Пішов від Шаблія – підписався з топ-агенцією та отримав контракт у Боруссії. Шалена історія українського таланта

Ви вже, безперечно, чули це прізвище – Кревсун своєю грою звернув увагу в Україні, а його невиклик до збірної України U-19 викликав широкий резонанс. Рік тому вихованець Шахтаря підписав перший контракт з Боруссією та добре зарекомендував себе в структурі одного з провідних клубів Німеччини.

Успішна гра в Дортмунді переконала «джмелів» запропонувати українцю нову угоду та отримати запрошення до другої команди Боруссії (Дортмунд), яка грає в Бундеслізі 3. Журналіст сайту «Український футбол» Олександр Карпенко поспілкувався з півзахисником Данилом Кревсуном про:

• Новий контракт в Дортмунді
• Виступи в Юнацькій Будеслізі
• Дебют в Юнацькій лізі УЄФА 

«Мене вже заявили за Боруссію II»

– Вітаю з продовженням контракту з Боруссією (Дортмунд) до літа 2026 року. Як ти про це дізнався?

– Була попередня розмова минулої осені про те, що зі мною хочуть продовжити контракт. Вони задоволені моєю грою та хотіли мене зберегти. В кінці грудня розпочалися перемовини з моїм агентом. Переговорили і прийняли рішення підписати угоду, яка набере чинності з літа. Все пройшло досить швидко.

– Взимку ти їздив на збори з Боруссією II, яка грає у Бундеслізі 3. Не було важко звикнути до того, як грають старші за тебе хлопці?

– Ці збори були нетривалими. За 8 днів ми зіграли 1 спаринг проти команди ліги 2. Кожен зіграв по 45 хвилин. Тренер Ян Циммерманн сказав, що я йому сподобався за своє бажання, розуміння гри. 5 днів ми тренувалися в дворазовому режимі. Один день відпочивали та два дні в полегшеному форматі. Після повернення до Німеччини я повернувся до U-19.

Тренер Боруссії II сказав, що буде залучати мене до тренувань з ними і цього сезону, можливо, дебютую на дорослому рівні в третій Бундеслізі. Мене вже заявили. Не хочу забігати далеко наперед.

– Якщо я правильно зрозумів, ти будеш поєднувати виступи за U-19 та Боруссію II?

– Так.

– Перша половина сезону у юнацькій Бундеслізі видалась успішною для твоєї команди. Ви фінішували першими. За рік ти вже повністю освоївся в структурі Дортмунда?

– Перші півроку в Боруссії я лише двічі зіграв в старті. Не міг грати в Юнацькій лізі УЄФА. Зараз у нас дуже гарна команда. З цією командою ми можемо виграти чемпіонат, маючи дві гри в запасі плюс 3 очки переваги над Леверкузеном.

– Протистояння Боруссії (Дортмунд) та Баєра мають український підтекст, адже за молодіжку фармацевтів грає ще один українець. Часто перетиналися з Олександром Петренком?

– З Петренком ми тричі зустрічалися. Я можу сказати, що Саша – дуже хороший голкіпер. На нього чекає велике майбутнє, але у всіх трьох матчах Боруссія перемагала, а в одному з них я відзначився голом :)

– Найпам'ятніша гра у першій половині сезону? Можливо з Бохумом, де ти двічі забивав?

– Погоджуюсь з вами. Але ще другий матч із Леверкузеном відзначу. Це була гра за перше місце. Вони нас випереджали за очками, кадрові проблеми. 9 змін у складі порівняно з першою грою. 6 гравців травмувалися. Ще двох дискваліфікували за перебір карток, а одного хлопця відсторонили.

«В Дортмунді я відчув на собі, що таке менталітет переможця»

– В інтерв'ю з моїм колегою ти розповідав, що отримуєш задоволення від забитих голів. Я чув, що німці більше цінують передгольові моменти. Погоджуєшся з цим твердженням?

– Не можу сказати, що німці фанатіють від передач – скоріше, в цілому від гри команди. Якщо гравець буде обирати – віддати гольову чи забити, більшість обере – забити. І для мене гол – це, звісно, краще. Стосовно передач, тут залежить від декількох факторів – важливість, ефектність. 

В Боруссії (Дортмунд) багато уваги приділяють індивідуальному розвитку футболіста. Багато талановитих гравців. Кожного розвивають і від цього сильнішою стає команда.

Данило Кревсун. Фото: ФК Боруссія Д

– В яких аспектах гри ти спрогресував за рік в Дортмунді?

– Я став більш впевнено грати. Віддаватися грі повністю.

– Команда сильно змінилася за півроку? 

– Коли я прийшов, було багато гравців 2004 року, які залишили клуб або піднялися в Боруссію II. Грали у фіналі першості. Дісталися плей-офф Юнацької ліги УЄФА.

– Юнацька футбольна піраміда в Німеччині побудована за регіональним принципом. Ви здебільшого граєте з командами, які географічно близькі. В тебе був досвід гри проти команд зі Сходу або Півночі та як би ти порівняв відмінність футболу в різних частинах Німеччини?

– На зборах ми грали проти Вольфсбурга та Айнтрахта. Можу сказати, що ігри в Саксонії та Гессені нічим не відрізняються від суперників по Бундеслізі Захід.

– Цього сезону ти дебютував в Юнацькій лізі УЄФА. Як тобі грати з однолітками на міжнародному рівні?

– Я мріяв про це. Перша гра була проти ПСЖ на виїзді. Вийшов на 9 хвилин. Емоції були божевільні. Два матчі з Ньюкаслом запам'яталися. З шести ігор я зіграв п'ять. Одну пропускав через перебір карток.

Коли ми грали проти Ньюкасла, на матчі працював арбітр з України. Він таки виписав попередження:)

– Боруссію U-19 тренує Марк Тульберг. Як би ти охарактеризував цього фахівця?

– Ми граємо, підлаштовуючись під суперника. Міняються гравці. Схема залишається тією самою. Про тренера можу сказати, що мені дуже подобається з ним працювати. Він дуже емоційний, але це дуже добре для команди. За рахунок дисципліни ми можемо вигравати матчі.

– Від вас не вимагають грати за лекалами першої команди?

– Ні. Цього від нас не просять.

– В особистому плані, що тобі дав цей рік в Дортмунді? 

– Я відчув, що таке менталітет переможця. Як бути частиною команди, яка прагне бути на першині. Це дуже допоможе мені в майбутньому. 

«Після історії зі збірною все склалося на краще»

– Наприкінці минулого року трапилася історії з твоїм не викликом до збірної України U-19. Твоя мама написала емоційний пост у Facebook, який відгукнувся багатьом любителям футболу. Ця історія якось зачепила тебе особисто?

– В цей час я отримав перше запрошення тренуватися з Боруссією II. Все склалося для мене найкраще. Я поважаю рішення тренера. Зараз наша збірна пройшла до наступного раунду. 

Фото: ФК Боруссія Д

– На тебе або маму виходили з пропозиціями змінити агента, щоб збільшити шанси потрапити в збірну?

– Річ у тім, що я свого часу співпрацював з ProStar. Наша співпраця закінчилася рік тому. Розійшлися в хороших стосунках. Я сказав, що хочу працювати з іноземною компанією (CAA Base, клієнтами якої є також Коман із Баварії, Бремер із Юве, Сон і Меддісон із Тоттенгема, Палмер із Челсі, Вокер із Ман Сіті і багато інших топових зірок, – прим. «УФ»). Вони до цього поставилися з розумінням. Все в нас добре.

– Колишній тренер збірної України Олег Кузнєцов потрапив під шквал критики за рішення не викликати тебе, оскільки ти був відсутній в базі футболістів. Тебе не здивувало таке пояснення?

– Я намагався не звертати увагу, бо розумів, що це лише юнацький рівень. Я мрію своєю грою заслужити на виклик до національної збірної, коли прийде час. Це підштовхнуло працювати ще наполегливіше, сконцентруватися на клубі. 

– Колись ти обмовився, що симпатизуєш Арсеналу. В далекій перспективі ти розглядаєш Англію наступною зупинкою в кар'єрі?

– Зараз я повністю сконцентрований на Боруссії. Якщо мріяти, то одного для я б хотів себе спробувати себе в Англії. Показати свої можливості. Зараз я в Німеччині.

– Ти хотів би потрапити в топ-клуб або в проект, який би тебе прокачав, як це роблять Брайтон або Брентфорд?

– Без різниці. В Англії нема слабких команд. Кожна гра важлива, атмосфера. Зараз я повністю зосереджений на Боруссії Дортмунд. Мені все подобається в Німеччині. Коли ми грали спаринг в Туреччині, то в нас була хороша підтримка. Це дуже тебе надихає.

– За 1.5 року в Німеччині що тебе найбільше вразило?

– Минулого року фінал юнацької Бундесліги проти Майнца. Ми грали на головному стадіоні («Опель Арена», – прим. «УФ»). Купа вболівальників. Це було неймовірно! Півфінал з Гертою, коли ми на виїзді виграли 4:0. Забили три голи за 9 хвилин. Вони за гру в цілому пропускали 0,6 та забивали 3.2 в середньому за гру. Ми змогли забити 4 і не пропустити жодного.

– У вільний від змагань час ти відвідуєш матчі першої команди Боруссії Д?

– Так. Нам дають квитки. Після наших ігор в Юнацькій лізі УЄФА ми всією командою збираємось на матчах. Я надовго запам'ятаю атмосферу на виїзній грі проти Ньюкасла. Як «Сент-Джеймс Парк» реагував на кожен відбір, підкат, єдиноборства. Вони шаленіли, як від голу. 

– З твоїх слів одразу в мене виникли флешбеки з фільмом «Гол»...

– Я теж бачив цей фільм. Мрію одного дня відчути на собі щось подібне.

– Наскільки ти в контексті того, що в українському футболі? Слідкуєш за колишніми одноклубниками по академії Шахтаря?

– В мене залишилося багато друзів. Моя мама дивиться кожен матч Шахтаря в УПЛ або молодіжної першості. Вона дуже кайфує від перегляду футболу.

– Це ти її підсадив на футбол?

– Я б так не сказав. Мама свого часу працювала у Геліосі тренером з фізичної підготовки. Мені було десь років 10.

– Історія горе-втікача Роспутька тебе шокувала?

– Я не розумію його вчинку. Він сам був місцевий. Я так само народився в Донецьку. Я б так ніколи не зробив.