Войцеховський: «Був на перегляді в Інгульці Ковальця, Карпатах Севідова, Говерлі Грозного. В УПЛ хочу вийти з Лівим берегом»
У п’яти матчах літа фланговий нападник Войцеховський відзначився шістьма результативними діями – чотири голи та два асисти. Його клуб Лівий берег (Київ) веде відчайдушну боротьбу з Інгульцем і іншими сильними суперниками з Групи Б за вихід у Чемпіонський раунд Першої ліги та підвищення в класі. УПЛ – це давня мрія та мета і самого Влада.
Найкращий гравець серпня у Першій лізі Владислав Войцеховський згадав в інтерв’ю сайту «Український футбол» про свій перехід до Лівого берега, відзначив найбільш складний матч для команди, а також розповів про тренування з основною Дніпра.
«Ковалець не взяв на збори в Туреччину, але сказав, що може порекомендувати мене Перваку»
‒ Наскільки неочікуваним для вас є визнання найкращим гравцем місяця?
‒ Безумовно, приємно перемагати у такій почесній номінації. Хочу подякувати партнерам по команді, без яких не зміг би досягнути такого визнання. Футбол – це колективний вид спорту. Насамперед для мене важливі успіхи команди.
‒ Хто вам запропонував перейти до Лівого берега та чи довго вагалися?
‒ Я спочатку був на перегляді в Інгульці, який ще тоді очолював Ковалець. Протягом п’ятьох днів тренувався разом з командою, але на збори в Туреччину не поїхав. Було дуже мало часу для того, щоб проявити себе. Ковалець сказав, що може порекомендувати мою кандидатуру Віталію Перваку.
Через декілька днів поспілкувалися з Перваком. Він сказав, що до літа у команди будуть збори, а лише влітку гратимуть офіційні матчі. Я довго не вагався, адже знаю що Лівий берег амбітний клуб, з амбітним президентом. Це дуже гарний варіант для мене. До того ж, раніше ніколи не грав вдома.
‒ Наскільки задоволені умовами, які створені у київському клубі?
‒ Я ще у Другій лізі грав проти Лівого берега. Тоді ще не було цієї шикарної арени, інфраструктура лише розвивалася. Всі розуміли, що Лівий берег постійно прогресуватиме та ще заявить про себе. Взимку побачив, що умови тут дуже хороші, інфраструктура вийшла на новий рівень. Таких умов немає навіть в деяких клубів УПЛ.
«Лівий берег ще не грає на 100% свого потенціалу»
‒ Який матч на початку сезону для вас був найбільш складний? Напевно, поразка від Полтави (1:3) була болючою?
‒ СК Полтава ‒ за мірками Першої ліги дуже хороша команда, яка намагається не поступатися в кожному ігровому епізоді. До того ж, там грають досвідчені гравці. Було непросто, але вважаю, що на поразку не заслуговували. Проте, у футболі результат не завжди відповідає перебігу подій на полі.
На мою думку, по грі нам було найбільш складно у Петровому. На жаль, у тому матчі мало що вдавалося.
‒ У минулому турі проти Діназа ви забили свій 35-й гол у Першій лізі. Слідкуєте за статистикою? Задоволені своєю результативністю?
‒ Завжди хочеться забивати якомога більше. Починав свої кар’єру у якості центрального нападника, а потім почав грати більше на фланзі. Зараз мені комфортно грається на флангах атаки. За статистикою перестав слідкувати років сім-вісім тому. Намагатимуся прогресувати від матчу до матчу. Зроблю все, що в моїх силах.
‒ За 262 хвилини у серпні ви забили чотири м’ячі. Який гол на початку сезону був для вас найбільш пам’ятний?
‒ Напевно, варто відзначити дебютний у сезоні гол у ворота Гірника-Спорт. Для Лівого берега це історичний перший забитий м’яч у Першій лізі. Гра була непростою, але після того як відкрили рахунок стало легше.
‒ На вашу думку, наскільки нинішній Лівий берег вже зміг розкрити свій потенціал? У команди ще є суттєвий запас для прогресу?
‒ Безумовно, команда ще не грає на 100% свого потенціалу. Нам ще є куди прагнути. Роботи ще дуже багато. Думаю, що надалі гратимемо набагато краще і стабільніше.
Довідка «УФ»: найкращі гравці місяця Першої ліги 2022/23 від нашого сайту
• вересень: Олександр Батальський (Оболонь)
• жовтень: Олександр Мішуренко (Скорук)
• листопад: Денис Галата (Кремінь)
• квітень: Ілля Скрипник (Буковина)
• травень: Василь Грицук (Полісся)
«Хуанде Рамос акцентував увагу на результаті, а не на розвитку молодих футболістів»
‒ У 2011 році ви підписали професіональний контракт з Дніпром, але жодного матчу за команду не зіграли. Чому на вашу думку не змогли закріпитися у команді?
‒ Я підписав свій контракт з молодіжною командою Дніпра у 17 років. На мою думку, в такому юному віці не було шансів закріпитися у тому зірковому Дніпрі. На моїй позиції тоді грали Селезньов, Калініч, Зозуля, Матеус, Антонов. До того ж, команда грала в одного нападника. Хуанде Рамос акцентував увагу на результаті, а не на розвитку молодих футболістів. Блізніченко та Бабенко отримали свій шанс, але це всього одиниці.
‒ Як оціните тренувальний процес Хуанде Рамоса? Багато нового навчилися? Чим іспанський спеціаліст відрізняється від інших тренерів у вашій кар’єрі?
‒ Тренувався з основою, але не так багато як хотілося. З Хуанде Рамосом особливо не перетинався. Більшість тренувань проводили його помічники, а він включався коли варто було пояснити тактичні моменти. Знаю, що у нього інтенсивний тренувальний процес, хлопці багато бігали на зборах. У Дніпрі тоді була дуже хороша команда.
‒ У 2014 році ви підписали контракт з Нафтовик-Укрнафта. Чому вирішили продовжити свою кар’єру саме у цій команді?
‒ До 23 років з Дніпра молодому футболісту складно було піти. Проте, Нафтовик-Укрнафта тоді був фарм-клубом Дніпра, тому до цієї команди відпускали. Були ще варіанти з Волинню та Кривбасом, але обрав варіант з першоліговим Нафтовиком.
‒ За Нафтовик-Укрнафту ви зіграли 79 матчів у Першій лізі і забили 16 голів. Поки що один із найбільш яскравих періодів у вашій кар’єрі?
‒ Я був центральним нападником, тому вся команда грала на мене. Безумовно, ці роки були для мене пам’ятними, адже міг реалізувати себе. Варто відзначити хороший мікроклімат всередині колективу. До того ж, у Нафтовика тоді підібралася дуже хороша команда.
«Жив на базі разом із Артемом Довбиком»
‒ Чим вам запам’яталися виступи за СК Дніпро-1?
‒ Це був дуже хороший період у моїй кар’єрі. У Другій лізі забив більше ніж десять голів. Були створені всі умови для професіонального розвитку. Колектив був дружним, допомагали мені.
‒ Напевно, гол у ворота ПФК Суми у Кубку був для вас важливим у плані впевненості у власних силах?
‒ Щодо голу Сумам, то це напевно був мій дебютний забитий м’яч за команду. Після цього голу мене прорвало, відчув впевненості у власних силах.
‒ Можете згадати хет-три за чотири хвилини у ворота херсонського Кристалу? Як вам це вдалося?
‒ До цього тривалий час пропустив через травму. Пам’ятаю що було дуже холодно, йшов дощ зі снігом. Коли сидів на лаві запасних замерз, але вдалося якісно розім’ятися та допоміг команді виграти. Щодо хет-трику, то напевно мені пощастило опинятися у потрібному місці у потрібний час.
‒ Чому, на вашу думку, ви поки що так і не отримали шанс проявити себе в УПЛ? Пропозиції були?
‒ Коли грав за молодіжку Дніпра, то їздив на перегляд до Карпат, але як виявилося мене там не чекали. Команду тоді тренував Севідов. Також їздив у Говерлу, у якої вже тоді починалися проблеми. На перегляді було 15-20 футболістів, тому проявити себе було досить складно. Зараз мотивований з Лівий берегом підвищитися у класі і нарешті зіграти в УПЛ. Розуміємо, що цього сезону буде складно, але зробимо все, що в наших силах.
‒ З ким із нинішніх футбольних зірок довелося пограти разом?
‒ Насамперед відзначу Сватка, Мірошніченка, Третьякова, з якими грали у молодіжці Дніпра. Жив на базі разом із Артемом Довбиком. Він тоді грав за Дніпро, а ми за Дніпро-1.
БЛІЦ
- Народився у Михайлівці-Рубежівці Київської області
- Вихованець ДЮСШ-15 (Київ)
- Перший тренер – Дмитро Юрійович Макуха
- Улюблена команда – Манчестер Юнайтед
- Улюблені гравці – Уейн Руні, Мбаппе.
- Мрія у футболі? Прагну зіграти в УПЛ та єврокубках