«Чи святкуватиму гол Вересу? Спочатку забити треба, а потім розберемося»: Шастал відверто розказав про Лівий Берег і кар’єру
677 
Зимовий новачок Лівого Берега Дмитро Шастал вже у другому своєму матчі за команду зміг відзначитися голом та приніс «лелекам» перемогу над Чорноморцем (1:0), знову нагадавши про себе на широкий загал. Зараз він – головна надія своєї нової команди в грі проти екс-одноклубників із Вереса.
Редакція сайту «Український футбол» зв’язалася з іменитим гравцем, аби поспілкуватися з ним про перші враження він нового клубу, пригадати найцікавіші моменти яскравої спортивної біографії, а також дізнатися про очікування від весняної частини сезону.
Протягом бесіди обговорили з героєм, зокрема, заступне:
- Чи отримає премію за гол у ворота Чорноморця?
- Якими кумедними моментами запам’яталися матчі за Олександрію в Лізі Європи?
- Що думає про лихоманку довкола Калюжного?
- Яка Олександрія більше до вподоби: Шарана чи Ротаня?
- Чому був вимушений покинути Олександрію після приходу Гури?
- Яким насправді президентом для Полісся є Буткевич?
- Чи справедливо критикують Ашура?
- На кого ставить у можливому другому бою Усик – Дюбуа?
- Чи буде святкували гол у ворота своєї колишньої команди Вереса?
- Як оцінює гучний скандал довкола свого експартнера Махнєва?
«Ми з дружиною вже давненько чекаємо на первістка. В нас буде дівчинка»
– Дмитре, минулими вихідними Лівий Берег у гостьовому матчі переміг свого прямого конкурента у боротьбі за виживання в УПЛ Чорноморець (1:0). Якими були емоції після гри?
– Відчули невеличке полегшення, адже після цієї важливої перемоги нам стало трохи приємніше заглядати до турнірної таблиці. Ми скористалися можливістю відірватися від конкурентів.
– Президент клубу Микола Лавренко дуже радів? Може премію обіцяв?
– Премії в Лівому Березі є, але в деталі не вдаватимуся, адже це буде не чесно стосовно інших хлопців. Микола Миколайович мені дуже імпонує як президент клубу та людина. Я дуже задоволений працювати під його шефством.
– А персональні премії є? За гол вам щось належить?
– Та ні, в мене немає...
– Як у цілому проаналізуєте матч з Чорноморцем?
– Гра була рівною. Чорноморцю, які й нам, потрібна була перемога. Мені здається, що нічиєї не могло бути. Подібні матчі – це класика футболу. Вони завершуються одним-двома голами. Відбувається вирішальний момент, і потім ти вже граєш від цього результату.
Другий тайм нам дався важче, але саме через те, що ми відштовхувалися від результату, який нас влаштовував. Якби ми побігли атакувати та розкрилися, то пропустили б гол. Думаю, ви б у мене зараз інтерв’ю не брали, і турнірна таблиця була б зовсім іншою.
Дмитро Шастал. Фото: Instagram
– Святкуючи гол, ви натякали на новини в особистому житті?
– Ну, звичайно. Тут іншого значення не може і бути:) Ми з дружиною вже давненько чекаємо на первістка. В нас буде дівчинка.
«Часи Шарана в Олександрії – найкращі. Мені шкода, що його історія з клубом не продовжилася»
– Ви народилися в Києві. Як ви почали займатися футболом? В сім’ї були футболісти?
– Ні, в сім’ї не було футболістів. Професійних так точно:) Мене, як і багатьох, батько привів в академію Динамо. Я там жив поряд. Моїм першим тренером став відомий спеціаліст Олександр Олександрович Шпаков.
– Поки головною командою у вашій кар’єрі можна назвати Олександрію, де ви протягом трьох років під керівництвом Володимира Шарана виграли бронзу УПЛ та виступили в груповому етапі Ліги Європи. Чим запам’яталися матчі на міжнародній арені?
– Дуже важко було. Тоді я, можна сказати, вперше зустрівся з таким рівнем спротиву, і був ним неприємно здивований:)
На домашній матч проти Сент-Етьєна (2:2) я вийшов у старті на позиції нападника, і перед грою мені Вадим Павлович Чернишенко, який зараз працює у Лівому Березі, сказав: «Діма, дивись, там у них у центрі грає вже навіть трішечки сивий ветеранчик Лоїк Перрен. Блін, ну ти повинен його взагалі повозити на швидкості. Прокидай м’яч вперед й біжи. Все. Повір, ти його розкусиш».
В результаті я в нього жодного єдиноборства не виграв:) Він мене повністю корпусом відтіснив й переграв. Після першого тайму пішов відпочивати. А коли я виходив, мені казали, що я зараз зіграю свій найкращий матч. Однак, на жаль, клас – є клас, досвід – є досвід.
– А що можете пригадати стосовно протистояння з Вольфсбургом, за який виступало також немало яскравих виконавців?
– У Вольфсбургу був такий руденький хлопець Максиміліан Арнольд з ду-у-у-же хорошим ударом. Його голи з 30-40 метрів часто потрапляли у різноманітні нарізки. Пам’ятаю, Володимир Богданович просив не давати йому бити, а в результаті він нам забив з 30 метрів:) Щось Володимир Богданович знав тоді, напевно.
– Вас дивує, що Шаран так довго перебуває без роботи? Невже не був би корисним якомусь клубу УПЛ?
– 100%. Я вважаю, що він – один з топтренерів УПЛ й вміє досягати результату, не замовляючи для цього мільйонних футболістів.
При Шарані в Олександрії були найкращі часи. Мені шкода, що його історія з клубом не продовжилася.
«Калюжний? ЗМІ в нас дуже люблять зачаровуватися»
– Вас шокує те, що зараз відбувається довкола вашого колишнього партнера за Олександрією Івана Калюжного? Чи не схоже це на лихоманку?
– Ну, ви, мені здається, дуже правильне підібрали слово – лихоманка. Не хочу казати нічого поганого. Так, ЗМІ в нас дуже люблять зачаровуватися. В нас, українців, взагалі є така штука.
Дай Боже, щоб він ще більше зачаровував вболівальників й для цього були приводи. Я буду тільки радий.
– Чия Олександрія вам подобається більше: Шарана чи Руслана Ротаня?
– Мені більше імпонує Олександрія Шарана.
– Тобто ви більше за ефективність, а не красу?
– Я точно за ефективність.
– Наступником Шарана в Олександрії став Юрій Гура в якого, здається, не надто склалися відносини із досвідченими гравцями, що призвело до відходу з команди, зокрема, й вас.
– Не дуже хочу коментувати той час. Я спочатку травмувався, потім в мене були непорозуміння, напевно, з головним тренером. Вважаю, що прийняв правильне рішення не мучити ні себе, ні тренерський штаб, а почати нову історію. На мій погляд, зробив це доволі вдало.
Гура дуже швидко обрав тих, хто буде його кістяком й опорою, і, мабуть, більше з ними контактував.
«Буткевич дуже швидко закохався у футбол»
– Наступним вашим клубом стало Полісся, центровою фігурою якого, безсумнівно, є його власник Геннадій Буткевич. Як у вас склалася комунікація?
– Були особисті розмови. Він дуже багато часу приділяє команді. Тільки позитивні спогади про нього та його діяльність.
– Яку ви могли б дати йому характеристику, як власнику клубу?
– Ця людина дуже швидко закохалася у футбол, і віддається йому на повну. Він робить усе не лише для житомирського, а й для українського футболу.
Геннадій Буткевич. Фото: Полісся
– Другу частину минулого сезону ви провели на правах оренди у Вересі. Чи мали можливість залишитися у Рівному влітку, або перейти в команду вже у зимове трансферне вікно?
– Після завершення минулого сезону Полісся повідомило, що забирає мене назад, а взимку я одразу отримав пропозицію від Лівого Берега, коли став вільним агентом. Тому вирішив нічого не шукати. Мене в Лівому Березі багато чого влаштовує.
«Ашур же тренує футбольну команду – значить, він тренер»
– У Поліссі ви пограли під керівництвом Імада Ашура, довкола персони якого нині відбувається багато суперечок в інформаційному просторі. На ваш погляд, він все ж тренер чи ні?
– Хм, тренер. А чого? Він же тренує футбольну команду – значить тренер. Думаю, багато чого в кар’єрі Імада залежить від того, як він зараз покаже себе у Поліссі.
– Однак його нині дуже багато критикують.
– Посада головного тренера Полісся нині є однією з найбажаніших в українському футболі, якщо не найбажанішою. І природно, що багато хто буде засуджувати рішення призначити на неї менш досвідченого та іменитого наставника.
Однак те, що Імад не грав у футбол та не має заслуг у минулому, не означає, що він поганий. Він інший. Можливо, це навіть краще, і він не транслює свої амбіції гравця з минулого, як іноді роблять «тренери з досвідом». Буває і так, коли колишні гравці стають тренерами, то завжди порівнюють себе з футболістами та займаються самоствердженням. І це теж дуже погано.
– А чи не було рішення прибрати з Полісся досвідчених виконавців, таких як Пилип Будківський, Артем Козак, ви, саме таким кроком самоствердження від Ашура?
– Я хочу вірити, що ні. Не знаю, як воно насправді. Сподіваюся, що Імад суто за футбольними якостями приймає рішення, залишати гравця в команді, чи ні.
– Футболісти сприймають Ашура в команді?
– Так. Знову ж таки, в тренувальному процесі усі виконують те, що їм кажуть. Тренувальний процес в повному порядку. Усі виконують поставлені завдання.
Для мене це означає, що механізм налагоджений і працює. Ніяких збоїв немає, і ніхто не бунтує. А про що людина думає за закритими дверима – ніхто не знає. Я цьому не свідок.
– А як особисто у вас склалися відносини з Ашуром?
– Та нічого такого особливого. На початку я взагалі був дуже приємно задоволений його підходом до усіх гравців та індивідуальними бесідами. Пізніше... Звичайно, тренер проводить більше часу та розмов з тими футболістами, які частіше грають. Це нормально. Я почав отримувати набагато менше практики, і це позначилося на нашій комунікації. Однак ніяких непорозумінь немає.
«Говорити, що гра Полісся залежить виключно від Гуцуляка та Назаренка, не зовсім справедливо стосовно інших гравців»
– Чи справедливо вважати, що гра Полісся залежить виключно від Олексія Гуцуляка та Олександра Назаренка?
– А чому так вважають? Через те, що вони роблять найбільше результативних дій?
– Так.
– Ну, мені здається, що це не зовсім справедливо стосовно інших гравців, які також роблять великий внесок, але їхні дії менш помітні.
– А як вам було тренуватися в другій команді Полісся під керівництвом Кішана, який також не має професійного ігрового досвіду та ще й молодший за вас?
– Я туди приходив отримувати ігрову практику, тому не зациклювався на цих моментах. Відігравав тайм, дай Боже, забивав – і на цьому моя взаємодія з другою командою завершувалася.
Не бачу сенсу коментувати, досвідчений хтось чи ні. Усе покаже результат. Я оцінюю футбол виключно так:)
«Сподіваюся, другий бій Усика з Дюбуа завершиться перемогою, як і перший»
– В часи виступів за Полісся часто з Олександром Усиком перетиналися?
– Так, доволі часто.
Олександр Усик. Фото: Полісся
– Як він вам в ролі футболіста?
– В перші рази, коли він з нами почав тренуватися, було дуже незвично.
– Корпус в корпус з Усиком довелося попрацювати?
– На це ніхто не претендував:) Тренування проходили максимально спокійно. Варто віддати належне Сашку, як дуже розумній людині, що він добре усвідомлював свою роль в команді. Десь можна було посміятися, а десь – спокійно попрацювати. Тому усе проходило природно. Мені сподобалося.
– Якусь сильну ігрову якість Усика можете виокремити?
– Ну, думаю, усі пам’ятають, як він на товариському турнірі проти Вереса (2:1) протягнув м’яч майже з центра поля до чужого штрафного майданчика. Чим не якість?
– А яке враження Усик справив, як людина?
– Суперське. Дуже приємний, відкритий і без понтів. Скільки мене будуть питати про Усика, стільки так і буду відповідати.
– В Усика назріває другий бій з Даніелем Дюбуа за звання абсолюта хевівейту. Чого очікуєте від цієї дуелі?
– Сподіваюся, що все завершиться перемогою, як і в попередньому матчі. Сашкові ще боксувати й боксувати.
«Чи святкуватиму гол Вересу? Спочатку забити треба, а потім розберемося»
– Лівий Берег у наступному турі УПЛ прийматиме вашу колишню команду Верес. Як вам команда з Рівного після зимової паузи?
– Верес дивує результатом, адже лише вони та Шахтар виграли два своїх матчі після поновлення чемпіонату. Хоча можна сказати, що рівняни здивували восени, коли демонстрували гарну гру та результати. Зараз ти вже до цього ставишся, як до чогось цілком нормального.
– Які очікування від гри?
– Дуже її чекаємо. Це буде мій перший матч на стадіоні Лівого Берега. Коли переходив в цей клуб, то неодноразово уявляв дану арену, і це також впливало на моє рішення.
Буде важка гра. Однак хотілося б ще трохи підтягнутися до середини турнірної таблиці. Тоді, можливо, ми будемо почуватися ще розкутіше. І це, я впевнений, позитивно вплине на нашу гру.
– Святкувати гол будете, якщо заб’єте?
– Напевно, що ні. Спочатку забити треба, а потім розберемося:)
– Не так давно ваш колишній партнер за Енергією Дмитро Махнєв потрапив під підозру в організації договірного матчу. Що ви думаєте про це?
– Ми з ними не спілкувалися на цю тему, однак я бачив, що він, начебто, публікував «залізні» пруфи в інстаграмі стосовно того, що результати другого поліграфу нормальні, і там немає ніяких порушень.
– В часи виступів за Енергію не було у вас подібних прецедентів?
– Ні-ні. В Енергії усі знали, якщо такими дурощами хтось буде займатися... Там ми працювали заради мрії стати професійними футболістами та пробитися вище.
– Які ваші очікування від весняної частини сезону в Лівому Березі?
– Дуже хотілося б, аби команда закріпилася в УПЛ й стала міцним середняком. Це був би хороший фундамент для майбутнього розвитку клубу.
***
Сьогодні, 7 березня, буде зіграно матч 20-го тур УПЛ сезону 2024/25 між Лівим Берегом і Вересом. Початок гри о 13:00.
