Легенди Чорноморця, володар Кубка кубків УЄФА: 23 лютого — цей день в історії українського футболу
820 
23 лютого 1954 року у місті Київ народився Станіслав Кочубинський – вихованець Динамо, захисник Карпат, чемпіон та володар Кубка СРСР, переможець Кубка кубків УЄФА.
Свою кар’єру розпочав у київському Динамо. Біло-сині кольори захищав з 1971 по 1977 рік. У складі киян ставав чемпіоном та володарем Кубка СРСР, завойовував Кубок володарів кубків УЄФА (1975).
Пізніше виступав за алматинський Кайрат та рівненський Авангард, після чого опинився у львівських Карпатах. Загалом зіграв за зелено-білих у чемпіонатах СРСР 70 матчів, забив п’ять голів. Останні роки своєї кар’єри провів у СКА Карпати.
Закінчивши з кар’єрою гравця у 1984-му, розпочав свою роботу у сфері виховання футбольної молоді. З 1986 по 2012 рік очолював київську ДЮСШ № 15.
Також був заступником голови Федерації футболу Києва та головою Комітету дитячо-юнацького футболу ФФУ. У 2013 році працював у львівських Карпатах, де обіймав посади директора департаменту футболу та спортивного директора.
23 лютого 1960 року у місті Київ народився Ігор Наконечний – легенда Чорноморця, півзахисник Металурга (Запоріжжя) та СКА (Київ), володар Суперкубка Молдови.
Ігор Наконечний. Фото: Google
Перший клубом Наконечного став київський СКА, за який він грав з 1978 по 1982 рік. Наступні сім сезонів півзахисник проведе у складі одеського Чорноморця: 180 матчів, сім забитих м’ячів.
Після цього Наконечний перейшов до запорізького Металурга, якому допоможе вперше в історії вийти до Вищої ліги СРСР та дебютувати в першому чемпіонаті незалежної України. Загалом за запорізький клуб провів 157 матчів, забив 12 голів.
Також хавбек має досвід виступів за кордоном. У 1993 році Наконечний захищав кольори ісландського ФК Вестманнаейяр, провівши п’ять ігор в його складі. Закінчив кар’єру в одеському СКА-Лотто.
Перший тренерський досвід Наконечний отримав ще у сезоні 1992/93, коли виступав за першоліговий СК Одеса в ролі граючого тренера.
Пізніше фахівець також працював у структурі одеського Чорноморця, був асистентом Романа Григорчука та навіть сам очолював клуб у 2010 році: 11 перемог, вісім нічиїх, три поразки. Разом із тираспольським Шерифом ставав володарем Суперкубка Молдови-2003.
Наразі Наконечний є тренером у СК Таїрове (Одеська область), працюючи з групою дітей 2011 та 2012 року народження.
23 лютого 1971 року у місті Київ народився Олег Надуда – півзахисник СКА (Київ), Ниви (Вінниця) Спартака (Москва), та збірної України, чемпіон Росії, тренер Епіцентру.
Олег Надуда. Фото: Епіцентр
Розпочинав свою кар’єру у київському СКА, після чого перейшов до вінницької Ниви. У її складі виступав впродовж наступних двох років (1992-1994), став переможцем Першої ліги у сезоні 1992/93.
З 1994 по 1995 рік захищав кольори московського Спартака: 16 матчів, один гол. Разом з червоно-білими завоював золоті медалі чемпіонату Росії.
Останні п’ять років своєї кар’єри на найвищому рівні провів в Ізраїлі, де виступав за Маккабі (Герцлія): 107 матчів, 17 голів, 12 асистів. Після повернення на батьківщину гратиме за аматорські колективи.
У складі національної збірної України Надуда провів лише один поєдинок у квітні 1995 року, коли команду очолював Анатолій Коньков. То був матч кваліфікації на ЧЄ-1996 проти збірної Естонії, який закінчився мінімальною перемогою синьо-жовтих (1:0).
З 2007 по 2008 рік Надуда очолював білоцерківський Арсенал, пізніше допомагав В’ячеслав Грозному в Арсеналі київському. Наразі є помічником головного тренера Сергія Нагорняка в кам’янець-подільському Епіцентрі, що навесні 2024-го побореться за вихід в УПЛ.
23 лютого 1975 року у місті Єнакієве (Донецька область) народився Олександр Зотов – легенда Чорноморця, півзахисник Металурга (Донецьк) та національної збірної, срібний та бронзовий призер чемпіонату України.
Перші кроки в дорослому футболі робив у харцизькому Сілурі та костянтинівському Металурзі. Після виступів за СК Одеса потрапив до Чорноморця.
У складі «моряків» грав з 1994 по 1998 рік та з 2006 по 2008 рік. Загалом за Чорноморець провів 168 поєдинків, забив 13 голів. Разом з «моряками» Зотов двічі ставав срібним призером чемпіонату України.
Тривалий час своєї кар’єри півзахисник провів у донецькому Металурзі (2001-2006, 2008-2010). За увесь час взяв участь 158 поєдинках «металургів», забив 16 м’ячів, тричі завойовував бронзові нагороди чемпіонату. Також Зотов виступав за Кривбас (двічі бронзовий призер), полтавську Ворсклу, Закарпаття та Фенікс-Іллічівець.
У складі збірної України дебютував за часів Йожефа Сабо (травень 1996 року). Усього за синьо-жовтих провів чотири гри, результативними діями не відзначався.
Після завершення кар’єри гравця став тренером. Працював у юнацьких та молодіжних командах донецького Металурга та кам’янської Сталі. З 2017 по 2023 рік був асистентом Юрія Вірта у рівненському Вересі (2017, 2019-2023) та львівському Русі (2018).
23 лютого 1987 року у місті Ташкент народився Віталій Денисов – легенда Дніпра та Локомотива (Москва), захисник збірної Узбекистану, чемпіон та володар Кубка Росії.
Віталій Денисов. Фото: Google
У ранньому віці з академії Пахтакору перебрався до московського Спортакадемклубу. З 2003 по 2006 рік контракт Денисова належав столичному ЦСКА. За першу команду клубу Віталій провів усього лише два матчі, виступаючи переважно за дубль.
Взимку 2007-го Денисов став гравцем Дніпра. Кольори дніпрян захищав протягом шести сезонів. За увесь час в Дніпрі захисник провів 161 поєдинок, забив два голи та оформив шість результативних передач. З 2013 по 2018 виступав за московський Локомотив, разом з яким став чемпіоном (2017/18) та володарем Кубка Росії (2014/15, 2016/17).
Також у Росії пограв за такі клуби, як Рубін, Крилья Совєтов, Ротор, Томь та Балтику. З 2022-го грає у себе на батьківщині, за цей час встиг змінити там два колективи – Согдіана та ОКМК. Від початку 2024 року перебуває у статусі вільного агента.
За збірну Узбекистану Денисов виступав з 2006 по 2018 рік. В його активі 72 матчі, один гол та один асист, а також участь у двох Кубках Азії (2007, 2015).
23 лютого 1991 року у місті Донецьк народився Ігор Левченко – вихованець Олімпіка (Донецьк), воротар Зорі, переможець юнацького Євро.
Ігор Левченко. Фото: Google
На рівні ДЮФЛ виступав за донецький Олімпік та одеський Чорноморець. З 2007 по 2014 рік контракт Левченка належав Олімпіку. За цей час воротар, окрім виступів за донеччан, на правах оренди грав за запорізький Металурга та луганську Зорю.
У 2014 році Левченко став повноцінним голкіпером Зорі. Загалом у складі луганців провів 15 поєдинків, пропустивши 21 гол та шість разів лишивши свої ворота у недоторканності.
З 2018 по 2021 рік Левченко гратиме за кордоном – фінський Марієгамн, шведський ІФК Ескільстуна та грузинське Динамо (Батумі). У лютому 2023-го воротар перейшов з МФК Металург до ФК Хуст. У нинішньому сезоні голкіпер провів 13 матчів у Першій лізі, пропустив 30 м’ячів та дві гри провів «на нуль».
Найбільших успіхів у власній кар’єрі Левченко досяг разом з юнацькою збірною Україною, ставши переможцем чемпіонату Європи-2009. Саме Ігор був основним воротарем команди Юрія Калитвинцева на тому турнірі. За п’ять поєдинків юнацького Євро Левченко пропустив лише три голи.
23 лютого 2004 року у місті Сан-Паулу народився Вінісіус Тобіас – захисник Шахтаря, що на правах оренди виступає за Реал Мадрид.
Вінісіус Тобіас. Фото: Шахтар
Перейшов у донецький Шахтар з Інтернасьоналю в січні 2022 року за 6 млн євро. Дебютувати за «гірників» Вінісіус так і не встиг, оскільки в Україні розпочалася повномасштабна війна з Росією. З квітня 2022-го Тобіас на правах оренди грає за молодіжну команду мадридського Реалу. Цього сезону бразилець навіть дебютував за основу «вершкових» в матчі Кубка Іспанії проти Арандіни (3:1).
Повідомлялося, що «королівський клуб» розглядає можливість викупу контракту правого латераля у Шахтаря. Сума потенційної угоди становить 10-15 млн євро.
