Миколенко травмувався і може пропустити Євро-2024: хто його замінить в збірній України – топ-5 лівих захисників для Реброва
6721 
Минулого тижня Евертон виграв у Брентфорда (1:0), офіційно продовживши свою прописку в англійській Прем'єр-лізі ще на один сезон. Втім, поруч із радістю, є місце й тривозі. У попередньому матчі Евертон виграв ліверпульське дербі (2:0) – але його провідний лівий захисник Віталій Миколенко по перерві був замінений на Ешлі Янга, оскільки отримав пошкодження гомілкостопу.
«Я не думаю, що Віталій вибув на короткий термін», – заявив головний тренер Евертона Шон Дайч про відновлення Віталія. Експерти зі спортивної медицини говорили навіть про необхідність операції, і лише вчора Миколенко через власні акаунти в соцмережах дещо заспокоїв і надихнув оптимізмом фанів Евертона та збірної України: «Мені не потрібна операція і тепер моя ціль відновитись, як можна скоріше. І, сподіваюсь, побачимось на Євро». Проте ясно (і це підтвердив вчора сам клуб), що залишок сезону Евертон проведе без Миколенка.
Попереду в Віталія складний процес видужання та відновлення, в якому вся Україна бажає йому успіху. Проте ситуація змушує розглянути й інші варіанти. Сайт «Український футбол» розглядає всю номенклатуру лівих захисників міжнародного рівня для збірної України. Ось хто може допомогти збірній за відсутності Миколенка.
Олександр Зінченко
27 років - Арсенал (Лондон, Англія)
34 матчі, 1 гол, 2 асисти цього сезону
Олександр Зінченко, фото: Getty Images
Це досить очевидний варіант, адже Зінченко грає в своєму клубі саме лівого захисника, а не центрального півзахисника. При цьому Олександр – у розквіті сил: його трансферна вартість найвища в кар’єрі (оцінюється в 42 млн. євро), він має шанс провести ще декілька сезонів на найвищому рівні, а можливість зіграти на кількох позиціях і школа Гвардіоли та Артети роблять його бажаним на будь-якому трансферному ринку, навіть якщо Арсенал справді придбає нового лівого захисника високого класу, нікуди не подівши Ківіора, Томіясу, Тімбера, а також повернувши з оренди Тавареша чи Тірні.
- В чому плюси? Це актуальний гравець топ-клубу АПЛ, який незважаючи навіть на травму награв більше 30 матчів у сезоні.
- В чому мінуси? От якраз у травматизмі – через різні травми та хвороби тільки за останніх два сезони Зінченко вилітав у лазарет шість разів - гомілка, литковий м'яз. Загалом 27 матчів пропустив.
Микола Матвієнко
27 років - Шахтар (Донецьк)
28 матчів, 5 голів цього сезону
Микола Матвієнко, фото: ФК Шахтар Донецьк
Найбільш статусний захисник нинішньої УПЛ. Один із останніх гравців чемпіонату України, щодо яких, коли чуєш про чутки відносно закордонних клубів, віриш. Матвієнко в Шахтарі грає центрального захисника, проте не раз після замін (особливо в минулих сезонах) перебудовувався прямо під час матчу на фланг. Володіє високою культурою пасу, в тому числі найбільш рідкісного – керівного, який задає напрям атакам команди з глибини. В принципі, без проблем може на короткій дистанції закрити місце лівого захисника, але є одне «але».
Як згадував в інтерв’ю «УФ» його ровесник – екс-воротар Шахтаря Євген Гриценко, «Я ще тоді чітко розумів, що це захисник топ-рівня в майбутньому. До речі, він не завжди був захисником. Він грав зліва в нападі, в центрі поля, навіть праворуч в захисті. Куди б його Кривенцов його не ставив, він виглядав так, наче все життя там грав. Справжній універсал».
- В чому плюси? В молодості грав, переважно, саме лівого захисника, а починав грати взагалі лівим вінгером. Має навики специфічної роботи флангового захисника, в тому числі стосовно підключень до атак.
- В чому мінуси? Відрядивши Миколу на фланг, ми ослабимо центр оборони.
Богдан Михайліченко
27 років - Полісся (Житомир)
24 матчі, 2 асисти цього сезону
Богдан Михайліченко, фото: ФК Полісся
Колись Богдана вважали одним із найперспективніших фланговиків Динамо, потім він підтверджував цю думку вдалими орендами в Сталі (Кам'янське) та особливо Зорі (Луганськ). Ставши гравцем луганчан на постійній основі, Михайліченко був проданий в Андерлехт, але там потрапив під потужних конкурентів на чолі з Серхіо Гомесом. У підсумку іспанського вінгбека за 15 млн. євро придбав МанСіті, а Богдан повернувся на батьківщину, де став чемпіоном України з Шахтарем, але не залишився в ньому після оренди. Далі його викупило Динамо (Загреб), де теж не все виходило, і ось він у Поліссі – і для 27-річного бориспільчанина це важливий шанс реанімувати свою кар’єру.
- В чому плюси? Універсалізм, адаптованість до збірної (провів за неї 7 матчів і викликався відносно недавно), постійна практика в клубі (лише один матч зіграв за житомирян не повністю).
- В чому мінуси? Не вражає в УПЛ, іноді в Поліссі ним закривають навіть протилежний правий фланг. За великим рахунком, зараз йому треба стабільно відбігати рік, щоб повернутися на свій оптимальний рівень.
Едуард Соболь
29 років - Генк (Генк, Бельгія)
15 матчів цього сезону
Едуард Соболь, фото: Getty Images
Соболь колись переходив із запорізького Металурга в Шахтар, а його радили навіть Барселоні. Пережив повний набір оренд - донецький Металург, Металіст, Зоря. Мав великий шанс проявити себе в Європі - в чеських Славії та Яблонці, в бельгійському Брюгге. Грав із перемінним успіхом, але заслужив інтерес з одного з топ-чемпіонатів – щоправда, через пошкодження та конкуренцію не загравши у французькому Страсбурі.
Зараз в оренді в бельгійській Жупілер-лізі – на відміну від Страсбура, травм і хвороб не має. Проте має важку конкуренцію зі сторони 29-річного конголезького збірника Йоріса Каємбе, а також 22-річного гамбійця Алью Фадери (тренери Генка грають у три чистих захисники з вінгбеками, і швидкий молодий Фадера тут є основним вибором).
- В чому плюси? Має значний міжнародний досвід (29 матчів за національну збірну), дуже хоче перезавантажити кар’єру.
- В чому мінуси? При цьому відчуває нестачу ігрової практики та вже кілька років після найкращих своїх часів у Брюгге потихеньку дешевшає й втрачає колишній статус.
Владислав Дубінчак
25 років - Динамо (Київ)
23 матчі, 4 асисти цього сезону
Владислав Дубінчак, фото: ФК Динамо Київ
Костянтин Вівчаренко
21 рік - Динамо (Київ)
13 матчів, 2 асисти цього сезону
Костянтин Вівчаренко, фото: ФК Динамо Київ
Ще кілька місяців тому я б упевнено говорив про перспективи Дубінчака на чемпіонаті Європи, проте останнім часом Шовковський в постійній ротації почав віддавати перевагу Вівчаренку. В підсумку обидва динамівські ліві фулбеки можуть втратити шанс зіграти на Євро-2024.
- В чому плюси? Обидва вже мають певний міжнародний досвід – Дубінчак викликався в національну збірну, Вівчаренко грав на тріумфальному молодіжному Євро-2023.
- В чому мінуси? Через жорстку конкуренцію між собою пропустили немало матчів у сезоні, причому, досвідченіший Дубінчак останнім часом грає відчутно менше, що може ударити по його перспективах щодо Євро-2024.
А що інші?
У Руху Лях поступово втратив місце в основі, а після повернення з Кортрейка Сича на лівий фланг переведений Роман. Він все-таки більше правоногий футболіст, щоб говорити про великі перспективи на позиції лівого захисника. Непогано за Зорю грає Вантух, але в якийсь момент він став жертвою невдалого сезону команди в цілому.
Корнієнко з Шахтаря грає в оренді в Ворсклі - має постійну ігрову практику, проте його клуб також не відзначається стабільністю. Якраз Віктор, чемпіон світу 2019 року серед молоді, на тлі інших гравців діяв більш стабільно. В кінці квітня переживає не кращий для себе ігровий відрізок.
У Колоса найдосвідченіші фулбеки – Лучкевич і Цуріков – багато пропустили через травми. Чорноморець і Ємець далекі від збірної. В інших командах ліворуч у захисті грають або легіонери, або українці, далекі від міжнародного рівня.
Є тільки один варіант, який би ще хотілося проговорити - це одесит Брагару, який з літа стане гравцем Динамо. Втім, в останніх турах Григорчук відійшов від його використання як лівого захисника, повернувши в півзахист і групу атаки. Проте щодо Максима треба тримати в голові цей варіант – навіть тримаючи в пам’яті, що це типовий вінгер, до того ж, не найвищий і не наймогутніший фізично, тож він може бути тільки якимось локальним вирішенням проблеми лівого захисника, проте не на постійній основі.
