Сміливість щодо Шведа, розсудливість щодо Мудрика та трішечки фарту: як Шахтар обіграв Лейпциг
8249 
Вражаючий ефект від цієї перемоги напряму залежний від скепсису, з яким ми очікували старту «українізованого» Шахтаря в єврокубках. Перед початком сезону, щонайменше, п’ять журналістів в інтерв’ю запитали мене, чи зможе Шахтар щось протиставити Динамо. Іншого ракурсу практично й не зустрічалося – вважалося, що Шахтар апріорі вразливіший за конкурентів, що проблеми, з якими він зіткнувся, не вирішуються за літнє міжсезоння, а стратегія останніх десятиліть напряму суперечить нинішній дійсності клубу.
Що ж, якщо Лейпциг, готуючись до матчу з «гірниками», виходив саме з цієї формальної логіки, одну з причин поразки німців ми вже розуміємо.
Насправді ж Шахтар десятиліттями працював над власними вихованцями, й логічно, що в такий момент ця робота повинна дати певну віддачу. Не сказати, що можна було подумати, що четверта команда Німеччини та володар кубка своєї країни ось так ось буде розгромлений на власному полі. Проте що донеччани повинні створити певні проблеми своїм суперникам в окремо взятих матчах, це було навіть десь закономірно.
Безперечно, в цій перемозі є трішечки фарту.
В моменті, коли оступився воротар Гулачі, Швед навіть біг трішки не в ту сторону, подарунок просто звалився йому в ноги і добре, що Мар’яну вистачило уважності та реакції ним скористатися.
Проте, якби Шахтар був слабаком, гол у відповідь і штурмові атаки з обов’язковим завершенням зробили б свою справу хвилини до 60-70-ї. Слабкі команди за таких обставин часто зазнають безвольних розгромних поразок.
Але в Шахтаря вистачило волі та сміливості не розсипатися навіть у тій ситуації, коли ініціатива та перевага в рахунку вислизала з його рук. І це теж заслуга команди, а не чиста випадковість. Врешті-решт, всупереч прогнозам, «гірники» в чемпіонаті України не пропускають вже три тури підряд – отже, вразливість їхнього захисту також була дещо перебільшена пресою та аналітиками.
У другому таймі підопічні Йовічевича досить добротно зіграли по рахунку. Злагоджено оборонялися, синхронно виходили з оборони в атаки, досить вдало утримували м’яч. Це теж ознаки, які вказують, що вже під керівництвом нового тренера команда недарма втрачала час. Такі речі не бувають аж зовсім випадковими, це не лотерея і не гра в паперстки.
Ну, а те, як Мудрик, Судаков і той же Джурасек вдало відпрацьовували швидкі атаки після системного відбору, це взагалі досить високий пілотаж. Якщо Швед дійсно забив два м’ячі за допомоги грубих помилок суперників і подвійних рикошетів, то Мудрик виконав дві гольові передачі та забив свій м’яч з геометричною стрункістю та точністю.
Хороша перемога Шахтаря не оспорюється долею везіння, тому що справедливо кажуть – щастить сильнішим.
А тепер – найважливіше. Які висновки зробить із цієї яскравої зустрічі тренерський штаб і гравці Шахтаря? Тому що в швидкоплинних групових турнірах бували історії, коли команда «виплеснула» все в стартовому турі й провалилася в наступних. А тут – група дуже складна, Шерифа, вибачте, в ній нема – а Селтік дуже далеко не Шериф. Жодної прохідної гри не намічається в принципі. Кожна наступна гра буде як міні-фінал, а турнір в цілому – як нескінченний іспит, немов у спецназі на берет майстерності.
