«Стовідсотково я обрав би збірну 1996 року»: Головко, Попов і Беженар – про Белфаст і Північну Ірландію

31 серпня 1996 року збірна України вперше зустрілася з Північною Ірландією – і одразу здобула перемогу. На стадіоні Віндзор Парк у Белфасті єдиний гол на 79-й хвилині забив Сергій Ребров, який вийшов на заміну після перерви.

Через 30 років українці повертаються до Белфаста на матч Ліги націй. Напередодні зустрічі сайт «Український футбол» поспілкувався з трьома учасниками історичного поєдинку – Олександром Головком, Сергієм Поповим і Сергієм Беженаром.

Ексзбірники пригадали найяскравіші моменти перемоги 1996 року, порівняли два покоління українського футболу та поділилися думками про нинішню національну команду. Кожному з них ми поставили п'ять однакових запитань.

«Він випередив двох рослих північноірландських захисників»

– Коли сьогодні згадуєте матч проти Північної Ірландії в Белфасті 30 років тому, що найперше постає перед очима?

Олександр Головко:  «Це був непростий і дуже відповідальний для нас матч. Грати було важко, адже Північна Ірландія – потужна й сильна команда. Було багато верхової боротьби, багато силових єдиноборств. Не сказав би, що бруду, але футбол був дуже контактним. Найбільше з тієї зустрічі мені запам’ятався сейв Сергія Попова, який, здається, у другому таймі за рахунку 0:0 вибив м’яч із порожніх воріт (коли півзахисник Ньюкасла Кіт Гіллеспі перекинув м'яч через Шовковського в дальній кут воріт, – прим. О.П.). Добре, що нам вдалося забити єдиний м’яч і втримати переможний рахунок».

Сергій Попов: «Як не дивно, для мене той матч не був складним. Ми перемогли завдяки єдиному голу Сергія Реброва наприкінці зустрічі. З огляду на рахунок, нам довелося оборонятися, але, скажімо так, у нас були й складніші матчі».

Гравці збірних України та Північної Ірландії. Фото: Getty Images

Сергій Беженар: «Той матч був непростим. Господарі грали в два форварди, постійно намагалися доставляти м’яч уперед, на своїх нападників. Один із них був дуже габаритним (Іон Дауі з Вест Гема, – прим. О.П.). На полі точилася запекла боротьба, а трибуни щосили гнали вперед свою команду.

Але ми зуміли взяти гру під свій контроль. У другому таймі Сергій Ребров забив супергол після подачі Віктора Скрипника. Він випередив двох рослих північноірландських захисників і головою відправив м’яч у ворота. Саме цей гол приніс нам перемогу на Віндзор Парк у Белфасті».

«Атмосфера на стадіоні була справді футбольною»

– Якою була атмосфера на стадіоні Віндзор Парк під час того матчу?

Олександр Головко:  «Я вже мав певне уявлення про стиль гри британських команд, адже ще 1992 року разом із Таврією ми їздили до Дубліна на матч проти Шелбурна в межах кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів. Тому приблизно розумів, чого очікувати. Поле на стадіоні Віндзор Парк у Белфасті, наскільки пам’ятаю, було коротким, а сам стадіон не мав трибун з усіх боків. Чогось особливого в атмосфері чи поведінці вболівальників не пригадаю, але грати там усе одно було непросто».

Сергій Попов: «Атмосфера на стадіоні була справді футбольною. Уболівальники гучно підтримували свою команду до останньої хвилини, тим більше, що рахунок був мінімальним. Та й погода, як для тих країв, була хорошою. Тому спогади залишилися приємні, тим паче, що ми перемогли. Пам’ятаю, Йожеф Сабо нам сказав, що передстартове хвилювання відчувалося, але ми з ним упоралися».

Сергій Беженар:  «На стадіоні Віндзор Парк усе було на найвищому рівні: чудовий газон, неймовірна атмосфера. На трибунах було чимало вболівальників, які від першої до останньої хвилини гнали свою команду вперед. За таких умов грати було дуже непросто».

«Мені здавалося, що Віктор Леоненко тоді був у найкращій формі»

– Що являло собою ваше покоління збірної України?

Олександр Головко: «У нас на той час була сильна команда. Усі були молоді, азартні, хотіли довести свою спроможність. Ми перемогли не випадково: були добре підготовлені і тактично, і фізично. Більшу частину збірної – шість-сім футболістів – складали гравці Динамо, яке виступало в Лізі чемпіонів. Це був базовий клуб національної команди (у матчі проти Північної Ірландії у складі збірної України грали вісім футболістів київського Динамо, – прим. О.П.). До того ж збірну очолив Йожеф Сабо, який змінив Анатолія Конькова перед початком нового відбіркового циклу.

Для динамівців це не було чимось новим, адже вони добре знали вимоги тренера. Мені здавалося, що Віктор Леоненко тоді був у найкращій формі. У центрі оборони я грав у парі із Сергієм Беженаром. Віктор Скрипник уже виступав у німецькому Вердері, а Геннадій Орбу та Сергій Попов грали за російські клуби. Тоді ще молодий Сергій Ребров, який забив єдиний гол у тому матчі, вийшов на заміну в другому таймі. Це була класична динамівська атака, хоча в ній брали участь (сміється) не лише динамівці – Орбу і Скрипник. Передача на фланг, забігання, подача – і Ребров, який умів правильно вибрати позицію, зіграти на випередження та завдати точного удару головою».

Віктор Леоненко у матчі проти Північної Ірландії. Фото: Getty Images

Сергій Попов: «Хоча збірна України тоді лише робила перші кроки, у її складі були футболісти високого індивідуального рівня (це був перший в історії незалежної України відбірковий турнір до чемпіонату світу, – прим. О.П.). Згадайте хоча б Віктора Леоненка, який на той час був справжньою зіркою, Юрія Максимова, Юрія Калітвінцева, Олега Лужного… Вони сформувалися ще за часів Радянського Союзу, зокрема в київському Динамо, яке тоді домінувало в союзному футболі. До них додалися сильні виконавці з інших українських клубів. Тож у нас була команда з досвідченими та майстерними гравцями, здатними вирішувати серйозні завдання»

Сергій Беженар: «Хороша була команда, мала багато сильних сторін. Єдиний мінус – ми так і не змогли вийти на чемпіонат світу чи потрапити на інший великий футбольний форум. Груповий етап проходили, але в стикових матчах нам не вдавалося зробити вирішальний крок».

«Стовідсотково я обрав би збірну 1996 року»

– Якби сьогодні вам запропонували зіграти за збірну України, яке покоління ви б обрали – своє чи нинішнє? Чому?

Олександр Головко: «Стовідсотково я обрав би збірну 1996 року, тому що, на мою думку, тоді в нас була дуже сильна команда. Але порівнювати ці дві команди я б не став, адже за 30 років футбол суттєво змінився. Зараз усе відбувається швидше, зросли швидкості. Тоді ми бігали в іншому темпі, але на той момент він відповідав вимогам футболу. Кожен, хто виходив на поле, виконував свої завдання. Вважаю, що й у наш час ми мали достатню швидкість і відповідали рівню футболу».

Сергій Попов: «Я не прихильник порівнювати збірні різних поколінь. Зараз у нашій національній команді грають футболісти високого рівня, багато з яких виступають у європейських чемпіонатах. У наш час таких можливостей практично не було. Українські футболісти ще не мали такої популярності в Європі, як сьогодні. Лише Віктор Скрипник грав в одному з топ-5 чемпіонатів Європи – у Німеччині, і це вже було великою подією для українського футболу.

Тепер ми можемо оцінювати рівень наших футболістів, спостерігаючи за їхніми виступами на тлі гравців провідних європейських клубів. У нас такої можливості фактично не було, адже ми не мали змоги перевіряти себе на такому рівні. Якщо ж говорити про вибір між двома поколіннями, то я, звичайно, віддав би перевагу своїм партнерам, з якими грав. Я добре знаю їхні можливості. Водночас у нинішній збірній є чимало майстерних футболістів, які могли б суттєво посилити нашу команду зразка 1996 року та зробити її більш збалансованою».

Олег Лужний у матчі проти Північної Ірландії. Фото: Getty Images

Сергій Беженар:  «Важко віддати перевагу комусь одному. За 30 років футбол суттєво змінився, змінилися й самі команди. Ми завершили кар'єри, прийшло нове покоління футболістів. Знаєте, колись у Валерія Лобановського запитали: якби між собою зіграли дві знамениті команди київського Динамо – 1975-го та 1986 року, хто б переміг? Він відповів: «А що це за запитання? Це ж різні часи, різні епохи». Я б теж не став порівнювати ці команди. У нинішній збірній є хороші футболісти, як і в наш час були сильні гравці. Це різні покоління, і кожне має свої особливості».

«Можна бути технічним, тактично грамотним, але без характеру ти ніколи не виграєш»

– Що б ви порадили нинішньому поколінню збірної України напередодні матчу з Північною Ірландією 14 листопада?

Олександр Головко: «Скажу банальні речі: у футбол грають люди, тому важливі не лише майстерність, а й стриманість, емоції, сила волі. Виходячи на поле, ти повинен бути професіоналом і розуміти, що граєш не тільки за себе, а й за свою команду. А ті, кого викликають до збірної, представляють уже всю країну. Тому окремо налаштовувати футболістів словами про те, що вони грають за Україну, мабуть, не потрібно. Далі все залежить від тактики та виконання тренерських завдань.

Не зовсім очікуваним був результат першого матчу, коли наша збірна поступилася Північній Ірландії з рахунком 0:3. Мені здається, мало хто очікував, що після чотирьох турів Ліги націй суперник не пропустить жодного м’яча. Це потрібно враховувати. Це добре організована команда, у якої є досвідчений тренер, здатний правильно вибудувати гру. Якщо говорити про те, що нашій збірній потрібно зіграти у свою гру, то я не можу так сказати. Я знаю, що українці, коли потрібно, зіграють так, як треба. Головне, щоб збіглися всі складові: тактична підготовка, фізичні кондиції. І фарт також потрібен».

Сергій Попов: «Я не думаю, що футболіст, виходячи на поле у футболці збірної України, потребує якихось особливих порад чи закликів. Кожен гравець і так прагне якнайкраще зіграти за національну команду та зробити все для перемоги. Тому я навіть не знаю, яку пораду міг би дати нинішнім збірникам. Просто хочу побажати хлопцям позитивного результату й хорошої гри. Це радше моє побажання, ніж порада».

Сергій Беженар:  «Найголовніше – вийти на поле з бажанням перемогти й показати характер. Можна бути технічним, тактично грамотним, але без характеру ти ніколи не виграєш. Тому бажаю їм бути єдиним цілим, грати заради спільного результату й використовувати всі свої індивідуальні якості на користь команди».

• 14 листопада збірна України зіграє з Північною Ірландією в Белфасті в межах п'ятого туру групового етапу Ліги націй-2026/27. Початок матчу на стадіоні Віндзор Парк – о 21:45 за київським часом.
• У першому протистоянні команд 2 жовтня Україна зазнала поразки з рахунком 0:3.
• Після чотирьох турів Північна Ірландія очолює групу B2, маючи вісім очок. Далі йдуть Угорщина (7), Україна (4) та Грузія (2).
• Заключний матч групового етапу команда Андреа Мальдери проведе 17 листопада проти Грузії.

Читайте також:

• «Не мав права так діяти»: Краснопір про скандальний момент у матчі Полісся – Верес, Мальдеру та збірну України.
• Збірна України в Ужгороді: травма Пономаренка, 88-річна фанатка й автобус після Класичного – репортаж.
• «Потрібні такі гравці, як Гуцуляк»: Вакулко – про Ордабаси, методи Вернидуба та відхід із Кривбаса.