Бої за Велику Новосілку у розпалі: рідне селище гравців збірної України Шапаренка та Степаненка може опинитися в окупації
Останнім часом із фронту приходять тривожні новини. Селище Велика Новосілка Донецької області, яке знаходиться майже безспосередньо на лінії бойових зіткнень, ризикує опинитися під окупацією рашистів. З середини листопада війська агресора активно атакують цей населений пункт.
Сайт «Український футбол» розповідає про Велику Новосілку та відомих уродженців Великоновосілківської селищної громади – гравців національної збірної України Тараса Степаненка та Миколу Шапаренка.
Велика Новосілка – батьківщина Степаненка, неподалік народилися Шапаренко та Сачко
Велика Новосілка знаходиться у Волноваському районі, на заході Донецької області, в 89 кілометрах від обласного центру. Кількість мешканців цього населеного пункту за даними перепису 2001-го року становила 7835 осіб.
В останні три роки назва Великої Новосілки регулярно потрапляє до новин в контексті повномасштабної війни в Україні. Російські війська з лютого 2022 року постійно обстрілюють селище. Це призвело до того, що його населення скоротилося до 300 осіб станом на вересень 2023 року.
В листопаді 2024 року окупанти розпочали масований наступ на Велику Новосілку і хочуть окупувати її. Українські герої роблять все можливе, аби цього не сталося.
Велика Новосілка, фото: kanaldim.tv
Для футбольних вболівальників назва цього невеличкого селища на Донеччині асоціюється також з двома гравцями національної збірної України, які народилися в Великоновосілківській селищній громаді.
8 серпня 1989 року у Великій Новосілці на світ з’явився Тарас Степаненко, який останні 14 років виступає за донецький Шахтар та національну збірну України.
А 4 жовтня 1998 року у селі Роздольне, в 11 кілометрах на північ від Великої Новосілки, народився Микола Шапаренко, який зараз захищає кольори київського Динамо та грає за збірну з 2018-го року. На жаль, його рідне село зараз окуповано рашистами.
За 17 кілометрів на південь від Великої Новосілки, у селі Старомлинівка, також народився екс-форвард та колишній головний тренер полтавської Ворскли Василь Сачко. На жаль, цей населений пункт також був окупований росіянами на початку повномасштабного вторгнення в березні 2022-го року.
Уродженцем Великої Новосілки також є 30-річний захисник першолігового клубу ЮКСА Андрій Дєдяєв, який має досвід виступів у складі криворізьского Кривбасу в сезоні 2020/21.
«Допоможіть, мені дуже треба стати футболістом»: перший тренер Степаненка розповів про його складну долю
Тарас Степаненко починав займатися футболом у Запоріжжі, сусідньому із Великою Новосілкою обласному центрі. Спочатку майбутній капітан Шахтаря навчався у школі «Космос» при футбольному клубі Торпедо, а згодом перейшов у запорізький Металург.
Олег Вєтров, який був першим дитячим тренером Тараса, вже в ранньому віці помітив у ньому задатки футболіста. Наставник згадав про перші враження від занять зі Степаненком в інтерв'ю сайту FanDay.net.
«Якось я розповів хлопцям у метафоричному порівнянні один принцип: «Футболіст має бути відданий футболу та тренеру». Провів паралель, мовляв, якщо тренер скаже, що тренування о другій годині ночі на цвинтарі – отже, підопічні мають прийти у призначений час та місце, без заперечень! А він, мабуть, щось пропустив у цьому оповіданні.
Олег Вєтров (ліворуч), фото: з відкритих джерел
Яким було моє здивування, коли пізно ввечері зателефонувала Тарасова мама з запитанням: «А на якому цвинтарі тренування?» Не раз потім із посмішкою згадували цю історію».
Олег Миколайович наголосив на лідерських якостях, які проявлялися у Степаненка вже в дитячому віці.
«Пацани його поважали. Будь-яку вправу, яку я давав, він намагався виконати на 5-10 повторень більше. Плюс були такі моменти, коли я не міг вчасно розпочати тренування та доручав йому проконтролювати виконання завдань. А сам стояв за парканом і уважно спостерігав... У нього виходило.
Хлопці іноді, почувши, що я говорив про 20 повторень, скаржилися – Тарас каже їм, що потрібно виконати 40…».
У дитинстві Степаненко пережив трагедію – коли Тарасові було 13 років, загинув його батько. Вєтров розповів про цей момент із життя гравця.
«Для сім'ї це була трагедія, адже, крім Тараса, якому було на той момент лише 13 років, у сім'ї росли і два молодші брати-близнюки, які, до речі, теж займалися футболом у нашій школі. Батько братів Степаненко був далекобійником і, повернувшись із рейсу пізно вночі, йшов додому, коли його збила машина.
…Після похорону Тарас підійшов до мене, я його обійняв. Він підвів голову і сказав: «Допоможіть, мені дуже треба стати футболістом». Я глянув у його очі і зрозумів: точно буде! Слів немає – мужик!», – розказав Олег Миколайович.
За чотири роки Степаненко у віці 17 років дебютував у дорослому футболі. 4 березня 2007 року Тарас провів повний матч у складі запорізького Металурга на виїзді проти київського Динамо (1:3).
У липні 2010-го року хавбек перейшов до донецького Шахтаря і з того часу виступає у складі «гірників» та національної збірної України.
«Будинку немає, там бомблять. Як і у всіх, життя змінилося не на краще»: Шапаренко розповів про окупацію рідного села
Микола Шапаренко починав займатися футболом у рідній Донецькій області. У 2010 році, в 11-річному віці він приїхав із Роздольного до Маріуполя, до дитячо-юнацької школи №4.
Юний Микола Шапаренко, фото: Instagram
За рік Микола перейшов до школи маріупольського Іллічівця, де провів наступні чотири роки та пройшов шлях від дитячо-юнацьких колективів та U-19 до першої команди, яку на той момент очолював Микола Павлов.
Тренер молодіжної команди Іллічівця Едуард Хавров в інтерв'ю сайту FanDay.net розповів про ігрові якості, які проявились у талановитого хавбека у дитячому віці.
«Техніка та відсутність страху брати гру на себе. У цьому віці таке рідко у когось буває. У нас чому навчають? Зберегти м'яч і віддати ближньому, головне – не втратити. Він у багатьох епізодах йшов в обведення, не завжди вдало, не завжди успішно. Але якщо не спробувати, ніколи не вийде».
Едуард Анатолійович розповів про те, який характер мав Шапаренко у ранньому віці.
«У U-21 він поміняв Діму Мішньова. Шапаренко пішов його стопами. Я хотів, щоб він та ще кілька молодих виконавців грали за «молодіжку», зі старшими, а не в ДЮФЛ. Талант Колі був помітним. Іноді треба було його зупинити. Особливо коли потрапляєш у першу команду і з'являються спокуси.
Він не з тих, хто отримує один карбованець і біжить його міняти. Коля – серйозний хлопець, у деяких питаннях дуже серйозний, і ставиться до себе самокритично. Переживав через помилки, втрати, нереалізацію гольових моментів. Аналіз – це добре, але важливіше не займатися самоїдством», – сказав Хавров.
Шапаренко дебютував у дорослому футболі 5 квітня 2015 року, коли вийшов на заміну у складі Іллічівця у домашньому матчі чемпіонату України проти Шахтаря (2:6).
Через півтора місяці молодий хавбек забив свій перший гол – у домашньому поєдинку із донецьким Олімпіком (4:1).
Ці два матчі залишилися для Шапаренка єдиними у складі маріупольців. У липні 2015 року гравець перейшов у київське Динамо, і зараз є одним із лідерів команди Олександра Шовковського.
У квітні 2022 року, через два місяці після початку повномасштабної війни в Україні, Шапаренко взяв участь у благодійному товариському матчі проти дортмундської Боруссії, після якого розповів про те, що його рідне село окупували, а будинок батьків розбомбили росіяни.
«Там, де мої батьки жили, на Донеччині – там уже все, там начебто росія. Мені так батько сказав. Будинку немає, там бомблять. Як і у всіх, життя змінилося не на краще», – сказав Микола.
Шапаренко та Степаненко пройшли великий шлях у футболі, стали зірками національної збірної та прославили рідну Велику Новосілку, яка була, є і завжди буде українською!