Ковалівський Колос пропустив в чемпіонаті менше за Шахтар: як так сталося і кому варто подякувати

Є дві турнірні таблиці УПЛ: в одній за Динамо розміщуються ФК Олександрія та Шахтар, як це й належить за очками, проте в іншій все виглядає інакше. Якщо розмістити клуби чемпіонату України з футболу за кількістю пропущених м’ячів, у нас зовсім інша трійка фаворитів: 

Як бачимо, за цим показником – пропущених – екс-чемпіон перебуває на четвертому місці, а його найближчий переслідувач – аж на сьомому. А третє місце за киянами та олександрійцями посідає середняк, який має підстави вважати цей сезон невдалим. 

Результат Колоса, який за показниками оборони, перевершив грандів, тим більше вражає, якщо врахувати три фактори «проти»:

• перед новим сезоном Колос продав свого основного воротаря в Шахтар,
• Колос першу половину сезону намагався грати в комбінаційний футбол, суттєво оновивши захисну ланку й залишивши в запасі найдосвідченіших оборонців,
• клуб пережив болісну зміну головного тренера прямо під час чемпіонату.

Чемпіонату, в якому, нагадаємо, деякий час Колосу загрожувала втрата прописки в елітній лізі, як мінімум, через плей-офф! 

В цьому показнику, безперечно, є місце для парадоксу. Тож сайт «Український футбол» вирішив розібратися, як Колос із Ковалівки став однією з найнадійніших оборон УПЛ: аналіз оборонної стратегії, ключові виконавці та промовиста статистика.

Оборона Колоса в сезоні 2024/25 – феномен, але йому є пояснення

У сезоні 2024/25 Української Прем'єр-ліги Колос із Ковалівки не може похвалитися успішністю в турнірному плані – лише 10-те місце, що лише на одне вище наразі, аніж провальний показник минулого чемпіонату (11-та позиція – найгірша за всі шість сезонів виступів Колосу в УПЛ). 

Але, незважаючи на турнірну нестабільність і невиправдані сподівання, Колос пропустив менше за Шахтар і 12 інших клубів УПЛ. 

Статистика пропущених м’ячів:

• Колос (Ковалівка): 23 пропущені голи в 28 матчах (0,82 гола за гру).
• Шахтар (Донецьк): 24 пропущені голи в 28 матчах (0,86 гола за гру).

Цей результат став несподіванкою для багатьох вболівальників та експертів, тому що відразу кілька факторів говорило проти нього.

1. Колос в 2024 році продав свого основного воротаря

Кирило Фесюн, який справді класно відіграв сезон 2023/24 після відходу в СК Дніпро-1 Євгена Волинця, став рекордним трансфером в історії Колоса – за даними спеціалізованих порталів, Шахтар викупив 21-річного голкіпера за 2,7 млн. євро. 

Зважаючи на те, що Колос кілька разів поспіль втрачав основних гравців оборонного блоку, важко було сподіватися на те, що він буде мало пропускати. 

Кирило Фесюн. Фото: Колос

2. Під час сезону була спроба відійти від награної захисної ланки

Поздєєв багато чого в клубній грі поставив на ревізію, зокрема, центр захисту, де здавалися непохитними ще з часів Вишняка ветерани Бурда та Бондаренко. Якщо Валерій із капітанською пов’язкою все ж відіграв більшість матчів сезону, то Микита в якийсь момент просто випав із складу. 

Після серпневого матчу проти Вереса (0:1) Бурда лише раз вийшов на заміну в грудні, зате через пару тижнів після зміни головного тренера почав знову грати рівно так, як грав до цього. За час відсутності Микити в стартових ХІ тренерський штаб пробував легіонера-новачка Краснічі, молодого Козика, декого зі своїх вихованців, але ніхто не зміг дати баланс лінії кращий, аніж 30-річний екс-динамівець.

3. Колос хитався між різними тактичними схемами та філософіями гри

Поздєєв був адептом комбінаційного футболу, він намагався поставити команді переконливіше володіння м’ячем і організовувати комбінаційні дії через дрібний і середній пас. 

Поки кредит довіри був більшим, це були 4-1-4-1/4-2-3-1 з акцентом саме на таку філософію футболу. Коли результат почав дуже серйозно тиснути, Колос почав більше покладатися на можливості наявних гравців і поступово переходити в бік простішого й прагматичнішого футболу.

Повернення Костишина повернуло Колосу давнє обличчя – як команди, що без проблем просуває м’яча в вертикальному напрямку та вміє при меншому володінні м’ячем агресивніше переходити від оборони в атаку. Промовистий приклад – матч із Шахтарем, де «гірники» домінували в володінні м’ячем (63% - 27%), загалом більше били по воротах (17 – 9), мали суттєву перевагу в кількості передач та виконаних стандартів.

На табло – 2:4. 

Ось це той Колос, яким ми його знали в перші роки в УПЛ.

То чому все-таки Колос, всупереч багатьом факторам, має такі хороші показники в обороні?

Фактор 1: великий загальнокомандний досвід

Традиційно Колос є серед команд із найбільшим середнім віком гравців – навіть із урахуванням тих молодих талантів, яких із юнацького складу ввів Поздєєв за минулий рік, ковалівський клуб іде десь сьомим за цим показником (25,6 – 25,7 років у середньому, причому починала сезон десь на рік молодша команда, а завершує – десь на рік старша, що підкреслює прихильність Костишина до старших і досвідченіших гравців).

Але, порівняно з Оболонню та Лівим Берегом, які наразі є лідерами УПЛ за старшістю віку футболістів, Колос має суттєву перевагу ще в одному показнику. 

Фактор 2: високий статус і школа гравців

Колос навіть у перші роки серед професіоналів – це була історія про статусних футболістів. Золоті медалі Другої ліги в першому ж сезоні Ковалівка здобула, маючи біля десятка футболістів з досвідом УПЛ. Догравали тоді в Костишина екс-півзахисник Динамо Лисицький (пізніше грав у захисті багатьох клубів, включаючи Кривбас), вінгер Кривошеєнко (ЦСКА, Ворскла, Маріуполь), захисник Козир (Борисфен, Чорноморець, Оболонь). 

Сезон за сезоном, у Колос приходили люди масштабу Гавриша, Мілька, Лисенка, Волинця, Чорноморця, Ільїна, Бондаренка, Цурікова, Бурди – і цей список можна продовжувати й продовжувати. Спільне в цих гравців – чудова школа та великий стаж виступів на високому рівні. Людей із минулим у складі учасників єврокубків аж до Динамо в Ковалівці завжди вистачало.

А майстерність футболістів – одна з головних умов надійності гри команди. Захист – невід’ємна частина загальної стабільності гри.

Фактор 3: чудова робота тренерського штабу та, передовсім, «кубинця»

Загалом, Ковалівка рідко відходить від концепту «колосівських сердець». Костишин, який зараз повторно очолив команду, виводив її ще з обласного аматорського рівня. Ті, хто керував Колосом за його відсутності – Кузняцов, Вишняк, Поздєєв – це все люди, які працювали з Русланом Володимировичем, грали в нього. 

Їм не треба пояснювати, що може Колос і чого хоче Колос. Вони позбавлені зайвих фантазій і нереалістичних очікувань. 

Окремо варто звернути увагу на роботу з воротарями. У Колоса послідовно прогресували всі голкіпери. Мало хто йшов із цього клубу на пониження, навіть епізодичні персонажі так чи інакше покращували свої кар’єри в Колосі.

Руслан Костишин. Фото: Колос

Причина цьому – В’ячеслав Кернозенко, вихованець Динамо (ровесник Шевченка), який пограв також за Дніпро та збірну. Він якісно працює з воротарями Колоса з 2017 року, поєднуючи в якийсь час ці обов’язки з роботою в збірних. Із Петраковим він став чемпіоном світу 2019 року серед молоді та долучався до національної команди. 

Це при Кернозенку Волинець витримав божевільну конкуренцію й вигідно перейшов у Дніпро-1. Це цей фахівець допоміг спершу Фесюну замінити Волинця, тепер Пахолюку – Фесюна. Воротарів Колоса об’єднує поступове покращення техніки та доопрацювання своїх первісних недоліків. Це найкраща характеристика роботи штабу на чолі з уродженцем Гавани. 

Фактор 4: це дійсно стабільний клуб

У Колоса обіцянок дотримуються, футболістів беруть не на один день, із кадрами поводяться людяно. Недарма багато «сенаторів» клубу пізніше влаштовувалися в тренерському штабі клубних команд, в адміністрації. Те потрясіння, яке Колос пережив у важкі дні відставки Поздєєва, стало найбільшим шоком клубу з часів Першої ліги, коли, здається, після домашньої поразки від Балкан Костишин подавав у відставку, але футболісти пішли до президента й попросили залишити головного тренера. 

В цілому ж Колос – бажане місце роботи, тому що це стабільний клуб із чіткою філософією та сталим менеджментом. Таке особливо цінують досвідчені професіонали, гравці, які розібралися в собі та встигли побачити і яскраві вітальні, і темні підворітні футболу. 

Загальна стабільність клубу, безперечно, впливає на втілення його філософії в грі. Ви можете вподобати цей стиль або ні, але він є і це частина чемпіонату України з футболу. Колос прекрасно розуміє, як він досягав УПЛ і скільки конкурентів навіть за рівних можливостей не змогли пройти цей шлях. Саме тому тут рідко вдаються до болісних хірургічних втручань і кадрових революцій. 

Фактор 5: Колос справді завжди вмів ставити оборону

Колос – одна з найкращих оборон УПЛ 2024/25, і це несподівано ніби для 10-ї команди чемпіонату. Проте для ковалівського клубу це досить звична ситуація. У нього була найкраща оборона, наприклад, у сезоні 2018/19 Першої ліги (коли Колос взяв срібні медалі, а СК Дніпро-1 Михайленка – золоті). 

Майже у всіх своїх сезонах Колос був у трійці-п’ятірці найкращих за кількістю пропущених м’ячів, крім хіба що дебютного сезону в Першій лізі та пародійного чемпіонату УПЛ 2019/20 із 12-ма учасниками – піку недолугих реформ формату, який так нікого нічого й не навчив, судячи з останніх дискусій. 

Загалом же для Колоса притаманно пропускати значно менше м’ячів, аніж сусіди в турнірній таблиці. Ось і зараз – хоча різниця із Шахтарем за кількістю пропущених м’ячів невелика, вона свідчить про високу ефективність оборони Колоса протягом усього сезону. Зрозуміло ж, що середняку пропускати менше – набагато важче, ніж грандам.

Колос буде таким і надалі?

Ковалівський клуб не повідомляв деталей співпраці з Костишиним – деякі ресурси ставлять йому навіть приставку «в.о.», хоча, звісно, Руслан Володимирович працює повноправним головним тренером. Але цілком ясно, що навіть станом на зараз його повернення в Колос треба вважати успішним. 

В підкріплення слів – табличка п’яти головних тренерів із найкращими показниками в УПЛ 2024/25:

Як бачимо, вже зараз Костишин переважає Лупашка (Карпати), Ашура (Полісся), Вернидуба (Кривбас), Пономарьова (Рух), Шандрука (Верес) і своїх попередників останніх років. 

Якщо Руслан Костишин продовжить працювати з Колосом, ми можемо бути впевнені в ігровому стилі та вигляді команди – це буде той самий футбол на сильних сторонах наявних виконавців, мікс силової манери з швидким переходом від оборони в атаку. Захисна ланка в побудовах Костишина грає важливу роль, хоча, звичайно, є певні проблеми.

В той час, як у захисті Колос має, умовно, нинішніх своїх Лисицького, Козиря та Гавриша – Бурда з Бондаренком мають бензинчик пограти на високому рівні й наступний сезон, то в опорну зону, цілком можливо, треба буде шукати лідера масштабу Мілька, Поздєєва, Богданова. Продовжить свій послідовний розвиток талановитий Пахолюк – не здивує, якщо в перспективі 1-2 років він підійде десь ближче до Фесюна в рейтингу найбільших продажів клубу.

Колос демонструватиме ефективну оборонну гру, зберігаючи звичні компактність, дисциплінованість, стабільність. Стратегічна організація гри цієї команди завжди поєднує високу концентрацію виконавців і тактичну виучку. В той час, як деякі наші клуби імпортують легіонерів у захист, Колос традиційно покладається на місцевих майстрів. Цим він підтверджує, що навіть без ніби зіркових придбань можна досягати високих результатів завдяки злагодженій роботі та правильному підходу до гри.

Читайте також

Легенда клубу УПЛ зробив відверту заяву та покинув команду: «‎Мені важливо було бути чесним»