Не Угорщиною єдиною: п’ять найгучніших бійок в історії українського футболу

Матч першого туру дивізіону B Ліги націй між Угорщиною та Україною завершився не лише мінімальною перемогою синьо-жовтих – 1:0. У компенсований час спокійна до того гра раптом вибухнула масовою сутичкою, у якій опинилися майже всі футболісти обох команд.

На 92-й хвилині угорський капітан Домінік Собослаї зіткнувся з Віктором Циганковим і штовхнув українця в груди. Після цього Собослаї відступив за спину партнера Мілоша Керкеза, а Циганков попрямував до нього, щоб з’ясувати стосунки. До конфлікту долучився Микола Матвієнко, і за кілька секунд локальна суперечка перетворилася на загальну штовханину.

Футболісти з обох боків зійшлися біля бокової лінії. Розбороняти їх довелося не лише партнерам, а й представникам тренерських штабів. Щоправда, у підсумку українська команда зберегла переможний рахунок.

Подібної масової сутички, як у матчі з Угорщиною, в історії збірної України ще не було. Схожий за градусом епізод траплявся у поєдинку проти Молдови: Тарас Степаненко дуже жорстко зіграв проти Бордіяна, вдаривши суперника ногою у польоті.

Півзахисник одразу визнав свою провину, погодився з червоною карткою, вибачився перед суперником і залишив поле. Завдяки цьому подальшого конфлікту вдалося уникнути. При цьому у вітчизняному клубному футболі бійки траплялися не раз, тож сайт «Український футбол» згадує п’ять найгучніших із них.

2008 рік: фінал Кубка України Шахтар – Динамо. Гонитва Єзерського за Бангурою

Фінал Кубка України сезону-2007/08 між Шахтарем і Динамо завершився перемогою «гірників» із рахунком 2:0. Однак уболівальникам обох команд цей матч запам’ятався не лише результатом. Гра була надзвичайно жорсткою, а арбітр показав футболістам кілька червоних карток.

На 80-й хвилині після чергової сутички особливо загострилися стосунки між захисником Шахтаря Володимиром Єзерським і нападником Динамо Ісмаелем Бангурою. Гвінейський форвард ударив суперника в підборіддя, чим остаточно розлютив Єзерського. Захисник, який у дитинстві займався боксом, миттєво кинувся навздогін динамівцю.

Бангура, однак, виявився швидшим і встиг сховатися у підтрибунному приміщенні. Єзерський пізніше визнавав, що не зміг його наздогнати, але вважав це навіть позитивним завершенням епізоду. Після фінального свистка він уже охолонув і наголошував, що головним для Шахтаря залишався виграний Кубок України, а не продовження конфлікту.

2014 рік: Дніпро – Копенгаген. Матч під загрозою зриву

Улітку 2014 року матч третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів між Дніпром і Копенгагеном опинився під загрозою зриву. Через бойові дії на сході України команда Мирона Маркевича проводила домашню зустріч у Києві. Гра на НСК «Олімпійський» завершилася з рахунком 0:0, але могла не відновитися після перерви.

Близько 50 українських ультрас прорвалися до гостьового сектора, де перебували приблизно 15 данських уболівальників. Почалася масова бійка зі стюардами та фанатами Копенгагена. Представники данського клубу, які перебували неподалік від трибун, також постраждали й були змушені тікати у підтрибунні приміщення.

Початок другого тайму затримали приблизно на 15 хвилин. Гру відновили лише після того, як правоохоронці взяли гостьовий сектор під посилену охорону. Українські фанати стверджували, що причиною конфлікту стала поява російського прапора на данській трибуні. Влітку 2014 року, на тлі початку російської агресії, це сприйняли як пряму провокацію. Представники Копенгагена згодом заперечували таку версію, однак очевидці наполягали саме на ній.

Дисциплінарний комітет УЄФА оштрафував Дніпро на 50 тисяч євро та зобов’язав клуб провести наступний домашній єврокубковий матч без глядачів. Команда у підсумку вилетіла від Копенгагена, проте саме той сезон згодом став для команди історичним.

Команда Маркевича не лише пройшла складний шлях у Лізі Європи, а й дісталася фіналу турніру сезону-2014/15. У вирішальному матчі дніпряни поступилися Севільї – 2:3, але виступ команди став одним із найяскравіших в історії українського клубного футболу.

2016 рік: Шахтар – Динамо. Ярмоленко зрубив Степаненка

Інша гучна бійка сталася вже у 2016 році в матчі чемпіонату України між Шахтарем і Динамо. Донеччани перемогли у Львові з рахунком 3:0, а кияни ще до цього поєдинку гарантували собі чемпіонський титул. Турнірного значення зустріч майже не мала, однак спокійною їй бути не судилося.

Після третього голу Тарас Степаненко показав сектору киян емблему Шахтаря на своїй футболці. Гравці Динамо сприйняли цей жест агресивно. Спочатку Степаненка штовхнув Дерліс Гонсалес, а потім Андрій Ярмоленко вдарив його по ногах ззаду. У відповідь Олександр Кучер накинувся на вінгера, після чого на полі спалахнула масштабна сутичка за участю запасних і тренерів.

Арбітр вилучив Ярмоленка та Степаненка. Червону картку також отримав Кучер, який перебував на лаві запасних, а головного тренера Шахтаря Мірчу Луческу вилучили за втручання в конфлікт. Пізніше Контрольно-дисциплінарний комітет дискваліфікував Ярмоленка на три матчі.

Втім, конфлікт залишився в пам’яті не лише через саму бійку. Уже за кілька місяців збірна України вирушила на Євро-2016, але виступила там провально. Команда програла всі три матчі групового етапу та не забила жодного м’яча.

У медіа тоді обговорювали, чи могла напруга між Ярмоленком і Степаненком вплинути на атмосферу в роздягальні. Прямих доказів такого зв’язку не було, однак конфлікт між двома важливими гравцями збірної напередодні чемпіонату Європи додавав ситуації особливого резонансу. Невдалий виступ України на турнірі надовго залишився темою для дискусій.

Сварка між футболістами збірної України тривалий час обговорювалася в медіа. Згодом Ярмоленко та Степаненко публічно помирилися, потиснули один одному руки й відновили нормальні стосунки в національній команді.

2016 рік: Зоря – Дніпро. Копняк Зозулі

Ще один резонансний випадок стався 11 травня 2016 року в півфіналі Кубка України між Зорею та Дніпром (2:0). Роман Зозуля через дискваліфікацію спостерігав за грою з трибуни, але після спірного рішення арбітра Анатолія Абдули не зміг стримати емоцій.

Після призначення штрафного на користь Зорі та забитого м’яча Зозуля вибіг на поле й почав висловлювати претензії рефері. Він намагався схопити Абдулу за руку, а коли охоронець втрутився, Артем Федецький відштовхнув його. Після цього Зозуля дав арбітру потужного копняка.

На цьому конфлікт не завершився. Біля підтрибунного приміщення гравці команд також почали з’ясовувати стосунки, а суперечка переросла у бійку. Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ (нині – УАФ) дискваліфікував Зозулю та Руслана Ротаня на шість місяців за напад на арбітра.

2023 рік: Шахтар – Дніпро-1. Ракицький у воротах

У 2023 році наприкінці матчу Шахтаря та Дніпра-1 рахунок на табло був 3:0. Донеччани за такого розвитку подій достроково гарантували собі чемпіонський титул у першому повноцінному сезоні УПЛ після початку повномасштабного вторгнення. Проте замість спокійного завершення зустріч перетворилася на багатохвилинну бійку.

Все почалося з жорсткого підкату Єгора Назарини проти Пеглоу. Бразилець одразу кинувся до українця, а за кілька секунд на місці порушення зібралися футболісти обох команд і запасні. Віталій Федорів, який перебував на лаві, схопив Назарину за шию. Потім Олексій Гуцуляк кинув Богдана Михайліченка на газон, а Віктор Корнієнко спробував ударити ногою Гомеса. У Ярослава Ракицького ж під час сутички розбили брову.

Катерина Монзуль показала шість червоних карток. Поле залишили Анатолій Трубін, Єгор Назарина та Пеглоу, а з лави запасних червоні картки отримали Віталій Федорів, Олексій Гуцуляк і Рональд Матарріта. Шахтар залишився без воротаря, оскільки команда вже використала всі заміни.

Тоді воротарський светр Олексія Шевченка вдягнув Ракицький. Досвідченому захисникові, однак, не довелося рятувати команду: після поновлення гри арбітриня майже одразу дала фінальний свисток.

Відео моменту з Ракицьким

Емоції – невід’ємна частина футболу. Саме вони роблять матч живим, змушують уболівальників роками згадувати окремі епізоди й перетворюють звичайний поєдинок на історію. Але між пристрастю та неконтрольованою агресією є тонка межа.

Боротьба, суперечки й навіть жорсткі слова можуть залишатися частиною спортивного протистояння, якщо після фінального свистка вони не переростають у помсту. Найважливіше, щоб такі сцени не ламали кар’єри, не призводили до серйозних травм і не позбавляли команди ключових гравців на тривалі терміни. Синці загояться, емоції стихнуть, а ось зірваний матч, багатомісячна дискваліфікація чи зіпсована репутація нікуди не дінуться.