Полісся звільнило Калитвинцева, призначило Шищенка, проте не може виграти 8 турів. Коли все пішло не так?
4576 
Коли восени Полісся вигравало в Динамо та з позиції сили розділяло очки з Шахтарем, було б важко повірити, що навесні житомирський клуб опиниться в трійці найгірших за результатами стартових турів 2024 туру. У п’яти ігрових тижнях нового року клуб-дебютант УПЛ набрав лише одне очко й забив лише три м’ячі.
І навіть зміна головного тренера, перша за часів повномасштабного вторгнення для Полісся, не дала швидкого ефекту та покращення результатів. 1:4 від Чорноморця на своєму полі – це було настільки болісно, що клуб вибачався перед фанами в соцмережах.
Сайт «Український футбол» розбирається в причинах спаду Полісся. Тут не буде магічного рецепту успіху та простого пояснення складних процесів, зате ми розберемо чинники, які призвели до падіння житомирян на шосте місце – так низько вони не бували цього сезону ще з серпня місяця. 😱 А сьогодні ж у Житомирі на Центральному стадіоні о 18:00 відбудеться півфінал Кубка України Полісся – Ворскла!
Несправедливо сказати, що Полісся «забронзовіло» й не посилилося. Проте не вгадали з часовими рамками
Перше, що можна було б подумати – Полісся переоцінило свої сили й вирішило, що третє місце в дебютному сезоні в УПЛ – закономірність.
Спростуємо, ні.
Житомиряни підписали дев’ять гравців, із яких п’ятеро – легіонери, троє – гравці збірної України (колишні чи навіть чинні), а ще один – лідер бомбардирських перегонів у Другій лізі.
Але є одне «але».
Із дев’яти новачків відразу під основу першої команди підписувалися від сили четверо. Молодих легіонерів Бореля та Венделла відразу ж віддали в оренду в ПФК Звягель (туди навіть напряму відправився перспективний норвежець Джордж Льюіс). Для бразильця Таллеса Кости та венесуельця Луіфера це перший заокеанський досвід – ми всі знаємо, що за таких обставин латиноамериканцям потрібен час на адаптацію і нема стопроцентової гарантії, що вони відразу дадуть результат. Те саме стосувалося вінгера Сьона Фортюне – хай скільки разів ти будеш вихованцем лондонського Арсеналу, в новій країні талант із затримкою в розвитку потенціалу відразу на чистовик заграє рідко.
А головне – це час. Кравець із Дніпра-1 і Петряк із Шахтаря за чутками давно знаходилися в полі зору Полісся, проте підписані були вже 9-13 березня. Не пройшовши збори з новою командою. Будучи невідомо в якій формі – тому що Кравець мав нюанси в роботі з тренерським штабом попередньої команди, а Петряк пережив травми й важку конкуренцію. Отже, обидва не на оптимальному ходу.
Додамо сюди Луіфера, якого змогли офіційно дозаявити прямо перед четвертим весняним офіційним матчем.
Звідси два головних висновки:
- 👉 Полісся не недооцінило свою кадрову ситуацію
- 👉 проте своєчасність підписання тяжко вдарила по житомирянах
Бені Макуана. Фото: УПЛ
А от щодо втрат Полісся є дуже великі запитання. Деякі з них – передчасні, а також погіршили глибину складу. Надто після травми Макуана
Здавалося б, Полісся підписало 10 новачків (захисники Борель, Кравець і Михайличенко, півзахисник Таллес, вінгери Ндукве, Фортюне, Петряк і Льюїс, нападники Венделл Габріел і Луіфер Ернандес). Все окей?
Ні.
Річ у тім, що паралельно житомиряни позбавилися гравців, які багато зробили для того, щоб клуб дістався УПЛ і закріпився тут. Звісно, Гітченко 1984 р.н. – але він зберіг бойову форму та рухливість, суто за фізикою та стрункістю йому не даси 40 років. Його спершу відправляли в тренерський штаб, вручили пам’ятну футболку. Коли вибув через пряме вилучення з Оболонню Чоботенко та невідомо, як швидко адаптується Кравець, хіба такий досвідчений ватажок задньої лінії, як Гітченко, завадив би житомирянам? А ще ж воротар Аніагбосо та центрбек Джарджу – учасники молодіжного чемпіонату світу! – були віддані в оренду в ПФК Звягель!
У центрі півзахисту Полісся зібралися Танковський, Крушинський, Кушніренко, додався Таллес Коста. Вище можна розмістити Грицука, Мустафаєва, Козака. Ну, здається, повний комплект! Але при цьому спершу оголошувалося, що Огиря залишиться граючим тренером півзахисників, а в підсумку ветеран опинився на роздоріжжі і лише під завісу трансферної кампанії підписався з Чорноморцем. Тут уже говоримо про красу прощання з гравцем, який зробив великий вклад в успіхи Полісся в Першій лізі.
Гаразд, ідемо далі.
Полісся віддало в оренду Вересу вінгерів Шастала та Янакова, а буквально через лічені дні в першому ж матчі весняної частини сезону травмувався й вибув до кінця сезону Макуана. Що робити? На той момент фланги півзахисту залишилися з практично безальтернативними Козаком і необстріляним новачком Фортюне. За дужками залишаємо Мустафаєва, який із 10 матчів чемпіонату лише три починав з перших хвилин і останнім часом надійно прописався в запасі. Чому так вийшло, що двох адаптованих, в оптимальному футбольному віці, вінгерів позичили рівнянам, а Макуана в першому ж матчі оголив проблему з вінгерами?
Нагадаємо, що Петряка підписали вже фактично в розпал березневих матчів, після кількох прикро втрачених поєдинків. Фортюне ж – гравець молодий, який дещо застряг між молодіжним і дорослим футболом. Це треба спокійної та вдумливої тренерської роботи та часу, щоб розкрити потенціал у такого призатьмареного таланту. Не до нього в кризовий момент, коли затягнулася невдала серія команди.
Два головних висновки:
- 👉 Полісся розвантажувало склад, а насправді позбавилося глибини й стало вразливішим
- 👉 Новачки зайшли пізно, не влилися, потребують часу на розкриття
Сергій Шищенко. Фото: Полісся (Житомир)
Так чому Полісся при класних новачках із хорошою школою, при добротному складі, стартонуло настільки невдало?
Нібито на папері ситуація виглядала нормально: команда укомплектована в усіх лініях, травмований, грубо кажучи, один тільки Макуана. Проте ось вам уже чотири поспіль поразки та загалом восьмиматчева безвиграшна серія в чемпіонаті. А попереду в Полісся – серія ключових матчів, від яких залежить успішність сезону в цілому.
Наступна гра, вже на початку квітня, кубковий півфінал із Ворсклою. Далі складні матчі з потенційними конкурентами в боротьбі за медалі та єврокубки. При прекрасному першому півріччі та третьому місці на проміжному етапі Полісся навесні опинилося в затяжній серії невдачі, а завдання ж, як це підтвердив новий в.о. головного тренера Сергій Шищенко, залишаються незмінними для житомирського клубу – вихід у фінал Кубку України та в єврокубки.
Зараз, як ніколи, важливо чесно визначити, чому стався такий невдалий старт і що робити надалі.
Перше, що є очевидним – Полісся погано підготувалося до весняної частини сезону.
Чому вийшло так – версії можуть бути різними. Від одного фахівця почув таку думку: «Ти звернув увагу? Всі, хто готувався в Іспанії, провалили старт. Це тому, що збори там переоцінені. Спаринг-партнери не такі, як у Туреччині чи ОАЕ. Поля, які в Іспанії здають в оренду під збори чужим командам, — часто перепалені, з поганим покриттям, не загороджені, без трибун, вітряні. Сама по собі, Іспанія вітряна. Що в ігровому плані можна награти, коли м'яча носить вітром? Це аномально. Так, хороша погода, пальми і хамон з винцем — але для роботи краще шукати місця, де більше сильних спаринг-партнерів, звичніші умови для роботи, більший шанс уникнути ефекту переходу з теплих країв на наші весняні болота».
Можливо, не все тут зіграло на 100%, але факт лишається фактом – навіть традиційні лідери Полісся не в оптимальній формі.
Друге, що здивувало – виявилося, що роль Макуана значно більша, ніж очікувалося.
Він давав команді швидкість, наполегливість і при цьому м’якість із лівого флангу. За осінь Бені набив чотири м’ячі та три асисти, заробив кілька стандартів, які в підсумку виявлялися результативними. Його пластична, гепардівська манера часто ставала козирем навіть у тих атаках, де, здавалося б, нічого ловити.
Травма Макуана одночасно посилилася надмірним відсиланням відразу кількох вінгерів у Верес і Звягель, а також повільним вливанням Фортюне в гру. Довелося поспішно підписувати Петряка, проте після важкого періоду в Шахтарі його самого ще, можливо, доведеться виводити на хороший рівень готовності.
Третє, що очевидно – не все в Полісся настільки погано, щоб прямо завалитися в серединку таблиці.
Сам по собі, каркас гри в команди є. Ще більше є клас команди – тут підібрані індивідуально сильні гравці, які знають, що робити з м’ячем. Навіть у програних матчах житомиряни переважали в володінні м’ячем (зазвичай 55/45, а то й до 60/40), досить багато били по воротах. Не вистачало саме спортивної агресії, жорсткості в завершенні, сольної ініціативи, як інколи могли брати гру на себе ті ж Макуана, Шастал, Козак у праймових матчах.
Наявними кадрами під силу зупинити серію невдач, але є одне "але". Повинен бути серйозний емоційний струс, який би дозволив команді скинути психологічний тягар і заграти вільніше, креативніше, сміливіше. Кожен клуб і тренер вирішує цю проблему по-різному. Хтось закручує гайки й демонстративно звільняє найбільш застояних персонажів. Комусь важливіше замість кнута використати пряник – відправити гравців на спільне засідання за шашликами й барбекю, поговорити по душах, вислухати думку самих футболістів.
Ми не знаємо, як буде виборсуватися Полісся. Проте однозначно за всіма показниками від фінансів, умов роботи й до класності команди й кожного окремо взятого гравця житомирянам до снаги виконати поставлені завдання. Все інше буде, пробачте за модні словечка, не «оверперфоменсом» дебютанта УПЛ, а «андерперфоменсом» одного з найпотужніших клубів сучасного вітчизняного футболу. При таких інвестиціях у клуб і команду завдання цілком адекватні й відповідають номінальним можливостям Полісся, і тільки неналежна готовність після зимового антракту спричинила до таких результатів, якими вони наразі є.
Ще взимку президент Полісся позначив Кубок України як пріоритетну ціль – поруч із виходом у єврокубки, медалями чемпіонату. Отже, сьогодні проти Ворскли – матч року для житомирського клубу. Справа спортивної честі «вовків» – довести, що вони спроможні виконувати завдання цим складом гравців і тренерів. Тому що майбутнє Полісся інвестор бачить світлим – і воно настане з цим складом, чи з іншим.
