Улюбленець Кварцяного, конкурент Каладзе, герой Ліги Європи: 29 січня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 32419
Артур Валерко Артур Валерко
5 голосів
Улюбленець Кварцяного, конкурент Каладзе, герой Ліги Європи: 29 січня — цей день в історії українського футболу
Денис Бойко. Фото: Динамо
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

29 січня 1960 року в Вільнюсі (Литва) народився півзахисник Ігор Якубовський. Розпочавши заняття футболом в уславленому місцевому Жальгірісі, в 22 роки Якубовський перейшов у Металіст, який став одним із найголовніших клубів у біографії майстерного футболіста. 

Ігор Якубовський. Фото: Google

Упродовж 1982-90 років (із короткою перервою на спробу закріпитися в київському Динамо) Якубовський провів за харків'ян 221 матч, відзначившись 21 голами. Відіграв велику роль у здобутті Металістом Кубка СРСР 1988 року (зокрема забив переможний м'яч рідному Жальгірісу), а також відіграв у всіх чотирьох матчах Кубка кубків, які йшли далі. 

Попрощавшись із харківським клубом у 30 років, грав ще дев'ять сезонів. Запорізьке Торпедо, Ческе-Будейовице, шепетівський Темп і житомирське Полісся були в славній кар'єрі цього півзахисника. Як тренер, очолював те ж Полісся та входив у штаб Борисфена. Багато років віддав роботі в збірних, зокрема, був адміністратором у Олександра Петракова.

Якубовський – один із найбільш знакових півзахисників у багатій історії Металіста, ми можемо це стверджувати, навіть маючи на увазі персоналії Рикуна, Шав’єра та Едмара. 

29 січня 1967 року в Одесі народився захисник і тренер Сергій Шматоваленко. Футболом почав займатися в СДЮШОР Чорноморця в Георгія Бурсакова, відомого в минулому воротаря. Рано дебютувавши за Чорноморець, Шматоваленко відправився служити – спершу в СКА (Одеса), потім – у ЦСКА (Москва). 

Сергій Шматоваленко. Фото: Динамо

Втім, звідти 20-річного таланта перехопило київське Динамо, і на довгих 12 років Сергій став важливим гравцем основи гранда радянського та українського футболу. В 1990 році став чемпіоном Європи серед молодіжних збірних і чемпіоном і володарем Кубка СРСР. Надалі шість разів вигравав золоті медалі в незалежному українському чемпіонаті та двічі здобув кубок. Загалом 291 матч провів за киян, відзначившись чотирма голами. Це при тому, що застав усіх конкурентів - від Раца з Дем'яненком до Каладзе з Дмитруліним.  

У 1999 році Шматоваленко з розкриттям Несмачного відправився догравати в так зване ближнє зарубіжжя – спершу в Крилья Совєтов, потім – у Шериф. А вже невдовзі розпочав тренерську роботу, багато сезонів працюючи в штабах Юрія Калитвинцева, Андрія Гусина, Олександра Хацкевича, Володимира Онищенка, Вадима Євтушенка та Юрія Мороза. Закарпаття чемпіонського сезону Першої ліги, Динамо-2 та юнацькі склади, Чорноморець – ось які клуби записані в тренерському резюме колишнього гравця збірних СРСР (2 матчі) та України (8 матчів).

26 січня 1981 року в місті Чернігів народився центрфорвард Олександр Пищур. Нападник із чудовою антропометрією (бойовий зріст у дорослому віці – 196 см) рано потрапив на радари не тільки місцевим, а й закордонним клубам, але затримався з дебютом у дорослому футболі. 

Олександр Пищур. Фото: Google

Лише після того, як він побігав за збірну обласного управління міліції, тамтешній тренер Микола Литвин порадив його в білоруський Днєпр-Трансмаш. У могильовців молодий нападник став провідним гравцем, за три неповних сезони набивши 21 гол у 55 матчах. Втім, отримавши запрошення в клуби вищих ліг, успіху не досягнув – не зміг закріпитися ні в Металісті, ні в Ворсклі, ні в Закарпатті, ні в Зорі, ні в Таврії, ні в Оболоні (хай кияни й були в кризовій ситуації після вильоту з УПЛ). 

Знаковий тренер у біографії Пищура – Віталій Кварцяний. П'ять разів він приходив і відходив у Волинь, загалом у 137 матчах відзначився 52 голами та 12 асистами. Ставав найкращим бомбардиром і гравцем Першої ліги у сезоні 2008/09. Кілька разів голеадор пробував заграти за кордоном, але якщо в словацькому Ружомбероку не зміг, то в узбецькому Буньодкорі став чемпіоном, володарем кубка та суперкубка, виграв "золоту бутсу" найкращого бомбардира тамтешньої ліги. Загалом за кар'єру на всіх рівнях забив 111 м'ячів у 369 матчах. Догравав у 2018 році за корюківський Авангард.

29 січня 1984 року в селі Пилипець Міжгірського району Закарпатської області народився Михайло Кополовець – культовий західноукраїнський футболіст, який грав на позиціях захисника та півзахисника. Починав виступи в Закарпатті, а в 23-річному віці поповнив Карпати. 

Михайло Кополовець. Фото: Минай

В складі львів'ян гучно заявив про себе на всеукраїнському рівні, пограв у єврокубках. Після шести сезонів у складі "левів" пограв за Говерлу, побував за кордоном – у Бєлшині та нижчоліговому німецькому Айнгайті, а догравав у Минаї. Для земляків став знаковою особистістю – адже за допомоги Кополовця ФК Минай піднявся з аматорів у Прем'єр-лігу.

Щирість, безпосередність і фірмовий закарпатський гумор допомогли Миші стати чимось більшим, ніж пересічний футболіст. Меми «про церкву перед кожною ігрою», чесні та безапеляційні коментарі в пресі зробили Кополовця знаменитістю. Навіть зараз, працюючи в селекційній службі львівських Карпат, Михайло часто гостює в ЗМІ, зокрема, й на нашому сайті

29 січня 1988 року в Києві народився Денис Бойко – відомий вітчизняний воротар, продовжувач футбольної династії. Його батько Олександр Григорович був гравцем Динамо, проте грав у полі. Юний Бойко визначився в якості воротаря, чому сприяли гарна антропометрія та ігрова безстрашність. 

Денис Бойко. Фото: Полісся

Із юних літ вважався перспективним у Динамо та юнацьких збірних, але тривалий час витратив в орендах – ЦСКА, Оболонь, Кривбас, Дніпро. Саме у складі дніпрян прославився на всю Європу, дебютувавши в національній збірній України та дійшовши до фіналу Ліги Європи. 

Той сезон 2014/15 закохав у Дніпро Маркевича всю футбольну Україну та дав надію на краще, незважаючи на АТО та страшні бойові дії, які тривали вже в країні. Сам Бойко став справжнім героєм сезону, блискуче відігравши в низці матчів від початку до завершення єврокубкової каденції. 

Втім, перебравшись у січні 2016-го в Бешикташ, заграти в Туреччині не зміг – Шенол Гюнеш, також у минулому воротар, не знайшов хисту розкрити воротаря так, як це вдавалося Рамосу, Максимову чи Маркевичу. Пізніше Денис пограв за Малагу, після чого повернувся в рідне Динамо. 

Від сезону 2023/24 Бойко грає за Полісся і, незважаючи на дійсно якісну конкуренцію зі сторони Кудрика, Поспєлова та тепер Аніагбосо, Денис є одним із найкращих воротарів УПЛ.

Також: 

29 січня 1993 року народився Олександр Єрмаченко, один із яскравих талантів Динамо, який не заграв в УПЛ, але дав одне з найбільш яскравих інтерв’ю в історії «УФ»

29 січня 1994 року народився дубайський ріелтор Володимир Барилко, в минулому – футболіст Металіста «медальної ери», який детально розповів про харківську прекрасну епоху в інтерв’ю FanDay.