Найкращий гравець травня Першої ліги Василь Грицук: «З часом чекайте Полісся у єврокубках»
15388 
Незважаючи на дострокове підвищення в класі, це був складний сезон для Полісся. Житомиряни зіткнулися з серйозною опозицією, зазнали кількох поразок, а також мали певну інтригу в питанні чемпіонства аж до заключного туру. У травні Полісся здобуло 13 очок із 15-ти можливих, вигравши чотири з п’яти матчів при одній нічиїй.
Максимально посприяв цьому результату 35-річний півзахисник Василь Грицук, який у п’яти матчах місяця відзначився трьома голами та одним асистом. Звісно, жюрі Професіональної футбольної ліги та сайту «УФ» не залишило поза увагою цей яскравий виступ провідного гравця чемпіонів.
Найкращий гравець травня VBET UA Перша Василь Грицук в інтерв’ю сайту «Український футбол» поділився враженнями від сезону, пригадав яскраві моменти у кар’єрі та поділився планами на майбутнє.
«Можу пробивати пенальті не тільки «паненкою», тому хай голкіпери вгадують»
- У вас 13 результативних дій у поточному чемпіонаті та золота медаль Першої ліги. Наскільки важливим та приємним для вас є ще й особисте визнання ‒ найкращим гравцем травня?
- Не очікував, що переможу у цій почесній номінації, адже низка гравців заслуговують нагороди. Приємно, що зміг перемогти у такій конкуренції. Відзначу, що у нинішньому сезоні було безліч індивідуально сильних футболістів, які варті уваги. Хочу подякувати всім за визнання моєї роботи. Працював для того, щоб команда підвищилася у класі. Себе не вважаю героєм, адже це результат роботи всіх членів команди.
Футболісти Полісся, фото: ФК Полісся
- Три голи та одна результативна передача ‒ це той показник, яким можете бути задоволені?
- Дійсно, такий результат не може не радувати. На жаль, розпочали весняну частину сезону з двох поразок, тому не мали права на помилку. Були мотивовані на виграш чемпіонату, докладали максимум зусиль для цього. Виходили на кожну гру з бажанням перемогти. Викладалися навіть більше ніж на 100%.
- Читайте также: Калитвинцев: «Полісся вже забуло про своє чемпіонство у Першій лізі і почало готуватися до Прем’єр-Ліги»
- Ви шикарно виконуєте пенальті – 8 голів із 8-ми спроб у цьому сезоні. Причому, часто пробиваєте у стилі Паненки. Коли з’явилася ідея так реалізовувати 11-метрові? Голкіпери суперника ще не навчилися читати ваш цей елемент?:)
- Це один із елементів виконання одинадцятиметрових. Голкіпер теж все розуміє, адже я можу пробити у кут, як це було у матчі з ЛНЗ. Пенальті – це лотерея і гра нервів. Сподіваюся, що все і надалі буде добре для мене. Вперше пробив у такому стилі, ще коли грав за Олександрію ‒ у протистоянні з алчевською Сталлю. Ту гру ми виграли, а я забив один із голів. Я можу пробивати пенальті по-різному, тому хай голкіпери вгадують.
Я не пам’ятаю, коли з’явилася ідея пробивати одинадцятиметрові у стилі «паненки». Здається, що побачив вперше таке виконання пенальті у Тотті. Лише після того, як побачив цей елемент у Франческо, дізнався, що так пробивав Паненка. Одного разу Тотті не забив і тим самим шокував всіх. Звісно, що страх присутній, адже завжди хочеться забивати.
«Таран не бачив мене у першій команді Кривбасу»
- А взагалі ви подолали непростий шлях у футболі: з Кривого Рогу, не пробившись у Кривбас, через Нафтовик-Укрнафту та ФК Олександрія ‒ до Полісся. Хто із тренерів найбільш суттєво вплинув на вашу кар’єру?
- Хочу подякувати Володимиру Яшнику за те, що сформував мою психологію, допоміг вийти на якісно новий рівень. Це було в Кривому Розі, в СДЮШОР 84. Він дуже багато робив як для мене, так і для інших хлопців. На жаль, цієї людини вже немає. В моєму житті тоді був непростий період, любив ходити на тренування, тільки коли вони проводилися з м’ячем. Прогулював тренування з легкої атлетики, мене навіть хотіли відрахувати з класу, але тренер зміг переконати мене в тому, що ці тренування потрібні лише мені. Своєю кар’єрою можу завдячувати моєму першому тренеру.
- Не пробившись у першу команду Кривбасу, ви опинилися в Першій лізі? Які вас емоції тоді переповнювали та чи вдалося реалізувати свій потенціал?
- Дебютував у складі Нафтовика, мені тоді було 19 чи 20 років. Вже і не пригадаю точно. В Кривбасі травмував ключицю, а Олег Таран не бачив мене у складі першої команди. Підійшов до тренера і запропонував варіант з орендою, щоб отримувати ігрову практику. Таран погодився на цю пропозицію. Півроку мав можливість грати у Першій лізі за Нафтовик, який попереднього сезону вилетів з Вищої ліги.
Перехід з юнацького футболу на дорослий професіональний рівень був непростим. Довелося грати проти мужиків, які звикли до більш силового футболу. Отримав неоціненний досвід, який допоміг мені. Спочатку відчувалося певне хвилювання та страх, але потім він зник. Зрозумів, що вони такі самі люди як і я.
Олег Таран, фото: Google
- На вашу думку, в якому клубі змогли найкраще проявити себе?
- Безумовно, варто відзначити період в Олександрії. У моїй кар’єрі було не так багато клубів, але Олександрія запам’яталася. Віддавав всього себе, і це допомогло досягнути результату.
Довідка «УФ»: найкращі гравці місяця VBET UA Першої від нашого сайту
• вересень: Олександр Батальський (Оболонь)
• жовтень: Олександр Мішуренко (Скорук)
• листопад: Денис Галата (Кремінь)
• квітень: Ілля Скрипник (Буковина)
- Вибити з Кубку України когось із грандів – це «ачівка» на все життя. Вам це вдалося з Олександрією та Динамо. Завдяки чому?
- Було і таке у моєму житті. На Динамо і Шахтар тренерам не потрібно було додатково нас мотивувати. Прагнули проявити себе на фоні іменитих суперників. Чудово, що нам це вдалося. Досягнули результату за рахунок характеру і бійцівських якостей. Тоді УПЛ була дуже конкурентоспроможною.
Пограв під керівництвом Лавренка, який зараз є президентом Лівого берега. Слідкую за цим клубом, адже у мене там грають знайомі. Микола Миколайович створив всі найкращі умови для професіонального зростання футболістів. Він любить футбол, віддає всього себе цьому спорту. Інфраструктура в такому невеликому місті, як Олександрія, на найвищому рівні. Вона і сьогодні працює на благо команди. Думаю, що Лівий берег прогресуватиме і скоро зможе навіть грати в УПЛ.
«Для нас футболка з емблемою Полісся є дуже цінною»
- Давайте про ваших одноклубників, з якими мали можливість грати. Хто на вас найбільше справив враження своєю простотою та професіоналізмом?
- Ми завжди славилися своїм колективом, зірок з небес не хапали. За рахунок самовіддачі досягали результату. Це так було у всіх командах, де я грав. Тому мої одноклубники – це працьовиті, відповідальні хлопці, для яких команда – передовсім.
- А щодо суперників?
- У чемпіонаті мав можливість грати проти Коноплянки, Циганкова. Який прекрасний чемпіонат України я застав! Була низка відомих футболістів, проти яких грати було за честь.
- Щодо Полісся, то які емоції вас переповнювали після підвищення у класі?
- Ставив собі за мету разом з командою виграти чемпіонат. Після завершення матчу з ЛНЗ не було сил святкувати, віддав всього себе на полі. Всі хлопці були задоволені, змогли привітати нашого президента зі святом. Знали, куди ми йшли і для чого це робили. Хлопці, які вперше виграли чемпіонат, матимуть змогу отримати неоціненний досвід. Лише щоденна праця дозволяє досягати результату.
- Що вам сказав президент? Для нього чемпіонство в своє 65-річчя ‒ це найкращий подарунок?
- Президент нас підбадьорює завжди, розуміє наше ставлення до своєї роботи. Його підтримка у непрості часи допомогла нам. Ця людина робить багато для нашого футболу. Не словом, а ділом. Йому додатково не треба нам нічого говорити, адже саме розуміють те, заради чого виходимо на поле. Для нас футболка з емблемою Полісся є дуже цінною. Рухаємося у правильному напрямку. Чекайте Полісся у єврокубках.
Геннадій Буткевич, фото: ФК Полісся
- Які очікування від дебюту команди в УПЛ? Полісся спроможне вже у перший сезон поборотися за єврокубки?
- Боротися ми точно будемо, але маємо розуміти, що конкуренція висока. В УПЛ низка клубів з амбіціями. Вважаю, що наступного сезону буде запекла боротьба за кожну позицію. Новий чемпіонат буде ще цікавіший. Полісся прагнутиме до великих перемог. Відразу складно досягнути виходу на євроарену, але будемо битися та старатися. У команді є футболісти, які мають досвід виступів на найвищому рівні. В житті можливо все, але треба працювати і віддавати всього себе.
«Малиновський і Зінченко в Поліссі? Бажаю їм футбольного довголіття, щоб довше грали на високому рівні»
- Який матч для вашої команди став найбільш складним у цьому сезоні?
- Щодо непростих матчів, то це обидва протистояння з Оболонню. У першому колі гру провалили, навіть не знаю, що з нами сталося. Працювали на перемогу, але не змогли втілили в життя свої ідеї.
- Пригадайте скандальний епізод з поштовхом Червака арбітрині Софії Причини. Що там сталося? Чи є шанс, що Червак повернеться до команди?
- Червак насамперед підвів сам себе. Безумовно, його відсутність також не пішла на користь команді, особливо наприкінці сезону. Всі люди помиляються. На жаль, Червак не стримав емоції підставив себе, свою родину. Всі хлопці його підтримали, адже розуміли що це могло статися з кожним. Щодо повернення, то це питання до керівництва клубу. В житті можливо все. Футболіст він хороший, свою провину визнав. Не помиляється той, хто нічого не робить.
Вадим Червак, фото: ФК Полісся
- Носити капітанську пов’язку в такому клубі – велика відповідальність. Як її отримали?
- Основний капітан у нашій команді ‒ це Влад Огіря. Коли він травмувався, то капітанська пов’язка перейшла мені. Капітанство – це відповідальність, але не важливо, хто вдягає пов’язку. Вважаю, що всі члени команди – капітани. Кожен повинен робити все, що від нього вимагають. Думаю, що краще було би всім вдягнути пов’язку, або нікому. Капітан без допомоги партнерів ніхто, адже футбол це командний вид спорту.
- Малиновський привітав Полісся з виходом до УПЛ. Може, ще зіграєте з ним в одній команді? Або ще з одним земляком Полісся Зінченком?
- Бажаю їм футбольного довголіття, щоб вони довше грали на високому рівні. Приємно спостерігати за прогресом хлопців. Коли закінчимо з футболом, то зіграємо разом як ветерани. Чудово, що вони не забувають свій рідний край. Для президента та міста це важливо. Я також пам’ятаю про свою рідну команду Кривбас.
- Читайте также: «Ще кілька років – і в Полісся»: Малиновському вже 30, він подешевшав майже вдвічі – експерти дали прогноз на кар'єру Руслана
- Червень – місяць збірної? Чекаємо Реброва на посаді головного тренера національної команди?
- Так, усі очікуємо Сергія Реброва. Це дуже хороший, кваліфікований спеціаліст з досвідом. Думаю, що у нього багато тренерських ідей, які допоможуть збірній. Кожен футболіст мріє грати у збірній, але здається, мій час уже сплив для участі у збірній. Тож, як і всі, вболіваю за нашу національну команду. Бажаю Україні всім здивувати в такій сильній групі з Англією та Італією. Ну і, звісно, зичу якомога кращого виступу молодіжній збірній України на чемпіонаті Європи U-21.
Анатолій Янголь