричі Олександр ставав частиною чемпіонської команди Шахтаря. На правах оренди успішно виступав за Маріуполь, за який зіграв 40 поєдинків, забивши шість м’ячів.

У 2020-му пішов в оренду до Дніпра-1, зрештою, клуб викупив його контракт у Шахтаря за 700 тисяч євро. За ці роки Піхальонок став ключовим гравцем дніпровського клубу та почав викликатися до лав національної збірної України.

Наразі в активі хавбека 100 матчів за Дніпро-1: 20 голів, 31 асист. У сезоні 2022/23 дніпряни стали срібними призерами чемпіонату України, а сам Олександр здобув звання найкращого асистента ліги (10 гольових передач).

В складі національної збірної провів вісім матчів, результативними діями не відзначався. З великою долею ймовірністю цей сезон стане останнім для Піхальонка у Дніпрі, оскільки повідомлялося про інтерес до нього від європейських колективів, а «спортклубівці» переживають фінансові труднощі.

Свого часу Піхальонок давав велике інтерв’ю FanDay – про Дніпро-1, збірну та варіанти за кордоном. 

7 травня 2009 року на РСК «Олімпійський» відбувся другий півфінальний матч Кубка УЄФА 2008/09, в якому донецький Шахтар приймав київське Динамо.

Саме цього дня у Донецьку народилася відома фраза: «Де Динамо, де?». Її на радощах від перемоги озвучив автор першого м’яча у грі – Жадсон. 

Після нічийного результату в київському поєдинку підопічні Мірчі Луческу взяли верх над колективом Юрія Сьоміна. І хоча до самого кінця матчу все було доволі напруженого (Ісмаель Бангура зрівняв рахунок за сумою двох зустрічей), саме «гірники» зуміли реалізувати свій момент на останніх хвилинах гри – постарався Ілсінью, який легко розібрався з обороною киян.

На Шахтар у Стамбулі, де мав відбутися фінальний поєдинок, чекав німецький Вердер, який у 1/2 фіналу завдяки правилу виїзного голу пройшов Гамбург (0:1,3:2).

Кубок УЄФА, півфінал, матч-відповідь

Шахтар – Динамо – 2:1 (1:0) – перша гра (1:1)

Голи: Жадсон, 17, Ілсінью, 89 – Бангура, 47 

• Шахтар: Пятов, Хюбшман, Фернандінью, Жадсон, Ілсінью (Левандовський, 90+2), Луїс Адріано (Гладкий, 70), Гай (Вілліан, 70), Рац, Чигринський, Іщенко, Срна. 
• Динамо: Богуш, Бетао, Вукоєвич, Саблич, Алієв, Бангура, Єременко (Корреа, 76), Мілевський, Ель-Каддурі, Нінкович, Юссуф. 

1963 — нар. Сержіо Баттістіні (Італія) — захисник, виступав за «Мілан», «Фіорентину» та «Інтер», із яким двічі вигравав Кубок УЄФА.

1965 — нар. Хенрік Андерсен (Данія) — чемпіон Європи-1992, переможець Кубка УЄФА-1983, зараз працює футбольним агентом.

1972 — нар. Петер Дубовскі (Словаччина) — результативний нападник, провів два сезони у складі мадридського «Реала», пізніше грав за «Ов’єдо». Трагічно загинув 2000 року, коли перебував на відпочинку в Таїланді (зірвався зі скелі в прірву).