26 марта 2016 г., 13:13
Распечатать
Сашо як національний скарб

Мабуть, у кожній країні є такий собі геній, який в зовсім молодому віці демонструє результати, котрим можуть позаздрити навіть видатні майстри своєї справи. У Німеччині, наприклад, таким був Олівер Кан, в Іспанії — Ікер Касильяс, у нас — Олександр Шовковський. Після розвалу Радянського Союзу та від’їзду Віктора Чанова до Ізраїлю в київського «Динамо» не те щоб виникла проблема з воротарями, але по-справжньому харизматичного кіпера не 
було.

У сезоні-1993/1994 Ігор Кутєпов не знайшов, скажімо так, спільної мови з Йожефом Сабо, відтак опинився в дублі. У рамку став Андрій Ковтун, але діяв не зовсім упевнено, і в першому матчі другого кола проти кременчуцького «Кременя» пост номер один зайняв Шовковський, якому тоді було 19 років.

Залишається Сашко там і донині — 22 роки по тому. Безперечно, траплялося за цей час багато всього — зокрема, і низка грубих помилок, які згадують і досі тільки через те, що воротарська позиція найвідповідальніша, і помилки кіперів запам’ятовуються найбільше. Особливо зі збірною Словенії (ніхто чомусь не пригадує Андрію Шевченку момент, коли у виїзному матчі проти французів він вийшов віч-на-віч з Бартезом і по-піжонському вирішив пробити тому поміж ніг. Виграй тоді Україна — і путівка на ЧС була б у нас у кишені). А особисто мені пригадується матч київського «Динамо» з французьким ПСЖ, коли Веа та Раї, що хотіли, те й робили з нашим захистом, і якби не Олександр Шовковський, рахунок був би далеко не таким оптимістичним. І наостанок: Шовковський 13 разів перемагав у чемпіонаті України та вісім разів — у Кубку України.

Далі буде! Впевнений.

Станіслав КОРОЛЕНКО.

Patrick-Україна

.